Одним із найактуальніших питань розвитку соціальної педагогіки та соціальної роботи є визначення їх дефініцій. Це питання обговорювалось на одному із семінарів проекту "Соціальна освіта в Україні», в якому брали участь представники більшості навчальних закладів, які здійснюють підготовку соціальних педагогів та соціальних працівників. ("Стандарти соціальної роботи та програми підготовки фахівців соціальної сфери", Тернопіль, листопад-грудень 2000 р.) Саме на цьому семінарі було здійснено спробу визначити дефініції соціальної роботи та соціальної педагогіки, спираюсь на існуючі терміни-визначення. Нижче наводяться терміни-визначення, зібрані співробітниками Ресурсного центру для фахівців соціальної сфери Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка.
Соціальна педагогіка:
■ Досліджує проблему інтеграції виховних сил суспільства з метою підвищення культурного рівня народу (Пауль Наторп Социальная педагогика. — СПб.Г1911).
■ Не якась відокремлена частина вчення про виховання, поряд, наприклад, з індивідуальною педагогікою, а конкретне завдання педагогіки взагалі і педагогіки волі зокрема (Пауль Наторп Социальная педагогика. - СПб., 1911. - С.86Х
■ Вивчає соціальну детермінованість виховання людини як громадянина, трудівника в н відносинах з іншими людьми, з засобами праці, соціальний розвиток особистості. Формування особистості здійснюється не лише під впливом виховання, але і середовища. Соціальна педагогіка вивчає, яким чином доцільно організувати соціальне середовище так, щоб людина розвивалася, набуваючи досвід навчально-трудової діяльності, культури спілкування. Предметом соціальної педагогіки виступає також соціальне научіння (Пауль Наторп Социальная педагогика. — СПб., 1911. — С. 105-106).
■ Реально існуючий об'єктивний фактор процесу формування особистості через її взаємозв'язки, взаємовідносини з суспільством, з віддаленим і близьким оточенням (соціумом і мікросоціумом) (Б.З.Вульфов) (Теория и практика социальной ра-ботьі; отечественньїй и зарубежньїй опьгг., •— М. — Тула, 1993. -Т.І.- С. 59).
■ Це наука, яка досліджує вплив соціальних факторів середовища на соціалізацію підростаючого покоління, розробляє і реалізує ефективну систему заходів щодо оптимізації вихований на рівні особистості, групи і території з урахуванням конкретних умов соціального середовища (А.В. Басов) (Теория и практика социальной работьі: отечест-венньїй и зарубежньїй опьгг. — М. —Тула, 1993. — Т.І.- С.73).
■ Профілактика і позашкільна освіта (І. Ной-фельд) (Теория и практика социальной работьі: оте-чественньїй и зарубежньїй опьгг. — М. —Тула, 1993. - Т.1. - С.73).
■ Наука (галузь загальної педагогіки) про гармонізацію та гуманізацію відносин особистості і середовища, тобто про соціалізацію особистості. Має чітко визначений зміст, предмет, завдання, принципи, категорії. Предмет с.п. — процес формування і розвитку особистості під впливом всієї сукупності об'єктивних і суб'єктивних факторів. її науково-теоретичну структуру становлять: агогіка — наука, що вивчає проблеми попередження відхилень у поведінці неповнолітніх; геротика — соціально-педагогічні проблеми людей похилого віку; педагогіка людинознавства і соціальної творчості (Соціальна робота і соціальна педагогіка: Понятійно-термінологічний словник /За заг.ред. І.Д.Звєрєвої. — К.: Етносфера, 1994. - С. 85-86).
■ Галузь педагогіки, яка досліджує соціальне виховання як соціальний інститут (це її об'єкт), тобто виховання всіх вікових груп і соціальних категорій людей, яке здійснюється як в організаціях спеціально для цього створених, так і в організаціях, для яких виховання не є основною функцією (Мудрик А.В. Введение в социальную педагогику — М., 1997. - С.13).
■ Розглядає цілі, зміст, способи і засоби виховання людини, вплив на поведінку і відношення людини в суспільстві в широкому спектрі соціальних взаємодій, в різних умовах соціального життя, середовища (Обучение социальной работе в России. Программьі и технологии. 4.1. Социальная работа: наука и профессия. — М., 1997. — С.20).
■ Наука про педагогічні умови соціалізації в процесі соціального виховання з урахуванням всіх факторів середовища.
Наука про гармонізацію педагогічних умов і підходів соціального і особистісно-індивідуального розвитку людини в інтересах особистості г суспільства, з використанням при цьому всіх можливостей і ресурсів людини і соціуму (Предмет и функции социальной педагогики: — Тюмень, 1998. — С-.10).
■ Галузь науково-гіедагогічного знання про взаємодію особистості і соціального середовища.
Фрганічна частина Педагогічного, комплексу, спрямованого ію всебічну підготовку спеціалістів соціальної сфери, які виконують функції соціальної орієнтації людини в середовищі проживання (Филонов Г.Н. Теоретико-методологические основи соци-альной педагогики. — М., 1998. — С.8, 16).
■ Теоретичний фундамент узгодженої діяльності, спрямованої на надання допомоги індивіду (групі) (Филонов Г.Н. Теоретико-методологические ос-новьі социальной педагогики. — М, 1998. — С. 36).
■ Сфера науки і практичної діяльності, спрямована на перетворення оточуючого середовища, створення гуманних виховуючих міжособистісних відношень у соціумі, пошук механізмів педагогічно компетентного "втручання" в різні, в тому числі кризові особистісні ситуації (Филонов Г.Н. Теоретико-методологические основи социальной педагоги-ки. - М., 1998. - С. 38).
■ Інструмент» який долає традиційні, бузько професійні погляди на оточуючий світ, особистість у цьому світі і активно впливає на шляхи її соціального формування своїми засобами (Филонов Г.Н. Теоретико-методологические основьі социальной пе-дагогики. - М.( 1998. - С. 40).
■ Наукова основа в системі служб соціальної допомоги населенню, яка дозволяє своєчасно діагностувати, виявляти і педагогічно доцільно впливати на відношення в соціумі (Филонов Г.Н. Теоретико-методологические Основи социальной педагогики. — М, 1998. - С. 19Х
■ Розкриває значення і вплив на педагогічний процес конкретних соціально-культурних умов середовища (м-акро-, мезо% мікро-) і виконує роль посередника між соціальним середовищем і окремими галузями педагогічної науки (Бочарова В.В. О неко-торьіх методологических подходах к пониманию це-лостного процесса социализации, воспитания и развития личности. Теория и практика социальной работьг: отечественньїй и зарубежньїй опьгг. — Москва - Тула, 1993).
■. Наука, яка досліджує вплив соціальних факторів середовища на соціалізацію підростаючого покоління* розробляє і реалізує ефективну систему заходів щодо оптимізації виховання на рівні особистості, групи і території з урахуванням конкретних умов соціального середовища (Вульфов Б.З. Соціальная педагогика ш процесе формирования личности;// Теория и практика социальной работьі: отечественньїй и зарубеж-ньій опьгг. T.t.:: — Москва — Тула, 1993. (див. Зарубежньгй и отечественньїй опнт социальной работьі. — М., 1999. - С.37).
■ Вивчає соціальне виховання людини, яке здійснюється фактично протягом усього її життя (Муд-рик А.В. Социальная педагогика: Учеб. пособие для студ. пед. вузов / Под ред. В.А. Сластенина. - М.: Академия, 1999. - С..З)
■ Навчальна дисципліна, яка розкриває соціальну функцію загальної педагогіки, досліджує виховний процес у всіх вікових групах <Х. Міксес, Германія) (Мудрик А. В. Социальная педагогика: Учеб. пособие для студ. пед.вузов /Под ред. В.А. Сластенина. — М.: Академия, 1999. — С 176).
■ Наука про виховні впливи соціального середовища (В.Д. Семенов, Росія) (Мудрик А.В. Социальная педагогика: Учеб. пособие для студ. пед. вузов /Под ред. В.А. Сластенина. — М.: Академия, 1999. - С. 176)
■ Галузь педагогіки, яка досліджує соціальне виховання в контексті соціалізації, тобто виховання всіх вікових групи соціальних категорій людей, яке здійснюється як;K організаціях спеціально для цього створених, так і в організаціях, для яких виховання не є основною функцією (підприємства, військові частини та ін.) (Мудрик А.В. Социальная педагогика: Учеб. пособие для студ. пед. вузов / Под ред. В.А. Сластенкна. - М.: Академия, 1999. - С. 176).
■ Наука, яка інтегрує знання про систему цілеспрямованої, педагогічно організованої підтримки життєвих сил людини, розумної побудови її відношень з оточуючим світом і людьми, самим собою на основі творчої активності і моральної самоорганізації життя в конкретному соціумі (Бочарова В.Г. Професіональная социальная работа: личностно-ориентированньїй подход: Монография. — М., 1999. - С. 10).
■ Досліджує проблеми інтеграції виховних сил суспільства з метою підвищення культурного рівня народу (П. Наторп).
Допомога молоді швидко адаптуватися до соціальної системи, протистояти негативним відхиленням від норм поведінки (Е.Моленхауер).
Наука і практика створення системи заходів, спрямованих на оптимізацію виховання особистості з урахуванням конкретних умов соціального середовища (Бочарова В.Г. Професіональная социальная работа: личностно-ориентированньїй подход: Монография. - М., 1999. -т С. 267). ■ Напрям педагогіки, який вивчає суспільне виховання молоді і старших вікових груп, процеси адаптації і перевиховання всіх вікових груп, які не вписуються в соціальну систему чи порушують вказані в ній норми (А.Дістервег). Соціальна допомога знедоленим дітям і профілактика правопорушень неповнолітніх (І\ Йоль, Г Боймер) (Бочарова В.Г, Професіональная социа-льная работагличностно-ориентированньїй подход: Монография. - M.1999.-C. 129).
■ Галузь знань про виховання людини протягом всього життєвого шляху (П. Наторп).
■ Наука про виховні впливи оточуючого середовища в цілому (Семенов В.Д. — див. Андреева И.Н. Антология по истории и теории социальной педагогики. — М.: Академия, 2000. — С.6).
■ Наука про виховний вплив на осіб, які потребують різноманітних форм соціальної підтримки (Семенов В.Д. — ^ив. Андреева И.Н. Антология по истории и теории социальной педагогики. — М.: Академия, 2000. - С.7).
■ Теоретико-методологічна основа соціальної роботи, яка озброює останню науково обґрунтованою теорію соціально-педагогічної діяльності, технологічним інструментарієм практичної роботи (Семенов В.Д. — див. Андреева И.Н. Антология по истории и теории социальной педагогики. — М: Академия, 2000. -- С.116).
■ Наука, яка розкриває вплив на педагогічний процес конкретних соціокультурних умов, які виконують роль посередника між соціальним середовищем і окремими галузями педагогічного знання, тісно пов'язана з розвитком цивілізації суспільства і з становленням соціально-громадських відносин (Соціальна педагогіка.: Навч. посібник /За ред. А. Й. Капської. - К., 2000. - С. 24).
■ Розділ педагогіки, що вивчає особливості організації соціального виховання, виховні можливості соціального середовища та оптимальні умови соціалізації особистості. С,п. є наукою та практикою створення системи заходів щодо організації виховання особистості з урахуванням конкретних соціальних умов середовище, їх впливу на педагогічний процес і виконує роль посередника між соціальним середовищем та окремими галузями педагогічної науки (Словник-довідник для соціальних працівників та соціальних педагогів / За заг.ред.А.Й.Капської та ін. - К.: УДЦССМ, 2000. - С. 191-192).
Соціальна робота:
■ Професійна або волонтерська діяльність, спрямована на гарантовану підтримку і надання соціальних послуг будь-якій людині. У широкому розумінні слова с.р. — це діяльність соціальних служб (державних, приватних, громадських); у вузькому — вплив спеціалістів із соціальної роботи на особистість з метою надання допомоги у самовиявленні (Соціальна робота /соціальна педагогіка: Понятійно-термінологічний словник / За заг.ред. І.Д.Звє-рєвої - К.: Етносфера, 1994. — С. 87).
■ Процес, діяльність, сприяння формуванню, здійсненню і реабілітації життєвих сил, індивідуальної і соціальної суб'єктивності людини (Теврии социальной работьі на пути к самоопределению, обра-зованию и практике. — М., 1994. — С.60).
■ Діяльність, спрямована на практичне вирішення соціальних проблем, на допомогу соціально не-захищеним чи малозахищеним групам населення (І. Нойфельд) (Теории социальной работм на пути к самоопределению, образованию и практике. — М., 1994. - С.136).
■ Професійна діяльність, яка грунтується на етичних принципах, які передбачають професійну відповідальність соціального працівника (Динамика ценностей в социальной работе / Под ред. Стинена Щардлоу. ,:гт Амстердам- Київ, 1996. - С. 13).
■ Робота з конкретними випадками (Р. Пінкер) (Практика социальной работы/ Под ред. К.Ханвей, Т.Филпота. — Амстердам — Киеа, 1996. — С.11).
■ Специфічна форма державного і позадержав-ного впливу на людину з метою забезпечення культурного, соціального і матеріального рівня її життя, надання індивідуальної допомоги людині, сім'ї чи групі осіб (Российская знциклопедия социальной работьі. - Мм 1997. - Т.2. - С.274.
■ Організація особистісної служби допомоги людям. Вона ґрунтується на альтруїзмі і спрямована на те, щоб полегшити людям в умовах особистісної і сімейної кризи повсякденне життя, а також» по можливості, кардинально вирішити їх проблеми (Ш. Ра-мон, Т. Шанін) (Российская знциклопедия социальной работм. - М., 1997, - Т.2. - С.276).
■ Наука, яка вивчає механізми життєдіяльності людини та її виживання в нових економічних умовах, а також характер цілісності життєвих сил індивіда і засобів забезпечення їх реалізації в різних соціальних ситуаціях (Гуслякова Л.Г., Хологстова Е. И. Основи теории социальной работьі. — М., 1997..-С 35). >'•:
■ Одна з форм діяльності, спрямована на досягнення індивідуальних чи громадських змін (Гусля-кова ЛХ, Хологстова Е.И. Основьі теории социальной работьі. — М., 1997. — С. 36).
■ Самостійна система впорядкованої множини елементів, взаємопов'язаних між собою і утворюючих деяку цілісну єдність.
■ Деяка сфера людської діяльності, функція якої полягає у виробленні і теоретичній систематизації об'єктивних знань про певну діяльність (Лек-ции по технологии социальной работьі / Под ред. Е.И. Хологстовой: В 3-х ч. - 4.1., - М.: СТИ, 1998. - С. 26).
■ Цілком самостійна діяльність, що має як наукову основу поряд з іншихми науками соціальну педагогіку (Бабкин Н.И. Социальная педагогика.: Метод, рекомендации. — М., 1998. — С. 105).
■ Сфера практичної діяльності, яка передбачає активний розвиток системи соціального обслуговування, державно-громадської соціальної допомоги різним категоріям населення, що мають специфічні проблеми і умови життя, з метою відновлення їх здатності до нормального функціонування в суспільстві, покращення їх соціального здоров'я (Вебер P.M. Подростки и пожильїе люди: сотрудничество в социальной работе. — М., 1998. -. С. 15).
■ Вид діяльності, мета якої дати цілісне уявлення про зміст соціальної роботи, її основні напрями, інструментрій, технології і організації, навчити методів цієї роботи (Павленок П.Д. Введение в профессию "социальная работа": Курс лекций. - М., 1998. - С.143).
■ Професійна діяльність, спрямована на надання допомоги індивідам, групам і спільнотам у відновленні чи формуванні здатності соціально функціонувати і створювати соціальні умови, сприятливі для досягнений мети (Дин X. Хзпуонрт, Рональд X. Ла-рсен Практика социальной работьі / Пер. с англ. Л. Романенковой. — Запорожье, 1998. — С. 9).
■ Відкрита і розгалужена система складних взаємозв'язків на горизонтальному і вертикальному рівнях або сукупність всіх регулюючих нормативних та інших положень/спрямованих на оптимальне досягнення цілей, завдань з соціальної підтримки і захисту населення при дотриманні всіх критеріїв доцільності, економічності і гуманності (Днн X. Хапу-онрт, Рональд X. Ларсен Практика социальной ра-ботьі / Пер. с англ. Л. Романенковой. гг Запоро-жье, 1998. — С. 20).
■ форма професійної соціальної діяльності» «а має суспільно-політичний характер. Це специфічна форма організації соціальної допомоги, багатоманітність умов виникнення соціальних проблем, які охоплюють економіку,, культуру» освіту, медицину, право, виховання та інші сфери (Шкаратан О.И. Социальная политика: центр и регионы (на материалах Москвы и Санкт-Петербурга)//Куда идет Россия? Трансформация социальной сферы и социальной политики / Под ред. Т.И. Заславской. — М., 1998. - с.16)
■ Професійна діяльність спеціалістів та їх добровільних помічників, яка полягає в наданні допомоги людині в складних життєвих ситуаціях (Гурьянов М.П., Вульфов Б.З. Обучение социальной рабохе в России. Программьі и технологии. Методика и практика социальной рабош. - М., 1998. - Ч. YI - С.5).
■ Діяльність, спрямована на надання соціальних послуг людям, що опинилися в складній життєвій ситуації і не мають об'єктивних можливостей самостійно її подолати (Холостова Е.И. Развитие социальной работы в современной России //Возведение "мостов* сотрудничества между Россией и ЕС в развитии социальных служб накануне нового тысячелетия / Материали научно-практ. конференции. - М., 1999. -С.23).
■ Один із способів вирішення проблем, які постали перед індивідом, групою та суспільством. Однак на відміну інших ця діяльність проводиться не просто з людьми, а з людьми особливими, які мають серйозні проблеми, пов'язані з труднощами у життєдіяльності (Медведева Г.П. Этика социальной работы: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. завед. - М.: ВЛАДОС, 1999. - С. 9).
■ Різновид людської діяльності, мета якої -- oптимізувати здійснення суб'єктивної ролі людей у всіх сферах життя суспільства в процесі життєзабезпечення і дійового існування особистості, сім'ї, соЛ ціальних та інших груп і шарів суспільства (Социальная работа/Под ред. B.И. Курбатова.-Ростов н/Д., 1999. - с.90)
■ Цілеспрямована діяльність з суспільстві, спря мована на надання допомога і підтримки різішм категоріям населення, що опинилися в складній жит тевій ситуації (Холосгова Е.И, Становление теории coциальной работы. - М., 1999- С.10)
■ Один э багатьох напрямків функціонування суспільства як цілісного соціального організму» важлива частина гуманізації сучасного світу. її називають особистісною службою дбпомоги людини.
Новий напрям професійної діяльності в соціальній сфері, який має державно-громадський, міжвідомчий і міждисциплінарний характер, реалізується на професійному і непрофесійному рівнях (добровільна допомога, взаємопідтримка).
Сфера діяльності не лише одного -відомства — соціального захисту. Допомогу і підтримку людини здійснюють різноманітні заклади, установи, організації, фонди, оскільки кожен з них покликаний турбуватися про задоволення тих чи інших потреб людини, її соціальне здоров'я. Тому соціальна робота — це соціально зумовлена професій на діяльність закладів соціальної і виробничої сфери. Форма і принцип професійної дії, елемент конструктивних соціальних змін у загальнолюдському контексті.
Багатогранний процес міжособистісної взаємодії клієнта і соціального педагога (соціального працівника) (Гурьянова М.П. Социально-педагогическая поддержка сельского населения. - М., 2000. -С.56-57).
■ Система соціальної допомоги і захисту людини в цілому, її потреб, інтересів, процес формування, підтримки і реабілітації життєвих сил, індивіду-альної-сутності людини (Гурьянова М.П. Социально-педагогическая поддержка сельского населения. - М., 2000. - С. 57-58).
Діяльність, спрямована на надання допомоги людям, які потребують її, не здатні без сторонньої допомоги вирішити свої життєві проблеми, а в багатьох випадках і жити (Основы социальной работы: Учебник / Под ред. П.Д. Павленок. —. М., 2000.
-С. 16). ,
■ Сфера людської діяльності, функція якої полягає у виробленні і теоретичній систематизації об'єктивних знань про певну дійсність — соціальну сферу і специфічну соціальну діяльність (Основы социальной работы: Учебник / Под ред. Л;Д. Павленок. г- М., 2000. — С. 6).
■ Різновид людської діяльності, мета якої - оптимізувати здійснення суб'єктивної ролі людей у всіх сферах життя суспільства в процесі життєзабезпечення і дійового існування особистості, сім'ї, соціальних та інших груп і шарів суспільства (Основы социальной работы: Учебник / Под ред.- П.Д. Павленок. - М.2000.- С.12).
■ Професійна діяльність, спрямована на гармонізацію особистісних і суспільних відносин через надання допомоги окремим індивідам, групам людей і спільнотам, які відчувають труднощі в соціальному функціонуванні, через захист, підтримку, корекцію і реабілітацію, а також шляхом »міня чи реформування окремих елементів соціальної системи (Социальная геронтология: Слова рь-справочник./Авт.-Сост. Н.Ф. Басов. - М. 2000. - С.188).
■Система теоретичних знань ї заснована на них практика, яка має на меті забезпечення ссщіальної :праведливості шляхом підтримки найменш захищених верств суспільства та протидії факторам соціального виключення (Соціальна робота в Україні / За ред В Полтавця. - К., 2000. - С.5).
■ Робота, спрямована на те, щоб дати кожній людині можливість усвідомити себе суб'єктом свого власного життя, з притаманною для неї гідністю (Фирсов М.В., Студенова Е.Г. Теория социальной работы. ~ М., 2000. - С. 40).
■ Вплив професіоналів, громадськості і соціальних інститутів на соціальне суспільство шляхом формування'! реалізації соціальної нолітики, спрямованої на створення сприятливих умов для життєдіяльності кожної людини та її сім'ї (Технології соціально-педагогічної роботи: Навч. посібник / За заг ред» проф. А.Й. Папської. — К., 2000. — С.7).
■ Інтегрований, універсальний вид діяльності, спрямований на задоволення соціально гарантованих та особистісних інтересів і потреб людей, насамперед незахищених верств населення (Данакін Н.С.) (Технології соціально-педагогічної роботи: Навч. посібник / За заг ред. проф. А.Й. Капської.
- К., 2000. - С.15).
■ Одна з форм діяльності, спрямована на досягнення соціальних змін (Тетерский СВ. Введение в социальную работу: Учеб. пособие. — M.t 2000. — С. 19)
■ Вивчає закономірності і принципи функціонування і розвитку соціальних процесів, їх динаміку під впливом психолого-педагогічних і управлінських факторів при захисті громадянських прав і свобод особистості в суспільстві (Тетерский СВ. Введение в социальную работу: Учебн. пособие. — М., 2000.
- С. 61).
■ Специфічний вид діяльності, який впливає на перебіг суспільних процесів у відповідності з потребами людей, вимогами конкретної обстановки, який слугує інтересам всіх людей, їх духовному зростанню і оновленню суспільних відносин, збереженню і реабілітації соціального здоров'я (Тетерский С В. Введение в социальную работу: Учеб. пособие. — М., 2000. - С. 63).
■ Работа, направленная на преодоление препятствий и несправедливости, существующих в обществе. Она призвана реагировать как на кризисные и чрезвычайные ситуации, так и на каждодневные личные и социальные проблемы людей. Социальная работа использует все разнообразие навыков, технологий я методов работы, не противоречащих ее двойной направленности: на человека и на его окружение. Интервенции социальной работы охватывают широкий спектр: от психологических процессов, сфокусированных на человеке, до участия в социальной политике, планировании и развитии. Это подразумевает консультирование, клиническую и социальную работу, работу в группах, социально-педагогическую работу, семейную терапию, а также содействие людям в получении каких-либо услуг или помощи в сообществе. Интервенции также включают администрирование служб, работу в сообществах и привлечение людей к социальной и политической активности; оказывающей влияние на социальную политику и экономическое развитие. Приоритеты практической социальной работы существенно отличаются в разных странах и в разные периоды в зависимости от. культурных, исторических и социально-экономических условий. (New Definition of Social Work. — Prel.Agenda Item 11. - IFSW General Meeting Document).
■ Цілеспрямована діяльність у суспільстві через уповноважені органи, спрямована на забезпечення соціального, культурного та матеріального рівня життя всіх членів суспільства та спрямована на надання допомоги різним категоріям людей. С.р. має макро-, мезо,- мікрорівні. На макрорівні вирішуються державні проблеми, здійснюється державна політика, створюється інформаційне коло реалізації соціальної політики. На мезорівені будується регіональна соціальна політика, політика на рівні міста, району. Мікрорівень — соціальна робота, спрямована на задоволення запитів самих клієнтів. Об'єкти с.р. — люди, які мають проблеми, незалежно від віку. Суб'єкти с.р. — держава, державні установи, служби, окремі ЛЮДИ.
С.р. розглядається також як самостійна наука, об'єктом дослідження якої є процес зв'язків, взаємодій, способів та засобів регуляції поведінки соціальних груп і особистостей в суспільстві. Предметом соціальної роботи виступають закономірності, що обумовлюють характер та спрямованість соціальних процесів.
С.р. з дітьми та молоддю — діяльність уповноважених органів, організацій та підприємств, незалежно від їх підпорядкування і форм власності, окремих громадян, яка спрямована на створення соціальних умов життєдіяльності, гармонійного та різнобічного розвитку дітей та молоді, захист їх конституційних прав, свобод і законних інтересів, задоволення культурних та духовних потреб. (Словник-довідник для соціальних працівників та соціальних педагогів/ За ред. А.Й.Капськой та ін. — К.: УДЦССМ, 2000. - С.195).

Після детального вивчення існуючих термінів, учасники семінару, дішли висновку, що
Соціальна робота — професійна, цілеспрямована діяльність у суспільстві через уповноважені державні та недержавні соціальні інститути, яка спрямована на створення соціальних умов для повноцінної життєдіяльності та розвитку різних категорій населення (захист конституційних прав, свобод, інтересів, задоволення культурних та духовних потреб)
Соціальний працівник — це професіонально підготовлений спеціаліст, який працює в державних (недержавних) соціальних інститутах і сприяє створенню соціальних умов для повноцінної життєдіяльності різних категорій населення, котрі потребують захисту і підтримки.
Соціальна педагогіка — це наука і практика становлення особистості в соціумі з урахуванням конкретних соціально-педагогічних умов, особливостей середовища, їх впливу на якісний рівень педагогічного процесу, який оптимізує соціалізацію особистості.
Соціальний педагог — це спеціаліст, котрий здійснює соціально-педагогічну діяльність, об'єктом якої є діти та молодь, що потребують підтримки і допомоги у процесі соціалізації як основної умови самбреалізації, самокорекції, самоствердження.

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА

Адиктивна поведінка — система відношень, спрямованість вчинків неповнолітніх, які звикають до вживання на-ркогенних засобів; стадія наркотизації без явно виражених психічної і фізичної залежностей.

Аксерелація — прискорений індивідуальний розвиток людини під впливом комплексу факторів оточуючого середовища.

Інтраверсія — переважна скерованість психічних процесів людини на свій власний внутрішній світ.

Конформізм соціальний — пристосовництво, некритичне прийняття і додержування існуючих думок і стандартів, стереотипів масової свідомості, традицій, авторитетів, принципів, установок і пропагандистських кліше. К.с. включає в себе такі риси, як відсутність індивідуальності, стандартність, консерватизм, маніпулювання. Вирішальну роль можуть відігравати страх, пропаганда, фанатична віра у вищу та єдину істину, імперативи внутрішиьогрупової солідарності. К.с. — соціально-психологічна основа авторитаризму й тоталітаризму.

Маргінали — окремі особи, соціальні верстви чи групи, які опинилися за межами характерних для даного суспільства основних структурних підрозділів чи певних соціоку-льтурних норм і політичних традицій. Ними вважалися також бездомні, душевно хворі, тунеядці, проститутки, а з кінця XX ст. — хіллі, етнічні, релігійні меншини, представники нетрадиційно мислячої інтелігенції. Урбанізація, масова міграція, інтенсивна взаємодія між носіями різнороднях етнокультурних релігійних традицій, вплив засобів касової комунікації — усе це призводить до того, що маргінальний статус стає в сучасному світі нормою.

Парія — занедбана, безправна людина.

Релаксація — стан розслаблення за умови усунення психічного напруження.

Транс — психічний розлад; характеризується автоматичністю поведінкових актів у стані потьмареної свідомості; результат естремального психічного впливу: трагічного випадку, потрясіння.

Фрустрація — 1. Психічний стан особистості внаслідок реальної чи неіснуючої насправді перешкоди, яка не дає можливості добитися поставленої мети. 2. Внутрішній конфлікт особистості між її спрямованістю та об'єктивними можливостями* з якими особистість не згодна, шо призводить, з одного боку, до агресивності, відчаю, а з другого — до втечі від тяжкої ситуації у "свій світ1*. Ф. виявляється у відчуванні гнітючого напру гження, тривожності, гніву.

Щастя — гранично інтенсивне переживання людиною універсальності й глибини утвердження свого буття, максимальної відповідності наявного найзаповітнішим бажанням, мріям: моральна насолода життям.