’арк≥вський обласний центр молод≥ сп≥льно з кафедрою соц≥альноњ педагог≥ки ’арк≥вського державного педагог≥чного ун≥верситету плануЇ прот¤гом 2003 року випустити сер≥ю видань присв¤чених проблемам становленн¤ та розвитку соц≥альноњ педагог≥ки в ”крањн≥ ¤к науково-практичноњ дисципл≥ни, та проблемам соц≥ального вихованн¤ д≥тей ≥ молод≥. ƒане виданн¤ розраховане на широке коло д≥¤ч≥в сфери вихованн¤ ≥ осв≥ти, також може використовуватис¤ студентами навчальних заклад≥в.

ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ —ќ÷≤јЋ№Ќќ-ѕ≈ƒј√ќ√≤„Ќќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ (√риньова ¬.ћ.)

ћета та функц≥њ соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥

ƒ≥¤льн≥сть - це специф≥чна форма в≥дношенн¤ людини до навколишнього середовища, зм≥ст ¤коњ пол¤гаЇ у ц≥леспр¤мованому його перетворенн≥.  р≥м того, д≥¤льн≥стю можна назвати сукупн≥сть д≥й людини, що спр¤мована на бажану зм≥ну будь-¤кого предмету. ≤снуЇ економ≥чна, пол≥тична, правова, культурна, техн≥чна, наукова та ≥нш≥ види д≥¤льност≥. ƒо особливого виду д≥¤льност≥ в≥дносимо соц≥альну роботу. —оц≥альна робота - д≥¤льн≥сть, що спр¤мована на зд≥йсненн¤ допомоги люд¤м, ¤к≥ њњ потребують, бо не здатн≥ самост≥йно вир≥шити життЇв≥ проблеми: д≥ти, пенс≥онери, ≥нвал≥ди, хвор≥, б≥женц≥, безроб≥тн≥ ≥ т.≥н.  ожний Ї особист≥стю ≥з своњм неповторним складом мисленн¤, псих≥ки, досить складною б≥ограф≥Їю. ÷е вимагаЇ в≥д соц≥ального прац≥вника або педагога доброти, тактовност≥, проникненн¤ у долю людини, сп≥вчутт¤, р≥зноман≥тних знань та ум≥нь, великого терп≥нн¤, самов≥дданост≥ та ≥н., оск≥льки необх≥дно у процес≥ бес≥ди зн¤ти психолог≥чний стрес, допомогти ув≥йти в нормальний ритм житт¤, надати допомогу людин≥ хвор≥й, прикут≥й до л≥жка, допомогти батькам знайти "сп≥льну мову" з дитиною та ≥н. “ому ≥ виникаЇ особлива потреба в д≥¤льност≥ с≥мейного соц≥ального педагога [4, с.63-64]. ¬она ірунтуЇтьс¤ на концепц≥њ взаЇмод≥њ особистост≥, с≥м'њ та сусп≥льства, що в≥ддаЇ пр≥оритет с≥м'њ та сфер≥ внутр≥с≥мейних ≥ м≥жс≥мейних в≥дносин перед сусп≥льством. —≥м'¤, будинок, община, с≥мейно-сус≥дська сп≥льн≥сть розгл¤даЇтьс¤ ¤к сфера, де головним чином зд≥йснюЇтьс¤ соц≥альна пол≥тика та соц≥альна допомога.

—оц≥альний педагог Ї посередником м≥ж особист≥стю та соц≥умом, впливаючи на формуванн¤ гуманних, виховуючих, морально ≥ ф≥зично здорових в≥дносин у соц≥альному середовищ≥, с≥м'њ, с≥мейно-сус≥дському оточенн≥, м≥ж дорослими та д≥тьми. …ого кл≥Їнтами Ї с≥м'¤ та њњ близьке оточенн¤ за м≥сцем проживанн¤. ¬≥н перший вступаЇ в етично допустим≥й форм≥ в контакт з членами с≥м'њ, ставл¤чи "соц≥альний д≥агноз": вивчаЇ м≥кросоц≥ум, ≥нтереси, уподобанн¤, коло сп≥лкуванн¤, моральну атмосферу, умови житт¤, психолог≥чн≥ та в≥ков≥ особливост≥, зд≥бност≥ член≥в с≥м'њ, ви¤вл¤Ї позитивн≥ та негативн≥ впливи й проблеми (психолог≥чн≥, етичн≥, правов≥, медичн≥ та ≥н.) з метою наданн¤ подальшоњ допомоги. ” процес≥ "д≥агностики" соц≥альний педагог диференц≥юЇ кл≥Їнт≥в, встановлюЇ, з ¤ким спец≥ал≥стом його треба зв'¤зати у в≥дпов≥дност≥ з ви¤вленою проблемою (з службою псих≥чного чи ф≥зичного здоров'¤, правового чи економ≥чного захисту, культурного дозв≥лл¤ ≥ педагог≥чноњ ан≥мац≥њ та ≥н.).

ѕрофес≥йних соц≥альних прац≥вник≥в, зокрема педагог≥в, в ”крањн≥ зовс≥м небагато. ¬ основному њх функц≥њ виконують так зван≥ волонтери, ¤к≥ за покликанн¤м займаютьс¤ даною д≥¤льн≥стю. ќтже, соц≥ально-педагог≥чна д≥¤льн≥сть - це вид профес≥йноњ або волонтерськоњ д≥¤льност≥, спр¤мований на створенн¤ умов у соц≥ум≥ дл¤ духовного розвитку людини або групи людей, гуман≥зац≥њ њх в≥дносин, наданн¤ людин≥ психолог≥чноњ, моральноњ, ф≥зичноњ, медичноњ та ≥нших вид≥в допомоги з метою гармон≥зац≥њ њњ житт¤.

—оц≥ально-педагог≥чна д≥¤льн≥сть спр¤мована на розвиток та саморозвиток особистост≥, створенн¤ умов найб≥льшого спри¤нн¤ та психолог≥чного комфорту. —оц≥альний педагог допомагаЇ люд¤м у њх повс¤кденному житт≥, забезпечуЇ консол≥дац≥ю вс≥х сил ≥ можливостей сусп≥льства щодо конкретного громад¤нина, розвиваючи його активн≥сть ¤к суб'Їкта цього процесу. ќтже, соц≥альна допомога повинна мати активний характер ≥ спри¤ти залученню до соц≥альноњ роботи ¤к самих кл≥Їнт≥в, так ≥ соц≥альних прац≥вник≥в, зокрема соц≥альних педагог≥в. ¬она спр¤мована на поступове створенн¤ своЇр≥дного механ≥зму саморозвитку, що спри¤Ї ви¤вленню взаЇмноњ турботи ≥ взаЇмодопомоги, милосердю, послабленню соц≥ального ≥ м≥жнац≥онального напруженн¤, формуванню спри¤тливого м≥крокл≥мату в соц≥ум≥. ќсновним предметом турботи маЇ бути с≥м'¤.  онтакти м≥ж конкретною с≥м'Їю та соц≥альним педагогом будуютьс¤ на основ≥ врахуванн¤ особливостей кожноњ конкретноњ с≥м'њ, законом≥рностей процесу сп≥лкуванн¤ у сфер≥ життЇд≥¤льност≥ людей.

ќтже, залежно в≥д характеру роботи соц≥ального педагога визначають так≥ види його д≥¤льност≥:

• правоохоронна (попередженн¤ правопорушень, соц≥альна п≥дтримка р≥зних категор≥й населенн¤, соц≥ально-реаб≥л≥тац≥йна д≥¤льн≥сть);
• психолог≥чна (консультативно-посередницька, охорона здоров'¤ та пропаганда здорового способу житт¤, медико-реаб≥-л≥тац≥йна д≥¤льн≥сть);
• культурно-дозв≥ллЇва (орган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ д≥тей, молод≥, с≥мейно-сус≥дських сп≥льнот, культурно-осв≥тн¤ робота за м≥сцем проживанн¤, орган≥зац≥¤ ф≥зкультурно-оздоровчого та культурного в≥дпочинку, соц≥альна ан≥мац≥¤) [4, с.67].

—тановленн¤, розвиток ≥ реал≥зац≥¤ духовност≥ людини, гармон≥зац≥¤ та демократизац≥¤ в≥дносин людини та сусп≥льства складають основну мету соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥.

“аким чином, на в≥дм≥ну в≥д звичайного педагога, ¤кий працюЇ в навчальному заклад≥ ≥ виконуЇ, перш за все, осв≥тньо-навчальну та виховну функц≥њ, соц≥альний педагог повинен реал≥зувати в першу чергу функц≥ю соц≥альноњ допомоги ≥ захисту.

 р≥м того, функц≥¤ми соц≥ального педагога Ї:

• орган≥заторська, ¤ка включаЇ орган≥зац≥ю т≥Їњ чи ≤ншоњ д≥¤льност≥, зд≥йснюЇ вплив на зм≥ст дозв≥лл¤; допомогу у працевлаштуванн≥, профес≥йн≥й ор≥Їнтац≥њ та адаптац≥њ, координуЇ дальн≥сть п≥дл≥ткових ≥ молод≥жних об'Їднань, взаЇмод≥Ї з медичними, осв≥тн≥ми, культурними, спортивними, правовими закладами, товариствами ≥ благод≥йними орган≥зац≥¤ми.
• прогностична, ¤ка визначаЇ та вивчаЇ ознаки, ¤к≥ характеризують стан розвитку (перш за все духовного) людини, групи, м≥кро-середовища та визначаЇ можливост≥ перспективи њх розвитку при збереженн≥ даноњ сукупност≥ соц≥альних вплив≥в.
• попереджувально-проф≥лактична та соц≥ально-терапевтична. —оц≥альний педагог передбачаЇ ≥ приводить у д≥ю механ≥зм попередженн¤ ≥ подоланн¤ негативних вплив≥в у соц≥ально-правовому, юридичному та психолог≥чному план≥, орган≥зовують соц≥о-терапевтичну допомогу, забезпечують захист прав у сусп≥льств≥, допомагають п≥дл≥ткам ≥ молод≥ в пер≥од соц≥ального ≥ профес≥йного визначенн¤.
• комун≥кативна пол¤гаЇ у встановленн≥ контакт≥в з тими, хто потребуЇ допомоги та п≥дтримки, орган≥зац≥њ обм≥ну ≥нформац≥Їю, залученн≥ добров≥льних пом≥чник≥в ≥ населенн¤ м≥крорайону до соц≥альноњ прац≥ та в≥дпочинку, д≥лових та особист≥сних контакт≥в, зосередженн¤ ≥нформац≥њ ≥ налагодженн¤ взаЇмод≥њ м≥ж р≥зними соц≥альними ≥нститутами в робот≥ з кл≥Їнтами.
• правозахисна використовуЇ арсенал правових норм дл¤ захисту прав та ≥нтерес≥в кл≥Їнт≥в, дл¤ њх п≥дтримки спри¤Ї застосуванню заход≥в державного примусу та реал≥зац≥њ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ щодо ос≥б, ¤к≥ допускають пр¤м≥ або опосередкован≥ протиправн≥ д≥њ.

” в≥дпов≥дност≥ з соц≥ально-педагог≥чною функц≥Їю соц≥альний педагог повинен встановлювати ≥нтереси та потреби людей у р≥зноман≥тних видах д≥¤льност≥ (культурно-дрзв≥ллЇв≥й, спор-тивно-оздоровч≥й, техн≥чноњ та художньоњ творчост≥, туризму) та залучати до роботи з ними р≥зн≥ установи, орган≥зац≥њ, сусп≥льн≥, творч≥ сп≥лки, спец≥ал≥ст≥в ≥ орган≥затор≥в культурно-досв≥ллЇвоњ д≥¤льност≥.

ѕсихолог≥чна функц≥¤ передбачаЇ р≥зноман≥тн≥ види консультуванн¤ та корекц≥њ м≥жособист≥сних в≥дносин, допомогу в соц≥альн≥й реаб≥л≥тац≥њ вс≥м тим, хто цього потребуЇ, повинна спри¤ти соц≥альн≥й адаптац≥њ особистост≥.

–еал≥зац≥¤ соц≥ально-медичноњ функц≥њ передбачаЇ орган≥зац≥ю роботи з проф≥лактики здоров'¤, наданн¤ першоњ медичноњ допомоги, роботу з питань культури харчуванн¤, сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних норм, по плануванню родини, формуванн¤ в≥дпов≥дального ставленн¤ до репродуктивноњ та сексуальноњ повед≥нки, спри¤нн¤ п≥дготовц≥ молод≥ до с≥мейного житт¤ та формуванню здорового способу житт¤.

ћорально-гуман≥стична функц≥¤ Ї ≥нтегральною, вона поЇднуЇ риси вс≥х попередн≥х функц≥й, надаЇ соц≥ально-педагог≥чн≥й д≥¤льност≥ гуман≥стичноњ спр¤мованост≥, створюЇ умови дл¤ г≥дного функц≥онуванн¤ людини, групи людей у сусп≥льств≥.

«агальна характеристика сфер д≥¤льност≥ соц≥ального педагога

—ферою соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ маЇ бути все сусп≥льство, оск≥льки немаЇ в ньому такого елементу, ¤кий не впливав би на соц≥альне формуванн¤ людини, не в≥дбивавс¤ б на розвитку соц≥уму.

ќб 'Їктами профес≥йноњ д≥¤льност≥ соц≥ального педагога Ї:

• осв≥тн≥ заклади (загальноосв≥тн≥ школи, г≥мназ≥њ та л≥цењ, школи-≥нтернати дл¤ д≥тей-сир≥т ≥ д≥тей, ¤к≥ залишилис¤ без оп≥ки дорослих, будинки дл¤ д≥тей-≥нвал≥д≥в);
• позашк≥льн≥ установи;
• ком≥с≥њ у справах неповнол≥тн≥х;
• соц≥альн≥ служби дл¤ молод≥;
• центри працевлаштуванн¤;
• будинки дл¤ людей похилого в≥ку;
• спец≥ал≥зован≥ служби р≥зного в≥домчого п≥дпор¤дкуванн¤.

«алежно в≥д проф≥лю спец≥ал≥зац≥њ м≥сцем роботи соц≥ального педагога можуть бути житлов≥ будинки або спец≥ал≥зован≥ заклади (в≥дд≥ленн¤ соц≥альноњ допомоги на дому, центр реаб≥л≥тац≥њ, соц≥альний притулок, медико-психолог≥чна консультац≥¤, б≥ржа зайн¤тост≥); школа, дошк≥льн≥ заклади, окрем≥ кл≥Їнти, п≥дприЇмства, творч≥ або громадськ≥ орган≥зац≥њ та ≥н. ѕроте в будь-¤кому випадку - це фах≥вц≥ вищоњ квал≥ф≥кац≥њ, люди особливоњ дел≥катноњ профес≥њ.

«м≥стом соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ соц≥ального педагога Ї:

• д≥агностуванн¤ соц≥альноњ вихованост≥ особистост≥ та соц≥альних вплив≥в на розвиток особистост≥ й сусп≥льства;
• орган≥зац≥¤ взаЇмод≥њ позитивного виховного впливу: традиц≥йного (через с≥м'ю), стил≥зованого (через в≥кову субку-льтуру), ≥нтитуц≥онального (через виховн≥ ≥нституц≥њ), м≥ж-особового (через значущих ос≥б), рефлективного (через усв≥домленн¤ ≥ндив≥дуального пережитого), њх взаЇмод≥¤, координац≥¤, нейтрал≥зац≥¤ та корекц≥¤ негативного впливу цих фактор≥в та њх насл≥дк≥в;
• управл≥нн¤ процесом соц≥ального вихованн¤ [6, с.35].

ќ—Ќќ¬Ќ≤ Ќјѕ–яћ» ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ —ќ÷≤јЋ№Ќќ√ќ ѕ≈ƒј√ќ√ј

«ахист та охорона дитинства.  онвенц≥¤ ќќЌ про права дитини

ќсновною метою д≥¤льност≥ соц≥ального педагога Ї захист прав людини на житт¤ та розвиток. ќсобливо це стосуЇтьс¤ дитини. ѕроблема захисту њњ прав маЇ досить тривалу ≥стор≥ю. ѕерш за все, необх≥дно зазначити, що 20 листопада 1959 року √енеральною јсамблеЇю ќрган≥зац≥њ ќб 'Їднаних Ќац≥й була проголошена ƒекларац≥¤ прав дитини. Ќаводимо у трохи скороченому вигл¤д≥ њњ головн≥ ≥дењ.

ѕ–≈јћЅ”Ћј
Ѕеручи до уваги,

• що народи ќб'Їднаних Ќац≥й знову п≥дтвердили в —татут≥ свою в≥ру в основн≥ права людини ≥ в г≥дн≥сть та ц≥нн≥сть людськоњ особи ≥ сповнен≥ р≥шучост≥ спри¤ти соц≥альному прогресов≥ та пол≥пшенню умов житт¤ при б≥льш≥й свобод≥;
• що ќрган≥зац≥¤ ќб'Їднаних Ќац≥й у «агальн≥й декларац≥њ прав людини проголосила, що кожна людина повинна волод≥ти вс≥ма зазначеними в н≥й правами ≥ свободами без будь-¤ких в≥дм≥нностей за такими ознаками, ¤к раса, кол≥р шк≥ри, стать, мова, рел≥г≥¤, пол≥тичн≥ або ≥нш≥ переконанн¤, нац≥ональне чи соц≥альне походженн¤, майновий стан, народженн¤ чи ≥нша обставина;
• що дитина внасл≥док њњ ф≥зичноњ ≥ розумовоњ незр≥лост≥ потребуЇ спец≥альноњ охорони ≥ п≥клуванн¤, включаючи ≥ належний правовий захист ¤к до, так ≥ п≥сл¤ народженн¤;
• що людство зобов'¤зане давати дитин≥ краще, що воно маЇ,

√енеральна јсамбле¤ проголошуЇ цю ƒ≈ Ћј–ј÷≤ё ѕ–ј¬ ƒ»“»Ќ» з метою забезпечити д≥т¤м щасливе дитинство ≥ користуванн¤, дл¤ њх власного добра ≥ блага сусп≥льства, правами ≥ свободами, ¤к≥ тут передбачен≥, ≥ закликаЇ батьк≥в, чолов≥к≥в ≥ ж≥нок ¤к окремих ос≥б, а також добров≥льн≥ орган≥зац≥њ, м≥сцеву владу ≥ нац≥ональн≥ ур¤ди до того, щоб вони визнали ≥ намагалис¤ дотримуватис¤ цих прав шл¤хом законодавчих та ≥нших заход≥в, поступово застосовуваних в≥дпов≥дно до таких принцип≥в:

ѕринцип 1. ƒитин≥ повинн≥ належати вс≥ зазначен≥ в ц≥й ƒекларац≥њ права. ÷≥ права мають визначатис¤ за вс≥ма д≥тьми без будь-¤ких вин¤тк≥в ≥ без в≥дм≥нностей чи дискрим≥нац≥й за ознакою раси, кольору шк≥ри, стат≥, мови, рел≥г≥њ, пол≥тичних або ≥нших переконань, нац≥онального або соц≥ального походженн¤, майнового стану, народженн¤ або ≥ншоњ обставини, що стосуютьс¤ самоњ дитини чи њњ с≥м'њ.

ѕринцип 2. ƒитин≥ законом або ≥ншими засобами повинен бути забезпечений спец≥альний захист ≥ надан≥ можливост≥ та спри¤тлив≥ умови, ¤к≥ дозволили б њй розвиватис¤ ф≥зично, розумово, морально, духовно та у соц≥альному в≥дношенн≥ здоровим ≥ нормальним шл¤хом ≥ в умовах свободи та г≥дност≥. ѕри виданн≥ з ц≥Їю метою закон≥в головним м≥ркуванн¤м маЇ бути найкраще забезпеченн¤ ≥нтерес≥в дитини.

ѕринцип «. ƒитин≥ маЇ належати в≥д њњ народженн¤ право на ≥м'¤ ≥ громад¤нство.

ѕринцип 4. ƒитина повинна користуватись благами соц≥ального забезпеченн¤, њй маЇ належати право на здорове зростанн¤ ≥ розвиток; з ц≥Їю метою спец≥альний догл¤д ≥ охорона повинн≥ бути забезпечен≥ ¤к њй, так ≥ њњ матер≥, включно з належним допологовим ≥ п≥сл¤пологовим догл¤дом. ƒитин≥ маЇ належати право на в≥дпов≥дне харчуванн¤, житло, розваги ≥ медичне обслуговуванн¤.

ѕринцип 5. ƒитин≥, ¤ка Ї неповноц≥нною у ф≥зичному, псих≥чному або соц≥альному в≥дношенн≥, повинн≥ забезпечуватис¤ спец≥альн≥ режим, осв≥та ≥ п≥клуванн¤, необх≥дн≥ з огл¤ду на њњ особливий стан.

ѕринцип 6. ƒитина дл¤ повного ≥ гармон≥йного розвитку њњ особи потребуЇ любов≥ ≥ розум≥нн¤. ¬она повинна, ¤кщо це можливо, зростати п≥д оп≥кою ≥ в≥дпов≥дальн≥стю своњх батьк≥в ≥, в ус¤кому раз≥, в атмосфер≥ любов≥ ≥ моральноњ та матер≥альноњ забезпеченост≥; малол≥тню дитину не сл≥д, кр≥м тих випадк≥в, коли Ї вин¤тков≥ обставини, розлучати з≥ своЇю мат≥р'ю. Ќа сусп≥льств≥ ≥ на органах публ≥чноњ влади повинен лежати обов'¤зок зд≥йснювати особливе п≥клуванн¤ про д≥тей, що не мають с≥м'њ, ≥ про д≥тей, що не мають достатн≥х засоб≥в дл¤ ≥снуванн¤. Ѕажано, щоб багатод≥тним с≥м'¤м надавалась державна або ≥нша допомога на утриманн¤ д≥тей.

ѕринцип 7. ƒитина маЇ право на здобутт¤ осв≥ти, ¤ка маЇ бути безкоштовною ≥ обов'¤зковою, в ус¤кому раз≥ на початкових стад≥¤х, њй маЇ даватис¤ осв≥та, ¤ка спри¤ла б њњ загальному культурному розвитков≥ ≥ завд¤ки ¤к≥й вона могла б на основ≥ р≥вност≥ можливостей розвинути своњ зд≥бност≥ ≥ власне мисленн¤, а також усв≥домленн¤ моральноњ ≥ соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥, ≥ стати корисним членом сусп≥льства. як найкраще забезпеченн¤ ≥нтерес≥в дитини маЇ бути кер≥вним принципом дл¤ тих, хто в≥дпов≥даЇ за осв≥ту ≥ навчанн¤; ц¤ в≥дпов≥дальн≥сть лежить насамперед на њњ батьках.

ѕринцип 8. ƒитина повинна за вс≥х обставин бути серед тих, хто першими одержують захист ≥ допомогу.

ѕринцип 9. ƒитина повинна бути захищена в≥д ус≥х форм недбалого ставленн¤, жорстокост≥ й експлуатац≥њ. ¬она не повинна бути об'Їктом торг≥вл≥ в будь-¤к≥й форм≥. ƒитину не сл≥д брати на роботу до дос¤гненн¤ належного в≥кового м≥н≥муму; њй н≥ в ¤кому раз≥ не повинн≥ доручатис¤ чи дозвол¤тис¤ роботи або зан¤тт¤, ¤к≥ були б шк≥длив≥ дл¤ њњ здоров'¤ чи осв≥ти або перешкоджати њњ ф≥зичному, розумовому чи моральному розвитков≥.

ѕринцип 10. ƒитина маЇ бути захищена в≥д практики, ¤ка може заохочувати расову, рел≥г≥йну або будь-¤ку ≥ншу форму дискрим≥нац≥њ. ¬она повинна виховуватись в дус≥ взаЇморозум≥нн¤, терпимост≥, дружби м≥ж народами, миру ≥ загального братерства, а також у повному усв≥домленн≥, що енерг≥¤ та зд≥бност≥ мають бути присв¤чен≥ служ≥нню на користь ≥нших людей.

јнал≥зуючи вказану ƒекларац≥ю, можна зробити висновок про те, що, по-перше, будь-¤ка дитина визнаЇтьс¤ часткою людства ≥ тому виключаЇтьс¤ дискрим≥нац≥¤ њњ з будь-¤ких мотив≥в. ƒ≥ти, в≥дпов≥дно до свого в≥ку (в≥д 0 до 18 рок≥в), мають можлив≥сть ≥ право висловлювати свою думку щодо реал≥зац≥њ на практиц≥ њх прав.

ѕо-друге, визначаЇтьс¤ пр≥оритет ≥нтерес≥в дитини перед потребами с≥м'њ, сусп≥льства, рел≥г≥њ. «г≥дно до цього принципу, дитин≥ дл¤ розвитку ≥нтелектуальних, духовних зд≥бностей необх≥дно надавати в першу чергу безпечне, здорове навколишнЇ середовище, в≥дпов≥дн≥ норми харчуванн¤, од¤гу, житла, забезпечити охорону здоров'¤ та умови дл¤ позитивного розвитку.

«агалом положенн¤ ƒекларац≥њ мають забезпечити права д≥тей на:
1) виживанн¤;
2) розвиток;
3) захист в≥д жорстокост≥;
4) активну участь у громадському житт≥.

ќсобливого захисту потребують сироти, ≥нвал≥ди, правопорушники, б≥женц≥ та ≥н. ƒекларац≥¤ забезпечуЇ б≥льшу увагу до дитини, н≥ж це було ран≥ше. ѕроте вона проголошуЇ права людини щодо дитини, а не право дитини робити все, що њй заманетьс¤.

–еал≥зац≥¤ ƒекларац≥њ в ”крањн≥ передбачаЇ:

• розробку нац≥ональноњ пол≥тики, котра враховуЇ ≥нтереси д≥тей, молод≥, вдосконаленн¤ в≥тчизн¤ного законодавства, п≥дготовку довгострокових програм. ѕол≥тика держави стосовно д≥тей та молод≥ визначена в нац≥ональн≥й програм≥ "ƒ≥ти ”крањни" (1996) та в "ƒекларац≥њ про загальн≥ засади молод≥жноњ пол≥тики в ”крањн≥". ѕрийн¤та низка закон≥в та законодавчих акт≥в: "ѕро осв≥ту" (1991, ред. 1996), "ѕро державну допомогу с≥м'¤м з д≥тьми" (1992), "«акон ”крањни про спри¤нн¤ соц≥альному розвитку молод≥ в ”крањн≥" (1993), "ѕро органи ≥ служби у справах неповнол≥тн≥х та спец≥альних установ дл¤ неповнол≥тн≥х" (1995), "ѕро пол≥пшенн¤ вихованн¤, навчанн¤, соц≥альне та матер≥альне забезпеченн¤ д≥тей-сир≥т ≥ д≥тей, ¤к≥ залишилис¤ без п≥клуванн¤ батьк≥в" (1995) тощо;
• створенн¤ системи соц≥альних служб, що забезпечують захист та охорону прав дитини. ¬≥дпов≥дно до ѕостанови  абм≥ну ”крањни "ѕро соц≥альн≥ служби дл¤ молод≥" (1993) в наш≥й крањн≥ д≥Ї система в≥дпов≥дних служб на м≥сцевому, обласному, державному (ƒержавний центр соц≥альних служб дл¤ молод≥) р≥вн¤х.  ер≥вним органом Ї ћ≥н≥стерство у справах с≥м'њ та молод≥. јналог≥чна система ≥снуЇ ≥ у справах неповнол≥тн≥х;
• п≥дготовка в≥дпов≥дних фах≥вц≥в. «д≥йснюЇтьс¤ осв≥та соц≥альних педагог≥в, соц≥альних прац≥вник≥в на баз≥ ун≥верситет≥в та ≥нститут≥в (педагог≥чних, юридичних, медичних, внутр≥шн≥х справ, культури).

ќсновн≥ напр¤ми ≥ форми захисту прав дитини в ”крањн≥ [б, с.44-45]

ќхоронний напр¤м - захист д≥тей, ¤к≥ в≥дчули на соб≥ жорсток≥сть, насильство; неповнол≥тн≥х з в≥дхиленн¤ми в повед≥нц≥ ≥ тих, що повернулис¤ з м≥сць позбавленн¤ вол≥; роз'¤сненн¤ п≥льг молодим с≥м'¤м, ж≥нкам, неповнол≥тн≥м, молод≥, соц≥ально-правова, психолого-педагог≥чна п≥дтримка д≥тей з неповних родин, формуванн¤ правового ставленн¤ до батьк≥вських функц≥й у розведених ос≥б ≥ батьк≥в, ¤к≥ не були в шлюб≥; наданн¤ соц≥ально-правовоњ допомоги сиротам, ≥нвал≥дам, с≥м'¤м ≥нвал≥д≥в, що мають неповнол≥тн≥х д≥тей, малозабезпеченим с≥м'¤м групи ризику, д≥т¤м, ¤к≥ потрапили в екстремальну ситуац≥ю.

«ахист прав д≥тей зд≥йснюЇтьс¤ через забезпеченн¤ ≥нформац≥Їю та консультуванн¤ д≥тей, дорослих у соц≥ально-педагог≥чних ≥нформащйно-консультативних пунктах щодо взаЇмних прав ≥ обов'¤зк≥в д≥тей ≥ дорослих. „ерез телефон "ƒов≥ри" (“ƒ), ¤к≥ можуть бути п≥дрозд≥лами соц≥альних служб, або самост≥йними спец≥ал≥зованими службами. «авданн¤м цих телефон≥в Ї негайна квал≥ф≥кована допомога д≥т¤м, молод≥, що перебувають у кризовому стан≥, консультуванн¤ вчител≥в, батьк≥в з проблем соц≥ал≥зац≥њ, допомога у встановленн≥ зв'¤зк≥в абонент≥в з ≥ншими соц≥альними службами, фах≥вц¤ми. ≤нший вид захисту надаЇ притулок-сховище дл¤ неповнол≥тн≥х. ¬≥н забезпечуЇ тимчасов≥ умови життЇд≥¤льност≥ д≥т¤м, що об'Їктивно чи суб'Їктивно Ї знедоленими, не мають умов дл¤ житт¤ та розвитку особистост≥ в с≥м'њ, у виховних закладах.  омплексн≥ форми захисту надаЇ “еритор≥альний центр соц≥альноњ допомоги с≥м'њ та д≥т¤м.

ѕроф≥лактично-виховний напр¤м.

•рунтуЇтьс¤ та ви¤вленн≥ неспри¤тливих психо-б≥олог≥чних, психолого-педагог≥чних фактор≥в, ¤к≥ зумовлюють в≥дхиленн¤ в психолог≥чному та соц≥альному розвитку д≥тей, молод≥. «д≥йснюютьс¤ орган≥зац≥йно-педагог≥чн≥ заходи з≥ створенн¤ виховуючого середовища за м≥сцем проживанн¤ д≥тей, з залученн¤ р≥зних соц≥альних ≥нститут≥в у процес вихованн¤, розв'¤зуютьс¤ проблеми зайн¤тост≥ та працевлаштуванн¤ неповнол≥тн≥х, надаЇтьс¤ допомога в орган≥зац≥њ дозв≥лл¤ д≥тей, залученню њх до р≥зного роду установ культури, спорту.

«агальноосв≥тн≥й напр¤м.

—творюютьс¤ умови дл¤ ≥нтелектуального розвитку особистост≥, профес≥йноњ п≥дготовки п≥дл≥тк≥в, переп≥дготовки молод≥, поглиблюютьс¤ науков≥ знанн¤ про сусп≥льство, особу, с≥м'ю, сфери життЇд≥¤льност≥ завд¤ки розгортанню мереж≥ дит¤чих, п≥дл≥ткових молод≥жних об'Їднань, шк≥л, курс≥в, клуб≥в за ≥нтересами, секц≥й; через розвиток служб соц≥ально-педагог≥чноњ допомоги зд≥йснюЇтьс¤ п≥дтримка дит¤чих ≥ молод≥жних ≥н≥ц≥атив.

“еритор≥альний центр соц≥альноњ допомоги с≥м '¤м та д≥т¤м

“еритор≥альний центр соц≥альноњ допомоги с≥м'њ ≥ д≥т¤м створюЇтьс¤ органами м≥сцевих виконком≥в. …ого метою Ї наданн¤ своЇчасноњ та квал≥ф≥кованоњ допомоги р≥зним категор≥¤м населенн¤, ¤к≥ живуть на дан≥й територ≥њ.

¬иди допомоги, ¤к≥ надаЇ центр: психолог≥чна, соц≥ально-педагог≥чна, медико-соц≥альна, юридична, соц≥ально-побутова тощо.

ќсновними завданн¤ми Ї:

• спри¤нн¤ п≥дтримц≥ та зм≥цненню с≥м'њ, п≥двищенню њњ виховного потенц≥алу, загальноњ культури, формуванню у населенн¤ здорового образу житт¤, рац≥ональному плануванню с≥м'њ, розвитку с≥мейного п≥дприЇмництва;
• вивченн¤, анал≥з ≥ практичне вир≥шенн¤ проблем соц≥ального неблагополучч¤ с≥мей та д≥тей, зд≥йсненн¤ њх соц≥ального патронажу;
• реаб≥л≥тац≥¤ с≥мей громад¤н, ¤к≥ вход¤ть до "групи ризику", а також людей, що опинились у скрутних умовах;
• прогнозуванн¤ потреби в соц≥альн≥й допомоз≥ у р≥зних груп населенн¤ ≥ п≥дготовка пропозиц≥й до план≥в розвитку соц≥альноњ сфери.

ѕри виконанн≥ завдань центр враховуЇ: м≥сцев≥ соц≥ально-еко-ном≥чн≥ умови, нац≥ональн≥ традиц≥њ ≥ рел≥г≥йн≥ особливост≥; активно сп≥впрацюЇ з державними, громадськими орган≥зац≥¤ми, рухами, благод≥йними фондами.

ќб'Їкти: с≥м'¤ з неблагополучними соц≥альними умовами (соц≥ально-демограф≥чними, матер≥ально-житловими, медико-соц≥альни-ми, психолого-педагог≥чними, соц≥ально-правовими), д≥ти ≥ п≥дл≥тки, доросл≥ громад¤ни, люди похилого в≥ку.

—труктура, основн≥ напр¤ми та зм≥ст д≥¤льност≥. ¬≥дд≥л ≥нформац≥њ (≥нформац≥йна, методична, рекламно-пропагандистська ≥ анал≥тико-прогностична д≥¤льн≥сть; усередин≥ в≥дд≥лу телефон "гар¤чоњ л≥н≥њ" та "банк даних"). ¬≥дд≥л соц≥альноњ роботи (соц≥ально-терапевтична, медико-соц≥альна, соц≥ально-педагог≥чна, соц≥ально-побутова д≥¤льн≥сть; усередин≥ в≥дд≥лу орган≥зовуЇтьс¤ центр ≥нтенсивного л≥куванн¤ в≥д алкогол≥зму, наркоман≥њ, пал≥нн¤, каб≥нет тренажер≥в дл¤ людей, вага ¤ких перевищуЇ норму; денне в≥дд≥ленн¤ дл¤ матер≥ та дитини; соц≥альний притулок, громадська њдальн¤). ¬≥дд≥л соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ: проведенн¤ реаб≥л≥тац≥йноњ та проф≥лактичноњ роботи. ¬≥дд≥л консультативних послуг: медико-соц≥альне, психолого-педагог≥чне, юридичне обслуговуванн¤; служба екстреноњ психолог≥чноњ допомоги (консультац≥¤, пошта та телефон дов≥ри), каб≥нет психолог≥чного розвантаженн¤, служба знайомств, в≥дд≥л с≥мейного п≥дприЇмства: наданн¤ допомоги в орган≥зац≥њ с≥мейного б≥знесу.

—оц≥ально-педагог≥чна робота з с≥м'Їю

—≥м'¤ Ї т≥Їю школою, де людина навчаЇтьс¤, ¤к жити у сусп≥льств≥; отримуЇ досв≥д стосунк≥в серед близьких людей, дл¤ ¤ких вона Ї найвищою ц≥нн≥стю. ≤ т≥льки п≥сл¤ цього особа готова до налагодженн¤ об'Їктивних стосунк≥в з ≥ншими людьми. ÷¤ соц≥альна функц≥¤ робить с≥м'ю ст≥йкою. —аме вона вводить людину в св≥т соц≥альних функц≥й. јле, на жаль, не кожна с≥м'¤ готова та й у змоз≥ виконати цю функц≥ю. „асто њй необх≥дна психолог≥чна, моральна, правова, економ≥чна, медична та ≥нша допомога.

Ќайб≥льш поширеними проблемами, з ¤кими стикаЇтьс¤ соц≥альний педагог у робот≥ з с≥м'Їю, Ї нестаб≥льн≥сть шлюбу, нест≥йк≥сть с≥м'њ, неповн≥ с≥м'њ, с≥м'њ неповнол≥тн≥х; руйнац≥¤ традиц≥й с≥мейного вихованн¤, розрив в≥кових, духовних та ≥нших р≥вн≥в с≥м'њ; деф≥цит чолов≥чого впливу на вихованн¤ д≥тей, високий р≥вень завантаженост≥ ж≥нки; педагог≥чна та психолог≥чна неосв≥чен≥сть дорослих; дестаб≥л≥зуючий вплив пи¤цтва та алкогол≥зму, цин≥зму та бездуховност≥ на ст≥йк≥сть с≥мейних стосунк≥в, на формуванн¤ с≥мейного м≥крокл≥мату; значне скороченн¤ м≥жс≥мейних, м≥жособистих, внутр≥с≥мейних контакт≥в, зниженн¤ здатност≥ до комун≥кац≥њ; невм≥нн¤ орган≥зувати с≥мейне дозв≥лл¤.

” зв'¤зку з цим основними напр¤мами соц≥ально-педагог≥чноњ роботи з с≥м'Їю Ї:
а) соц≥ально-педагог≥чний захист с≥м'њ та њњ член≥в;
б) зм≥цненн¤, гармон≥зац≥¤ та розвиток духовних (моральних, психолог≥чних, естетичних тощо) процес≥в житт¤ с≥м'њ, внутр≥с≥мейних стосунк≥в, зв'¤зк≥в з соц≥альним оточенн¤м;
в) актив≥зац≥¤ педагог≥чноњ функц≥њ с≥м'њ, наданн¤ допомоги у вихованн≥ д≥тей, онук≥в тощо, нейтрал≥зац≥¤ негативного впливу с≥мейного середовища на людину, в першу чергу, на дитину;
г) робота з с≥м'¤ми "соц≥ального ризику";
д) орган≥зац≥¤ с≥мейноњ громадськост≥ задл¤ впливу на формуванн¤ державноњ пол≥тики стосовно с≥м'њ, дл¤ д≥¤льност≥ з п≥двищенн¤ рол≥, престижу ≥ в≥дпов≥дальност≥ родини у соц≥альному вихованн≥.

—еред форм роботи соц≥ального педагога з с≥м'Їю Ї с≥мейн≥ (родинн≥) клуби, батьк≥вськ≥ школи, центри соц≥ал≥зац≥њ, прогулочн≥ групи, дошк≥льн≥ виховн≥ центри м≥крорайону та ≥нш≥.  омплексну допомогу надаЇ територ≥альний центр допомоги с≥м'њ та д≥т¤м.

—оц≥ально-педагог≥чна робота в школ≥

Ўкола Ї тим центром, ¤кий може надати квал≥ф≥кац≥йну та своЇчасну допомогу дитин≥. ÷е у змоз≥ зробити соц≥альний педагог, заступник директора з виховноњ роботи, психолог, класн≥ кер≥вники, кер≥вники гуртк≥в, клуб≥в, секц≥й, б≥бл≥отекар, медичний прац≥вник представники учн≥вського органу самоуправл≥нн¤, представники батьк≥вського ком≥тету.

ќсновн≥ напр¤ми соц≥ально-педагог≥чноњ роботи в школ≥:

• захист та охорона прав дитини. «ахист дитини в≥д негуманного ставленн¤ вчител≥в, сп≥вроб≥тник≥в школи, в≥д негуманних м≥жособових в≥дносин д≥тей у школ≥, захист д≥тей, що опинилис¤ в кризов≥й ситуац≥њ.  онсультац≥њ дл¤ вчител≥в щодо њх прав стосовно дитини, розповсюдженн¤ ƒекларац≥њ ќќЌ про права дитини серед школ¤р≥в, педагог≥в, батьк≥в; допомога в адаптац≥њ у школ≥;
• орган≥зац≥¤ виховного середовища в школ≥. —творенн¤ виховних взаЇмин у навчально-виховному заклад≥ через самоуправл≥нн¤ школ¤р≥в ("справедлив≥ товариства", шк≥льн≥ кооперативи тощо), через одухотворенн¤ шк≥льного житт¤ ≥де¤ми, що поЇднали б учн≥в та вчител≥в (концепц≥¤ "культурного плюрал≥зму"); контроль за в≥дпов≥дн≥стю засоб≥в навчанн¤ його мет≥; створенн¤ системи позакласних клуб≥в за ≥нтересами, п≥дтримка дит¤чих ≥н≥ц≥атив, ¤к умова позитивноњ самореал≥зац≥њ особистост≥; розширенн¤ та поглибленн¤ соц≥ального досв≥ду через участь д≥тей у походах по ≥сторичним та культурним м≥сц¤м рег≥ону, через орган≥зац≥ю допомоги люд¤м похилого в≥ку, б≥женц¤м, хворим; допомога д≥т¤м в орган≥зац≥њ њх зм≥стовного дозв≥лл¤ та њх участ≥ в орган≥зац≥њ дозв≥лл¤ малеч≥; залученн¤ батьк≥в, громадських орган≥зац≥й, культурно-просв≥тницьких заклад≥в до виховного процесу школи;
• проф≥лактика дев≥антноњ повед≥нки.

—оц≥ально-педагог≥чна робота за м≥сцем проживанн¤

—оц≥ально-педагог≥чна робота за м≥сцем проживанн¤ спр¤мована на орган≥зац≥ю взаЇмод≥њ у соц≥альному вихованн≥ вс≥х фактор≥в соц≥ал≥зац≥њ визначеного соц≥ального середовища, на розкритт¤ позитивного та нейтрал≥зац≥ю негативного вплив≥в фактор≥в м≥крорайону; на актив≥зац≥ю виховного потенц≥алу с≥мейно-сус≥дських сп≥льнот, њх моральноњ в≥дпов≥дальност≥ за умови житт¤ та розвитку дитини, родини в даному м≥кросоц≥ум≥.

ќсновн≥ напр¤ми соц≥ально-педагог≥чноњ роботи за м≥сцем проживанн¤:
а) орган≥зац≥¤ громадськост≥ на формуванн¤ здорового образу житт¤ та усв≥домленого вихованн¤ в м≥крорайон≥ через застосуванн¤ ≥дей народноњ, козацькоњ педагог≥ки, педагог≥чних ≥нновац≥й стосовно соц≥ального вихованн¤ в умовах р≥зних етн≥чних культур, через орган≥зац≥ю зм≥стовного сп≥лкуванн¤, через орган≥зац≥ю с≥мейно-сус≥дськоњ взаЇмодопомоги;
б) орган≥зац≥¤ громадськост≥ на сусп≥льно-корисну д≥¤льн≥сть за м≥сцем проживанн¤.
в) створенн¤ у м≥кросередовищ≥ системи культурно-дозв≥ллЇвих колектив≥в, заклад≥в (можливо на громадських засадах) та координац≥¤ њх д≥¤льност≥ в≥дпов≥дно до потреб м≥крорайону;
г) орган≥зац≥¤ роботи з соц≥ального вихованн¤ в кан≥кул¤рний та л≥тн≥й час.

—оц≥ально-педагог≥чна робота з людьми, що мають психоф≥зичн≥ вади

¬она спр¤мована на наданн¤, перш за все, психолог≥чноњ та моральноњ допомоги ≥нвал≥ду; п≥дтримки його план≥в, бажанн¤ виконувати певну роботу, в≥дчуваючи себе членом м≥кро- та макросоц≥уму.

ќсоблив≥сть роботи соц≥ального педагога з ≥нвал≥дами пол¤гаЇ у створенн≥ таких соц≥ально-педагог≥чних умов, ¤к≥ спри¤тимуть внутр≥шньому управл≥нню ≥нвал≥да, дос¤гненню ним своњх ц≥лей, реал≥зац≥њ р≥зних тип≥в повед≥нки, гнучкоњ адаптац≥њ. “реба створити атмосферу безпеки, ситуац≥њ, в ¤к≥й в≥дсутнЇ зовн≥шнЇ оц≥нюванн¤. јле соц≥альний педагог не може вир≥шувати за ≥нвал≥да його проблеми, в≥н повинен допомогти особистост≥ визначити особисту позиц≥ю, сформувати незалежн≥сть в≥д зовн≥шнього впливу; навчити спиратис¤ на себе, тобто допомогти самоактуал≥зуватись у подоланн≥ перешкод. ≤нвал≥д, що при-мирюЇтьс¤ з≥ своњм становищем ≥ усв≥домлюЇ свою самоактуал≥зац≥ю, дос¤гаЇ душевного ≥ псих≥чного здоров'¤, стаЇ соц≥альне повноц≥нною особист≥стю

—труктура мереж≥ соц≥альних служб в ”крањн≥

—оц≥альн≥ служби - спец≥ально уповноважен≥ державн≥, громадськ≥, ≥нш≥ соц≥альн≥ установи, орган≥зац≥њ та спец≥ал≥зован≥ п≥дрозд≥ли, ¤к≥ зд≥йснюють будь-¤к≥ види соц≥альноњ д≥¤льност≥, спр¤мован≥ на допомогу люд¤м.

—истема соц≥альних служб в ”крањн≥ знаходитьс¤ у стан≥ ≤нтенсивного розвила; маЇ багатор≥вневу, багатопроф≥льну ≥нфраструктуру та м≥жв≥домчий, рег≥онально-ор≥Їнтований характер.

ѕринципи структуруванн¤:

• територ≥альний - основний принцип структуруванн¤ (м≥крорайон - район - м≥сцевий - рег≥ональний - нац≥ональний);
• ф≥нансово-ресурсного забезпеченн¤: бюджетн≥ (державний, республ≥канський, м≥сцевий сектори), громадських орган≥зац≥й (благод≥йн≥ орган≥зац≥њ, добров≥льн≥ товариства, асоц≥ац≥њ), приватн≥ (соц≥альн≥ в≥дд≥ли в приватних навчально-виховних закладах, притулки р≥зних вид≥в);
• в≥ковий: неповнол≥тн≥, молодь, доросл≥, люди похилого в≥ку;
• об'Їктовий: особист≥сть, с≥м'¤, група, с≥мейно-сус≥дська община;
• повнота обслуговуванн¤: комплексн≥ (територ≥альний центр допомоги с≥м'њ ≥ д≥т¤м), спец≥альн≥ (телефон дов≥ри);
• функц≥ональний: д≥агностичн≥, реаб≥л≥тац≥йн≥, консультативн≥, корекц≥йн≥ та ≥нш≥ центри;
• проф≥льний: медию-психолого-педагог≥чн≥, соц≥ально-педагог≥ч-н≥, медико-соц≥альн≥, соц≥ально-правов≥, соц≥ально-побутов≥, профор≥Їнтац≥йн≥ (б≥рж≥ труда, служби зайн¤тост≥) [6, с.35-36].

ѕ–ќ‘≈—≤я - —ќ÷≤јЋ№Ќ»… ѕ≈ƒј√ќ√

—учасн≥ автори по-р≥зному трактують пон¤тт¤ "соц≥альний педагог", “ак, одн≥ стверджують, що соц≥альний педагог забезпечуЇ ≥нтеграц≥ю ц≥леспр¤мованих ≥ середовищних вплив≥в на особист≥сть, щороз-виваЇтьс¤, а також стимулюЇ розвиток суб'Їктноњ позиц≥њ людини в цьому процес≥, що регулюЇ взаЇмини в систем≥ "особист≥сть-с≥м'¤-сусп≥льство" [9,с.22].

Ћ.≤.ћ≥щик вважаЇ, що соц≥альний педагог Ї профес≥йним прац≥вником соц≥уму, фах≥вцем з виховноњ роботи з д≥тьми, њх батьками, дорослим населенн¤м у с≥мейно-побутовому м≥кросередовищ≥ та його оточенн≥; з п≥дл≥тками, молод≥жними групами та об'Їднанн¤ми, з орган≥зац≥њ культурно-дозв≥ллЇвоњ, ф≥зкультурно-оздоровчоњ, трудовоњ, ≥гровоњ та ≥нших вид≥в д≥¤льност≥, групового сп≥лкуванн¤, техн≥чного, художнього та ≥нших вид≥в творчост≥ д≥тей ≥ дорослого населенн¤ в соц≥ум≥ [5,с.59-60].

” пон¤т≥йно-терм≥нолог≥чному словнику записано, що соц≥альний педагог - спец≥ал≥ст, зайн¤тий у сфер≥ соц≥альноњ роботи або осв≥тньо-виховноњ д≥¤льност≥, зд≥йснюЇ посередницьку роль м≥ж осв≥тн≥ми закладами, с≥м'Їю, трудовими колективами, громадськ≥стю, орган≥зовуЇ њх взаЇмод≥ю, об'ЇднуЇ зусилл¤ з метою створенн¤ в соц≥альному середовищ≥ умов дл¤ всеб≥чного розвитку д≥тей, п≥дл≥тк≥в, молод≥ ¤к особистостей, њх благополучч¤ в соц≥ум≥ [10, с.92].

ј.ќ.ћалько зазначаЇ, що соц≥альний педагог - фах≥вець з соц≥ального вихованн¤, ¤кий здшснюЇ посередницьку роль м≥ж людиною та соц≥альним середовищем з метою њх духовного розвитку та гармон≥зац≥њ њх в≥дносин на особовому, м≥жособовому та надособовому р≥вн¤х [6, с.38].

ѕрот¤гом багатьох стол≥ть в умовах тотал≥таризму, ¤кий декларував безпрецеденту в ≥стор≥њ людства соц≥альну захищен≥сть, вважалос¤ безглуздим створювати систему соц≥ального захисту населенн¤. ¬≥дсутн≥сть же такоњ системи, забезпеченоњ науковою концепц≥Їю, державними програмами ≥ висококвал≥ф≥кованими спец≥ал≥стами в сфер≥ соц≥альноњ роботи, призвела до парадоксальноњ ситуац≥њ. ” колишньому —–—–, ¤кий породив педагог≥ку середовища ще з 20-х рок≥в 20 стол≥тт¤, мав багатющ≥ народн≥, нац≥ональн≥ традиц≥њ, завжди в≥др≥зн¤вс¤ самобутн≥стю, ориг≥нальн≥стю, гуман≥змом ≥ милосерд¤м, невичерпними джерелами практичного досв≥ду соц≥альноњ допомоги, соц≥альний педагог ¤к профес≥¤ оф≥ц≥йно зареЇстрована лише в кв≥тн≥ 1991 року. ƒо тих п≥р функц≥њ соц≥ального педагога виконували представники ¤ких завгодно профес≥й - фах≥вц≥ заклад≥в осв≥ти, соц≥ального забезпеченн¤, спорту, культури, прац≥вники м≥л≥ц≥њ, житлово-комунальних орган≥зац≥й тощо.

¬их≥д соц≥альноњ роботи на профес≥йний р≥вень - ¤вище значне, хоча це скор≥ше можна назвати юридичним оформленн¤м досв≥ду, нагромадженоњ роботи, ¤ка ув≥брала в себе усе найкраще, була сформована ≥ продовжуЇ розвиватис¤ ¤к результат багатор≥чного науково-практичного пошуку, в процес≥ ¤кого вивчавс¤ та анал≥зувавс¤ в≥тчизн¤ний ≥ заруб≥жний досв≥д, ви¤вл¤лос¤ загальне ≥ специф≥чне, створювалис¤ найспри¤тлив≥ш≥ умови дл¤ в≥дпрацюванн¤ стандарт≥в ц≥Їњ профес≥њ. «начущ≥сть вивченн¤ св≥товоњ теор≥њ ≥ практики соц≥альноњ роботи важко переоц≥нити. –≥вень њњ розвитку дозволив "вкласти" у модель соц≥ального педагога багато з того, що на етап≥ народженн¤ ц≥Їњ профес≥њ (понад 100 рок≥в тому) було просто неможливо передбачити. “ак уже склалос¤, що особлив≥стю процесу становленн¤ ц≥Їњ профес≥њ було те, що попереду завжди йшли педагоги, ≥ дл¤ соц≥альноњ роботи з моменту њњ зародженн¤ ≥ до нашого часу завжди була характерна дом≥нуюча роль соц≥альноњ педагог≥ки, що, м≥ж ≥ншим, дозволила певною м≥рою "скоротити" наше в≥дставанн¤ в цих питанн¤х в≥д досв≥ду ≥нших крањн.

“е, що соц≥альн≥ педагоги проклали дорогу профес≥њ соц≥ального прац≥вника, Ї законом≥рним не лише тому, що базову основу профес≥йноњ компетентност≥ будь-¤кого фах≥вц¤ з соц≥альних питань становл¤ть психолого-педагог≥чн≥, етичн≥ та моральн≥ характеристики, а й тому, що початком цього послужили прогресивн≥ в≥тчизн¤н≥ традиц≥њ педагог≥ки середовища. —аме у педагог≥чн≥й сфер≥ ще в 60-70-т≥ роки були зроблен≥ перш≥ спроби ввести спец≥ал≥ст≥в, безпосередньо спр¤мованих на соц≥альну роботу в м≥крорайон≥ (орган≥затори позакласноњ та позашк≥льноњ роботи, педагоги-орган≥затори житлово-комунальних служб, виховател≥ у клубах тощо).  р≥м того, нагромаджений за останню чверть стол≥тт¤ багатющий досв≥д практичноњ роботи в соц≥ум≥ дозволив сформувати нове розум≥нн¤ ц≥Їњ профес≥њ.

як в≥домо, профес≥¤ "соц≥альний педагог" Ї складовою пон¤тт¤ "соц≥альна робота", однак тут ≥снуЇ широка пал≥тра вар≥ант≥в, п≥дход≥в, характерних дл¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни, до визначенн¤ сутност≥, функц≥й, зм≥сту ≥ метод≥в соц≥альноњ роботи. јле вс≥ ц≥ вар≥анти об'ЇднуЇ ум≥нн¤ соц≥ального педагога розвивати взаЇмини, ¤к≥ спри¤ють усп≥шн≥й профес≥йн≥й д≥¤льност≥ людей, ум≥нн¤ актив≥зувати зусилл¤ п≥длеглих (окремих ос≥б, груп) по вир≥шенню њх власних проблем, добиватис¤ њх дов≥ри та ум≥нн¤ бути посередником ≥ налагоджувати в≥дносини м≥ж конфл≥ктуючими особами, групами, забезпечувати м≥ж≥нституц≥йн≥ зв'¤зки.

Ќа цьому наголошують найавторитетн≥ш≥ дов≥дники, енциклопед≥њ, лексикони пров≥дних крањн св≥ту.

ѕедагог≥чна культура соц≥ального педагога

—оц≥альний педагог маЇ справу з людиною та њњ оточенн¤м. ”сп≥шн≥сть контакт≥в та профес≥йноњ д≥¤льност≥ пр¤мо пропорц≥йно залежить в≥д р≥вн¤ сформованост≥ його профес≥йно-педагог≥чноњ культури.

ѕедагог≥чна культура соц≥ального педагога Ї ≥нтегральною Їдн≥стю знань, ум≥нь ≥ особист≥сних ¤костей та ц≥нностей, м≥ж ¤ким ≥снують певн≥ зв'¤зки та в≥дношенн¤, котр≥ формуютьс¤, реал≥зуютьс¤ та вдосконалюЇтьс¤ у р≥зноман≥тних видах соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥, визначаючи характер останньоњ. ѕедагог≥чна культура м≥стить профес≥йний, особист≥сний та соц≥альний компоненти (див.мал. 1).

ћол. 1. ћодель педагог≥чноњ культури соц≥ального педагога
—истема знань: психолог≥чн≥, педагог≥чн≥, соц≥альн≥, ≥сторичн≥, культуролог≥чн≥, правов≥
—истема ум≥нь: економ≥чн≥, еколог≥чн≥, валеолог≥чн≥, комун≥кативн≥, прогностичн≥, д≥агностичн≥
профес≥йна компетентн≥сть, педагог≥чна майстерн≥сть, технолог≥чна р≥зноман≥тн≥сть
ќсобист≥сн≥ ¤кост≥: орган≥зац≥йн≥, управл≥нськ≥, 1,2,3,4групи ¤костей, загальнолюдськ≥, соц≥альн≥
ќсобист≥ш≥ ц≥нност≥: духовн≥, матер≥альн≥, соц≥альна перцепц≥¤, соц≥альна в≥дпов≥дальн≥сть, загострене почутт¤ добра та справед ливост≥
вихован≥сть, культура повед≥нки, педагог≥чний такт, самоствердженн¤
—оц≥альний компонент: соц≥альна п≥дтримка та захист, соц≥альна допомога, милосерд¤, вв≥члив≥сть, пор¤дн≥сть, адекватна ор≥Їнтац≥¤ в соц≥альних умовах, обставинах, ситуац≥¤х
√уман≥стична педагог≥чна позиц≥¤: сп≥впереживанн¤, захист, п≥клуванн¤, п≥дтримка, допомога, повага, терпим≥сть, пор¤дн≥сть, педагог≥чний такт, комун≥кативн≥сть, емпат≥йн≥сть, повага та любов до людини, сприйн¤тт¤ њњ ¤к найвищоњ ц≥нност≥

¬казан≥ компоненти визначають гуман≥стичну педагог≥чну позиц≥ю соц≥ального педагога.

–озгл¤немо б≥льш детально вказан≥ компоненти. “ак, профес≥йний компонент включаЇ систему знань та систему ум≥нь соц≥ального педагога. –озгл¤немо спочатку систему знань, ¤ка м≥стить так≥ знанн¤: психолог≥чн≥, педагог≥чн≥, соц≥олог≥чн≥, методолог≥чн≥, культуролог≥чн≥, ≥сторичн≥, економ≥чн≥, правов≥, еколог≥чн≥, валеолог≥чн≥ та ≥нш≥.

—оц≥альний педагог повинен засвоњти методолог≥чн≥, соц≥олог≥чн≥, пол≥тичн≥ та ≥сторичн≥ знанн¤, а саме:

• основн≥ ≥сторичн≥ факти, дати, под≥њ та ≥мена ≥сторичних д≥¤ч≥в;
• типолог≥ю, основн≥ джерела виникненн¤ та розвитку масових соц≥альних рух≥в, форм соц≥альних взаЇмод≥й, фактори соц≥ального розвитку, типи та структуру соц≥альних орган≥зац≥й, њх анал≥з;
• умови формуванн¤ особи, њњ свободи, в≥дпов≥дальност≥ за збереженн¤ житт¤, природи, культури, розум≥нн¤ рол≥ насильства та ненасильства в ≥стор≥њ та людськ≥й повед≥нц≥, моральних зобов'¤зань людини стосовно себе та ≥нших людей;
• знати специф≥ку роботи в р≥зноман≥тному соц≥альному середовищ≥;
• мати наукове у¤вленн¤ про соц≥олог≥чний п≥дх≥д до трактуванн¤ особистост≥, чинники њњ формуванн¤ в процес≥ соц≥ал≥зац≥њ;
• основн≥ законом≥рност≥ та форми регул¤ц≥њ соц≥альноњ повед≥нки;
• соц≥альн≥ сп≥льноти та соц≥альн≥ групи.
• Ќа основ≥ цих знань соц≥альний педагог повинен:
• ознайомитись з основними вченн¤ми в галуз≥ соц≥альних, пол≥тичних, ≥сторичних наук, на основ≥ чого науково анал≥зувати соц≥альне значущ≥ проблеми та процеси, використовувати методи цих наук у р≥зних видах профес≥йноњ та соц≥альноњ д≥¤льност≥;
• мати ц≥л≥сне у¤вленн¤ про процеси та ¤вища, котр≥ в≥дбуваютьс¤ в сусп≥льств≥ та природ≥;
• розум≥ти можливост≥ сучасних наукових метод≥в п≥знанн¤ природи, сусп≥льства, особистост≥ та волод≥ти ними на р≥вн≥, необх≥дному дл¤ вир≥шенн¤ завдань, що постають у процес≥ виконанн¤ профес≥йних функц≥й;
• висловлювати та обірунтовувати свою позиц≥ю з питань ц≥нн≥сного ставленн¤ до ≥сторичного минулого;
• вид≥л¤ти теоретичн≥ та практичн≥, аксеолог≥чн≥ та ≥нструментальн≥ компоненти в п≥дготовц≥ й обірунтуванн≥ пол≥тичних р≥шень, забезпеченн≥ особистого внеску в сусп≥льно-пол≥тичне житт¤;
• збирати, анал≥зувати, систематизувати ≥нформац≥ю про соц≥альн≥ проблеми д≥тей ≥ молод≥, людей похилого в≥ку,
• ум≥ти прогнозувати напр¤ми продуктивноњ д≥¤льност≥ д≥тей, молод≥, людей похилого в≥ку;
• ум≥ти забезпечувати посередництво м≥ж особист≥стю та с≥м'Їю, м≥ж особист≥стю та р≥зними сусп≥льними ≥ державними ≥нституц≥¤ми;
• волод≥ти методикою ≥ технолог≥Їю соц≥ального прогнозуванн¤ та проектуванн¤;
• волод≥ти процедурою та методами соц≥альних ≥нновац≥й, творчо використовувати ≥нновац≥њ в соц≥ально-педагог≥чн≥й д≥¤льност≥;
• волод≥ти методами соц≥альноњ статистики;
• ум≥ти забезпечувати соц≥ально-педагог≥чну д≥¤льн≥сть з врахуванн¤м сучасноњ етнограф≥чноњ та демограф≥чноњ ситуац≥њ.

 ультуролог≥чн≥ знанн¤:

• усв≥домити, що таке феномен культури та њњ роль у людськ≥й життЇд≥¤льност≥;
• оволод≥ти способами надбанн¤, збереженн¤ та передач≥ соц≥ального досв≥ду, базисних ц≥нностей культури;
• знати форми та типи культури, основн≥ культурно-≥сторичн≥ центри та рег≥они св≥ту, законом≥рност≥ њх функц≥онуванн¤ та розвитку;
• ≥стор≥ю ”крањни та њњ м≥сце у систем≥ св≥товоњ культури та цив≥л≥зац≥њ.

Ќа основ≥ цих знань орган≥зовувати:

• культурно-дозв≥льну д≥¤льн≥сть учн≥в, њх батьк≥в, ≥нших громад¤н ¤к у с≥мейно-побутовому середовищ≥, так ≥ в ≥нших закладах (центрах дит¤чоњ творчост≥, позашк≥льних закладах та ≥н);
• оц≥нювати дос¤гненн¤ культури на основ≥ ≥сторичного контексту њх створенн¤:
• бути здатним до д≥алогу ¤к способу ставленн¤ до культури та сусп≥льства;
• набувати досв≥д опануванн¤ культурою;
• застосовувати засоби ефективноњ орган≥зац≥њ творчоњ д≥¤льност≥ д≥тей ≥ молод≥ в навчально-виховному процес≥ школи, позашк≥льних заклад≥в, осередк≥в соц≥альноњ роботи з р≥зними категор≥¤ми населенн¤;
• розробл¤ти заходи по орган≥зац≥њ в≥льного часу, науково-техн≥чноњ та художньоњ творчост≥.

ѕравов≥ знанн¤:

• знати основи украњнськоњ правовоњ системи та законодавства, орган≥зац≥ю та функц≥онуванн¤ судових ≥ правоохоронних орган≥в;
• мати у¤ву про права та свободи людини та громад¤нина, њх реал≥зац≥ю у р≥зних сферах життЇд≥¤льност≥;
• знати правов≥ та морально-етичн≥ норми у сфер≥ профес≥йноњ д≥¤льност≥;
• усв≥домити етичн≥ та правов≥ норми, що регулюють взаЇмини людини та сусп≥льства, людини та оточуючого середовища, ≥ враховувати њх, розробл¤ючи еколог≥чн≥ та соц≥альн≥ проекти;
• знати норми с≥мейного, трудового, житлового законодавства та охорони материнства ≥ дитинства;
• знати основн≥ державн≥ документи з питань розвитку осв≥ти та вихованн¤, соц≥ального захисту д≥тей, молод≥, людей похилого в≥ку, розвитку науки, культури та м≥жнац≥ональних в≥дносин ( онституц≥¤ ”крањни ¤к ќсновний «акон; «акон ”крањни "ѕро осв≥ту", " онцепц≥¤ про права людини" та ≥нш≥ ).

Ќа основ≥ цих знань:

• використовувати та укладати нормативн≥ та правов≥ документи стосовно майбутньоњ д≥¤льност≥;
• вживати необх≥дних заход≥в щодо в≥дновленн¤ порушених прав;
• запоб≥гати конфл≥ктних ситуац≥й або вир≥шувати њх на правов≥й основ≥;
• ви¤вл¤ти шл¤хи подоланн¤ м≥жособових конфл≥кт≥в.

≈коном≥чн≥ знанн¤:

• знати макропропорц≥њ та њх особливост≥, ситуац≥њ на макроеконо-м≥чному р≥вн≥, суть ф≥скальноњ, грошово-кредитноњ, соц≥альноњ та ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики;
• мати знанн¤ про основи виробничих в≥дносин ≥ принцип≥в управл≥нн¤ з урахуванн¤м техн≥чних, ф≥нансових та людських фактор≥в.

Ќа њх основ≥:

• анал≥зувати в загальних рисах основн≥ економ≥чн≥ под≥њ в своњй крањн≥ та за њњ межами;
• знаходити та використовувати ≥нформац≥ю, необх≥дну дл¤ ор≥Їнтуванн¤ в основних поточних проблемах економ≥ки.

≈колог≥чн≥ знанн¤:

• знати особливост≥ соц≥альноњ еколог≥њ;
• мати у¤ву про методи оц≥нки стану оточуючого середовища.

Ќа њх основ≥:

• волод≥ти еколог≥чною культурою.

¬алеолог≥чн≥ знанн¤:

• мати наукове у¤вленн¤ про здоровий спос≥б житт¤ та основи ф≥зичноњ культури.

Ќа њх основ≥:

• проводити ф≥зкультурно-оздоровчу д≥¤льн≥сть в школ≥, за м≥сцем проживанн¤, с≥мейно-побутовому середовищ≥, позашк≥льних закладах ≥ центрах дит¤чоњ творчост≥;
• волод≥ти навичками ф≥зичного самовдосконаленн¤.

ѕсихолог≥чн≥ знанн¤ передбачають усв≥домленн¤;

• основних законом≥рностей розвитку особистост≥;
• основних псих≥чних функц≥й та њх ф≥з≥олог≥чних механ≥зм≥в;
• сп≥вв≥дношенн¤ природних ≥ соц≥альних фактор≥в у становленн≥ псих≥ки;
• розум≥нн¤ значенн¤ вол≥ та емоц≥й, потреб ≥ мотив≥в, а також п≥дсв≥домих механ≥зм≥в, у повед≥нц≥ людини;
• в≥кових та ≥ндив≥дуальних особливостей людини;
• метод≥в психолого-педагог≥чноњ д≥агностики розвитку д≥тей р≥зного в≥ку та њх оточенн¤;

Ќа основ≥ цих знань:

• давати психолог≥чну характеристику особи (њњ темпераменту, зд≥бностей);
• давати ≥нтерпретац≥ю власного псих≥чного стану;
• волод≥ти найпрост≥шими способами псих≥чноњ саморегул¤ц≥њ;
• надавати психолог≥чну допомогу д≥т¤м ≥ њх батькам;
• зд≥йснювати психо-корекц≥йний вплив на д≥тей ≥ молодь, ¤к≥ перебувають у кризовому стан≥ та конфл≥ктних ситуац≥¤х.

ѕедагог≥чн≥ знанн¤ передбачають оволод≥нн¤;

• основами загальноњ педагог≥ки (ц≥л≥, принципи, зм≥ст, форми, методи, засоби осв≥тньо-виховноњ роботи у соц≥альну середовищ≥, школ≥, с≥м'њ);
• формами, засобами та методами педагог≥чноњ д≥¤льност≥;
• сучасним станом ≥ тенденц≥¤ми розвитку дит¤чих ≥ п≥дл≥ткових сп≥лок, рух≥в, орган≥зац≥й, њх вплив на особист≥сть;
• функц≥¤ми, правами, системами державних установ, ≥нститут≥в, громадських, рел≥г≥йних орган≥зац≥й у галуз≥ осв≥ти, навчанн¤ та вихованн¤ п≥дростаючого покол≥нн¤;
• основами педагог≥чноњ майстерност≥; Ђ р≥зними формами соц≥ально-педагог≥чного впливу на особист≥сть, р≥зн≥ категор≥њ д≥тей, молод≥, людей похилого в≥ку;
• основами родинноњ педагог≥ки, с≥мейного вихованн¤;
• ≥нформац≥ю про нац≥ональн≥ особливост≥ побуту та родинного вихованн¤, народн≥ традиц≥њ рег≥он≥в.

Ќа основ≥ цих знань:

• застосовувати засоби ефективноњ орган≥зац≥њ творчоњ д≥¤льност≥ д≥тей ≥ молод≥ в навчально-виховному процес≥ школи, позашк≥льних заклад≥в;
• допомагати с≥м ¤м у розвитку ≤нтелектуальних, морально-естетичних, ф≥зичних ¤костей њх д≥тей;
• зд≥йснювати педагог≥чне кер≥вництво процесом вихованн¤ д≥тей у родинах;
• анал≥зувати навчально-виховн≥ ситуац≥њ, визначати та розв'¤зувати педагог≥чн≥ задач≥;
• вести досл≥дницько-анал≥тичну, науково-педагог≥чну та практичну д≥¤льн≥сть на р≥зних об' Їктах профес≥йноњ д≥¤льност≥.

Ќа основ≥ оволод≥нн¤ вказаними видами знань соц≥альний педагог повинен:

• в≥льно волод≥ти державною мовою ”крањни;
• на науков≥й основ≥ орган≥зовувати свою справу;
• волод≥ти культурою мисленн¤, знати њњ загальн≥ закони; ум≥ти в письмов≥й чи усн≥й форм≥ лог≥чно оформити своњ думки;
• волод≥ти комп'ютерними методами збиранн¤, збер≥ганн¤ та обробки ≥нформац≥њ, що застосовуЇтьс¤ у сфер≥ його профес≥йноњ д≥¤льност≥;
• користуватис¤ правилами мовного етикету;
• вести бес≥ду - д≥алог загального характеру ≥ноземною мовою;
• освоњти зм≥ст п≥дручник≥в, програм дл¤ загальноосв≥тньоњ школи, методику використанн¤ р≥зних вид≥в наочност≥, “«Ќ, комп'ютера;
• використовувати методи розв'¤занн¤ завдань п≥д час визначенн¤ оптимальних сп≥вв≥дношень параметр≥в р≥зних систем;
• ум≥ти на основ≥ системного п≥дходу будувати та використовувати модел≥ дл¤ њх ¤к≥сного та к≥льк≥сного анал≥зу;
• ставити мету й формулювати завданн¤, пов'¤зан≥ з реал≥зац≥Їю профес≥йних функц≥й; використовувати дл¤ њх розв'¤занн¤ методом вивчених наук;
• ум≥ти в умовах розвитку науки та м≥нливоњ соц≥альноњ практики робити переоц≥нку нагромадженого досв≥ду, анал≥з своњх можливостей, здобувати нов≥ знанн¤, використовувати сучасн≥ ≥нформац≥йн≥ осв≥т¤нськ≥ технолог≥њ;
• п≥двищувати квал≥ф≥кац≥ю та р≥вень профес≥онал≥зму, вдосконалюватис¤ в соц≥ально-педагог≥чн≥й д≥¤льност≥;
• кооперуватис¤ з колегами, колективом, ознайомлюватис¤ з методами управл≥нн¤; орган≥зовувати роботу виконавц≥в, знаходити й приймати управл≥нськ≥ р≥шенн¤.

—истема знань передбачаЇ також сформован≥сть системи ум≥нь: комун≥кативних, прогностичних, д≥агностичних, орган≥зац≥йних, управл≥нських. ¬они допомагають зробити знанн¤ д≥Ївими, перев≥рити важлив≥сть, необх≥дн≥сть, м≥цн≥сть знань, в≥льно ор≥Їнтуватис¤ в соц≥альних ситуац≥¤х, приймаючи правильн≥ р≥шенн¤.

ѕрофес≥йн≥ знанн¤ та ум≥нн¤ формуютьс¤ при вивченн≥ в≥дпов≥дних дисципл≥н. “ак, наприклад, плани заруб≥жних коледж≥в ≥ ун≥верситет≥в включають ц≥лий блок дисципл≥н, метою ¤ких Ї формуванн¤ ум≥нь сп≥лкуватис¤, д≥¤ти сп≥льно, вести переговори та дебати, брати ≥нтерв'ю, готувати публ≥чн≥ виступи, виступати в р≥зних аудитор≥¤х ≥ т.≥н. ” –ос≥њ Ї така дисципл≥на ¤к "ќснови мовноњ комун≥кац≥њ", котра допомагаЇ формувати у студент≥в ум≥нн¤ вислуховувати ≥ншу людину (дитину, дорослу людину), адекватно ≥нтерпретувати текст њњ листа (за¤ви, проханн¤, скарги та ≥н.) ≥ складати в≥дпов≥дн≥ документи з метою соц≥альноњ п≥дтримки, переконливо проводити бес≥ду з людиною або переговори з чиновником по захисту соц≥альних прав.

ѕро сформован≥сть профес≥йного компоненту (системи знань ≥ системи ум≥нь) св≥дчить профес≥йна компетентн≥сть педагога, його педагог≥чна майстерн≥сть ≥ технолог≥чна р≥зноман≥тн≥сть при вир≥шенн¤ соц≥альних конфл≥кт≥в, завдань, ситуац≥й.

ќсобливо важливими Ї особист≥сний компонент педагог≥чноњ культури соц≥ального педагога, ¤кий дозвол¤Ї йому ефективно зд≥йснювати свою профес≥йну д≥¤льн≥сть. ÷ей компонент надаЇ можливост≥:

• бути по≥нформованим про р≥зн≥ соц≥альн≥ групи населенн¤ та њх особливост≥;
• передбачати насл≥дки своњх д≥й;
• ум≥ти контактувати з р≥зними категор≥¤ми людей ("важкими" п≥дл≥тками, д≥тьми сиротами, ≥нвал≥дами, людьми похилого в≥ку та ≥н.);
• бути профес≥йно тактовними (викликати симпат≥ю у людей, њх дов≥ру, дотримуватис¤ профес≥йноњ таЇмниц≥, ви¤вл¤ти дел≥катн≥сть у ≥нтимних питанн¤х житт¤ ≥ншоњ людини та ≥н.);
• мати емоц≥йну ст≥йк≥сть при ус≥х кол≥з≥¤х, невдачах, складност¤х у робот≥, сумл≥нно виконувати св≥й обов'¤зок, про¤вл¤ючи спок≥й, доброзичлив≥сть, увага до людини.

ќсобист≥сн≥ ¤кост≥ можна под≥лити на чотири групи.
ƒо першоњ групи в≥днос¤ть т≥, котр≥ висуваютьс¤ профес≥йною д≥¤льн≥стю до:

• псих≥чних процес≥в (сприйн¤тт¤, пам'¤ть, у¤ва, мисленн¤: гнучк≥сть, вар≥ативн≥сть, самост≥йн≥сть, критичн≥сть, продуктивн≥сть);
• псих≥чних стан≥в (втома, апат≥¤, стрес, тривожн≥сть, депрес≥¤ );
• уваги ¤к стану здоров'¤;
• емоц≥йних характеристик (стриман≥сть; ≥ндиферентн≥сть);
• вольових характеристик (наполеглив≥сть, посл≥довн≥сть, ≥мпульсивн≥сть).

ƒругу групу особист≥сних ¤костей представл¤ють ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ ¤кост≥:

• стриман≥сть;
• вимоглив≥сть;
• вр≥вноважен≥сть;
• спостережлив≥сть;
• толерантн≥сть.

“рет¤ група - екстравертивн≥ ¤кост≥:

• повага до людини;
• комун≥кативн≥сть (ум≥нн¤ швидко встановлювати контакти з людьми);
• доброзичлив≥сть;
• справедлив≥сть;
• альтруњзм;
• емпат≥йн≥сть (сп≥вчутт¤).

„етверта група особист≥сних ¤костей включаЇ:

• готовн≥сть до самовдосконаленн¤;
• самоконтроль;
• самокритичн≥сть;
• самооц≥нку своњх вчинк≥в;
• стресост≥йк≥ ¤кост≥ (ф≥зичну тренован≥сть, самонав≥юванн¤, ум≥нн¤ переключатис¤ та керувати своњми емоц≥¤ми).

 р≥м того, особист≥сний компонент маЇ ц≥нн≥сну складову, адже педагог Ї нос≥Їм певних конкретних ц≥нностей. ќсобист≥сн≥ ц≥нност≥ - ≥стотний чинник соц≥альноњ регул¤ц≥њ взаЇмостосунк≥в людей, повед≥нки ≥ндив≥да, побудови в≥дносин. ” зв'¤зку з тим, що педагог може безпосередньо впливати на духовну сферу своњх вихованц≥в, ≥нших людей, його ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ особливо важлив≥. јдже останн≥ Ї одним з стрижневих утворень, ¤к≥ визначають ц≥л≥сн≥сть, активну соц≥альну позиц≥ю особистост≥. ¬они формуютьс¤ при засвоЇнн≥ соц≥ального досв≥ду та мають про¤в у ц≥л¤х, ≥деалах, переконанн¤х, ≥нтересах особистост≥. „им багатша система ц≥нностей педагога, тим б≥льше п≥дстав дл¤ ц≥нн≥сного обм≥ну в м≥жособист≥сних стосунках. ќтже, система особист≥сних ц≥нностей педагога включаЇ.ц≥нност≥:

• загальнолюдськ≥ (≤стина,  раса, —праведлив≥сть), посеред ¤ких найважлив≥шими Ї Ћюдина, ўаст¤ Ћюдини, —вобода Ћюдини;
• соц≥альн≥ (родина, нац≥¤, держава);
• ц≥нност≥ духовного житт¤ та культури (науков≥ знанн¤, моральн≥ й естетичн≥ ц≥л≥, у¤вленн¤, погл¤ди);
• матер≥альн≥.

Ќеобх≥дно зазначити також, що вихованн¤ на основ≥ засвоЇнн¤ певних ц≥нностей - головний напр¤м у формуванн≥ особистост≥, њњ духовного св≥ту та духовноњ культури. “ому й необх≥дно прид≥л¤ти особливу увагу розвитков≥ ц≥нностей майбутнього вчител¤.

“аким чином, можна говорити про те, що особист≥сний компонент Ї стрижневим у формуванн≥ педагог≥чноњ культури вчител¤, оск≥льки в≥н зумовлюЇ його вихован≥сть, високу культуру повед≥нки, педагог≥чний такт, спри¤Ї самоствердженню особистост≥, усв≥домленню власного "я".

Ќеобх≥дно також вид≥лити соц≥альний компонент педагог≥чноњ культури вчител¤. ” першу чергу вид≥л¤Їмо в ньому соц≥альну перцепц≥ю профес≥њ, сприйн¤тт¤ њњ сусп≥льноњ значущост≥, престижу. ”становки й стереотипи, ¤к≥ сформувалис¤, мають вплив на формуванн¤ педагог≥чноњ культури вже на перших етапах њњ розвитку. ѕроте, враховуючи ст≥йк≥сть установок ≥ стереотип≥в, њх вплив на педагог≥чну культуру, маЇ пролонгований характер. ≤ соц≥альн≥ установки, ≥ соц≥альн≥ стереотипи мають об'Їктивний вплив на формуванн¤ культури вчител¤.

√овор¤чи про формуванн¤ педагог≥чноњ культури, треба проанал≥зувати њњ м≥сце в низц≥ таких пон¤ть ¤к "статус" ≥ "престиж". —истема статус≥в, ¤ких набуваЇ особист≥сть у соц≥ум≥, впор¤дковуЇ ≥ регулюЇ њњ взаЇмод≥ю з ≥ншими людьми. ѕрестиж доповнюЇ вплив особистост≥ соц≥ально-психолог≥чноњ п≥дтримкою, але в той же час, оск≥льки пов'¤заний з психолог≥чними ¤вищами, може знижувати реальний стан педагог≥чноњ культури соц≥ального педагога. ≤снуюча тенденц≥¤ в≥дношенн¤ сусп≥льства до д≥¤льност≥ вчител¤, розум≥нн¤ њњ ц≥нност≥, сусп≥льного статусу потенц≥йно впливаЇ на процес формуванн¤ його в≥дносин у вигл¤д≥ дов≥ри до вчител¤, котра зм≥нюЇтьс¤ з≥ зм≥ною соц≥альноњ перцепц≥њ.

 р≥м того, соц≥альний компонент включаЇ:

• особисту та соц≥альну в≥дпов≥дальн≥сть;
• загострене почутт¤ добра та справедливост≥;
• соц≥альна п≥дтримка та захист;
• соц≥альна допомога;
• милосерд¤;
• почутт¤ власноњ г≥дност≥ та поваги до ≥ншоњ людини;
• толерантн≥сть;
• вв≥члив≥сть;
• пор¤дн≥сть;
• готовн≥сть зрозум≥ти ≥нших ≥ прийти њм на допомогу;
• емоц≥йну ст≥йк≥сть;
• в≥зуальн≥сть (зовн≥шн¤ приваблив≥сть людини);
• красномовн≥сть (ум≥нн¤ переконувати словом);
• особисту адекватн≥сть за самооц≥нкою, р≥вним домагань ≥ соц≥альноњ адаптованост≥.

¬казан≥ компоненти педагог≥чноњ культури визначають гуман≥стичну педагог≥чну позиц≥ю соц≥ального педагога, а саме:

• сп≥впереживанн¤ за ≥ншу людину, њњ долю, взаЇмов≥дносини з ≥ншими людьми та сусп≥льством;
• захист прав людини, в≥д пос¤ганн¤ на ≥≥ г≥дн≥сть;
• п≥клуванн¤ про своњх кл≥Їнт≥в;
• п≥дтримку та допомогу в стресових, конфл≥ктних ситуац≥¤х (психолог≥чна, моральна, матер≥альна, ф≥зична), у працевлаштуванн≥ та ≥н.;
• повагу до людини, ставленн¤ до нењ ¤к найвищоњ ц≥нност≥;
• терпим≥сть у робот≥ з кл≥Їнтами;
• пор¤дн≥сть у стосунках з кл≥Їнтами та колегами;
• педагог≥чний такт;
• комун≥кативн≥сть (позитивний вплив на сп≥лкуванн¤, стосунки м≥ж людьми, на ситуац≥ю в м≥кросоц≥ум≥, робота в умовах неформального сп≥лкуванн¤ та ≥н.);
• емпат≥йн≥сть (в≥дчутт¤ настрою людини, ви¤вленн¤ њњ установок ≥ спод≥вань, сп≥впереживанн¤ њњ потребам).

¬пливати на своњх п≥доп≥чних, вир≥шувати профес≥йн≥ завданн¤ можна лише за умов:

• набутт¤ знань ≥ досв≥ду соц≥альним педагогом;
• його законними повноваженн¤ми (посадою);
• статусом (правами);
• репутац≥Їю (думкою про достоњнство та недол≥ки людини);
• харизматичними даними (виключними даними, талантом);
• особист≥сною приваблив≥стю.

 одекс етики соц≥ального педагога

√оловне призначенн¤  одексу - бути кер≥вництвом у повс¤кденн≥й повед≥нц≥ соц≥ального педагога. ¬≥н Ї стандартом етичноњ повед≥нки, але не алгоритмом профес≥йноњ д≥¤льност≥; забезпечуЇ базу дл¤ суджень про етичн≥ д≥њ соц≥ального педагога. –озгл¤немо в≥с≥м розд≥л≥в кодексу:

1. —тиль
—п≥вроб≥тник соц≥альноњ служби маЇ п≥дтримувати висок≥ моральн≥ стандарти своЇњ повед≥нки, повн≥стю виключаючи нечесн≥ д≥њ; ч≥тко розр≥зн¤ти за¤ви ≥ д≥њ, зроблен≥ ним ¤к приватною особою ≥ представником профес≥њ.

2. омпетентн≥сть ≥ профес≥йне вдосконаленн¤
—оц≥альний педагог (прац≥вник) мусить докласти вс≥х зусиль до того, щоб бути ≥ залишатис¤ спец≥ал≥стом - експертом у профес≥йн≥й практиц≥ та виконанн≥ профес≥йних обов'¤зк≥в. ¬≥н маЇ право вести роботу лише у межах своЇњ компетентност≥ або тод≥, коли маЇ нам≥р набути њњ. —п≥вроб≥тник соц≥альноњ служби повинен нести персональну в≥дпов≥дальн≥сть за ¤к≥сть роботи, ¤ку виконуЇ.
—оц≥альний педагог ≥ прац≥вник повинн≥ д≥¤ти так, щоб попередити можливост≥ негуманноњ або дискрим≥нац≥йноњ повед≥нки щодо особи або груми людей

3. „есн≥сть
—оц≥альний педагог ≥ прац≥вник повинн≥ вим≥рювати своњ вчинки за вищими стандартами профес≥йноњ чесност≥:
а) не п≥ддаватис¤ негативному впливов≥ на шл¤ху профес≥йноњ д≥¤льност≥, бездоганно виконувати своњ профес≥йн≥ обов'¤зки;
б) не використовувати своњ профес≥йн≥ стосунки в особистих ц≥л¤х.

4.Ќавчанн¤ ≥ досл≥дницька робота
—пец≥ал≥ст у сфер≥ соц≥альноњ роботи маЇ пост≥йно п≥двищувати профес≥йн≥ знанн¤, педагог≥чну майстерн≥сть, залучатис¤ до системи навчанн¤ ≥ досл≥дницькоњ роботи.
¬≥н мусить:
а) ч≥тко усв≥домлювати, ¤к≥ насл≥дки може мати ц¤ робота дл¤ людини;
б) обов'¤зково переконатис¤ в тому, що вс≥ учасники досл≥дженн¤ об'Їднан≥ на основ≥ добров≥льност≥, ≥нформованост≥, з повним додержуванн¤м особистоњ свободи ≥ г≥дност≥;
в) захищати учасник≥в в≥д незаконного ф≥зичного або душевного дискомфорту, розладу, небезпеки або приниженн¤;
г) обговорювати досл≥дницьку, роботу лише з профес≥йною метою ≥ лише стосовно тих, хто безпосередньо або профес≥йно маЇ до них в≥дношенн¤;
д) розгл¤дати ≥нформац≥ю, отриману щодо учасника досл≥дженн¤, ¤к конф≥денц≥йну;
Ї) приймати платню т≥льки за реально виконану роботу, ¤ка стосуЇтьс¤ наукових або досл≥дницьких результат≥в ≥ лише таку, ¤ка пропонуЇтьс¤ добров≥льно ≥ на законних п≥дставах.

5.ѕрава, прерогативи, першочергов≥сть ≥нтерес≥в кл≥Їнт≥в
—оц≥альний педагог ≥ прац≥вник мають докласти максимум зусиль, щоб виховати ≥ розвинути самост≥йн≥сть кл≥Їнта. ќсновн≥ вимоги до соц≥ального педагога ≥ прац≥вника стосовно кл≥Їнта:
а) не використовувати в≥дносини з кл≥Їнтами у власних ≥нтересах;
б) не практикувати, не спри¤ти або не брати участ≥ у будь-¤ких формах дискрим≥нац≥њ, спр¤мованоњ на нац≥ональн≥сть, сексуальн≥ ор≥Їнтац≥њ, в≥к, в≥роспов≥данн¤, с≥мейний статус, пол≥тичну ор≥Їнтац≥ю, розумов≥ чи ф≥зичн≥ вади або будь-¤к≥ переваги, прив≥лењ, персональн≥ характеристики; навпаки - вс≥ма доступними засобами боротис¤ з такою дискрим≥нац≥Їю;
в) уникати зв'¤зк≥в або в≥дносин, шк≥дливих дл¤ кл≥Їнт≥в;
г) не вступати в сексуальн≥ стосунки з кл≥Їнтами за будь-¤ких обставин;
д) пов≥домл¤ти кл≥Їнт≥в про ризик, права, можливост≥, обов'¤зки, пов'¤зан≥ дл¤ них ≥з соц≥альною службою;
е) додержувати порад ≥ консультац≥й колег ≥ наставник≥в, ¤кщо ц≥ поради служать ≥нтересам справи;
Ї) завершити роботу ≥ профес≥йн≥ в≥дносини з кл≥Їнтом, коли вони б≥льше не Ї необх≥дними ≥, б≥льше того, не служать потребам та ≥нтересам ц≥Їњ людини, с≥м'њ;
ж) мати справу з особою, оф≥ц≥йно призначеною виступати на захист кл≥Їнта, причому виключно в ≥нтересах кл≥Їнта;
з) не дозвол¤ти схил¤ти себе до будь-¤ких д≥й, що применшують громад¤нськ≥ та юридичн≥ права кл≥Їнта, нав≥ть ¤кщо це робитьс¤ за проханн¤м самого кл≥Їнта;
≥) забезпечувати активну суб'Їктивну позиц≥ю самого кл≥Їнта, не допускати приниженн¤ г≥дност≥ особистост≥ кл≥Їнта формами благод≥йноњ допомоги, що йому надаЇтьс¤.

6. онф≥денц≥йн≥сть ≥ збереженн¤ таЇмниц≥
—п≥вроб≥тник соц≥альноњ служби повинен поважати таЇмниц≥ кл≥Їнта ≥ не розповсюджувати ≥нформац≥ю, отриману в ход≥ профес≥йноњ соц≥альноњ допомоги:
а) може под≥литис¤ конф≥денц≥йною ≥нформац≥Їю, ¤ку в≥н отримав в≥д кл≥Їнт≥в, без згоди на те кл≥Їнта за необх≥дних профес≥йних обставин;
б) ≥нформувати кл≥Їнт≥в про меж≥ конф≥денц≥йност≥ у дан≥й ситуац≥њ, а також про ц≥л≥, коли ц¤ ≥нформац≥¤ може використовуватис¤;
в) забезпечити кл≥Їнт≥в будь-¤кими оф≥ц≥йними записами, що њх стосуютьс¤;
г) додержувати конф≥денц≥йност≥ ≥ншоњ ≥нформац≥њ, що м≥ститьс¤ у записах;
д) д≥стати згоду кл≥Їнт≥в, перед тим ¤к друкувати, робити магн≥тофонн≥ записи або дозволити будь-¤к≥й трет≥й ≥нстанц≥њ спостер≥гати за його роботою.

7. √онорари
—п≥вроб≥тник соц≥альноњ служби повинен переконатис¤, що встановлен≥ гонорари за р≥зн≥ види соц≥альноњ допомоги справедлив≥, розумн≥, тактовн≥, сп≥вв≥днос¤тьс¤ з видом соц≥альноњ допомоги ≥ з≥ здатн≥стю кл≥Їнта платити.
—оц≥альний педагог ≥ прац≥вник не повинн≥ приймати ц≥нних подарунк≥в за виконану роботу.

8.ѕовага, чесн≥сть, вв≥члив≥сть
—оц≥альний педагог (прац≥вник) повинен ставитис¤ до колег ≥з повагою, вв≥члив≥стю, дов≥рою, бути дел≥катним ≥ справедливим.
¬≥н маЇ:
а) звертатис¤ до колег на основ≥ профес≥йних ≥нтерес≥в ≥ переконань;
б) поважати дов≥ру колег у профес≥йних взаЇминах ≥ взаЇмод≥њ;
в) створювати ≥ п≥дтримувати ситуац≥њ, що полегшують етичн≥ профес≥йн≥ д≥њ колег;
г) детально ≥ чесно надавати в≥домост≥ про квал≥ф≥кац≥ю, творч≥ знах≥дки колег, використовувати необх≥дн≥ канали дл¤ оц≥нки метод≥в њх роботи;
д) зам≥щаючи колегу, д≥¤ти в ≥нтересах того, кого в≥н зам≥щаЇ;
е) не використовувати конфл≥кт м≥ж колегами ≥ кер≥вництвом у своњх ≥нтересах, а також дл¤ зм≥цненн¤ своЇњ профес≥йноњ позиц≥њ;
Ї) шукати арб≥траж або об'Їктивне посередництво, коли профес≥йн≥ конфл≥кти з колегами потребують терм≥нового розв'¤занн¤;
ж) поширювати поважливе ставленн¤ до колег, не пов'¤заних безпосередньо з≥ сферою його роботи;
з) виконуючи функц≥њ експерта, кер≥вника, ≥нспектора, наставника, доброзичливо ≥ спок≥йно доводити до њх в≥дома умови сп≥льноњ роботи ≥ взаЇмин.

 вал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики соц≥ального педагога.
ƒо квал≥ф≥кац≥йних характеристик в≥дносимо: посадов≥ обов'¤зки соц≥ального педагога, його знанн¤, ум≥нн¤ та ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ [6, с.39-41].

ѕосадов≥ обов'¤зки.

• —оц≥альний педагог зд≥йснюЇ посередництво м≥ж осв≥тн≥ми установами, с≥м'Їю, трудовими колективами, громадськ≥стю, орган≥зовуЇ њх взаЇмод≥ю, об'ЇднуЇ њх зусилл¤ з метою створенн¤ у соц≥альному середовищ≥ умов дл¤ всеб≥чного розвитку д≥тей, п≥дл≥тк≥в ¤к особистостей, њх благополучч¤ в м≥кросоц≥ум≥.
• ¬≥н проводить соц≥альне необх≥дну роботу щодо орган≥зац≥њ сп≥лкуванн¤ д≥тей, молод≥, дорослих за м≥сцем проживанн¤, м≥крорайон≥, с≥мейно-сус≥дських сп≥льнотах. —при¤Ї участ≥ вихованц≥в у науков≥й, техн≥чн≥й, художн≥й творчост≥, спортивн≥й, сусп≥льно-корисн≥й д≥¤льност≥, ви¤вленню задатк≥в, обдарувань, розкриттю зд≥бностей, талант≥в, дбаЇ про профес≥йне самовизначенн¤ та соц≥альну адаптац≥ю молод≥. «алучаЇ до культурно-осв≥тньоњ, проф≥лактично-виховноњ, спортивно-оздоровчоњ, творчоњ роботи р≥зн≥ установи, громадськ≥ орган≥зац≥њ, творч≥ сп≥лки та окремих громад¤н. ¬пливаЇ на подоланн¤ особистих м≥жособистих, с≥мейних конфл≥кт≥в, надаЇ необх≥дну консультативну, психолого-педагог≥чну допомогу дит¤чим, молод≥жним об'Їднанн¤м, угрупуванн¤м соц≥ального ризику, д≥т¤м, п≥дл≥ткам, ¤к≥ потребують п≥клуванн¤.
  Ќастановленн¤м ≥ особистим прикладом утверджуЇ повагу до принцип≥в загальнолюдськоњ морал≥, правди, справедливост≥, гуман≥зму, доброти, працелюбност≥, ≥нших доброчинностей. ¬иховуЇ повагу до батьк≥в, ж≥нки, культурно-нац≥ональних, духовних, ≥сторичних ц≥нностей ”крањни, крањни походженн¤, дбайливе ставленн¤ до навколишнього середовища, готуЇ д≥тей, п≥дл≥тк≥в до св≥домого житт¤ у дус≥ взаЇморозум≥нн¤, миру, згоди м≥ж ус≥ма народами, етн≥чними, нац≥ональними, рел≥г≥йними групами.
  ƒотримуЇтьс¤ педагог≥чноњ етики, поважаЇ г≥дн≥сть особистост≥ дитини. захищаЇ њњ в≥д будь-¤ких форм ф≥зичного або псих≥чного насильства, запоб≥гаЇ вживанню ними алкоголю, наркотик≥в, ≥нших шк≥дливих звичок, пропагуЇ здоровий спос≥б житт¤. «аймаЇтьс¤ проф≥лактикою правопорушень неповнол≥тн≥х, дит¤чого побутового, дорожньо-транспортного травматизму, пожеж. ѕост≥йно п≥двищуЇ св≥й профес≥йний р≥вень, педагог≥чну майстерн≥сть та педагог≥чну культуру.
• —оц≥альний педагог повинен мати знанн¤ з багатьох дисципл≥н.
• —оц≥альний педагог повинен ум≥ти ефективно застосовувати профес≥йн≥ знанн¤ в практичн≥й д≥¤льност≥.
• —оц≥альний педагог повинен мати ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ, спр¤мован≥ на всеб≥чний культурний, духовний розвиток людини ¤к особистост≥ та найвищоњ ц≥нност≥ сусп≥льства, творчо-педатог≥чну д≥¤льн≥сть.

—ќ÷≤јЋ№Ќќ-ѕ≈ƒј√ќ√≤„Ќј ƒ≤яЋ№Ќ≤—“№ я  ѕ–ќ÷≈— ”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя (яресько  .¬.)

”правл≥нн¤ - це така орган≥зац≥¤ будь-¤кого процесу, ¤ка спр¤мована на дос¤гненн¤ певноњ наперед визначеноњ мети. —оц≥ально-педагог≥чна д≥¤льн≥сть спр¤мована на гармон≥зац≥ю в≥дносин м≥ж людиною та соц≥альним середовищем.

”правл≥нн¤ в≥дбуваЇтьс¤ за етапами:
1. «б≥р ≥ анал≥з ≥нформац≥њ.
¬≥дбуваЇтьс¤ анал≥з ситуац≥њ, визначенн¤ протир≥ч, формулюванн¤ проблеми. —уб'Їкт соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ виконуЇ прогностичну функц≥ю, оц≥нюючи, ¤к буде розвиватис¤ дана ситуац≥¤. «астосовуютьс¤ так≥ методи: бес≥да, анал≥з документац≥њ, тестуванн¤, анкетуванн¤ тощо.
2. ÷≥лепол¤ганн¤. –озробка мети д≥¤льност≥.
ћета Ї ≥деальним у¤вленн¤м про результат д≥¤льност≥. ћета - складний елемент, ¤кий маЇ ≥Їрарх≥чну структуру. ¬изначаЇтьс¤ стратег≥чна мета, вона, ¤к правило, сп≥впадаЇ з загальною метою соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ (гармон≥зац≥¤ в≥дносин м≥ж людиною та соц≥альним середовищем). Ќа њњ основ≥ визначаютьс¤ тактичн≥ ц≥л≥. ƒл¤ кожноњ тактичноњ ц≥л≥ вибирають оперативн≥ ц≥л≥ або задач≥. ѕосл≥довно вир≥шуючи ц≥ задач≥ суб'Їкт соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ маЇ дос¤гнути стратег≥чноњ мети.
3. ѕроектуванн¤.
–озробка план≥в, програм соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥, а також засоб≥в њњ зд≥йсненн¤.
4. –еал≥зац≥¤, коригуванн¤, регулюванн¤.
Ќа цьому етап≥ суб'Їкт соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ застосовуЇ розроблен≥ на попередньому етап≥ засоби, оперативно контролюючи цей процес.
5.  онтроль.
¬≥дбуваЇтьс¤ п≥дведенн¤ п≥дсумк≥в д≥¤льност≥. «астосовуютьс¤ методи орган≥зац≥њ зворотного зв'¤зку, ¤к≥ дозвол¤ють з≥брати ≥нформац≥ю (бес≥да, тестуванн¤, анкетуванн¤ тощо). ќтриманий результат д≥¤льност≥ пор≥внюЇтьс¤ з метою, що робить контур управл≥нн¤ замкненим. ¬изначаютьс¤ перспективи подальшого розвитку даноњ ситуац≥њ.

¬»—Ќќ¬ »

—оц≥ально-педагог≥чна д≥¤льн≥сть Ї видом профес≥йноњ д≥¤льност≥, спр¤мованим на створенн¤ умов у соц≥ум≥ дл¤ гармон≥йного розвитку особистост≥, гуман≥зац≥њ њњ в≥дносин з ≥ншими людьми, наданн¤ людин≥ допомоги в той момент, коли вона цього потребуЇ, бо не в змоз≥ вир≥шити самост≥йно своњ проблеми.

«а своњм призначенн¤м соц≥альний педагог зосереджуЇ зусилл¤ на ви¤вленн≥ та подоланн≥ негативних ¤вищ в житт≥ людини, в≥дхилень у њњ повед≥нц≥.  вал≥ф≥ковану допомогу може надати лише той соц≥альний педагог, ¤кий маЇ високий р≥вень сформованост≥ педагог≥чноњ культури, котрий не т≥льки знайомий з  одексом етики, але й пост≥йно спираЇтьс¤ на його положенн¤ в своњй профес≥йн≥й д≥¤льност≥.

Ћ≤“≈–ј“”–ј:
≤. √риньова ¬.ћ. ‘ормуванн¤ педагог≥чноњ культури майбутнього вчител¤ (теоретичний та методичний аспекти). - ’арк≥в, 1998.
2. ≤нформац≥йно-методичний бюлетень ”крањнськоњ јсоц≥ац≥њ соц≥альних педагог≥в та спец≥ал≥ст≥в ≥з соц≥альноњ роботи. -ƒонецьк, 1992. -є1.
3.  вал≥ф≥кац≥йн≥ характеристики соц≥ального педагога // ќсв≥та. - 1994. - 26 с≥чн¤.
4.  оваль Ћ.√., «вЇрева ≤.ƒ., ’лЇб≥к —.–. —оц≥альна педагог≥ка / —оц≥альна робота: Ќавч. пос≥бник. -  .: ≤«ћЌ, 1997. - 392 с.
5. ћищик Ћ.». ѕрофессиональна¤ подготовка социального педагога (педагогический, психологический й управленческий аспекти). - «апорожье, 1996.
6. —оц≥альна педагог≥ка.- „аст≥. ќснови соц≥альноњ педагог≥ки / ”клад. ј.ќ.ћалько. -’арк≥в, 1998.
7. —оциальна¤ педагогика: теори¤, методика, опнт исследовани¤. - —вердловск, 1989.
8. —оциальна¤ работа (журнал ј—ѕ—– –‘). - єє 1-5. - 1992- 1995.
9. —оциальное воспитание учащихс¤ (основнне теоретические положенн¤). - ћ., 1990.
10. —оц≥альна робота // —оц≥альна педагог≥ка: пон¤т≥йно-терм≥нолог≥чний словник/«а заг.ред. «вЇрЇвоњ ≤.ƒ.- .: ≈тносфера, 1994.
11. ѕрава дитини: «б≥рник документ≥в. - Ћьв≥в, 1996.