” в≥дпов≥дност≥ з квал≥ф≥кац≥йними вимогами соц≥альний педагог зд≥йснюЇ посередництво м≥ж осв≥тн≥ми установами, с≥м'Їю, трудовими колективами, громадськ≥стю, орган≥зовуЇ њх взаЇмод≥ю, об'Їднанн¤ зусиль з метою створенн¤ в соц≥альному середовищ≥ умов дл¤ всеб≥чного розвитку д≥тей, п≥дл≥тк≥в ¤к особистостей, њх благополучч¤ в м≥кросоц≥ум≥. ѕроводить соц≥альне необх≥дну роботу щодо орган≥зац≥њ сп≥лкуванн¤ д≥тей, молод≥, дорослих у громад≥ за м≥сцем проживанн¤, м≥крорайон≥, с≥мейно-сус≥дських сп≥льнотах. —при¤Ї участ≥ вихованц≥в у науков≥й, техн≥чн≥й, художн≥й, творч≥й робот≥ р≥зних установ, громадських орган≥зац≥й, творчих сп≥лок. ¬пливаЇ на подоланн¤ особистих, м≥жособист≥сних, внутр≥шньо с≥мейних конфл≥кт≥в, надаЇ необх≥дну консультативну психолого-педагог≥чну допомогу дит¤чим, молод≥жним об'Їднанн¤м, угрупуванн¤м соц≥ального ризику, д≥т¤м, п≥дл≥ткам, ¤к≥ потребують п≥клуванн¤. Ќастановленн¤м ≥ особистим прикладом утверджуЇ повагу до принцип≥в загальноосв≥тньоњ морал≥: правди, справедливост≥, гуман≥зму, доброти, працелюбства, ≥нших доброчинностей. ¬иховуЇ повагу до батьк≥в, ж≥нки, культурно-нац≥ональних, духовних, ≥сторичних ц≥нностей ”крањни, крањни походженн¤, дбайливе ставленн¤ до навколишнього середовища. √отуЇ д≥тей, п≥дл≥тк≥в до-св≥домого житт¤ в дус≥ взаЇморозум≥нн¤, миру, злагоди м≥ж ус≥ма народами, етн≥чними, нац≥ональними, рел≥г≥йними групами. ƒодержуЇтьс¤ педагог≥чноњ етики, поважаЇ г≥дн≥сть особистост≥ дитини, захищаЇ њњ в≥д будь ¤ких форм ф≥зичного або псих≥чного насильства, запоб≥гаЇ вживанню ними алкоголю, наркотик≥в, ≥ншим шк≥дливим звичкам, пропагуЇ здоровий спос≥б житт¤. «аймаЇтьс¤ проф≥лактикою правопорушень неповнол≥тн≥х, дит¤чого побутового, дорожньо-транспортного травматизму, пожеж. ѕост≥йно п≥двищуЇ св≥й профес≥йний р≥вень, педагог≥чну майстерн≥сть, загальну культуру.

—аме тому п≥дсумкова державна атестац≥¤ соц≥ального педагога передбачаЇ державний м≥ждисципл≥нарний комплексний екзамен "—оц≥альна педагог≥ка ≥ методика роботи соц≥ального педагога". ћетою державного м≥ждисципл≥нарного комплексного п≥дсумкового екзамену Ї встановленн¤ ступеню профес≥йноњ п≥дготовки випускника по використанню теоретичних знань, практичних навичок та вм≥нь дл¤ вир≥шенн¤ профес≥йних задач. ” в≥дпов≥дност≥ з цим приблизна програма м≥ждисципл≥нарного екзамену складена на основ≥ програм профес≥йно-ор≥Їнтованих дисципл≥н, ¤к≥ визначають у сукупност≥ формуванн¤ профес≥йного обличч¤ випускника.

 вал≥ф≥кац≥йна характеристика
—оц≥альний педагог —ѕ
 од характеристики 7.01.01.05
—оц≥ально-педагог≥чна робота з с≥м'Їю

ќзначена квал≥ф≥кац≥йна характеристика Ї державним нормативним документом, ¤кий визначаЇ:
1. ѕрофес≥йне призначенн¤ та умови використанн¤ спец≥ал≥ст≥в за спец≥альн≥стю Ђ—оц≥альна педагог≥каї.
2.  вал≥ф≥кац≥йн≥ вимоги до спец≥альност≥ у сфер≥ профес≥йних та соц≥ально-профес≥йних задач з визначенн¤м р≥вн≥в сформованост≥ навичок д≥¤льност≥ по њх розв'¤занню.
3. ¬имоги до атестац≥њ випускник≥в вищих навчальних заклад≥в.
4. ¬≥дпов≥дальн≥сть за ¤к≥сть п≥дготовки та використанн¤ випускник≥в вищих навчальних заклад≥в.

1.ѕ–ќ‘≈—≤…Ќ≈ ѕ–»«Ќј„≈ЌЌя —ѕ≈÷≤јЋ≤—“ј

≤.«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя
”веденн¤ ≥нституту соц≥альноњ педагог≥ки в ”крањн≥ 1991 року знаменувало кардинальний поворот у ставленн≥ сусп≥льства до проблем дитинства й молод≥, зумовлений загальними тенденц≥¤ми гуман≥зац≥њ та демократизац≥њ соц≥ального житт¤ ”крањни. «вичайно, його ставленн¤, ¤ке в≥дбуваЇтьс¤ на фон≥ глибоких перетворень у крањн≥, котр≥ провокують величезну к≥льк≥сть соц≥альних, економ≥чних, морально-психолог≥чних та ≥нших проблем, проходить досить важко й суперечливо. ¬оно потребуЇ вир≥шенн¤ двох основних завдань - формуванн¤ в сусп≥льств≥ сфери профес≥йноњ д≥¤льност≥ соц≥альних педагог≥в ≥ створенн¤ систем п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в дл¤ ц≥Їњ сфери.

¬ир≥шенн¤ першого завданн¤ пов'¤зано з розвитком системи установ ≥ вид≥в соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ дл¤ наданн¤ квал≥ф≥кованоњ допомоги д≥т¤м, молод≥, котр≥ потребують соц≥ально-педагог≥чноњ, морально-психолог≥чноњ та матер≥альноњ допомоги, визначенн¤м меж компетентност≥ профес≥йних обов'¤зк≥в соц≥ального педагога, зм≥цненн¤ його статусу в сусп≥льств≥. ѕрофес≥йна д≥¤льн≥сть соц≥ального педагога маЇ р¤д особливостей.

—уть њњ пол¤гаЇ в т≥м, що на в≥дм≥ну в≥д учител¤ чи соц≥ального прац≥вника, соц≥альний педагог маЇ справу у своњй профес≥йн≥й д≥¤льност≥ з дитиною та п≥дл≥тком у процес≥ њхнього розвитку, соц≥ального становленн¤.

ѕотреба в соц≥альному педагогов≥ з'¤вл¤Їтьс¤ там ≥ тод≥, де ≥ коли с≥м'¤, школа, громадськ≥сть забезпечують необх≥дного розвитку, вихованн¤ й осв≥ти дитини, молодоњ людини. ƒо ц≥Їњ категор≥њ належать не лише т≥, що "випали" з соц≥уму, не т≥льки суб'Їкти з ≥нтелектуальними, педагог≥чними, психолог≥чними, соц≥альними в≥дхиленн¤ми в≥д норми, що з'¤вилис¤ ¤к результат деф≥циту повноц≥нного вихованн¤, а й чимала к≥льк≥сть д≥тей та молод≥ з ф≥зичними, псих≥чними чи ≥нтелектуальними в≥дхиленн¤ми. ”с≥ ц≥ люди потребують особливоњ турботи сусп≥льства.

«м≥стовне завданн¤ д≥¤льност≥ соц≥ального педагога можна визначити ¤к допомогу в ≥нтеграц≥њ дитини чи молодоњ людини в сусп≥льство, допомогу у њхньому розвитку, вихованн≥, осв≥т≥, профес≥йному становленн≥. ѕо сут≥ справи - це д≥¤льн≥сть, спр¤мована на зм≥ну тих обставин у житт≥ дитини, молодоњ людини, ¤к≥ характеризуютьс¤ в≥дсутн≥стю чогось, залежно в≥д чого-небудь чи потребою в чомусь. —оц≥альний педагог:

—пец≥ал≥ст, п≥дготовлений до профес≥йноњ д≥¤льност≥ соц≥ального педагога, що виступаЇ посередником м≥ж осв≥тн≥ми установами, трудовими колективами, с≥м'Їю, громадськ≥стю, орган≥зовуЇ њх взаЇмод≥ю, об'ЇднуЇ зусилл¤ з метою створенн¤ у соц≥альному середовищ≥ умов дл¤ всеб≥чного розвитку д≥тей, п≥дл≥тк≥в ≥ молод≥ ¤к особистостей; проводить соц≥ально-педагог≥чну роботу дл¤ орган≥зац≥њ сп≥лкуванн¤ д≥тей, молод≥, дорослих у об'Їднанн¤х за ≥нтересами у м≥крорайон≥, у с≥мейно-сус≥дських сп≥льност¤х; спри¤Ї участ≥ вихованц≥в у науков≥й, техн≥чн≥й, художн≥й творчост≥, спортивн≥й, сусп≥льно-корисн≥й д≥¤льност≥, ви¤вленн≥ талант≥в, зд≥бностей, дбаЇ про профес≥йне самовизначенн¤ та соц≥альну адаптац≥ю молод≥; залучаЇ до культурно-осв≥тньоњ, проф≥лактично-виховноњ, спортивно-оздоровчоњ, творчоњ роботи установи, громадських орган≥зац≥й, творчих сп≥лок окремих громад¤н; впливаЇ на розв'¤занн¤ особист≥сних, м≥ж особист≥сних, внутр≥шньо с≥мейних конфл≥кт≥в, подаЇ необх≥дну консультативну психолого-педагог≥чну допомогу дит¤чим, молод≥жним об'Їднанн¤м, групам соц≥ального ризику, д≥т¤м, п≥дл≥ткам, ¤к≥ потребують оп≥ки; виховуЇ повагу до батьк≥в, ж≥нок, л≥тн≥х людей, до культурно-нац≥ональних, духовних, ≥сторичних ц≥нностей ”крањни, крањни походженн¤, дбайливе ставленн¤ до навколишнього середовища; готуЇ д≥тей, п≥дл≥тк≥в до св≥домого житт¤ в дус≥ взаЇморозум≥нн¤, миру, злагоди м≥ж народами, етн≥чними, нац≥ональними, рел≥г≥йними групами; дотримуЇтьс¤ педагог≥чноњ етики, поважаЇ г≥дн≥сть дитини, захищаЇ њњ в≥д будь-¤ких форм ф≥зичного та псих≥чного насильства, запоб≥гаЇ вживанню алкоголю, наркотик≥в, ≥ншим шк≥дливим звичкам, пропагуЇ здоровий спос≥б житт¤; займаЇтьс¤ проф≥лактикою правопорушень неповнол≥тн≥х, дит¤чого побутового, дорожньо-транспортного травматизму; пост≥йно п≥двищуЇ профес≥йний р≥вень, педагог≥чну майстерн≥сть, загальну культуру.

—истему установ, що в них може працювати соц≥альний педагог, класиф≥кують передус≥м за в≥домчою належн≥стю.
1. Ќавчальн≥ заклади: загальноосв≥тн≥ ≥ спец≥ал≥зован≥ школи р≥зного типу, школи-≥нтернати, дит¤ч≥ будинки, будинки дл¤ д≥тей-≥нвал≥д≥в, школи санаторного типу.
2. ѕозанавчальн≥ установи: будинки ≥ центри дит¤чоњ осв≥ти та вихованн¤, культуролог≥чн≥ центри, соц≥ально-виховн≥ служби та клуби за ≥нтересами, за м≥сцем проживанн¤, центри техн≥чноњ та еколог≥чноњ осв≥ти.
3. —оц≥альн≥ служби молод≥, центри соц≥альних служб дл¤ д≥тей та . молод≥, обласн≥, м≥ськ≥ й районн≥ центри молодоњ с≥м'њ; соц≥альн≥ приюти дл¤ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, соц≥ально-реаб≥л≥тац≥йн≥ центри дл¤ неповнол≥тн≥х.
4. ѕсихолого-педагог≥чн≥ центри, педагог≥чно-реаб≥л≥тац≥йн≥ центри, орган≥зац≥йно-методичн≥ служби, приймальники-розпод≥льники дл¤ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, спец≥нтернати, спецѕ“” тощо.

”становите ¤ких можуть працювати соц≥альн≥ педагоги, можуть мати державний, громадський чи громадсько-державний характер.

—оц≥ально-педагог≥чна робота багатогранна ≥ в≥дпов≥дальна. “ому профес≥йна п≥дготовка соц≥ального педагога маЇ базуватис¤ на досить широких науковообгрунтованих знанн¤х, ¤к≥ охоплюють:
- особист≥сть дитини (дитини чи молодоњ людини), њњ ф≥зичний, духовний ≥ соц≥альний розвиток, нормальну повед≥нку ≥ в≥дхиленн¤ в≥д такоњ; .
- об'Їднанн¤ й групи людей (с≥м'¤, мала група, шк≥льний колектив, колектив однол≥тк≥в та ≥н.);
- систему установ, ¤к≥ подають допомогу дитин≥, молод≥;
- основн≥ теор≥њ, методики та окрем≥ технолог≥њ роботи з р≥зними категор≥¤ми кл≥Їнт≥в у р≥зних умовах;
- соц≥ально-правов≥ й соц≥ально-економ≥чн≥ засади д≥¤льност≥ соц≥ального педагога;
- методи управл≥нн¤ ≥ плануванн¤ профес≥йноњ та науково-досл≥дноњ д≥¤льност≥ в соц≥ально-педагог≥чн≥й сфер≥.

—оц≥альний педагог призначений дл¤ роботи в загальноосв≥тн≥й школ≥, школах-≥нтернатах р≥зного проф≥лю, осередках, центрах соц≥альноњ допомоги люд¤м похилого в≥ку, у л≥кувальних установах, що спец≥ал≥зуютьс¤ на медико-реаб≥л≥тац≥йн≥й робот≥, в установах м≥крорайону, консультативних службах, що зд≥йснюють психолого-педагог≥чну допомогу с≥м'¤м, у дит¤чих приймальниках.

” ц≥лому д≥¤льн≥сть соц≥ального педагога спр¤мована на створенн¤ умов психолог≥чного комфорту й безпеки д≥тей ≥ молод≥: у своњй робот≥ в≥н враховуЇ соц≥альн≥, правов≥, психолог≥чн≥, медичн≥, педагог≥чн≥ механ≥зми запоб≥ганн¤ негативним ¤вищам у с≥м'њ, школ≥, м≥крорайон≥, ≥нших соц≥умах та подоланн¤ цих ¤вищ.

¬ажливим напр¤мом д≥¤льност≥ соц≥ального педагога Ї участь у розробц≥ й реал≥зац≥њ соц≥альних проект≥в ≥ програм, приватних ≥н≥ц≥атив, ¤к≥ спри¤ють повноц≥нному розвитку особистост≥.

II.  ¬јЋ≤‘≤ ј÷≤…Ќ≤ ¬»ћќ√» ƒќ —ѕ≈÷≤јЋ≤—“ј

2.1. —ќ÷≤јЋ№Ќј —ѕ–яћќ¬јЌ≤—“№ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ —ѕ≈÷≤јЋ≤—“ј
—оц≥альний педагог маЇ бути п≥дготовленим до активноњ творчост≥, профес≥йноњ ≥ соц≥альноњ д≥¤льност≥, ¤ка б спри¤ла прогресу сусп≥льного розвитку. ¬≥н повинен ум≥ти самост≥йно здобувати нов≥ знанн¤, контролювати ≥ коригувати зроблене.
—пец≥ал≥ст повинен в≥льно волод≥ти державною мовою, профес≥йно використовувати одну з ≥ноземних мов.

¬≥н повинен оц≥нювати ≥сторичн≥ й сучасн≥ процеси ≥ проблеми в житт≥ крањни, проблеми й тенденц≥њ св≥тового розвитку, мати св≥тов≥ висок≥ ¤кост≥, навички орган≥заторськоњ та управл≥нськоњ д≥¤льност≥, ум≥ти приймати профес≥йн≥ р≥шенн¤ з урахуванн¤м соц≥альних насл≥дк≥в.

2.2. —»—“≈ћј ¬»–ќЅЌ»„»’ ‘”Ќ ÷≤… “ј “»ѕќ¬»’ «јƒј„ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤
” в≥дпов≥дност≥ до посад, що може займати випускник вищого навчального закладу, в≥н придатний до виконанн¤ виробничих функц≥й (вид≥в д≥¤льност≥) та типових задач д≥¤льност≥.

¬иробнич≥ функц≥њ та задач≥ д≥¤льност≥ обов'¤зков≥ дл¤ вс≥х вищих навчальних заклад≥в, що зд≥йснюють п≥дготовку фах≥вц≥в за даною спец≥альн≥стю.
 ¬иробнич≥ функц≥њ   «м≥ст
ќрган≥заторська - ¬изначити пр≥оритетн≥ напр¤мки д≥¤льност≥. ѕланувати соц≥ально-педагог≥чну д≥¤льн≥сть. –озпод≥л¤ти функц≥њ ≥ визначати способи координац≥њ та контролю. ¬и¤вл¤ти особливост≥ орган≥зац≥њ та управл≥нн¤ в робот≥ з р≥зними соц≥альними групами.
ѕосередницька - «д≥йсненн¤ правового захисту кл≥Їнта. ¬изначенн¤ пров≥дних функц≥й. –≥зновиди соц≥альних ≥нститут≥в. ¬и¤вленн¤ шл¤х≥в та зм≥сту взаЇмод≥њ проф≥льних установ при вир≥шенн≥ соц≥ально-виховних проблем. «меншенн¤ конфл≥ктних ситуац≥й та пошук гуманного способу сп≥лкуванн¤.
 омун≥кативна - ѕошук та виб≥р сп≥лкуванн¤. ¬и¤вленн¤ правил ≥ норм сп≥лкуванн¤. јнал≥з функц≥й сп≥лкуванн¤. ѕедагог≥зац≥¤ сп≥лкуванн¤. јнал≥з ≥ ви¤вленн¤ сутност≥ особливостей комун≥кативноњ д≥¤льност≥ в р≥зних м≥кросоц≥умах.
ƒ≥агностична - ћоделюванн¤ засад психолого-педагог≥чноњ д≥агностики.
ѕрогностична - ѕрогноз д≥¤льност≥ соц≥ального педагога. јнал≥з ситуац≥й ≥ виду прогнозуванн¤. ќбгрунтуванн¤ зм≥сту прогнозу. ¬и¤вленн¤ особливостей прогнозуванн¤ р≥зних напр¤мк≥в д≥¤льност≥.
ќхоронно-захисна - ѕ≥дготовка дов≥док, д≥лових документ≥в правозахисного характеру. ќволод≥нн¤ ≥нформац≥Їю про повноваженн¤ соц≥ального педагога. јнал≥з обов'¤зк≥в с≥м'њ, школи, виховних ≥нститут≥в соц≥ал≥зац≥њ особистост≥. ”загальненн¤ правового захисту щодо захисту д≥тей та молод≥.
ѕопереджувально-проф≥лактична - ¬и¤вленн¤ причин та форм дев≥антноњ повед≥нки п≥дл≥тк≥в та молод≥. ¬иб≥р та форми соц≥ально-проф≥лактичноњ роботи. ѕошуки способ≥в та прийом≥в нав≥юванн¤ й переконанн¤. ¬и¤вленн¤ впливу шк≥дливих звичок та асоц≥альних форм повед≥нки, здоров'¤ та життЇд≥¤льност≥ особистост≥. ѕ≥дготовка методичних матер≥ал≥в щодо орган≥зац≥њ здорового способу житт¤.
—оц≥ально-терапевтична - ”загальненн¤ терапевтичних засад . психолого-педагог≥чноњ терап≥њ. ¬и¤вленн¤ проблем соц≥ально-терапевтичноњ допомоги. ќрган≥зац≥¤ соц≥ально-терапевтичноњ роботи. ¬и¤вленн¤ р≥вн≥в та форм соц≥ально-терапевтичноњ роботи. ќбгрунтуванн¤ пропозиц≥њ та рекомендац≥й щодо соц≥ально-терапевтичноњ допомоги р≥зним групам кл≥Їнт≥в.
 орекц≥йно-реаб≥л≥тац≥йна - јнал≥з кризових ситуац≥й, в ¤ку попав кл≥Їнт. ќбірунтуванн¤ особливост≥ корекц≥йно-реаб≥л≥тац≥йноњ роботи з р≥зними кл≥Їнтами. ¬иб≥р вид≥в корекц≥њ. ¬изначенн¤ р≥вн≥в корекц≥йно-реаб≥л≥тац≥йноњ роботи. ѕ≥дготовка матер≥ал≥в до зд≥йсненн¤ корекц≥йно-реаб≥л≥тац≥йноњ роботи. ‘ормуванн¤ обгрунтованих вимог фах≥вц¤, ¤кий зд≥йснюЇ соц≥альну реаб≥л≥тац≥ю.

2.3.—»—“≈ћј ”ћ≤Ќ№ ¬»–≤Ў”¬ј“» “»ѕќ¬≤ «јƒј„≤ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤
“ипов≥ задач≥/ «м≥ст ум≥нн¤
¬изначенн¤ пр≥оритетних напр¤мк≥в д≥¤льност≥ - —п≥вставл¤ти та анал≥зувати р≥зн≥ напр¤мки соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥
–озпод≥л функц≥й та визначенн¤ способ≥в координац≥њ та контролю - –озпод≥л¤ти функц≥ональн≥ обов'¤зки учасник≥в адекватного до њх ≥нтерес≥в та можливостей.  оординувати сп≥впрацю вс≥х учасник≥в д≥¤льност≥. «астосовувати форми контролю.
ѕлануванн¤ соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ - –озробл¤ти р≥зн≥ види план≥в. ƒобирати найб≥льш адекватн≥ види плануванн¤ в≥дпов≥дно до умов д≥¤льност≥. ќрган≥зовувати соц≥ально-педагог≥чну д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до плану роботи.
¬рахуванн¤ особливостей орган≥зац≥њ та управл≥нн¤ в робот≥ з р≥зними соц≥альними групами - Ќалагоджувати сп≥впрацю з р≥зними соц≥ально-виховними структурами. ¬изначити роль та м≥сце структур в д≥¤льност≥ соц≥ального педагога. ¬олод≥ти технолог≥¤ми орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ з р≥зними соц≥альними групами.
«д≥йсненн¤ правового захисту кл≥Їнта -  ористуватис¤ правовими документами дл¤ захисту кл≥Їнт≥в. «вертатис¤ у в≥дпов≥дн≥ державн≥ установи з метою захисту прав кл≥Їнт≥в. ‘ормулювати запити зверненн¤, проханн¤ та ≥нш≥ необх≥дн≥ документи, ¤к в≥дбивають потреби та ≥нтереси кл≥Їнт≥в.
¬изначенн¤ пров≥дних функц≥й р≥зних соц≥альних ≥нститут≥в - «добувати ≥нформац≥ю про специф≥ку та функц≥њ р≥зних соц≥альних ≥нститут≥в. —п≥вставл¤ти функц≥њ р≥зних соц≥альних ≥нститут≥в. јнал≥зувати можливост≥ розвитку, в≥дпов≥дних функц≥й соц≥альних ≥нститут≥в.
¬и¤вленн¤ шл¤х≥в та зм≥сту взаЇмод≥њ проф≥льних установ при вир≥шенн≥ соц≥ально-виховних проблем - јнал≥зувати взаЇмод≥ю р≥зних ≥нститут≥в. «находити та використовувати ≥нформац≥ю про д≥¤льн≥сть проф≥льних установ дл¤ захисту ≥нтерес≥в кл≥Їнт≥в. ѕроектувати на фунт≥ отриманоњ ≥нформац≥њ схему взаЇмод≥њ проф≥льних установ.
«меншенн¤ конфл≥ктних ситуац≥й та пошук гуманного сп≥лкуванн¤ - ƒ≥агностувати конфл≥ктн≥ ситуац≥њ та психолог≥чн≥ властивост≥ учасник≥в. —при¤ти подоланню проблеми м≥ж конфл≥ктуючими сторонами. Ќадавати консультативну допомогу з питань попередженн¤ конфл≥кт≥в. ѕередбачати можлив≥ ≥ндив≥дуальн≥ способи повед≥нки кл≥Їнт≥в в конфл≥ктних ситуац≥¤х.
ѕошуки та виб≥р сп≥лкуванн¤ - ¬изначенн¤ вид≥в адекватного сп≥лкуванн¤. ѕор≥вн¤нн¤ вид≥в сп≥лкуванн¤.
¬икористанн¤ правил ≥ норм сп≥лкуванн¤ - —п≥вставл¤ти форми ≥ види сп≥лкуванн¤. ƒобирати адекватн≥ форми сп≥лкуванн¤. ”никати небажаних форм сп≥лкуванн¤. ¬ибирати адекватн≥ емоц≥йн≥ форми сп≥лкуванн¤.
јнал≥з функц≥й сп≥лкуванн¤ -  ласиф≥кувати функц≥њ сп≥лкуванн¤. «≥ставл¤ти функц≥њ сп≥лкуванн¤. «астосовувати в≥дпов≥дн≥ функц≥њ.
ѕедагог≥зац≥¤ сп≥лкуванн¤ - —творювати позитивний, емоц≥йний фон дл¤ сп≥лкуванн¤ ¬раховувати в≥ков≥ та ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ вихованн¤. ”никати негативних стереотип≥в сп≥лкуванн¤.
јнал≥з ≥ ви¤вленн¤ сутност≥ та особливостей комун≥кативноњ д≥¤льност≥ у р≥зних м≥кросоц≥умах - ¬икористовувати теоретичн≥ пон¤тт¤ дл¤ характеристик комун≥кативноњ д≥¤льност≥. ¬изначати особливост≥ комун≥кативноњ д≥¤льност≥ у р≥зних микросоц≥умах.
ћоделюванн¤ вид≥в ≥ форм комун≥кативноњ д≥¤льност≥ - ќбирати в≥дпов≥дн≥ види ≥ форми комун≥кац≥њ. —творювати адекватний ≥м≥дж суб'Їкту сп≥лкуванн¤. —творювати усп≥шну ситуац≥ю сп≥лкуванн¤. ¬икористовувати комун≥кативну д≥¤льн≥сть ¤к зас≥б соц≥ального впливу.
—творенн¤-практичних моделей психолого-педагог≥чноњ д≥агностики - ¬икористовувати знанн¤ з теор≥њ моделюванн¤ в практичн≥й д≥¤льност≥. –озробл¤ти можлив≥ вар≥анти моделей досл≥дженн¤. ¬иб≥р оптимальноњ модел≥ досл≥дженн¤.
¬иб≥р напр¤мк≥в д≥агностики - ƒобирати ≥нформац≥ю стосовно актуальних проблем соц≥ально-педагог≥чноњ д≥агностики. ¬изначати пр≥оритетн≥ напр¤ми соц≥ально-педагог≥чноњ д≥агностики. ¬изначати загальне та в≥дм≥нне в напр¤мах д≥агностуванн¤.
–озробка програми д≥агностуванн¤ об'Їкт≥в вихованн¤ - ‘ормувати мету та завданн¤ досл≥дженн¤. –озробл¤ти план досл≥дженн¤. ¬изначати ≥нформац≥йно-матер≥альну базу програми д≥агностуванн¤. –озпод≥л¤ти ланки роботи м≥ж учасниками д≥агностуванн¤. –озробл¤ти програми психолого-педагог≥чного д≥агностуванн¤ дл¤ окремих суб'Їкт≥в та соц≥альних груп.
¬провадженн¤ наукових метод≥в та принцип≥в д≥агностики - ƒотримуватис¤ принцип≥в д≥агностуванн¤. «астосовувати комплекс наукових метод≥в д≥агностуванн¤, використовувати емп≥ричн≥ та теоретичн≥ методи досл≥дженн¤.
ѕ≥дготовка д≥агностичних матер≥ал≥в - ƒобирати оптимальний д≥агностичний ≥нструментар≥й. –озробл¤ти пакет методичних матер≥ал≥в. јдаптувати ютов≥ матер≥али зг≥дно мети та завдань д≥агностуванн¤.
ќбробка д≥агностичних матер≥ал≥в - ќбробл¤ти ≥нформац≥ю. «астосовувати методи статистичного анал≥зу.
—истематизац≥¤ даних д≥агностики - ”загальнювати результати д≥агностики. ¬изначати пров≥дн≥ тенденц≥њ в соц≥ум≥ на основ≥ д≥агностуванн¤. «акладати результати д≥агностуванн¤ в проекти профес≥йноњ д≥¤льност≥.
ѕрогнозуванн¤ д≥¤льност≥ соц≥ального педагога - «астосовувати загальн≥ положенн¤ теор≥њ прогнозуванн¤. ƒотримуватис¤ основних принцип≥в прогнозуванн¤ соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥. –озробл¤ти реальн≥ прогнози стосовно об'Їкт≥в та напр¤м≥в соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥.
¬изначенн¤ виду прогнозуванн¤ - ќперувати р≥зновидами прогнозуванн¤. ƒобирати необх≥дний вид соц≥ально-педагог≥чного прогнозу з урахуванн¤м конкретноњ ситуац≥њ.
ќбірунтуванн¤ зм≥сту прогнозу - «д≥йснювати вар≥ативн≥сть прогноз≥в . ƒоводити доц≥льн≥сть обраного вар≥анту прогнозу в≥дпов≥дно до мети та зм≥сту д≥¤льност≥. ѕрогнозувати особливост≥ соц≥ал≥зац≥њ в р≥зних м≥кро соц≥умах.
ћетодика ви¤вленн¤ особливостей прогнозуванн¤ р≥зних напр¤м≥в д≥¤льност≥ - ѕрогнозувати результати орган≥зац≥й р≥зних напр¤м≥в соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥. ¬ичленовувати сп≥льне та особливе в цих прогнозах. ѕрогнозувати взаЇмозв'¤зок особливост≥ в цих прогнозах. ѕрогнозувати взаЇмозв'¤зок особливост≥ соц≥альноњ групи ≥ соц≥альноњ д≥¤льност≥ педагога.
”загальненн¤ правових акт≥в щодо захисту д≥тей та молод≥ - «д≥йснювати анал≥з правових державних акт≥в стосовно захисту д≥тей та молод≥. «акладати правов≥ норми при обірунтуванн≥ проект≥в соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥.
ѕ≥дготовка дов≥док, д≥лових документ≥в правозахисного характеру - ќформл¤ти документи соц≥ально-правового захисту кл≥Їнт≥в в≥дпов≥дно до норм д≥лового мовленн¤. ¬раховувати м≥ждержавн≥ та державн≥ закони правового захисту особистост≥ у практиц≥. –озробл¤ти д≥лов≥ документи р≥зного характеру на баз≥ чинного законодавства.
ќволод≥вати ≥нформац≥Їю про повноваженн¤, соц≥ального педагога - ƒобирати оптимальн≥ механ≥зми правового захисту д≥тей та молод≥ в конкретн≥й ситуац≥њ. «д≥йснювати профес≥йн≥ повноваженн¤ в межах чинних нормативних акт≥в з соц≥альних проблем. —пиратис¤ на базов≥ нормативн≥ документи при реал≥зац≥њ пров≥дних функц≥й та повноважень соц≥ального педагога.
јнал≥з обов'¤зк≥в с≥м'њ, школи, виховних ≥нститут≥в стосовно соц≥ал≥зац≥њ особистост≥ - ¬и¤вл¤ти д≥апазон д≥ючих обов'¤зк≥в с≥м'њ, школи, виховних ≥нститут≥в стосовно соц≥ал≥зац≥њ особистост≥. Ќадавати необх≥дну соц≥ально-педагог≥чну допомогу с≥м'њ, школ≥, виховним ≥нститутам у соц≥ал≥зац≥њ особистост≥. «астосовувати акти державного примусу щодо ос≥б, ¤к≥ допускають протиправн≥ д≥њ стосовно об'Їкт≥в —оц≥альноњ роботи.
¬и¤вленн¤ причин та форм дев≥антноњ повед≥нки п≥дл≥тк≥в та молод≥ - ¬олод≥ти знанн¤ми стосовно особливостей дев≥ац≥њ п≥дл≥тк≥в та молод≥. —истематизувати ≥нформац≥ю з р≥зноман≥тних джерел стосовно причин дев≥ац≥њ в сусп≥льств≥. ¬изначати причини дев≥ац≥њ суб'Їкт≥в в конкретному м≥кро соц≥ум≥. «астосовувати комплекс метод≥в соц≥ального досл≥дженн¤ стосовно причин дев≥антноњ повед≥нки п≥дл≥тк≥в та молод≥. ¬и¤вленн¤ групи ризику в певному м≥кросоц≥ум≥.
¬иб≥р ефективних форм соц≥ально-проф≥лактичноњ роботи -¬ибирати адекватн≥ форми проф≥лактики стосовно мети та завдань д≥¤льност≥. ѕрогнозувати м≥ру ефективност≥ вибраних форм проф≥лактичноњ роботи. ѕроектувати зм≥стовно-структурн≥ вар≥анти вибраних форм роботи. ¬олод≥ти достатн≥м д≥апазоном ≥ндив≥дуальних, групових, масових форм роботи.
ѕошуки оптимальних способ≥в та прийом≥в нав≥юванн¤ й переконанн¤ об'Їкт≥в соц≥альноњ роботи - «астосовувати знанн¤ психолог≥чних механ≥зм≥в переконанн¤ та нав≥юванн¤ в практичн≥й д≥¤льност≥. ¬олод≥ти психолого-корекц≥йними прийомами впливу на особист≥сть. ƒиференц≥ювати способи та прийоми нав≥юванн¤ та переконанн¤ з урахуванн¤м особливостей њ кл≥Їнт≥в.
¬и¤вленн¤ виливу шк≥дливих звичок та асоц≥альних форм повед≥нки на здоров'¤ та життЇд≥¤льн≥сть особистост≥ - ƒобирати ≥ систематизувати переконливу ≥нформац≥ю дл¤ молод≥ стосовно негативних насл≥дк≥в шк≥дливих та асоц≥альних форм повед≥нки. ¬олод≥ти д≥агностичним и матер≥алами стосовно ви¤вленн¤ ос≥б, схильних дол. Ќаркоман≥њ, "алкогол≥зму, тютюнопал≥нн¤. ≤нформуванн¤ об'Їкт≥в соц≥альноњ роботи про м≥ру шк≥дливого впливу негативних звичок на здоров'¤ та життЇд≥¤льн≥сть особистост≥.
ѕ≥дготовка методичних матер≥ал≥в щодо орган≥зац≥њ здорового способу житт¤ - ѕропагувати здоровий спос≥б житт¤ через р≥зноман≥тн≥ форми роботи. –озробл¤ти р≥зного виду наочн≥сть: буклети, плакати. —истематизувати ≥ впроваджувати матер≥али пер≥одичних видань з проблем орган≥зац≥њ  здорового способу житт¤. «абезпеченн¤ умов здорового способу житт¤ д≥тей та молод≥.
”загальненн¤ теоретичних засад ≥ напр¤мк≥в психолого-педагог≥чноњ терап≥њ - ¬изначенн¤ напр¤мк≥в досл≥дженн¤ теоретичних засад психолого-педагог≥чноњ терап≥њ. јнал≥з процесу психолого-педагог≥чноњ терап≥њ в≥дпов≥дно до часу, об'Їкту д≥¤льност≥, к≥нцевоњ мети.
¬и¤вленн¤ проблеми соц≥ально-терапевтичноњ допомоги - јнал≥з кризових ситуац≥й, що породжуЇ сучасний стан розвитку сусп≥льства. ¬и¤вленн¤ перел≥ку фактор≥в, що перешкоджають усп≥шност≥ формуванн¤ та розвитку особистост≥. ¬изначенн¤ пр≥оритетних проблем у ≥снуванн≥ особистост≥, що потребують соц≥ально-терапевтичноњ допомоги.
ќрган≥зац≥¤ процесу соц≥ально-терапевтичноњ роботи - ¬изначенн¤ потреб ≥ проблем соц≥ально-терапевтичноњ роботи в сучасному сусп≥льств≥. ‘ормуванн¤ мети та завдань соц≥ально-терапевтичноњ роботи. ѕрогнозуванн¤ етап≥в психолого-педагог≥чноњ терап≥њ. ѕлануванн¤ д≥й терапевта на кожному етап≥ .  орекц≥¤ захисту, форм та метод≥в соц≥ально-терапевтичноњ роботи в≥дпов≥дно до потреб кл≥Їнта. «д≥йсненн¤ психолого-педагог≥чноњ допомоги особистост≥ на кожному етап≥ роботи. ѕ≥дведенн¤ п≥дсумк≥в психолого-педагог≥чноњ терап≥њ, оц≥нка результат≥в ≥ визначенн¤ перспектив роботи.
¬и¤вленн¤ р≥вн≥в та форм соц≥ально-терапевтичноњ допомоги - јнал≥з процесу соц≥ально-терапевтичноњ допомоги з метою визначенн¤ перел≥ку необх≥дних р≥вн≥в та форм д≥¤льност≥. ¬изначенн¤ оптимальних форм зд≥йсненн¤ соц≥ально-терапевтичноњ допомоги. –озробка критер≥њв та параметр≥в оц≥нки форм соц≥ально-терапевтичноњ допомоги. ¬изначенн¤ зм≥сту кожного р≥вн¤ оц≥нюванн¤ окремих форм вид≥в соц≥ально-терапевтичноњ допомоги.
ќбгрунтуванн¤ пропозиц≥й та рекомендац≥й щодо соц≥ально-терапевтичноњ допомоги р≥зним групам населенн¤ - ¬ибирати можлив≥ вар≥анти зд≥йсненн¤ соц≥ально-терапевтичноњ допомоги. ¬изначати специф≥ку соц≥альноњ повед≥нки ≥ проблем р≥зних груп кл≥Їнт≥в. ѕереконанн¤ в необх≥дност≥ застосовувати певн≥ методи та технолог≥њ соц≥ально-терапевтичноњ допомоги. «находити ¤скрав≥, влучн≥ аргументи доц≥льност≥ того чи ≥ншого прийому д≥¤льност≥.
јнал≥з прав ≥ обов'¤зк≥в фах≥вц≥в з психолого-педагог≥чноњ терап≥њ - ¬изначенн¤ перел≥ку прав ≥ обов'¤зк≥в фах≥вц¤ з психолого-педагог≥чноњ терап≥њ. ”св≥домленн¤ необх≥дност≥ доц≥льност≥ виконанн¤ обов'¤зк≥в. ¬м≥нн¤ коректно без зловживань користуватис¤ правами. ¬изначенн¤ отриманого р≥вн¤ поЇднанн¤ прав та обов'¤зк≥в фах≥вц¤ з психолого-педагог≥чноњ терап≥њ.
јнал≥з типових кризових ситуац≥й - ¬изначенн¤ типу кризовоњ ситуац≥њ. ¬иб≥р можливих шл¤х≥в подоланн¤ кризовоњ ситуац≥њ. ƒобиранн¤ форм анал≥зу кризовоњ ситуац≥њ ≥ залученн¤ до нењ кл≥Їнта.
ќбгрунтуванн¤ особливостей корекц≥йно-реаб≥л≥тац≥йноњ роботи з р≥зними кл≥Їнтами - ¬изначенн¤ особливост≥ корекц≥йно-реаб≥л≥тац≥йноњ роботи видами кл≥Їнт≥в. ƒоведенн¤ необх≥дност≥ обраних форм та метод≥в. ќбранн¤ р≥зних напр¤мк≥в колекц≥йноњ ≥ терапевтичноњ допомоги кл≥Їнтам.
¬иб≥р вид≥в корекц≥њ - ќбранн¤ р≥зноман≥тних вар≥ант≥в методичноњ допомоги особистост≥. ¬изначенн¤ оптимальних метод≥в ≥ технолог≥й корекц≥йно-реаб≥л≥тац≥йноњ роботи. ƒобиранн¤ окремих терапевтичних технолог≥й ≥ створенн¤ Їдиного комплексу з метою психолого-педагог≥чноњ корекц≥њ та терап≥њ.
¬изначенн¤ р≥вн≥в корекц≥йно-реаб≥л≥тац≥йноњ роботи з кл≥Їнтами - ќц≥нюванн¤ результат≥в корекц≥йно-реаб≥л≥тац≥йноњ роботи з кл≥Їнтами. ¬им≥рюванн¤ ефективност≥ роботи, що про¤вл¤Їтьс¤ в позитивних зрушенн¤х у формуванн≥ та розвитку особистост≥. ¬изначенн¤ р≥вн¤ адаптивност≥ особистост≥. ¬изначенн¤ р≥вн¤ готовност≥ особистост≥. ¬изначенн¤ р≥вн¤ адаптивност≥ особистост≥ до самост≥йного вир≥шенн¤ життЇвих проблем.
ѕ≥дготовка матер≥ал≥в до зд≥йсненн¤ корекц≥йно-реаб≥л≥тац≥йноњ роботи - ƒобиранн¤ методичних матер≥ал≥в, що надають допомогу у зд≥йсненн≥ психолого-педагог≥чноњ терап≥њ. —творенн¤ системи (класиф≥кац≥њ) п≥дбору матер≥ал≥в до зд≥йсненн¤ корекц≥йно-реаб≥л≥тац≥йноњ роботи. —творенн¤ методичних комплекс≥в з в≥дпов≥дних методичних матер≥ал≥в. —истематизуванн¤ матер≥ал≥в за р≥зними видами ≥ формами психолого-педагог≥чноњ допомоги. ќформленн¤ матер≥ал≥в дл¤ зд≥йсненн¤ терапевтичноњ роботи у зручному дл¤ користуванн¤ вигл¤д≥.
‘ормуванн¤ обгрунтованих вимог до фах≥вц≥в, що зд≥йснюють соц≥альну реаб≥л≥тац≥ю - ќрган≥зац≥¤ роботи з залученн¤м р≥зних фах≥вц≥в, що надають психолого-педагог≥чну допомогу. ѕрогнозуванн¤ ефективност≥ д≥й окремого фах≥вц¤ в ≤ кожн≥й ситуац≥њ роботи з кл≥Їнтами. ‘ормуванн¤ вимог до фах≥вц¤ в≥дпов≥дно поставлен≥й мет≥ та завданн¤м реаб≥л≥тац≥йноњ роботи. ¬рахуванн¤ творчого типу особистих рис фах≥вц¤ при визначенн≥ завдань його д≥¤льност≥.

2.4. —»—“≈ћј «ЌјЌ№:
- орган≥зац≥йноњ структури системи соц≥ально-педагог≥чноњ роботи. ƒержавн≥, громадськ≥ та благод≥йн≥ орган≥зац≥њ, що спри¤ють соц≥ал≥зац≥њ;
- правовоњ бази соц≥ально-педагог≥чноњ роботи з р≥зними категор≥¤ми населенн¤. Ќормативно-законодавч≥ акти соц≥ального захисту;
- мета, завданн¤, принципи ≥ етапи соц≥ально-педагог≥чних досл≥джень. ќсновн≥ методи д≥агностики. ћетодика ≥ндив≥дуальних, групових ≥ колективних досл≥джень;
- загальна теор≥¤ консультуванн¤. ≈тичн≥ принципи та види консультуванн¤.  ритер≥њ ефективност≥ консультативноњ до помоги;
- основн≥ пон¤тт¤ мовленнЇвоњ комун≥кац≥њ. ¬имоги до мовленнЇвоњ культури соц≥ального педагога. ¬иди комун≥кативних контакт≥в соц≥ального педагога;
- моделюванн¤ ≥ прогнозуванн¤ ¤к найважлив≥ш≥ компоненти технолог≥њ соц≥альноњ роботи;
- орган≥зац≥¤ певних вид≥в соц≥ально-педагог≥чноњ роботи. ѕринципи орган≥заторськоњ д≥¤льност≥;
- сутн≥сть дозв≥лл¤ ≥ дозв≥ллевоњ д≥¤льност≥. ¬≥льний час ¤к соц≥альна проблема. —труктура соц≥альноњ системи дозв≥лл¤;
- ц≥ле покладанн¤ ≥ плануванн¤ соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥. “ехнолог≥¤ перспективного плануванн¤;
- сутн≥сть колекц≥йноњ спр¤мованост≥ соц≥ально-педагог≥чноњ роботи. Ќапр¤мки корекц≥њ ¤костей ≥ повед≥нки дев≥антних д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в;
- напр¤мки взаЇмод≥њ соц≥ального педагога з соц≥альними ≥нститутами. «алученн¤ до соц≥альноњ роботи загальноосв≥тн≥х ≥ позашк≥льних заклад≥в, громадських ≥ благод≥йних орган≥зац≥й, орган≥в оп≥ки, асоц≥ац≥й, конфес≥йних общин тощо. ¬заЇмод≥¤ з с≥м'¤ми. ‘асил≥тац≥йна д≥¤льн≥сть соц≥ального педагога в справ≥ вихованн¤;
- м≥жнародн≥ правов≥ документи в галуз≥ захисту прав людини,  онвенц≥¤ про права дитини, ƒекларац≥¤ про права ≥нвал≥д≥в. ќсновн≥ законодавчо-нормативн≥ акти ”крањни з питань розвитку осв≥ти ≥ вихованн¤, соц≥ального захисту населенн¤. Ќорми с≥мейного, трудового, житлового законодавства ≥ дитинства, прав неповнол≥тн≥х. ѕозбавленн¤ батьк≥вських прав, направленн¤ в спец≥альн≥ навчально-виховн≥ заклади;
- основн≥ напр¤мки в досл≥дженн≥ соц≥альних ≥ педагог≥чних проблем. ѕров≥дн≥ методи соц≥ально-педагог≥чного д≥агностуванн¤. ќбробка, анал≥з ≥ узагальненн¤ даних соц≥ально-педагог≥чних досл≥джень.  ритер≥њ достов≥рност≥ ≥ ефективност≥ д≥агностуванн¤. ¬провадженн¤ результат≥в соц≥ально-педагог≥чних досл≥джень;
- консультуванн¤ ¤к пров≥дний метод соц≥ально-педагог≥чноњ роботи. ‘ази консультативноњ допомоги. ћетодика зд≥йсненн¤ консультуванн¤. “иполог≥¤ проблем кл≥Їнт≥в. ѕозиц≥њ кл≥Їнта в процес≥ проведенн¤ консультуванн¤. –езультати консультативноњ д≥¤льност≥;
- компетентн≥сть соц≥ального педагога в сп≥лкуванн≥ з д≥тьми ≥ молоддю. ѕерцептивн≥ зд≥бност≥. ≈кспресивна ≥ емоц≥йна культура соц≥ального педагога. Ќавички слуханн¤. ≈тичн≥ норми комун≥кативноњ культури. ѕон¤тт¤ м≥ж особист≥сного конфл≥кту, його функц≥њ ≥ причини виникненн¤.  онструктивн≥ ≥ деструктивн≥ шл¤хи розв'¤занн¤ конфл≥кт≥в;
- прогнозуванн¤ процес≥в соц≥ального розвитку в конкретному м≥кро середовищ≥. ѕередбаченн¤ вагомост≥ фактор≥в впливу на соц≥ал≥зац≥ю особистост≥. ѕрогнозуванн¤ розвитку под≥й, процес≥в, модел≥ соц≥альноњ повед≥нки;
- основн≥ п≥дходи до орган≥заторськоњ д≥¤льност≥. ¬иди ≥ стил≥ кер≥вництва. ќсновн≥ фази орган≥заторськоњ д≥¤льност≥. ƒит¤че самовр¤дуванн¤ ¤к р≥зновид орган≥заторськоњ соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥. …ого особливост≥, технолог≥¤ створенн¤ та функц≥онуванн¤;
- зм≥ст та основн≥ напр¤мки культурно-дозв≥ллЇвоњ д≥¤льност≥. ѕсихолого-педагог≥чний потенц≥ал дозв≥лл¤. «агальна характеристика заклад≥в культури, позашк≥льних установ та њх роль в орган≥зац≥њ дозв≥лл¤ молод≥. “ехнолог≥њ культурно-дозв≥ллЇвоњ д≥¤льност≥ в масов≥й аудитор≥њ;
- п≥дходи до визначенн¤ мети вихованн¤. ѕроблеми проектуванн¤ в соц≥ально-педагог≥чн≥й д≥¤льност≥. ‘актори проектуванн¤ в соц≥ально-педагог≥чн≥й д≥¤льност≥. ‘актори, ¤к≥ впливають на зм≥ст мети соц≥ально-виховноњ роботи. ѕеред проектний анал≥з проблем ≥ њњ характеристика. ѕлануванн¤ терм≥н≥в реал≥зац≥њ проекту;
- напр¤мки корекц≥йно-виховноњ роботи. ћетодика проведенн¤ трен≥нгових зан¤ть з неповнол≥тн≥ми.  атегор≥њ соц≥ально-дезадаптованих д≥тей, що потребують корекц≥йних вплив≥в.  ритер≥њ ефективност≥ колекц≥йноњ роботи;
- методика ви¤вленн¤ малозабезпечених та соц≥альне незахищених верств населенн¤. ƒержавн≥ п≥дтримки с≥мей, д≥тей, молод≥, ≥нвал≥д≥в. ¬иди грошових виплат, п≥льг та компенсац≥й. —истема соц≥ально-побутового обслуговуванн¤ ≥ патронажу.

2.5. ¬»ћќ√» ƒќ я ќ—“≈… ‘ј’≤¬÷я —ќ÷≤јЋ№Ќќѓ ѕ≈ƒј√ќ√≤ »
«агальн≥ вимоги до ¤костей випускника вищого навчального закладу за спец≥альн≥стю "—оц≥альна педагог≥ка" ¤к особистост≥ в≥дображають гуман≥стичну спр¤мован≥сть зм≥сту осв≥ти, головною метою ¤коњ Ї захист житт¤ людини, створенн¤ належних умов житт¤ ≥ д≥¤льност≥, сп≥лкуванн¤, залученн¤ до дос¤гнень св≥товоњ культури, формуванн¤ моральних естетичних ц≥нностей, активноњ участ≥, реал≥зац≥њ ≥дей сталого людського розвитку.
«агальн≥ вимоги до ¤костей фах≥вц¤:
Х здатн≥сть засвоювати ≥ реал≥зовувати науков≥ та культурн≥ дос¤гненн¤ св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ з об'Їктивною оц≥нкою р≥зних культур; рел≥г≥й, прав, народ≥в ≥ людини, ≥дењ збереженн¤ миру;
Х здатн≥сть критично оц≥нювати ≥ прогнозувати пол≥тичн≥, економ≥чн≥, культурн≥ та ≥нш≥ под≥њ ≥ ¤вища на основ≥ в≥дпов≥дного обс¤гу знань;
Хволод≥нн≥ державною та одн≥Їю з ≥ноземних мов на р≥вн≥ профес≥йного ≥ побутового сп≥лкуванн¤;
Х здатн≥сть засвоЇнн¤ нових знань, прогресивних технолог≥й та р≥зноман≥тних ≥нновац≥й;
Х здатн≥сть до оптимальних комун≥кативних взаЇмод≥й, в тому числ≥ за допомогою засоб≥в ≥нформац≥йних технолог≥й;
Х здатн≥сть дотримуватись загальноприйн¤тих норм повед≥нки ≥ морал≥ в м≥жнац≥ональних в≥дносинах у сусп≥льств≥;
Х волод≥нн¤ сучасною методолог≥Їю обірунтуванн¤ р≥шень ≥ вибору стратег≥њ д≥¤льност≥ з урахуванн¤м загальнолюдських ц≥нностей, особист≥сних, громадських ≥ сусп≥льних ≥нтерес≥в;
Х здатн≥сть вести ≥ пропагувати здоровий спос≥б житт¤, волод≥ти вм≥нн¤ми та навичками до орган≥зац≥њ ф≥зичного самовдосконаленн¤ особистост≥;
Х притаманн≥сть доброти, гуманност≥, доброзичливост≥, альтруњзму, спроможн≥сть в≥дчувати чужий б≥ль, бути милосердним;
Х здатн≥сть правильно розум≥ти людину, готовн≥сть ставити себе на њњ м≥сце, дел≥катн≥сть ≥ тактовн≥сть у сп≥лкуванн≥, комун≥кабельн≥сть;
Х готовн≥сть п≥дтримувати людину в складн≥й дл¤ нењ ситуац≥њ;
Х пор¤дн≥сть, чесн≥сть, в≥дпов≥дальн≥сть, висока працездатн≥сть, активн≥сть та позитивна емоц≥йн≥сть;
Х терпим≥сть, оптим≥зм, ≥н≥ц≥ативн≥сть;
Х ≥нновац≥йн≥ стил≥ мисленн¤, креативн≥сть та ≥нтел≥гентн≥сть.

III. Ќјѕ–яћ» ¬» ќ–»—“јЌЌя —ѕ≈÷≤јЋ≤—“≤¬ «ј —ѕ≈÷≤јЋ№Ќ≤—“ё Ђ—ќ÷≤јЋ№Ќј ѕ≈ƒј√ќ√≤ ј"
ѕосади/ ќб'Їкти д≥¤льност≥
≤ блок: —оц≥альний педагог; ќрган≥затор-менеджер; ќрган≥затор виховноњ роботи у навчально-осв≥тн≥х закладах р≥зного типу упор¤дкуванн¤;  ер≥вник центр≥в, об'Їднань клуб≥в. ќб'Їкти д≥¤льност≥: ƒошк≥льн≥ заклади; «агальноосв≥тн≥ виховн≥ заклади р≥зного типу (школи, л≥цењ, сем≥нар≥њ, училища, ѕ“”, коледж≥ тощо); “ехн≥куми; —ередн≥ спец≥альн≥ виховн≥ заклади; Ќавчально-виховн≥ заклади санаторно-оздоровчого типу; ¬ищ≥ навчальн≥ заклади р≥зного типу п≥дпор¤дкованост≥.

2 блок: —оц≥альний педагог; ќрган≥затор соц≥ально-педагог≥чноњ виховноњ роботи позанавчальних заклад≥в р≥зного типу п≥дпор¤дкуванн¤. ќб'Їкти д≥¤льност≥: Ѕудинки та центри дит¤чоњ осв≥ти та вихованн¤;  ультуролог≥чн≥ , центри та школи художнього мистецтва; —оц≥ально-виховн≥ служби та клуби за м≥сцем проживанн¤; ÷ентри техн≥чноњ та еколог≥чноњ осв≥ти ≥ вихованн¤; ÷ентри розвитку обдарованих д≥тей та молод≥; ‘≥зкультурно-оздоровч≥ та спортивн≥ клуби, центри та комплекси. ƒит¤ч≥, громадськ≥ орган≥зац≥њ та об'Їднанн¤.

3 блок: ƒиректор соц≥альних служб ≥ центр≥в; —оц≥альний педагог у р≥зних сферах соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥. ќб'Їкти д≥¤льност≥: —оц≥альн≥ служби ≥ центри р≥зного р≥вн¤  дл¤ д≥тей та молод≥; ÷ентри розвитку та плануванн¤-с≥м'њ;  онсультативн≥ служби та центри.

4 блок:  онсультант-менеджер; ћетодист. ќб'Їкти д≥¤льност≥: —оц≥альн≥ притулки ≥ розпод≥льники дл¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в; Ѕудинки с≥мейного типу; —лужби оп≥ки; ¬≥дд≥л у справах неповнол≥тн≥х крим≥нальноњ м≥л≥ц≥њ; —лужби у справах неповнол≥тн≥х у спец≥альних установах та дит¤чих закладах закритого типу; Ѕлагод≥йн≥ орган≥зац≥њ та фонди; ќрган≥зац≥йно-методичн≥ служби; ÷ентри зайн¤тост≥ та працевлаштуванн¤; ћолод≥жн≥ б≥рж≥ прац≥; ёвенальн≥ суди.

5 блок: —оц≥альний педагог;  онсультант спец≥ал≥зованих служб, центр≥в; ћенеджер; ћетодист. ќб'Їкти д≥¤льност≥: ѕсихолого-педагог≥чн≥ центри адаптац≥њ та реаб≥л≥тац≥њ; ћедико-соц≥альна реаб≥л≥тац≥¤; —пец≥альн≥ консультац≥йн≥ служби та
центри; —лужби ≥ центри наданн¤ спец≥ал≥зованоњ допомоги д≥т¤м та молод≥ з особливими потребами; —оц≥ально-психолог≥чн≥ ≥ педагог≥чн≥ реаб≥л≥тац≥йн≥ центри.

IV. ¬»ћќ√» ƒќ ј“≈—“ј÷≤ѓ ¬»ѕ”— Ќ» ≤¬ ¬»ў»’ Ќј¬„јЋ№Ќ»’ «ј Ћјƒ≤¬
јтестац≥¤ випускник≥в вуз≥в зд≥йснюЇтьс¤ державною екзаменац≥йною ком≥с≥Їю з даноњ спец≥альност≥ ≥ пер≥одично ћ≥н≥стерством осв≥ти ”крањни п≥д час державноњ атестац≥њ вищих навчальних заклад≥в. ¬она зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ анал≥зу усп≥шност≥ вир≥шенн¤ випускниками профес≥йних та соц≥ально-профес≥йних задач, що передбачен≥ означеною квал≥ф≥кац≥йною характеристикою з використанн¤м м≥н≥стерських та вуз≥вських засоб≥в комплексноњ д≥агностики.

V. ¬≤ƒѕќ¬≤ƒјЋ№Ќ≤—“№ «ј я ≤—“№ ѕ≤ƒ√ќ“ќ¬ » “ј ¬» ќ–»—“јЌЌя ¬»ѕ”— Ќ» ≤¬ ¬»ў»’ Ќј¬„јЋ№Ќ»’ «ј Ћјƒ≤¬
ѕри незадов≥льних результатах атестац≥њ випускник≥в вищий навчальний заклад несе в≥дпов≥дальн≥сть, передбачену "ѕоложенн¤м про атестац≥ю випускник≥в вищих навчальних заклад≥в ћ≥н≥стерства осв≥ти ”крањни на заключному етап≥ навчанн¤" та "ѕоложенн¤м про державну атестац≥ю вищих навчальних заклад≥в ”крањни".

”станови та орган≥зац≥њ, ¤к≥ виступають замовниками п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в ≥з спец≥альност≥ "—ќ÷≤јЋ№Ќј ѕ≈ƒј√ќ√≤ ј", несуть в≥дпов≥дальн≥сть за рац≥ональне використанн¤-та об'Їктивну атестац≥ю молодих спец≥ал≥ст≥в, за зм≥ст та орган≥зац≥ю виробничоњ практики, њх в≥дпов≥дальн≥сть встановлюЇтьс¤ в≥дпов≥дними державними та галузевими нормативними актами.

–озд≥л ≤. —оц≥альна педагог≥ка ¤к галузь знань.
“ема 1.1. ¬иникненн¤ ≥ становленн¤ соц≥альноњ педагог≥ки ¤к теор≥њ ≥ практики. «ародженн¤ ≥дей ≥ традиц≥й урахуванн¤ соц≥альних фактор≥в ≥ соц≥ального стану людини в навчанн≥ ≥ вихованн≥.
ƒемокрит, ѕлатон, јристотель, ћ. в≥нт≥л≥ан про роль сусп≥льства в формуванн≥ людини, "про вихованн¤ дл¤ держави" ≥ необх≥дност≥ урахуванн¤ в навчанн≥ ≥ вихованн≥ соц≥ального походженн¤ ≥ становища.
—таново-≥деолог≥чна спр¤мован≥сть навчанн¤ ≥ вихованн¤ в середньов≥чч≥. я.ј. оменський про особливост≥ навчанн¤ людини на р≥зних етапах в≥кового розвитку. —оц≥ально-гуман≥стичн≥ ≥дењ в педагог≥чних вченн¤ ¬≥дродженн¤.
 онцепц≥¤ прагматичного вихованн¤ ƒж. Ћокка. ‘ранцузьк≥ просв≥тител≥ про взаЇмов≥дносини сусп≥льства ≥ вихованн¤,
—оц≥ально-виховн≥ ≥дењ ….ѕесталоцц≥. ќсв≥тньо-виховн≥ досл≥ди –.ќуена. ј.ƒ≥стервег о соц≥альн≥й педагог≥ц≥ ¤к педагог≥чн≥й робот≥ з безпритульними та малол≥тн≥ми правопорушниками. ѕ.Ќаторп о соц≥альн≥й педагог≥ц≥ ¤к д≥¤льност≥ по ≥нтеграц≥њ виховних сил з метою розповсюдженн¤ культури.
¬иникненн¤ пон¤тт¤ ≥ терм≥ну "соц≥альна педагог≥ка". ј.ƒистервег про соц≥альну педагог≥ку. –озширенн¤ замовленн¤ педагог≥ц≥ в систем≥ сусп≥льного вихованн¤. —оц≥окультурн≥ процеси в ™вроп≥ та јмериц≥, ¤к≥ викликали необх≥дн≥сть розробки новоњ галуз≥ традиц≥йноњ педагог≥ки.  онсерватизм "староњ"" педагог≥ки.
–озвиток соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ в –ос≥њ в XIX ст. ЅЇл≥нський ¬.√., „ернишевський ћ.√., √ерцен ќ.≤. о соц≥альн≥й спр¤мованост≥ навчанн¤ ≥ вихованн¤.
ќсновн≥ форми соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ –ос≥њ в друг≥й половин≥ XIX - на початку XX ст. ¬изнанн¤ соц≥альноњ педагог≥ки в –ос≥њ в 20-х роках XX ст. ѕрактичне вт≥ленн¤ ≥дей соц≥альноњ педагог≥ки в роботах —.“.Ўацького.

“ема 1.2. ¬иникненн¤ соц≥альноњ педагог≥ки ¤к галуз≥ знань. —оц≥альна педагог≥ка ~ визначенн¤, об'Їкт, предмет. ‘ункц≥њ соц≥альноњ педагог≥ки: теоретико-п≥знавальна, прикладна, гуман≥стична.
ќсновн≥ принципи соц≥альноњ педагог≥ки: багатом≥рно-д≥алектичний п≥дх≥д, соц≥ально-гуман≥стична спр¤мован≥сть, практично-д≥¤льн≥сний п≥дх≥д, принцип особист≥сного ≥ ≥ндив≥дуального п≥дходу. —оц≥альна педагог≥ка ¤к галузь ≥нтегративного знанн¤, њњ структура: соц≥олог≥¤ вихованн¤, соц≥ально-педагог≥чна в≥ктимолог≥¤, ф≥лософ≥¤, теор≥¤, психолог≥¤, методика соц≥ального вихованн¤.
—оц≥альна педагог≥ка ≥ ≥нш≥ галуз≥ людинознавства та сусп≥льствознавства.
—оц≥альна педагог≥ка ≥ соц≥альна робота: сп≥њ в≥дношенн¤ теор≥њ ≥ практики, взаЇмозв'¤зок ≥ взаЇмовплив. ƒержавна система соц≥альноњ роботи: с≥мейне благополучч¤, дит¤че благополучч¤, псих≥атрична соц≥альна робота, медична соц≥альна робота, шк≥льна соц≥альна робота, с≥льська соц≥альна робота.
—оц≥альна педагог≥ка ¤к навчальний предмет: завданн¤ (дати наукову картину соц≥ально-педагог≥чноњ д≥йсност≥), ц≥л≥ (теоретична п≥дготовка в об'Їм≥, необх≥дному дл¤ реал≥зац≥њ спец≥ал≥стами своЇњ профес≥йноњ д≥¤льност≥; розвиток вм≥нн¤ бачити ≥ вир≥шувати проблеми в сфер≥ соц≥ального вихованн¤; сформован≥сть гуман≥стичних соц≥альних установок стосовно суб'Їкт≥в ≥ процесу соц≥ального вихованн¤), зм≥ст, форми навчанн¤. ѕредмет вивченн¤ - соц≥альне вихованн¤.

–озд≥л II. —оц≥олог≥¤ вихованн¤
“ема 2.1. —оц≥олог≥¤ вихованн¤ ¤к складова частина соц≥альноњ педагог≥ки. —оц≥олог≥¤ вихованн¤ ¤к прикордонна область знань м≥ж соц≥олог≥Їю ≥ педагог≥кою. —истеми взаЇмов≥дносин сусп≥льства ≥ вихованн¤. —оц≥олог≥чний анал≥з функц≥й виховател¤ ≥ вихованц¤.
¬иникненн¤ ≥ розвиток соц≥олог≥њ вихованн¤. —п≥вв≥дношенн¤ соц≥олог≥њ вихованн¤, педагог≥чноњ соц≥олог≥њ, соц≥олог≥њ осв≥ти. —оц≥олог≥¤ вихованн¤ та соц≥олог≥¤ осв≥ти. —оц≥ал≥зац≥¤ людини на ус≥х в≥кових етапах. —утн≥сть вихованн¤, його тенденц≥њ ≥ перспективи, принципи, зм≥ст, форми ≥ методи. —усп≥льство ¤к соц≥ал≥зуючи середовище, його виховн≥ можливост≥ дл¤ пошуку шл¤х≥в ≥ засоб≥в використанн¤ ≥ п≥дсиленн¤ позитивного впливу на людину ≥ н≥велюванн¤, корекц≥њ, компенсац≥њ негативних.
ќбласт≥ досл≥дженн¤ соц≥олог≥њ вихованн¤: соц≥ал≥зац≥¤ ¤к контекст вихованн¤, вихованн¤ ¤к соц≥альний ≥нститут, оч≥куванн¤ ≥ потреби сусп≥льства ≥ окремих груп населенн¤ в сфер≥ вихованн¤.

“ема 2.2. —оц≥ал≥зац≥¤ ¤к соц≥ально-педагог≥чне ¤вище. Ћюдина ¤к об'Їкт, суб'Їкт та жертва соц≥ал≥зац≥њ Ћюдина ¤к суб'Їкт соц≥ал≥зац≥њ, ¤к творець власного житт¤ тому що сама ставить перед собою певн≥ завданн¤ ≥ не пасивна у вир≥шенн≥ об'Їктивних завдань. Ћюдина ¤к жертва соц≥ал≥зац≥њ у зв'¤зку з тим, що процес ≥ результат соц≥ал≥зац≥њ м≥стить в соб≥ внутр≥шнЇ протир≥чч¤.
. —тад≥њ соц≥ал≥зац≥њ. ѕер≥одизац≥¤ етап≥в соц≥ал≥зац≥њ за √.ћ, јндрЇЇвою. ≈тапи соц≥ал≥зац≥њ в≥дпов≥дно в≥ков≥й пер≥одизац≥њ житт¤ людини. “ри групи завдань кожного в≥ку соц≥ал≥зац≥њ: природно-культурн≥, соц≥ально-культурн≥, соц≥ально-психолог≥чн≥.
‘актори соц≥ал≥зац≥њ: мегафактори, макрофактори, мезофактори, м≥крофактори.
јгенти соц≥ал≥зац≥њ: батьки, брати, сестри, родич≥, однол≥тки, сус≥ди, вчител¤, колеги, чолов≥к та дружина, власн≥ д≥ти, члени њхн≥х с≥мей.
«асоби соц≥ал≥зац≥њ: засоби догл¤ду за мал¤м; побутов≥ та г≥г≥Їн≥чн≥ вм≥нн¤; стиль ≥ зм≥ст сп≥лкуванн¤; методи заохоченн¤ ≥ покаранн¤ в с≥м'њ, в групах однол≥тк≥в, у виховних, профес≥йних ≥ ≥нших соц≥ал≥зуючи орган≥зац≥¤х; елементи духовноњ культури ≥ т. ≥н.
ћехан≥зми соц≥ал≥зац≥њ: традиц≥йний механ≥зм соц≥ал≥зац≥њ; ≥нституц≥ональний механ≥зм; стил≥зований механ≥зм; м≥ж особист≥сний механ≥зм; рефлексивний механ≥зм.
—оц≥ал≥зован≥сть ¤к результат соц≥ал≥зац≥њ. —формован≥сть рис, ¤к≥ задаютьс¤ статусом ≥ вимагаютьс¤ певним сусп≥льством, повед≥нкових моделей, ¤к≥ включають основн≥ елементи ≥нституц≥ональних вимог ≥ припис≥в. ’арактеристики особливост≥, ¤к≥ забезпечують усп≥шну
соц≥ал≥зац≥ю; здатн≥сть до зм≥нений своњх ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й; вм≥нн¤ знаходити баланс м≥ж своњми ц≥нност¤ми та вимогами при виб≥рковому ставленн≥ до соц≥альних ролей; ор≥Їнтац≥¤ не на конкретн≥ вимоги, а на розум≥нн¤ ун≥версальних моральних людських ц≥нностей.

“ема 2.3. ѕедагог≥чн≥ проблеми соц≥ал≥зац≥њ людини на р≥зних в≥кових етапах. ќсновн≥ фактори ≥ види соц≥ал≥зац≥њ людини, њхн≥й педагог≥чний потенц≥ал, характеристика: статево-рольова, с≥мейно-побутова, профес≥йно-трудова, субкультурно-групова. Ќорма ≥ патолог≥¤ в соц≥альному розвитку людини. –е соц≥ал≥зац≥¤ (втрата людиною з ¤кихось причин соц≥ального досв≥ду), ¤ка вплинула на њњ самореал≥зац≥ю в середовищ≥ життЇд≥¤льност≥.
ѕедагог≥чн≥ проблеми соц≥ал≥зац≥њ людини. —тад≥њ соц≥ал≥зац≥њ: в≥дпов≥дно в≥ков≥й пер≥одизац≥њ. ќсобливост≥ соц≥ал≥зац≥њ людини на ранн≥й стад≥њ њњ розвитку (с≥м '¤, дит¤чий садок), п≥дготовка дитини до школи.
ѕедагог≥чн≥ аспекти соц≥ал≥зац≥њ дитини, п≥дл≥тка шк≥льного в≥ку; особливост≥ соц≥ал≥зац≥њ людини на етап≥ њњ профес≥йного навчанн¤: початкового, середнього, вуз≥вського (адаптац≥¤ до середовища, набутт¤ навичок трудовоњ д≥¤льност≥, громад¤нськоњ позиц≥њ - ставленн¤ до трудовоњ д≥¤льност≥, захисту ¬≥тчизни, формуванню с≥м'њ ≥ т. ≥н.).
ѕедагог≥чн≥ аспекти соц≥ал≥зац≥њ людини в зр≥лому, трудовому в≥ц≥ (адаптац≥¤ в нових умовах, зростанн¤ профес≥йноњ майстерност≥, самоствердженн¤, потреба в саморозвитку, необх≥дн≥сть системи безперервноњ осв≥ти дл¤ наданн¤ допомоги в профес≥йному, загальнокультурному, духовно-моральному розвитку, реал≥зац≥¤ с≥мейноњ функц≥њ, п≥дготовка до пенс≥йного стану).
ѕедагог≥чн≥ аспекти соц≥ал≥зац≥њ л≥тньоњ людини та людини-довгожител¤ (адаптац≥¤ до нових умов житт¤, реал≥зац≥¤ потенц≥алу людини в сусп≥льств≥, соц≥альний стан людини на завершальному етап≥ житт¤).
ѕроблеми саморозвитку дитини в ранн≥ юнацьк≥ роки. ѕитанн¤ громад¤нськоњ, розумовоњ, моральноњ, духовноњ, трудовоњ, статевоњ в≥дм≥нност≥ молодих людей. ѕринципи державноњ ≥ сусп≥льноњ пол≥тики по вихованню життЇздатних покол≥нь молод≥.

“ема 2.4. ћ≥крофактори соц≥ал≥зац≥њ. —≥м'¤ та домашнЇ вогнище. —учасн≥ тенденц≥њ розвитку с≥м'њ та зм≥ненн¤ њњ функц≥й. ќсобливост≥ взаЇмод≥њ в с≥м'њ. —≥м'¤ - персональне середовище житт¤ ≥ розвитку людини в≥д народженн¤ до смерт≥. —оц≥ально-культурний, соц≥ально-економ≥чний, техн≥чно-г≥г≥Їн≥чний, демограф≥чний параметри с≥м'њ. ѕроблема стосунк≥в батьк≥в з д≥тьми. —тиль с≥мейноњ соц≥ал≥зац≥њ.
—ус≥дство та м≥кросоц≥ум. ’арактеристика м≥кросоц≥ума: просторова, арх≥тектурно-планувальна, культурно-рекреац≥йна, демограф≥чна, соц≥ально-психолог≥чна. ќсобливост≥ ≥ тенденц≥њ розвитку сус≥дства ≥ м≥кросоц≥ума в с≥льських ≥ м≥ських поселенн¤х. —ус≥дськ≥ зв'¤зки дорослих ≥ д≥тей в м≥ст≥.
√рупи однол≥тк≥в та субкультура. ’арактеристика груп однол≥тк≥в; в≥ков≥ особливост≥; типолог≥¤ груп.  ласиф≥кац≥¤ груп однол≥тк≥в за автономними параметрами: юридичний статус, соц≥ально-психолог≥чний статус, ступ≥нь стаб≥льност≥, просторова локал≥зац≥¤, тип л≥дерства, ц≥нн≥сна спр¤мован≥сть. —убкультури: в≥ков≥, профес≥йн≥, соц≥ально-культурн≥, дел≥квентн≥. ќзнаки субкультури: ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ, норми повед≥нки, джерела ≥нформац≥њ, смаки ≥ засоби проведенн¤ в≥льного часу, жаргон.
≤нститути вихованн¤. Ќоменклатура ≥ типолог≥чн≥ особливост≥. «ростанн¤ к≥лькост≥ ≥ багатства ≥нститут≥в вихованн¤, зм≥ненн¤ њх рол≥ ≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж собою в процес≥ соц≥ал≥зац≥њ. ѕланом≥рне створенн¤ умов дл¤ розвитку людей певного в≥ку ≥ певних соц≥ально-профес≥йних верств.
—усп≥льн≥, державн≥ ≥ приватн≥ орган≥зац≥њ. Ќоменклатура ≥ типолог≥чн≥ особливост≥. ѕодв≥йна роль виховних орган≥зац≥й в соц≥ал≥зац≥њ людини. « одного боку в них в≥дбуваЇтьс¤ соц≥альне вихованн¤ ¤к соц≥ально-контрольована частина соц≥ал≥зац≥њ; з ≥ншого - вони впливають на своњх член≥в стих≥йно.
–ел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ. “енденц≥њ розвитку ≥ зм≥на њх рол≥ в житт≥ сусп≥льства. ќсновн≥ функц≥њ, ¤к≥ реал≥зують рел≥г≥йн≥ орган≥зац≥њ в процес≥ соц≥ал≥зац≥њ: ц≥нн≥сно-ор≥Їнтац≥йцна, регул¤тивна, комун≥кативна, милосердна, компенсаторна, виховна.

“ема 2.5. ћезофактори соц≥ал≥зац≥њ. «асоби масовоњ комун≥кац≥њ. “ехн≥чн≥ засоби (рад≥о, преса, к≥нематограф, телебаченн¤), за допомогою ¤ких в≥дбуваЇтьс¤ розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ (знань, духовних ц≥нностей, моральних ≥ правових норм) на к≥льк≥сно велик≥ розосереджен≥ аудитор≥њ. “енденц≥њ розвитку, зм≥ни в споживанн≥ продукц≥њ друкованоњ ≥ електронноњ преси, перспективи розвитку, роль в житт≥ людей залежно в≥д в≥ку.
“ип поселенн¤ (село, м≥сто, поселенн¤): демограф≥чн≥, соц≥ально-профес≥йн≥ ≥ соц≥ально-психолог≥чн≥ особливост≥ ≥ в≥дм≥ни: соц≥альна моб≥льн≥сть, можливост≥ вибору в поселенн¤х р≥зного типу. ¬плив с≥льськоњ ≥ м≥ськоњ с≥м'њ, м≥жособист≥сних контакт≥в на соц≥ал≥зац≥ю дитини.
–ег≥ональн≥ умови: географ≥чн≥, природнокл≥матичн≥, економ≥чн≥, демограф≥чн≥, культурн≥ в≥дм≥ни ≥ њх вплив на соц≥ал≥зац≥ю населенн¤. ”рбан≥зован≥сть рег≥она, характер економ≥ки, склад жител≥в рег≥ону. –ег≥ональн≥ в≥дм≥нност≥, ¤к≥ про¤вл¤ютьс¤ в звича¤х, прикметах, традиц≥¤х, народних св¤тах, ≥грах, фольклор≥, арх≥тектур≥ та ≥нтер'Їр≥ жител. —пециф≥ка мови р≥зних рег≥он≥в.

“ема 2.6. ћакрофактори соц≥ал≥зац≥њ.  рањна ¤к природно-географ≥чний.фактор соц≥ал≥зац≥њ, ¤кий визначаЇ рамки соц≥ал≥зац≥њ населенн¤ ≥ окремих статево в≥кових ≥ соц≥альних груп населенн¤. ”мови, ¤к≥ впливають на соц≥ал≥зац≥ю жител≥в крањни: природнокл≥матичн≥, географ≥чн≥, геокл≥матичн≥, геоф≥зичн≥.
≈тнокультурн≥ умови соц≥ал≥зац≥њ. ѕон¤тт¤ етнос ≥ нац≥ональний характер. –оль нац≥ональноњ мови. ≈тн≥чн≥ особливост≥ духовного складу (ментал≥тет) ≥ њх вплив на людину. ≈тн≥чн≥ ≥ м≥жетн≥чн≥ стереотипи, норми повед≥нки ≥ м≥ж покол≥нних в≥дносин.
—усп≥льство ¤к пол≥тико-соц≥олог≥чне ¤вище. —татево в≥кова структура сусп≥льства ≥ проблема м≥ж покол≥нних в≥дносин. ¬≥кова стратиф≥кац≥¤. ≈коном≥чний розвиток ≥ умови соц≥ал≥зац≥њ. —оц≥альна ≥ пол≥тична структури. ѕроцеси в сучасному сусп≥льств≥, ¤к≥ визначають зм≥ни в соц≥ал≥зац≥њ.
ƒержава ¤к пол≥тико-юридичне ¤вище. ƒержава ≥ створенн¤ соц≥ально-економ≥чних ≥ пол≥тичних умов соц≥ал≥зац≥њ. ¬≥дносно ц≥леспр¤мована пол≥тика держави по соц≥ал≥зац≥њ громад¤н.

“ема 2.7. ћегафактори соц≥ал≥зац≥њ.  осмос ≥ його вплив на житт¤ земл¤н.  осмос ¤к джерело потужного впливу на житт¤ людського сусп≥льства. ƒосл≥дженн¤ ј.Ћ. „ижевського стосовно зв'¤зку сусп≥льних рух≥в ≥ дол≥ окремих ≥сторичних особистостей з пер≥одами сон¤чноњ активност≥.
ѕланета, св≥т ¤к мегафактори соц≥ал≥зац≥њ. ѕланетарн≥ ≥ св≥тов≥ процеси, њх вплив на середовище проживанн¤ ≥ житт¤ людини.
√лобальн≥ проблеми, њх вплив на соц≥ал≥зац≥ю. Ќайкрупн≥ш≥ глобальн≥ проблеми: забрудненн¤ оточуючого середовища, б≥дн≥сть, безроб≥тт¤, злочинн≥сть, в≥дсутн≥сть соц≥альноњ справедливост≥.

“ема 2.8. ¬ихованн¤ ¤к соц≥альний ≥нститут. —оц≥альний ≥нститут ¤к пон¤тт¤, ¤ке означаЇ ст≥йк≥й комплекс формальних ≥ неформальних правил, принцип≥в, норм ≥ установок, ¤к≥ регулюють життЇд≥¤льн≥сть конкретних груп ≥ орган≥зац≥й.
—оц≥альне вихованн¤ ¤к продукт ≥сторичного розвитку ≥ в≥дносно ц≥леспр¤мованоњ д≥¤льност≥ сусп≥льства ≥ держави. ¬≥дм≥нн≥сть вихованн¤ ¤к в≥дносно соц≥альне, контрольованого розвитку людини в≥д стих≥йноњ соц≥ал≥зац≥њ. Ќепод≥льн≥сть соц≥ал≥зац≥њ ≥ вихованн¤ в прим≥тивних сусп≥льствах. ¬ид≥ленн¤ вихованн¤ в автономну складову процесу соц≥ал≥зац≥њ в пер≥од зростанн¤ ускладненн¤ структури ≥ життЇд≥¤льност≥ кожного конкретного сусп≥льства.

–озд≥л III. —оц≥ально-педагог≥чна в≥ктимолог≥¤
“ема 3.1. —оц≥альне-педагог≥чна в≥ктимолог≥¤ ¤к складова частина соц≥альноњ педагог≥ки. —оц≥ально-педагог≥чна в≥ктимолог≥¤ ¤к прикордонна галузь знань. ѕедагог≥чне вир≥шенн¤ проблеми людини - жертви неспри¤тливих умов соц≥ал≥зац≥њ. —истеми соц≥ального захисту знедолених груп населенн¤ у розвинутих крањнах. ¬ир≥шенн¤ проблем соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ ≥нвал≥д≥в шл¤хом включенн¤ њх в р≥зн≥ види сусп≥льного житт¤.
Ќеобх≥дн≥сть розробки соц≥ально-педагог≥чноњ в≥ктимолог≥њ ¤к складовоњ частини соц≥альноњ педагог≥ки. ѕроблема вивченн¤, д≥агностики ≥ корекц≥њ негативних психолог≥чних насл≥дк≥в впливу на людину стресових фактор≥в. –озробка американською психолог≥Їю проблематики генетичноњ в≥ктимолог≥њ.
√алузь досл≥дженн¤ в≥ктимолог≥њ - розвиток, вихованн¤ ≥ вивченн¤ людей - реальних або потенц≥альних жертв неспри¤тливих умов соц≥ал≥зац≥њ.

“ема 3.2. Ћюдина ¤к жертва неспри¤тливих умов соц≥ал≥зац≥њ. Ћюдина ¤к жертва соц≥ал≥зац≥њ, ≥ людина ¤к жертва неспри¤тливих умов соц≥ал≥зац≥њ.
¬плив культури, ≥сторичних традиц≥й, рел≥г≥њ ≥ соц≥альних установок сусп≥льства на ставленн¤ до р≥зних тип≥в жертв неспри¤тливих умов соц≥ал≥зац≥њ.

“ема 3.3. ќб'Їктивн≥ та суб'Їктивн≥ фактори перетворенн¤ лкушни на жертву неспри¤тливих умов соц≥ал≥зац≥њ. ќб'Їктивн≥ фактори перетворенн¤ людини на жертву неспри¤тливих умов соц≥ал≥зац≥њ (кл≥матичн≥, соц≥альн≥, повед≥нков≥). Ќебезпеки, з≥ткненн¤ з ¤кими може привести до в≥кт≥м≥зац≥њ людини на р≥зних в≥кових етапах.
—уб'Їктивн≥ передумови перетворенн¤ людини на жертву неспри¤тливих умов соц≥ал≥зац≥њ.

–озд≥л IV. ‘≥лософ≥¤ соц≥ального вихованн¤
“ема 4.1. ‘≥лософ≥¤ вихованн¤ ¤к складова частина соц≥альноњ педагог≥ки. ‘≥лософ≥¤ вихованн¤ ¤к трактовка образу людини, сутност≥ вихованн¤, його принцип≥в ≥ ц≥нностей. Ћюдина ¤к б≥олог≥чна ≥стота ≥ њњ еволюц≥¤; людина ¤к соц≥альна ≥стота; людина в теолог≥чних системах; людина ¤к в≥льна, в≥дпов≥дальна особист≥сть; людина ¤к система енерг≥й; людина у взаЇмов≥дносинах з середовищем.
ѕ≥дходи до визначенн¤ предмету ф≥лософ≥њ вихованн¤. ‘≥лософ≥¤ вихованн¤ ¤к галузь знань, що виникла на з≥ткненн≥ ф≥лософ≥њ, соц≥олог≥њ та педагог≥ки, в ¤к≥й, спираючись на певне розум≥нн¤ образу людини, даЇтьс¤ трактова сутност≥ вихованн¤, його завдань ≥ ц≥лей; розробл¤ютьс¤ загальн≥ п≥дходи до проблеми сп≥вв≥дношенн¤ розвитку, соц≥ал≥зац≥њ ≥ вихованн¤ людини, визначаютьс¤ ц≥нност≥ ≥ принципи вихованн¤.

“ема 4.2. —оц≥альне вихованн¤. —п≥вв≥дношенн¤ розвитку, соц≥ал≥зац≥њ, вихованн¤. ѕланом≥рне створенн¤ умов дл¤ в≥дносно ц≥леспр¤мованого розвитку ≥ духовно-ц≥нн≥сноњ ор≥Їнтац≥њ людини в процес≥ њњ соц≥ал≥зац≥њ. ¬заЇмод≥¤ соц≥альних, групових ≥ ≥ндив≥дуальних суб'Їкт≥в в трьох т≥сно взаЇмопов'¤заних ≥ в той же час в≥дносно самост≥йних сферах: осв≥т≥, орган≥зац≥њ соц≥ального досв≥ду людини, ≥ндив≥дуальн≥й допомоз≥ людин≥
—≥мейне, рел≥г≥йне, соц≥альне вихованн¤, њх принципова в≥дм≥нн≥сть. ¬≥дм≥нн≥сть в завданн¤х вид≥в вихованн¤. (¬ с≥мейному ≥ соц≥альному вони конкретно-≥сторичн≥, визначаютьс¤ умовами житт¤ людини-в конкретному . сусп≥льств≥. ¬ рел≥г≥йному - поза≥сторичн≥). ¬≥дм≥нн≥сть за принципами, ц≥л¤ми, зм≥стом, засобами ¤к сформульованим так ≥ ≥мпл≥≥цитно притаманним кожному з вид≥в вихованн¤ в конкретному сусп≥льств≥
—утн≥сть соц≥ального вихованн¤ ¤к створенн¤ умов дл¤ ц≥леспр¤мованого ≥ планом≥рного розвитку людини в процес≥ взаЇмод≥њ ≥ндив≥дуальних, групових ≥ соц≥альних суб'Їкт≥в. —оц≥альне вихованн¤ ≥ його завданн¤ в стаб≥льному ≥ нестаб≥льному сусп≥льствах.

“ема 4.3. ѕринципи соц≥ального вихованн¤. ѕон¤тт¤ принцип≥в вихованн¤, багатство п≥дход≥в до њх вид≥ленн¤ ≥ класиф≥кац≥њ.
ѕринцип природов≥дпов≥дност≥; по¤вленн¤ ≥дењ, формулюванн¤ принципу, сучасне трактуванн¤.
ѕринцип культуров≥дпов≥дност≥: по¤вленн¤ ≥дењ, формулюванн¤ принципу, сучасне трактуванн¤, специф≥ка зм≥сту ≥ реал≥зац≥њ в сучасн≥й ”крањн≥.
ѕринцип центрац≥њ соц≥ального вихованн¤ на розвитку особистост≥: по¤вленн¤ ≥дењ, три п≥дходи до його трактуванн¤ в новий час, сучасне трактуванн¤.
ѕринцип додатковост≥ в соц≥альному вихованн≥; сутн≥сть принципу, педагог≥чна ≥нтерпретац≥¤ загально методолог≥чного принципу.

“ема 4.4. ÷≥нност≥ соц≥ального вихованн¤. ѕон¤тт¤ про ц≥нност≥. ÷≥нност≥ Ч колективн≥ у¤вленн¤ про позитивну чи негативну значущ≥сть дл¤ людини ≥ сусп≥льства ¤вищ, предмет≥в реальноњ д≥йсност≥ ≥ њњ ¤костей, а також абстрактних ≥дей. ¬иди ц≥нностей: твори матер≥альноњ ≥ духовноњ культури сусп≥льства; сусп≥льний ≥деал, ¤к еталон повинного в р≥зноман≥тних сферах соц≥ального житт¤; особист≥сн≥ ц≥нност≥.
¬заЇмозв'¤зок ц≥нностей соц≥ального вихованн¤ з соц≥ально-пол≥тичною системою ≥ ≥деолог≥Їю сусп≥льства. ÷≥нност≥, ¤к≥ культивуютьс¤ соц≥альним вихованн¤м можна у¤вити у вигл¤д≥ двох великих блок≥в. ѕерший - ц≥нност≥ культури певною сусп≥льства, ¤к≥ стали притаманними йому в ход≥ ≥стор≥њ, а також сформульован≥ багатьма покол≥нн¤ми мислител≥в-нос≥њв ≥ активними суб'Їктами - буд≥вниками ц≥Їњ культури. ƒругий - маЇ конкретно-≥сторичний характер ≥ визначаЇтьс¤ ≥деолог≥Їю конкретного сусп≥льства, або дом≥нуючою системою ≥дей ≥ погл¤д≥в -пол≥тичних, правових, ф≥лософських, моральних, рел≥г≥йних, естетичних.
Ѕазов≥ ц≥нност≥ соц≥ального вихованн¤ в демократичному сусп≥льств≥: в≥ра в ц≥нн≥сть, г≥дн≥сть ≥ творчу потенц≥ю кожноњ людини; право людини мати власну думку ≥ переконан≥сть ≥ вт≥лювати њх в житт¤ такою м≥рою, щоб це не заважало правам ≥нших людей; культивуванн¤ гнучкост≥ ≥ толерантност≥ у взаЇмод≥њ з оточуючими; формуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ за себе, близьких, сусп≥льство ≥ св≥т.
¬заЇмод≥¤ ≥ндив≥дуальних суб'Їкт≥в соц≥ального вихованн¤: функц≥онально-рольова ≥ емоц≥йно-м≥жособист≥сна; засоби (вербальн≥, предметн≥, к≥несичн≥, тактильн≥); парн≥, групов≥, м≥ж групов≥, масов≥ форми орган≥зац≥њ; стратег≥њ (кооперативна ≥ конкурентна); продукт (прийн¤т≥ ≥ вироблен≥ норми ≥ ц≥нност≥), результат - розвиток особистост≥.
÷≥леположенн¤ во взаЇмод≥њ суб'Їкт≥в соц≥ального вихованн¤: сп≥вв≥дношенн¤ задач ≥ ц≥лей, державний, рег≥ональний, локальний, груповий р≥вн≥ ц≥леположенн¤.

–озд≥л V. “еор≥¤ соц≥ального вихованн¤
“ема 5.1. “еор≥¤ соц≥ального вихованн¤ ¤к складова частина соц≥альноњ педагог≥ки. ѕон¤тт¤ про теор≥ю. “еор≥¤ ¤к опис, по¤сненн¤ ≥ прогнозуванн¤ функц≥онуванн¤ соц≥ального вихованн¤.  омплекс погл¤д≥в, у¤влень, ≥дей, спр¤мованих на опис, по¤сненн¤ ≥ передбаченн¤ функц≥онуванн¤ певноњ сукупност≥ об'Їкт≥в, ¤к≥ складають той чи ≥нший "фрагмент" д≥йсност≥.
ќбгрунтуванн¤ вид≥ленн¤ основних пон¤ть теор≥њ соц≥ального вихованн¤ - об'Їкт, соц≥ального вихованн¤, суб'Їкт соц≥ального вихованн¤, взаЇмод≥¤, ц≥ле положенн¤, життЇд≥¤льн≥сть.

“ема 5.2. ќб'Їкт ≥ суб'Їкти соц≥ального вихованн¤. ѕон¤тт¤ об'Їкту ≥ суб'Їкту соц≥ального вихованн¤. —уб'Їкт - нос≥й ≥ джерело активност≥ (≥ндив≥д, велика чи мала група), спр¤мованоњ на п≥знанн¤ ≥ збереженн¤ оточуючого св≥ту, на удосконаленн¤ себе ≥ соц≥альноњ практики. ќб'Їкт соц≥ального вихованн¤ - процес в≥дносно ц≥леспр¤мованого ≥ планом≥рного розвитку людини у виховних орган≥зац≥¤х.
÷≥леспр¤мований розвиток людини в ≥нститутах вихованн¤ ¤к об'Їкт соц≥ального вихованн¤: вир≥шенн¤ в≥кових завдань ¤к процес розвитку; можливост≥ ≥нститут≥в вихованн¤ дл¤ планом≥рного створенн¤ умов вир≥шенн¤ природно-культурних, соц≥ально-культурних ≥ соц≥ально-психолог≥чних задач.
ќсобист≥сть ¤к ≥ндив≥дуальний суб'Їкт-соц≥ального вихованн¤: потреби; ставленн¤ до св≥ту ≥ в≥дносини з≥ св≥том, до себе ≥ з собою; креативн≥сть.
 олектив ¤к груповий суб'Їкт соц≥ального вихованн¤: в≥дкрита ≥ автономна система; поле ≥нтелектуально-моральноњ напруги; формал≥зована ≥ неформал≥зована системи в≥дносин; життЇд≥¤льн≥сть колективу ¤к процес програванн¤ соц≥альноњ рол≥ його членами, база накопиченн¤ ними соц≥ального досв≥ду, арена самореал≥зац≥њ ≥ самоствердженн¤.
≤нститути вихованн¤ ≥ органи управл≥нн¤ соц≥альним вихованн¤м ¤к соц≥альн≥ суб'Їкти вихованн¤, њх функц≥њ, субординац≥н≥ ≥ координац≥йн≥ зв'¤зки.

“ема 5.3. ¬заЇмод≥¤ в соц≥альному вихованн≥. ѕон¤тт¤ взаЇмод≥њ ¬заЇмод≥¤ - орган≥зац≥¤ сп≥льних д≥й ≥ндив≥д≥в, груп, орган≥зац≥й, ¤ка дозвол¤Ї њм реал≥зувати ¤кусь загальну дл¤ них роботу.
—труктура взаЇмод≥њ суб'Їкт≥в соц≥ального вихованн¤: ц≥л≥, норми ≥ ц≥нност≥, засоби, ситуац≥¤.

“ема 5.4. ∆иттЇд≥¤льн≥сть ≥нститут≥в вихованн¤. ѕон¤тт¤, умови задоволенн¤ людиною тих чи ≥нших потреб. ¬≥ков≥ в≥дм≥нност≥ в р≥вн≥ необх≥дност≥ тоњ чи ≥ншоњ потреби.
—п≥лкуванн¤ - обм≥н духовними та емоц≥йними ц≥нност¤ми. ƒва основних види сп≥лкуванн¤ - рольове ≥ партнерське (товариське) сп≥лкуванн¤. ћ≥ж особист≥сне сп≥лкуванн¤. «м≥ст сп≥лкуванн¤ (духовно-ц≥нн≥сна проблематика, под≥йовий б≥к житт¤, емоц≥йне переживанн¤ житт¤,)
ѕотенц≥ал сп≥лкуванн¤ в розвитку людини. ѕотреба в емоц≥йному контакт≥. ѕриваблив≥сть сп≥лкуванн¤ у виховн≥й орган≥зац≥њ.
ѕ≥знанн¤ - потенц≥ал дл¤ розвитку людини; задоволенн¤ потреб в ≥нформац≥њ ≥ в пошуков≥й активност≥; умови ефективност≥ - врахуванн¤ р≥вн¤ ≥нформованост≥, вираженост≥ установки на п≥знанн¤, ≥нформативн≥сть проблемн≥сть, використанн¤ групових форм орган≥зац≥њ; п≥знанн¤ ¤к основа, компонент ≥ фон ≥нститут≥в життЇд≥¤льност≥ р≥зного типу.
ƒ≥¤льн≥сть: види - предметно-практична ≥ духовно-практична; потенц≥ал дл¤ розвитку людини; умови ефективност≥ - задоволенн¤ потреб в дос¤гненн≥ ≥ сп≥вроб≥тництв≥, допомога кожному в знайденн≥ в≥дпов≥дноњ його можливост¤м рол≥ в процес≥ д≥¤льност≥, сполученн¤ репродуктивноњ, продуктивноњ ≥ творчоњ д≥¤льност≥, соц≥альне ор≥Їнтувальний характер; д≥¤льн≥сть ¤к основа, компонент ≥ фон життЇд≥¤льност≥ ≥нститут≥в вихованн≥ р≥зного типу.
√ра: р≥зн≥ типи ≥гор, потенц≥ал дл¤ розвитку людини на р≥зних в≥кових
етапах, умови ефективноњ орган≥зац≥њ ≥гри - задоволенн¤ потреб в
емоц≥йному контакт≥ ≥ в фантазуванн≥, постановка ≥грового завданн¤,
атмосфера ≥гровоњ творчост≥, дух змаганн¤; гра ¤к зас≥б орган≥зац≥њ ≥нших
сфер життЇд≥¤льност≥, њњ основа, компонент, фон в ≥нститутах вихованн¤
р≥зного типу.
—порт: р≥зн≥ функц≥њ в розвитку ≥ житт≥ людини; умови ефективноњ орган≥зац≥њ-задоволенн¤ потреб в функц≥онально-орган≥чн≥й активност≥ ≥ в змаганн≥, високий статус спорту в життЇд≥¤льност≥ ≥нститут≥в вихованн¤, матер≥альна база, р≥зноман≥тн≥сть вид≥в спорту ≥ ф≥зичних вправ; спорт ¤к основа, компонент ≥ фон життЇд≥¤льност≥ ≥нститут≥в вихованн¤ р≥зного типу.

“ема 5.5. —истема соц≥ального вихованн¤. —истема соц≥ального вихованн¤, ≥Їрарх≥¤ њњ р≥вн≥в: нац≥ональний, рег≥ональний, локальний (≥нститут вихованн¤, м≥кросоц≥ум); автоном≥¤ р≥вн≥в ≥ субординац≥й н≥ зв'¤зки м≥ж ними.
≈лементи системи соц≥ального вихованн¤: державн≥, сусп≥льн≥, сусп≥льно-державн≥ ≥нститути вихованн¤; ≥нститути держави ≥ сусп≥льства, дл¤ ¤ких вихованн¤ Ї додатковою до основноњ функц≥њ (п≥дприЇмства, установи ≥ т.д.), њх автономн≥сть, характер зв'¤зк≥в м≥ж ними. —учасний стан системи соц≥ального вихованн¤ в наш≥й крањн≥: реальн≥ можливост≥ ≥ найближч≥ перспективи њњ розвитку.
¬иховн≥ системи: пон¤тт¤; багатство; загальне, особливе, одиничне в конкретних виховних системах; виховн≥ системи конкретних ≥нститут≥в вихованн¤ - характеристика ≥ анал≥з.
ћетодика орган≥зац≥њ груповоњ взаЇмод≥њ: колективн≥ ц≥леположенн¤, плануванн¤, реал≥зац≥¤ нам≥ченого, анал≥з життЇд≥¤льност≥.  онсенсус - процес прийн¤тт¤ р≥шенн¤ групою без голосуванн¤.
ѕон¤тт¤ проектуванн¤ та плануванн¤ соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥. ¬иди плануванн¤: перспективне, календарне, поточне. —труктура ≥ зм≥ст план≥в.
 онтроль соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥. «в≥тн≥сть.

–озд≥л VI. ћетодика соц≥ального вихованн¤
“ема 6.1. ћетодика соц≥ального вихованн¤ ¤к складова частина соц≥альноњ педагог≥ки. ћетодика ¤к галузь педагог≥чного знанн¤, в ¤к≥й вивчаютьс¤ ≥ створюютьс¤ засоби доц≥льноњ орган≥зац≥њ процесу вихованн¤.
¬идатн≥ педагоги про методику вихованн¤. я.ј. оменський, ….ѕесталоцц≥ - результати вихованн¤ залежать в≥д в≥рних метод≥в. Ќ≥мецьк≥ педагоги - п≥дкреслювали вир≥шальне значенн¤ особистост≥ педагога.  .ƒ.”шинський - ведуча роль особистост≥ в усп≥ху вихованн¤, велике значенн¤ маЇ його теоретична ≥ методична п≥дготовка. ѕ.ѕ.Ѕлонський - вихователю в однаков≥й м≥р≥ потр≥бен талант, теоретичн≥ знанн¤ ≥ вм≥нн¤. ј.—.ћакаренко - майстром може стати кожен вихователь, ¤кщо в≥н оволод≥Ї педагог≥чною техн≥кою. ћетодика може, ≥ повинна стати самост≥йним розд≥лом педагог≥чноњ науки.
–оль психолог≥чних, соц≥ально-психолог≥чних та етнопс≥холог≥чних даних в реал≥зац≥њ принцип≥в природов≥дпов≥дност≥ ≥ культуров≥дпов≥дност≥ при розробц≥ конкретних методик вихованн¤ р≥зних в≥кових груп в р≥зних типах ≥нститут≥в вихованн¤.
”мови ефективност≥ орган≥зац≥њ взаЇмод≥њ в життЇд≥¤льност≥ виховних орган≥зац≥й. ќсобист≥сний п≥дх≥д у вихованн≥. Ўл¤хи походженн¤ життЇд≥¤льност≥ (нормативний зм≥ст життЇд≥¤льност≥ в≥дпов≥дно з функц≥¤ми орган≥зац≥њ; орган≥зац≥¤ "зустр≥ч≥" ц≥лей, ц≥нностей, форм, ¤к≥ в≥дпов≥дають нормам ≥ ¤ким в≥ддають перевагу кер≥вники з ц≥л¤ми, ц≥нност¤ми, ≥нтересами виховуваних ≥ виробленн¤ в д≥алоз≥ зм≥сту життЇд≥¤льност≥; робота виховател≥в на "матер≥ал≥" виховуваних - життЇд≥¤льн≥сть орган≥зуЇтьс¤ в≥дпов≥дно з ц≥л¤ми ≥ ц≥нност¤ми виховуваних). —тиль кер≥вництва (автократичний, авторитарний, демократичний, егал≥тарний, л≥беральний, перм≥сивний, ≥гноруючий). ”правл≥нн¤. —амоуправл≥нн¤, —амоорган≥зац≥¤.

“ема 6.2. ћетодика орган≥зац≥њ взаЇмод≥њ в життЇд≥¤льност≥ ≥нститут≥в вихованн¤. ќрган≥зац≥¤ життЇд≥¤льност≥ у в≥дпов≥дност≥ з в≥ковим та диференц≥йованим п≥дходом у вихованн≥. ¬≥ковий п≥дх≥д - ц≥леспр¤моване створенн¤ умов дл¤ розвитку людини з урахуванн¤м ≥ використанн¤м особливостей ≥ можливостей кожноњ в≥ковоњ групи, а також соц≥ально-психолог≥чних особливостей груп ≥ колектив≥в, обумовлених њхн≥м статево в≥ковим складом. ƒиференц≥йований п≥дх≥д - один ≥з засоб≥в реал≥зац≥њ гуман≥стичного педагог≥чного св≥тосприйн¤тт¤, вир≥шенн¤ педагог≥чних завдань ≥з урахуванн¤м соц≥ально-психолог≥чних особливостей вихованц≥в.
ћетодика орган≥зац≥њ м≥жгруповоњ взаЇмод≥њ: пр¤ма, сп≥льно-паралельна, сп≥льно-посл≥довна. «магальн≥ ситуац≥њ-психолог≥чна сутн≥сть, засоби створенн¤, позитивн≥ ≥ негативн≥ ефекти.
ћетодика орган≥зац≥њ масовоњ взаЇмод≥њ. ¬идовище ¤к зас≥б перетворенн¤ "натовпу" в "публ≥ку": п≥дготовка видовища - визначенн¤ його характеру, виб≥р форми ≥ вид≥в впливу, створенн¤ композиц≥њ: консол≥дац≥¤ "натовпу" - м≥зансцена, використанн¤ св≥тловоњ, звуковоњ ≥ шумовоњ "матриць"; залученн¤ тих, хто з≥бравс¤, д≥йство (завданн¤, ≥гри, змаганн¤ ≥ т.д.)

“ема 6.3. ћетодика навчанн¤ взаЇмод≥њ в процес≥ життЇд≥¤льност≥ ≥нститут≥в вихованн¤. «м≥ст навчанн¤ взаЇмод≥њ: формуванн¤ соц≥альних установок, ≥нструментальних ≥ комун≥кативних вм≥нь, розвиток мовленн¤ ≥ креативност≥.
«асоби навчанн¤ взаЇмод≥њ: в процес≥ орган≥зац≥њ взаЇмод≥њ в р≥зних сферах життЇд≥¤льност≥ ≥нститут≥в вихованн¤ (≥нструктуванн¤, плануванн¤, реал≥зац≥њ, анал≥з), з допомогою спец≥ально створених ситуац≥й, ¤к≥ вимагають взаЇмод≥њ (групових дискус≥й, м≥зкових штурм≥в ≥ т. д.); д≥лов≥ ≥гри, етюди, спец≥ально орган≥зован≥ ≥гри, ¤к≥ потребують взаЇмод≥њ.

“ема 6.4. ћетодика особист≥сного п≥дходу ≥ ≥ндив≥дуальноњ допомоги людин≥ в ≥нститутах вихованн¤. Ќапр¤ми ≥ндив≥дуальноњ допомоги: допомога у вир≥шенн¤ проблем самоп≥знанн¤ ≥ само прийн¤тт¤, визначенн¤ перспектив, адаптац≥њ до реальност≥, подоланн¤ стрес≥в ≥ комплекс≥в, самореал≥зац≥њ ≥ самоствердженн¤; допомога у встановленн≥ позитивних стосунк≥в з оточуючими ≥ з≥ значущими людьми; допомога в оволод≥нн≥ вм≥нн¤ми приймати р≥шенн¤, попередженн≥ ≥ вир≥шенн≥ конфл≥кт≥в.
«асоби наданн¤ ≥ндив≥дуальноњ допомоги: створенн¤ ц≥льових ситуац≥й в життЇд≥¤льност≥ ≥нституту вихованн¤, ≥ндив≥дуальн≥ ≥ групов≥ бес≥ди, ц≥льов≥ ≥гри, робота з≥ значущими людьми, рекомендац≥¤ л≥тератури, направленн¤ до спец≥ал≥ст≥в.

–озд≥л VII. «агальна характеристика соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ та профес≥йних ¤костей соц≥ального педагога
“ема 7.1. ќсобливост≥ становленн¤ в≥тчизн¤ного ≥нституту соц≥альних педагог≥в. ¬≥тчизн¤н≥ традиц≥њ наданн¤ допомоги тим, хто њњ потребуЇ. Ѕлагод≥йн≥сть ≥ призр≥нн¤ ¤к джерела соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥.
≈тапи становленн¤ ≥ розвитку призр≥нн¤. ’арактеристика етап≥в. —утн≥сть христи¤нськоњ взаЇмодопомоги. ѕриватна та церковна благод≥йн≥сть. ѕризр≥нн¤ ¤к державна галузь. Ѕлагод≥йн≥сть та призр≥нн¤ у рад¤нський пер≥од. ќсобливост≥ соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ у рад¤нський пер≥од.
јктуальн≥сть соц≥альноњ осв≥ти в ”крањн≥. ѕроект "—оц≥альна осв≥та в ”крањн≥". ќсобливост≥ розвитку ≥нституту соц≥альних педагог≥в в ”крањн≥.

“ема 7.2. ќсобливост≥ профес≥йноњ д≥¤льност≥ соц≥ального педагога. ћета соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ в наш час. ‘ункц≥њ соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥: д≥агностична, орган≥зац≥йна, прогностична, попереджувально-проф≥лактична, соц≥ально-терапевтична, орган≥зац≥йно-комун≥кативна, охоронно-захисна, осв≥тньо-виховна.
 вал≥ф≥кац≥йна характеристика соц≥ального педагога. ѕосадов≥ обов'¤зки соц≥ального педагога.
≤нфраструктура соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥. ќсобливост≥ роботи соц≥ального педагога у закладах осв≥ти. —оц≥альний педагог в закладах системи соц≥ального захисту населенн¤. —оц≥альний педагог в закладах системи охорони здоров'¤. —оц≥альний педагог в закладах пен≥тенц≥арноњ системи. —оц≥альний педагог в закладах культури.
’арактеристика соц≥альних ролей соц≥ального педагога: посередник, захисник ≥нтерес≥в, учасник сп≥льноњ д≥¤льност≥, духовний наставник, соц≥альний терапевт, експерт.

“ема 7.3. Ќормативно-правова база профес≥йноњ д≥¤льност≥ соц≥ального педагога. Ќормативно-правов≥ основи посадового самовизначенн¤.  онвенц≥¤ ќќЌ про права дитини, њњ головна мета та призначенн¤. «м≥ст  онвенц≥њ про права дитини.
«акон ”крањни "ѕро осв≥ту". Ќац≥ональна програма "ƒ≥ти ”крањни".  омплексн≥ заходи щодо проф≥лактики бездогл¤дност≥, правопорушень серед молод≥, њх соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ в сусп≥льств≥.
‘ункц≥њ соц≥ального вихованн¤, спри¤нн¤ спадкоЇмност≥ та оновленню культури; ст≥йкому розвитку людини ≥ сусп≥льства; адаптац≥¤ людини до зм≥нюваноњ соц≥окультурноњ ситуац≥њ на р≥зних етапах розвитку сусп≥льства ≥ ≥ндив≥дуального життЇвого шл¤ху; допомога соц≥альне незахищеним категор≥¤м людей.
“радиц≥йн≥сть ≥ консервативн≥сть соц≥ального вихованн¤ - його об'Їктивн≥ властивост≥. ѕерманентн≥сть ≥нновац≥йних процес≥в, ≥нерц≥йн≥сть соц≥ального вихованн¤ ≥ оп≥р його суб'Їкт≥в ≥нновац≥¤м.
”мови ефективного функц≥онуванн¤ соц≥ального вихованн¤ ¤к ≥нституту - культуров≥дпов≥дн≥сть, готовн≥сть ≥ п≥дготован≥сть сусп≥льства ≥ його суб'Їкт≥в до висуненн¤ ≥ вир≥шенн¤ задач соц≥ального вихованн¤ на конкретному ≥сторичному етап≥.

“ема 7.4. ¬имоги до особистост≥ та профес≥йних ¤костей соц≥ального педагога. —пециф≥чн≥ особливост≥ д≥¤льност≥ соц≥ального педагога та њх вплив на необх≥дн≥ профес≥йно-особист≥сн≥ ¤кост≥ соц≥ального педагога. «в'¤зок особистих рис темпераменту та характеру соц≥ального педагога з ефективн≥стю його профес≥йноњ д≥¤льност≥. јкцентуац≥њ особистост≥ ¤к небажан≥ ¤кост≥ дл¤ соц≥ального педагога. √уманн≥ переконанн¤ ¤к необх≥дна риса особливост≥ соц≥ального педагога.  ритер≥њ профес≥йноњ придатност≥ соц≥ального педагога.
 одекс етики соц≥ального педагога. ќбличч¤ ≥ повед≥нка соц≥ального педагога. ≈тичн≥ обов'¤зки соц≥ального педагога стосовно кл≥Їнт≥в. ≈тичн≥ норми соц≥ального педагога стосовно своњх колег. ≈тичн≥ - зобов'¤занн¤ соц≥ального педагога перед своЇю профес≥Їю.

“ема 7.5. «агальн≥ вимоги до культури соц≥ально-педагог≥чного сп≥лкуванн¤. —п≥лкуванн¤ ¤к найважлив≥ший та найв≥дпов≥дальн≥ший процес у д≥¤льност≥ соц≥ального педагога. ‘ункц≥њ соц≥ально-педагог≥чного сп≥лкуванн¤. —п≥лкуванн¤ ¤к в≥дбитт¤ сусп≥льноњ психолог≥њ даного часу та особист≥ших ¤костей соц≥ального педагога. ƒемократичн≥сть сп≥лкуванн¤ ¤к вимога нашого часу. —тереотипи "каральноњ педагог≥ки" ¤к головна перешкода на шл¤ху гуманного характеру соц≥ально-педагог≥чного сп≥лкуванн¤. ѕозиц≥њ у сп≥лкуванн≥ та њх про¤ви у соц≥ально-педагог≥чному сп≥лкуванн≥. –≥вн≥ сп≥лкуванн¤, њх можлив≥ трансформац≥њ в д≥¤льност≥ соц≥ального педагога. “ипи обмежень сп≥лкуванн¤. ќсобливост≥ сп≥лкуванн¤ соц≥ального педагога з людьми р≥зного в≥ку та соц≥ального статусу. “ипи конфл≥кт≥в, що виникають у процес≥ сп≥лкуванн¤, причини цих конфл≥кт≥в. “актика запоб≥ганн¤ конфл≥ктам та розв'¤занн¤ њх. ќсновн≥ правила педагог≥чного сп≥лкуванн¤. “ипов≥ особливост≥ соц≥ально-педагог≥чного сп≥лкуванн¤, пов'¤зан≥ з ≥ндив≥дуально-психолог≥чними особливост¤ми соц≥альних педагог≥в.

–ќ«ƒ≤Ћ VIII. ћ≈“ќƒ» “ј ѕ–»…ќћ» —ќ÷≤јЋ№Ќќ-ѕ≈ƒј√ќ√≤„Ќќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤
“ема 8.1. ћетоди формуванн¤ св≥домост≥ ¤к засоби соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥. –≥вн≥ мотивац≥њ людських вчинк≥в: когн≥тивний, емоц≥йний, повед≥нковий.  огн≥тивний дисонанс та ¤к йому запоб≥гти. –оль когн≥тивного р≥вн¤ мотивац≥њ у формуванн≥ позитивноњ повед≥нки людей. ћ≥сце метод≥в формуванн¤ св≥домост≥ серед ≥нших соц≥ально-педагог≥чних метод≥в.
ћетод переконанн¤, його роль ≥ функц≥њ. “ипов≥ ситуац≥њ соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ потребують застосуванн¤ методу переконанн¤. Ћог≥чн≥сть педагога ¤к найважлив≥ша умова усп≥шност≥ переконанн¤. “ипов≥ лог≥чн≥ помилки, ¤ких треба уникати в процес≥ переконанн¤. ѕроблеми переконанн¤, необх≥дн≥сть р≥зноман≥тност≥ прийом≥в переконанн¤.
«астосуванн¤ методу переконанн¤ в розмов≥ з "важкими" сп≥врозмовниками, тактика розмови, що даЇ змогу уникнути смислового та емоц≥йного бар'Їра м≥ж партнерами. «м≥стов≥ та "техн≥чн≥" прийоми контакту в процес≥ сп≥лкуванн¤.  ритер≥њ оц≥нки усп≥шност≥ застосуванн¤ методу переконанн¤.
«астосуванн¤ методу переконанн¤ в робот≥ з групою. ‘орми застосуванн¤ методу переконанн¤. ”мови усп≥шного проведенн¤ бес≥ди, критер≥њ оц≥нки. ƒиспут, його можливост≥ та методика проведенн¤.
ћетод нав≥юванн¤, прийоми його застосуванн¤. ѕоб≥чн≥ методи формуванн¤ св≥домост≥.

“ема 8.2. ћетоди стимулюванн¤ доц≥льноњ повед≥нки об'Їкта соц≥ально-педагог≥чного впливу. ѕсихолог≥чна та педагог≥чна роль метод≥в стимулюванн¤. ≤сторична тенденц≥¤ гуман≥зац≥њ в розвитку метод≥в стимулюванн¤.
ћетоди позитивного п≥дкр≥пленн¤, њхн¤ психолог≥чна та педагог≥чна сутн≥сть. ћетоди заохоченн¤, умови його усп≥шного застосуванн¤, форми застосуванн¤. ћетод створенн¤ ситуац≥њ усп≥ху, прийоми застосуванн¤. ћетод створенн¤ перспектив особист≥сного зростанн¤.
ћетоди негативного п≥дкр≥пленн¤, њхн¤ психолог≥чна ≥ педагог≥чна сутн≥сть. ѕокаранн¤, умови усп≥шного застосуванн¤, типов≥ помилки. ћетод орган≥зац≥њ змаганн¤, його можливост≥, умови усп≥шного застосуванн¤.

“ема 8.3. ћетоди орган≥зац≥њ соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥. «наченн¤ метод≥в орган≥зац≥њ соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥. ћетод формуванн¤ образу д≥њ, сфера його застосуванн¤. ћетод соц≥ального навчанн¤ та закр≥пленн¤ позитивного досв≥ду.
ћетод педагог≥чноњ корекц≥њ. ѕрийоми корекц≥њ, що спри¤ють розвитков≥ позитивних ¤костей. ѕрийоми корекц≥њ, що спри¤ють подоланню негативних ¤костей. ќсобливост≥ застосуванн¤ прийом≥в педагог≥чноњ корекц≥њ в робот≥ з р≥зними категор≥¤ми об'Їкт≥в соц≥ально-педагог≥чного впливу.
ѕрийом включенн¤ в колективну д≥¤льн≥сть, його застосуванн¤ в р≥зних сферах соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥.
¬иди ускладнених ситуац≥й, що потребують застосуванн¤ метод≥в орган≥зац≥њ соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥.

“ема 8.4. ћетоди орган≥зац≥њ самовихованн¤ в робот≥ соц≥ального педагога з д≥тьми та молоддю. ѕсихолог≥чне те педагог≥чне значенн¤ метод≥в орган≥зац≥њ самовихованн¤. ћета та напр¤мки самовихованн¤.
ћетод пропаганди самовихованн¤. ¬икористанн¤ ≥нформац≥њ про сфери самовихованн¤ та умови усп≥шного самовихованн¤.
ћетод допомоги в процес≥ самовихованн¤. ¬иди та форми консультуванн¤. ƒопомога соц≥ального педагога в орган≥зац≥њ самоп≥знанн¤ вихованц≥в. ¬икористанн¤ схем та методик самоп≥знанн¤.  ритер≥њ усп≥шност≥ орган≥зац≥њ самовихованн¤ молод≥. ћожлив≥сть використанн¤ нових психокорекц≥йних техн≥к.

“ема 8.5. —оц≥альне вихованн¤ ¤к умова просоц≥альноњ реал≥зац≥њ особистост≥ та проф≥лактика асоц≥альност≥. ћета соц≥ального вихованн¤. ƒуховн≥сть - м≥ра соц≥альноњ досконалост≥ особистост≥ та сусп≥льства. ƒвоЇдине завданн¤ соц≥ального вихованн¤: створенн¤ умов дл¤ становленн¤ ≥ розвитку духовност≥ та умов дл¤ њњ реал≥зац≥њ в д≥йсност≥. ÷≥нност≥ - основа зм≥сту духовного формуванн¤, њх види та вплив на практику соц≥ального вихованн¤.
‘ормуванн¤ позиц≥њ особистост≥. ѕозиц≥¤ особистост≥: пон¤тт¤, параметри. «м≥ст позиц≥њ особистост≥, механ≥зм њњ формуванн¤. —оц≥ально-педагог≥чн≥ методи формуванн¤ про соц≥альноњ позиц≥њ особистост≥.
ѕон¤тт¤ про соц≥альну реал≥зац≥ю особистост≥. ¬иди соц≥альноњ реал≥зац≥њ особистост≥. ѕро соц≥альна реал≥зац≥¤ особистост≥, умови њњ. зд≥йсненн¤. —оц≥ально-педагог≥чн≥ методи орган≥зац≥њ про соц≥альноњ реал≥зац≥њ особистост≥. ¬ключенн¤ особистост≥ у макро- та м≥кро середовище. ≤нтеграц≥¤ виховних сил сусп≥льства. —творенн¤ умов престижност≥ духовного самовихованн¤.
ѕротир≥чч¤ соц≥уму, њх вплив на становленн¤ та реал≥зац≥ю позиц≥њ -особистост≥. ѕричини негативних соц≥альних ¤вищ. —оц≥ально-педагог≥чн≥ засоби попередженн¤ та подоланн¤ њх негативних вплив≥в на особист≥сть.

“ема 8.6. —оц≥альний захист прав людини та соц≥ально-пЇдагог≥чна допомога особистост≥ в њњ середовищн≥й адаптац≥њ. —оц≥альний захист людини - умова соц≥ального формуванн¤ особистост≥. ƒекларац≥¤ прав людини.  онвенц≥¤ ќќЌ про права дитини. «аконодавч≥ акти ”крањни про соц≥альний захист населенн¤: соц≥ально-педагог≥чний аспект.
—истема соц≥ального захисту д≥тей та дорослих в ”крањн≥. ‘ункц≥њ, форми та засоби д≥¤льност≥ соц≥ально-педагог≥чних заклад≥в, ¤к елемент≥в ц≥Їњ системи.
—оц≥альна допомога ¤к зас≥б в≥дтворенн¤ та покращенн¤ можливостей духовного розвитку тих, хто потребуЇ допомоги, та зас≥б формуванн¤ ≥ реал≥зац≥њ духовност≥ тих, хто допомагаЇ. ¬иди соц≥ально-педагог≥чноњ допомоги.
—ередовищна адаптац≥¤: пон¤тт¤ з позиц≥њ педагог≥чноњ психолог≥њ та соц≥альноњ педагог≥ки. —оц≥ально-педагог≥чна допомога особистост≥ в њњ середовищн≥й адаптац≥њ прот¤гом житт¤. ћетодика адаптац≥њ до д≥йсност≥, переборюванн¤ конфл≥кт≥в, становленн¤ позитивних взаЇмин з оточенн¤м, надбанн¤ комун≥кативних вм≥нь та навичок, методика навчанн¤ взаЇмод≥њ.

“ема 8.7. —оц≥ально-педагог≥чна корекц≥¤. ѕон¤тт¤ та ознаки соц≥альних в≥дхилень. ¬иди соц≥альних в≥дхилень.
«агальне пон¤тт¤ про корекц≥ю: њњ сутн≥сть, призначенн¤. —пециф≥ка соц≥ально-педагог≥чноњ корекц≥њ. ¬иди колекц≥йноњ^роботи соц≥ального педагога: зм≥на позиц≥њ особистост≥ до себе, до соц≥ального та природного оточенн¤; зм≥на позиц≥њ оточенн¤ до ≥ндив≥да, до групи, до себе, до природного середовища. –озширенн¤ сфери соц≥ально-значущоњ д≥¤льност≥ дл¤ самоствердженн¤. ¬ключенн¤ в систему гуманних колективних в≥дносин. ¬икористанн¤ гри в корекц≥йн≥й робот≥. ћистецтво ¤к зас≥б соц≥ально-педагог≥чноњ корекц≥њ.

“ема 8.8. —оц≥ально-педагог≥чна реаб≥л≥тац≥¤. —утн≥сть соц≥ально-педагог≥чноњ реаб≥л≥тац≥њ. ќсновн≥ напр¤ми, њх зм≥ст. ќрган≥зац≥¤ соц≥ального контролю. ќрган≥зац≥¤ соц≥альноњ п≥дтримки. ƒопомога в подоланн≥ внутр≥шньо особового конфл≥кту. ѕсихопроф≥лактика. ѕлануванн¤ реаб≥л≥тац≥йноњ д≥¤льност≥. ќсобливост≥ реаб≥л≥тац≥њ п≥сл¤ подоланн¤ р≥зних вид≥в соц≥альних в≥дхилень у р≥зних в≥кових групах.

–ќ«ƒ≤Ћ IX. —ќ÷≤јЋ№Ќќ-ѕ≈ƒј√ќ√≤„Ќ≤ ѕ–ќЅЋ≈ћ» ƒ≤“≈… “ј ћќЋќƒ≤
“ема 9.1. —татев≥ соц≥ально-педагог≥чн≥ проблеми формуванн¤ особистост≥ дитини. ¬плив стат≥ на соц≥альне формуванн¤ особистост≥. ¬заЇмод≥¤ фактор≥в стат≥ з ≥ншими факторами середовищноњ соц≥ал≥зац≥њ. ќсобливост≥ соц≥ал≥зац≥њ хлопчик≥в та д≥вчат. ¬плив с≥м'њ на статеву ≥дентиф≥кац≥ю особистост≥.
¬заЇмод≥¤ соц≥альних ≥нституц≥й, установ та орган≥зац≥й у вихованн≥ сексуальноњ культури населенн¤. ‘ормуванн¤ ставленн¤ до батьк≥вства та материнства ¤к вищоњ соц≥альноњ ц≥нност≥.
—оц≥ально-педагог≥чна допомога у подоланн≥ статевих проблем в соц≥альному вихованн≥.
—тавленн¤ до сексуальних меншин на внутр≥шньо, м≥ж особовому та соц≥альному р≥вн¤х. ‘ормуванн¤ толерантного ставленн¤ до них.

“ема 9.2. ѕроблеми прав дитини. —тановленн¤ та розвиток м≥жнародного захисту прав дитини. ∆еневська ƒекларац≥¤ прав дитини (1924 р.). ƒекларац≥¤ прав дитини (1959 р.).
ѕрава д≥тей ь контекст≥  онвенц≥њ про права, дитини. ёЌ≤—≈‘ та напр¤ми його д≥¤льност≥.
‘актори ризику дитинства: злиденн≥сть; деградац≥¤ навколишнього середовища; стан здоров'¤ та смертност≥ серед батьк≥в ≥ д≥тей; зм≥ни в склад≥ с≥м'њ; фактори ризику в навчальних закладах; спос≥б житт¤ ≥ стан здоров'¤ д≥тей; злочинн≥сть ≥ д≥ти; перем≥щенн¤ населенн¤.
ќц≥нка стану захищеност≥ дитинства в ”крањн≥. ƒискрим≥нац≥¤ прав дитини. —оц≥ально-педагог≥чний захист прав дитини на осв≥ту, на охорону здоров'¤, на розвиток зд≥бностей, на участь у трудов≥й д≥¤льност≥.
ѕравове вихованн¤ д≥тей. ѕрограма правовоњ осв≥ти населенн¤ ”крањни.

“ема 9.3. —ир≥тство ¤к соц≥альна проблема. «агальна характеристика проблеми сир≥тства. ѕон¤тт¤ сир≥тства, соц≥ального сир≥тства, прихованого соц≥ального сир≥тства. јнал≥з причин соц≥ального сир≥тства.
ќсобливост≥ розвитку д≥тей, що виховуютьс¤ поза родиною. ѕон¤тт¤ про депривац≥йний розвиток сир≥т. ѕро¤вленн¤ насл≥дк≥в с≥мейноњ депривац≥њ в р≥зн≥ в≥ков≥ терм≥ни. ‘орми устрою д≥тей-сир≥т. —≥мейн≥ форми: усиновленн¤, оп≥ка та попечительство. «ахист д≥тей-сир≥т при усиновленн≥ та оп≥ц≥, пор¤док передач≥ д≥тей, ¤к≥ Ї громад¤нами ”крањни, на усиновленн¤ громад¤нами ”крањни та ≥ноземними громад¤нами. «д≥йсненн¤ контролю за умовами проживанн¤ у с≥м'¤х усиновител≥в.
—истема державних заклад≥в дл¤ д≥тей-сир≥т будинок малюка, дит¤чий будинок, загальноосв≥тн¤ школа-≥нтернат, санаторна школа-≥нтернат, школа-≥нтернат дл¤ д≥тей з в≥дхиленн¤ми ф≥зичного та псих≥чного розвитку. Ќов≥ форми устрою д≥тей-сирот: дит¤чий будинок с≥мейного типу, прийомна с≥м'¤.

“ема 9.4. Ѕезпритульн≥сть ¤к соц≥ально педагог≥чне ¤вище. ƒит¤ча безпритульн≥сть ¤к ≥сторична проблема. ƒ≥¤льн≥сть ¬сеукрањнськоњ –ади захисту д≥тей в роки громад¤нськоњ в≥йни. ¬≥тчизн¤н≥ традиц≥њ виховноњ роботи з соц≥ально-дехадаптивними д≥тьми та п≥дл≥тками (ƒосв≥д д≥¤льност≥ —.“.Ўацького та ј.—.ћакаренка).
Ѕезпритульн≥сть ¤к соц≥альне ¤вище в сучасн≥й ”крањн≥. јнал≥з психолого-педагог≥чних причин, ¤к≥ спонукають дитину покинути св≥й д≥м: в≥дхиленн¤ ¤к результат дромоман≥њ; сенсорне голодуванн¤; неблагополучч¤ ≥ конфл≥кти в с≥м'њ; дит¤чий гедон≥зм.
—истема превентивних заход≥в та установ оп≥ки над дит¤чою безпритульн≥стю.
ѕравова та законодавча база регулюванн¤ проблем дит¤чоњ безпритульност≥. ћережа притулк≥в дл¤ неповнол≥тн≥х в ”крањн≥.

“ема 9.5. —оц≥альн≥ дев≥ац≥њ. —оц≥ально-психолог≥чн≥ заходи дев≥антноњ повед≥нки особистост≥. ¬≥кова детерм≥нац≥¤ соц≥альних дев≥ац≥й. ѕревентивн≥ м≥ри дев≥антноњ повед≥нки в ≥сторичному та педагог≥чному контекст≥. —оц≥ально-педагог≥чн≥ проблеми дев≥антноњ повед≥нки д≥тей та молод≥. —оц≥ально-психолог≥чн≥ механ≥зми виникненн¤ та розвитку соц≥альних дев≥ац≥й.

“ема 9.6. јлкогол≥зм ¤к соц≥ально-педагог≥чна проблема. јлкоголь, його руйнуюч≥ дл¤ здоров'¤ властивост≥. јлкогол≥зм, його ознаки та етапи розвитку. «апрограмован≥сть сучасноњ людини на вживанн¤ алкоголю.
ѕричини дит¤чого алкогол≥зму. ¬заЇмозв'¤зок ф≥з≥олог≥чних, психолог≥чних та соц≥альних процес≥в, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ з п≥дл≥тками п≥д д≥Їю алкоголю. –≥вн≥ розвитку алкогольноњ залежност≥ у д≥тей.
—труктура соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ з д≥тьми, схильними до вживанн¤ алкоголю. «м≥ст соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ з д≥тьми, схильними до вживанн¤ алкоголю. ќсобливост≥ соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ з р≥зними в≥ковими категор≥¤ми д≥тей, схильних до вживанн¤ алкоголю.
ћетоди та форми антиалкогольного вихованн¤ в с≥м'њ. –оль сусп≥льних орган≥зац≥й у проф≥лактиц≥ дит¤чого алкогол≥зму. –оль соц≥ально-педагог≥чноњ взаЇмод≥њ спец≥ал≥ст≥в з практики та реаб≥л≥тац≥њ дит¤чого алкогол≥зму.
¬сесв≥тн≥ орган≥зац≥њ та добров≥льн≥ товариства анон≥мних алкогол≥к≥в.

“ема 9.7. ѕревентизац≥¤ та методи соц≥альноњ допомоги наркотично залежним групам д≥тей та молод≥. —оц≥ально-педагог≥чн≥ передумови поширенн¤ наркоман≥њ. ќсобливост≥ наркотичних речовин, њх характеристика. —оц≥альн≥, психолог≥чн≥ та б≥олог≥чн≥ чинники наркотизац≥њ неповнол≥тн≥х. ќц≥нка ефективност≥ педагог≥чноњ проф≥лактики наркогенних звичок учн≥в. „инник нарколог≥чного ризику. Ќапр¤мки зд≥йсненн¤ педагог≥чноњ проф≥лактики та методика соц≥ально-педагог≥чного впливу на вживанн¤ учн¤ми наркотичних речовин. –обота з групою ризику.
“оксикоман≥¤ ¤к особливий вид наркотичноњ залежност≥. „инники та соц≥ально-педагог≥чн≥ передумови розповсюдженн¤ токсикоман≥њ в середовищ≥ неповнол≥тн≥х.

“ема 9.8. јгресивн≥сть та жорсток≥сть у п≥дл≥тковому середовищ≥ —оц≥альн≥ передумови виникненн¤ дит¤чоњ агресивност≥ та жорстокост≥.
ѕроблема дос¤гненн¤ усп≥ху та особливост≥ становленн¤ м≥ж особист≥сних стосунк≥в в контекст≥ соц≥ально-педагог≥чноњ роботи. —треси ¤к чинники виникненн¤ дит¤чоњ нервозност≥. ’ибн≥ звички ¤к передумова виникненн¤ соц≥альних дев≥ац≥й. ћетодика соц≥ально-педагог≥чноњ роботи стосовно проблем дит¤чоњ жорстокост≥ та агресивност≥.

“ема 9.9. ∆орсток≥сть та насильство до д≥тей ¤к соц≥альний феномен. ѕроблема жорстокого ставленн¤ до д≥тей в сусп≥льств≥ та с≥м'њ. ѕон¤тт¤, види та фактори насильства. Ќасл≥дки насильства та жорстокост≥.
ѕ≥дл≥ткова сексуальн≥сть ¤к предмет соц≥ально-педагог≥чноњ роботи. Ѕрутальне поводженн¤ та в≥дсутн≥сть турботи, а також ф≥зичне та псих≥чне в≥дновленн¤ ≥ соц≥альна ре≥нтеграц≥¤. —ексуальне експлуатуванн¤ та сексуальне розбещенн¤.
ѕроституц≥¤ ¤к один з можливих насл≥дк≥в сексуального насильства. ѕревентизац≥¤ дит¤чоњ проституц≥њ в ”крањн≥. ¬енеричн≥ захворюванн¤. јборт та його насл≥дки.
ѕроблема поширенн¤ —Ќ≤ƒу в соц≥ально-педагог≥чному контекст≥.

“ема 9.10. «лочинн≥сть серед неповнол≥тн≥х. ’арактеристика злочинност≥ неповнол≥тн≥х.  рим≥нолог≥чна характеристика особливостей неповнол≥тн≥х злочинц≥в. ѕричини ≥ умови злочинност≥ неповнол≥тн≥х.
ќргани ≥ служби у справах недовнол≥тн≥х та соц≥альн≥ установки, що зд≥йснюють спец≥альний захист ≥ проф≥лактику правопорушень серед неповнол≥тн≥х.  омплексна програма боротьби з≥ злочинн≥стю

–ќ«ƒ≤Ћ X. ћ≈“ќƒ» ј –ќЅќ“» —ќ÷≤јЋ№Ќќ√ќ ѕ≈ƒј√ќ√ј « ƒ≤“№ћ» “ј ћќЋќƒƒё.
“ема 10.1. –обота соц≥ального педагога з дит¤чими орган≥зац≥¤ми в школ≥ та за м≥сцем проживанн¤. Ќапр¤мки д≥¤льност≥ соц≥ального педагога в загальноосв≥тн≥й школ≥. ‘орми та завданн¤ роботи. «в'¤зок з≥ шк≥льними педагогами. «м≥ст д≥¤льност≥ щодо зв'¤зку з батьками, з≥ службами у справах неповнол≥тн≥х. Ќапр¤мки ≥ форми д≥¤льност≥ дл¤ запоб≥ганн¤ дев≥антноњ та дел≥квентноњ повед≥нки. ѕрофор≥Їнтац≥йний напр¤мок
ћетоди згуртуванн¤ дит¤чого колективу та вихованн¤ д≥тей в колектив≥. ¬икористанн¤ принцип≥в ј.—.ћакаренка в робот≥ з дит¤чим колективом. ѕринципи ≥ структура дит¤чого самовр¤дуванн¤.
—учасн≥ дит¤ч≥ орган≥зац≥њ та њхн≥ виховн≥ можливост≥. ‘орми та методи створенн¤ дит¤чих орган≥зац≥й, ѕозитивн≥ ¤кост≥ та специф≥ка скаутських орган≥зац≥й: ч≥тка структура, посл≥довн≥сть вимог та перспектив, романтика д≥¤льност≥, ритуал≥в та атрибутики, ≥гровий характер.
ѕозитивн≥ ¤кост≥ нац≥ональне ор≥Їнтованих дит¤чих орган≥зац≥й. Ўл¤хи вдосконаленн¤ дит¤чого самовр¤дуванн¤ в рамках дит¤чих орган≥зац≥й.

“ема 10.2. —оц≥альний педагог ¤к орган≥затор дозв≥лл¤. ƒотриманн¤ здорового способу житт¤. —порт ¤к найпоширен≥ший вид дозв≥лл¤ молод≥. ѕросв≥тницька д≥¤льн≥сть засобами масовоњ ≥нформац≥њ щодо впливу на д≥¤льн≥сть людей у в≥льний час. ≈кскурс≥њ.  онцертно-видовищне та к≥но обслуговуванн¤.  лубн≥ структури ¤к соц≥ально-культурн≥ ≥нститути, де реал≥зуЇтьс¤ профес≥йна д≥¤льн≥сть спец≥ал≥ст≥в в галуз≥ орган≥зац≥њ дозв≥лл¤ з метою створенн¤ необх≥дних умов дл¤ в≥дпочинку, оздоровленн¤, сп≥лкуванн¤, розвитку культури, творчост≥, тобто р≥зноман≥тних форм активност≥ молод≥ на дозв≥лл≥. ѕарки ¤к соц≥ально-культурн≥ ≥нститути, головними функц≥¤ми ¤ких Ї орган≥зац≥¤ в≥дпочинкута розваг, проведенн¤ ≥нформац≥йно-просв≥тницькоњ та ф≥зкультурно-оздоровчоњ роботи. Ћ≥тн≥ табори дл¤ оздоровленн¤ молод≥. ¬они спри¤ють пол≥пшенню ф≥зичного стану, вихованню норм етичного сп≥в≥снуванн¤ та сп≥лкуванн¤ молод≥, адаптац≥њ до "дорослого" житт¤. “уризм ¤к захоплюючий активний в≥дпочинок ≥ один з найд≥йов≥ших засоб≥в культурного розвитку особистост≥. –ел≥г≥йно-духовна д≥¤льн≥сть - нев≥д'Їмна частина морального вихованн¤ молод≥.

“ема 10.3. ћетодика роботи соц≥ального педагога з д≥тьми, позбавленими батьк≥вського п≥клуванн¤. ƒержавн≥, сусп≥льн≥ обов'¤зки батьк≥в, њхн¤ в≥дпов≥дальн≥сть за вихованн¤ д≥тей. ¬иди в≥дпов≥дальност≥ батьк≥в за невиконанн¤ батьк≥вських обов'¤зк≥в; моральна, сусп≥льна, юридична, –оль соц≥ального педагога в робот≥ медико-педагог≥чних ком≥с≥й з питань направленн¤ д≥тей у спец≥ал≥зован≥ школи-≥нтернати та ком≥с≥й з питань позбавленн¤ батьк≥в батьк≥вських прав. ¬ивченн¤ особистост≥ дитини, умов њњ житт¤, стану здоров'¤.
ќсобливост≥ д≥¤льност≥ соц≥ального педагога в установах ≥нтернатного типу. ¬изначенн¤ статусу дитини, реаб≥л≥тац≥¤, складенн¤ ≥ндив≥дуальноњ програми розвитку вихованц¤, адаптац≥¤, ≥нтеграц≥¤ дитини. ѕредставленн¤ ≥нтерес≥в дитини в правозахисних та адм≥н≥стративних органах. ѕравове вихованн¤ вихованц≥в ≥нтернат них заклад≥в.
—утн≥сть пон¤тт¤ "прийомна с≥м'¤". ¬иди прийомних с≥мей, ћета ≥ завданн¤ д≥¤льност≥ соц≥ального педагога в ком≥с≥њ з питань передач≥ д≥тей на усиновленн¤ та зд≥йсненн¤ контролю за умовами њх проживанн¤ в с≥м'¤х усиновител≥в. —пециф≥ка вивченн¤ проблем .≥ проведенн¤ сп≥вбес≥д з кл≥Їнтами. ѕор¤док веденн¤ д≥ловоњ документац≥њ. ќсобливост≥ процесу повторного перегл¤ду справи ≥ скасуванн¤ попередньоњ постанови ком≥с≥њ.

“ема 10.4. —оц≥ально-педагог≥чна д≥¤льн≥сть з "д≥тьми вулиц≥". "ƒ≥ти вулиц≥" ¤к м≥жнародна проблема. ѕон¤тт¤ та категор≥њ "д≥тей вулиц≥". "Ѕезпритульн≥", "бездогл¤дн≥" д≥ти та д≥ти з дев≥антною повед≥нкою. ѕричини безпритульност≥. ќсобливост≥ житт¤ дитини на вулиц≥. ѕорушенн¤ прав вуличноњ дитини. ѕраво на в≥дпов≥дний р≥вень житт¤, право на захист в≥д економ≥чноњ експлуатац≥њ, право на осв≥ту, право на здоров'¤ та медичне обслуговуванн¤, право на захист в≥д насильства, зловживань та принижень, право на захист в≥д сексуальноњ експлуатац≥њ.
јнал≥з в≥тчизн¤ного та заруб≥жного досв≥ду роботи з "д≥тьми вулиц≥". ќсобливост≥ вуличноњ соц≥альноњ роботи. «авданн¤ вуличноњ соц≥альноњ роботи. ќсобист≥сть вуличного соц≥ального педагога.
ќсобливост≥ д≥¤льност≥ притулку неповнол≥тн≥х. ћета, завданн¤, функц≥њ. ≈тапи соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ д≥тей у притулку. ’арактеристика соц≥ального статусу дитини. јдаптац≥¤ дитини до житт¤ в притулку. ѕедагог≥чна ≥ виховна робота в притулку дл¤ неповнол≥тн≥х. ћережа притулк≥в дл¤ неповнол≥тн≥х в ”крањн≥.  онтингент д≥тей у притулку.
–обота з батьками й родичами: поверненн¤ до р≥дноњ с≥м'њ. влаштуванн¤ до новоњ с≥м'њ; влаштуванн≥ в державн≥ заклади.

“ема 10.5. —оц≥ально-педагог≥чна д≥¤льн≥сть з неповнол≥тн≥ми правопорушниками. “еоретичн≥ ≥ методичн≥ основи роботи соц≥ального педагога в дит¤ч≥й к≥мнат≥ м≥л≥ц≥њ, в приймальниках-розпод≥льниках, "ѕедагог≥зац≥¤" середовища, у ¤кому перебувають д≥ти ≥ п≥дл≥тки, що знаход¤тьс¤ на обл≥ку в дит¤ч≥й к≥мнат≥ м≥л≥ц≥њ.
ѕринцип побудови системи навчально-виховних заклад≥в дл¤ неповнол≥тн≥х правопорушник≥в. «авданн¤ ≥ функц≥њ виховних колон≥й.
≤ндив≥дуальний проф≥лактичний вплив на особист≥сть неповнол≥тнього правопорушника. —труктура та зм≥ст ≥ндив≥дуальноњ проф≥лактичноњ програми роботи з неповнол≥тн≥ми правопорушниками. –≥вень виховного впливу на особу неповнол≥тнього правопорушника.
–е соц≥ал≥зац≥¤ ¤к один з шл¤х≥в реал≥зац≥њ ƒержавноњ програми боротьби ≥з злочинн≥стю та њњ попередженн¤.

“ема 10.6. —оц≥ально-педагог≥чна д≥¤льн≥сть з обдарованою дитиною. ќбдарован≥сть: види, вплив на соц≥альне формуванн¤ особистост≥; родини в залежност≥ в≥д в≥кових, статевих та соц≥альних фактор≥в. —усп≥льне значенн¤ розвитку обдарованих д≥тей.
—п≥вв≥дношенн¤ б≥олог≥чного та соц≥ального в розвитку обдарованост≥. Ѕ≥олог≥чн≥ та соц≥огенетичн≥ теор≥њ розвитку. –оль соц≥уму в розвитку обдарованост≥. Ќеоднозначн≥сть соц≥альних вплив≥в на њхнЇ вихованн¤. Ќедооц≥нка проблеми обдарованост≥ в рад¤нськ≥й школ≥. Ќеправом≥рн≥сть "загального", стандартного п≥дходу до школ¤р≥в ≥ переважноњ ор≥Їнтац≥њ на "середнього" учн¤.
ѕсих≥чний образ обдарованоњ дитини. ƒе¤к≥ типов≥ риси обдарованих д≥тей. ќсобливост≥ я-концепц≥њ обдарованоњ дитини. ќсобливост≥ розвитку зд≥бностей та обдарованост≥ на р≥зних в≥кових етапах. «агальна та спец≥альна обдарован≥сть. ѕроблема д≥агностики дит¤чоњ обдарованост≥. .
¬рахуванн¤ специф≥ки обдарованих школ¤р≥в в орган≥зац≥њ њхнього навчанн¤. —тратег≥њ навчанн¤ обдарованих д≥тей. ƒидактичн≥ умови розвитку обдарованих учн≥в.
¬ихованн¤ обдарованоњ дитини в с≥м'њ. ќсобливост≥ Їдиноњ дитини в с≥м'њ. ќбдарована дитина та ≥нш≥ д≥ти в с≥м'њ Ѕатьк≥вська позиц≥¤ стосовно д≥тей.

“ема 10.7. ќснови соц≥альноњроботи з молоддю. ћолодь ¤к особлива група сусп≥льства. –оль ≥ м≥сце молод≥ в сусп≥льств≥. ’арактер та зм≥ст молод≥жних проблем на сучасному етап≥. —оц≥ально-економ≥чн≥ проблеми молод≥. јдаптац≥¤ молод≥ до соц≥ально-економ≥чних умов. ѕсихолог≥чн≥ проблеми молод≥. ÷≥нн≥сн≥ ор≥Їнтири й потреби сучасноњ молод≥. «асоби захисту прав молод≥.
ќсновн≥ напр¤мки молод≥жноњ пол≥тики в ”крањн≥ та шл¤хи њх реал≥зац≥њ. —оц≥альн≥ служби молод≥ ¤к ведучий орган забезпеченн¤ реал≥зац≥њ молод≥жноњ пол≥тики. ’арактеристика ведучих напр¤мк≥в д≥¤льност≥ ——ћ: соц≥альна проф≥лактика, соц≥альна реаб≥л≥тац≥¤, соц≥альна оп≥ка. —труктура ——ћ.
«акон ”крањни "ѕро спри¤нн¤ соц≥альному становленню та розвитку молод≥ в ”крањн≥".

“ема 10.8. ƒ≥¤льн≥сть соц≥ального педагога в центрах соц≥альноњ служби дл¤ молод≥. ћета ≥ напр¤ми д≥¤льност≥ соц≥ального педагога в ÷——ћ. ѕсихолог≥чн≥ принципи роботи з молоддю.
—оц≥ально-педагог≥чн≥ напр¤мки роботи з молоддю. —тан та зм≥ст молод≥жних проблем в наш≥ дн≥. —оц≥ально-економ≥чн≥ проблеми молод≥. ѕсихолог≥чн≥ проблеми молод≥. јдаптац≥¤ молод≥ до сучасних соц≥ально-економ≥чних умов, шл¤хи соц≥ально-педагог≥чноњ допомоги. ≈тапи та прийоми реакц≥њ соц≥ального педагога на звертанн¤ молод≥ до соц≥альноњ служби. ¬иди консультативноњ та орган≥зац≥йноњ допомоги. -
 ласиф≥кац≥¤ проблем, з ¤кими звертаютьс¤ в "—лужбу дов≥ри". ¬имоги до консультанта. ѕсихолог≥чн≥ основи ум≥нн¤ слухати. “ехн≥ка проведенн¤ бес≥ди з кл≥Їнтом. ќсновн≥ принципи проведенн¤ консультац≥њ. —пециф≥ка етап≥в консультац≥њ. ќсобливост≥ роботи з кл≥Їнтами, ¤к≥ звернулис¤ повторно.

“ема 10.9. ƒ≥¤льн≥сть соц≥ального педагога з допризовною та призовною молоддю. —оц≥альний портрет в≥йськовослужбовц¤ строковоњ служби. «акон ”крањни "ѕро альтернативну (нев≥йськову) службу". ѕравове консультуванн¤ в≥йськовоњ молод≥. —оц≥альна п≥дтримка призовноњ молод≥, в≥йськовослужбовц≥в та член≥в њхн≥х с≥мей. ћетодики д≥агностики причин порушень в≥йськовоњ дисципл≥ни. ѕрограма соц≥ально-психолог≥чноњ п≥дтримки в≥йськовослужбовц≥в та молод≥, ¤ка зв≥льн¤Їтьс¤ з лав «бройних —ил ”крањни.

–ќ«ƒ≤Ћ XI. “≈’ЌќЋќ√≤я ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ —ќ÷≤јЋ№Ќќ√ќ ѕ≈ƒј√ќ√ј, —ѕ–яћќ¬јЌј Ќј ƒќѕќћќ√” —≤ћ"ѓ
“ема 11.1. —оц≥ально-педагог≥чна д≥агностика в≥дхилень у с≥мейному вихованн≥. ѕричини та типи в≥дхилень у с≥мейному вихованн≥. √≥пероп≥ка, бездогл¤дн≥сть, емоц≥йне в≥дштовхуванн¤ д≥тей з боку батьк≥в, асоц≥альна або антисоц≥альна повед≥нка батьк≥в, неадекватна вимоглив≥сть батьк≥в, стереотипи "каральноњ педагог≥ки" у с≥мейному вихованн≥. ѕринципов≥ та тактичн≥ помилки батьк≥в у с≥мейному вихованн≥. “ипов≥ помилки у вихованн≥ д≥тей р≥зного в≥ку.
ѕринципи та технолог≥¤ соц≥ально-педагог≥чноњ д≥агностики в≥дхилень у с≥мейному вихованн≥. ћетоди та методики д≥агностики. ќрган≥зац≥¤ спостереженн¤ за с≥мейним вихованн¤м. ≤нтерв'ю з д≥тьми та батьками. ѕор≥вн¤нн¤ р≥зних даних.

“ема 11.2.  онсультативна та психокорекц≥¤ на робота соц≥ального педагога в процес≥ допомоги в с≥мейному вихованн≥ ќрган≥зац≥йн≥ форми консультативноњ допомоги в с≥мейному вихованн≥ з боку соц≥ального педагога. ѕринципи консультативноњ допомоги. “актика консультативноњ роботи з батьками. ѕрийоми зн¤тт¤ психолог≥чного бар'Їру м≥ж консультантом та кл≥Їнтами. ѕрийоми отриманн¤ найб≥льш повноњ та правдивоњ ≥нформац≥њ. ќптимальн≥ форми порад та рекомендац≥й.
“актика консультуванн¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в. «апоб≥ганн¤ смисловому та емоц≥йному бар'Їрам. ѕрийоми "п≥длатуванн¤" до сп≥врозмовника. ћожлив≥ позиц≥њ соц≥ального педагога. “ипов≥ скарги д≥тей та п≥дл≥тк≥в та корекц≥¤ на них соц≥ального педагога. ћожлив≥ орган≥зац≥йн≥ заходи.
ќрган≥зац≥¤ довго тривалою контакту соц≥ального педагога з с≥м'Їю, форми контролю.

“ема 11.3. ќснови соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ з молодою с≥м'Їю. –оль с≥м'њ в процес≥ соц≥ал≥зац≥њ особистост≥. ќсновн≥ функц≥њ с≥м'њ. –еал≥зац≥¤ с≥м'Їю виховноњ функц≥њ в умовах соц≥ально-економ≥чноњ трансформац≥њ сусп≥льства. «доров'¤ с≥м'њ: медико-генетичн≥ проблеми плануванн¤ с≥м'њ.
ќсобливост≥ функц≥онуванн¤ сучасноњ молодоњ с≥м'њ. ѕроблеми молодоњ с≥м'њ. «м≥ст, форми та методи роботи з молодою с≥м'Їю; п≥дготовка молод≥ до с≥мейного житт¤; робота з тими, хто подав за¤ву до «ј√—у; п≥дготовка молодих батьк≥в дол. ¬ихованн¤ д≥тей. ќрган≥зац≥¤ роботи соц≥альних служб дл¤ молод≥ з молодою с≥м'Їю.

“ема 11.4. ƒ≥агностика порушень подружн≥х стосунк≥в у процес≥ с≥мейного консультуванн¤. ѕричини та види порушень подружн≥х стосунк≥в. “ипов≥ проблеми молодоњ с≥м'њ: подружньоњ сум≥сност≥, л≥дируванн¤, розпод≥лу прац≥, адаптац≥њ. ѕроблеми с≥м'њ старшого в≥ку: подружньоњ втоми, сп≥вв≥дношенн¤ близькост≥ та автономност≥, вихованн¤ д≥тей, створенн¤ перспектив с≥мейного житт¤, здорового способу житт¤ тощо.
“ипи подружн≥х конфл≥кт≥в. –оль сп≥лкуванн¤ у подружн≥х стосунках. “ипов≥ помилки у подружньому сп≥лкуванн≥.
“ипи та форми консультуванн¤. ќкреме та сум≥сне консультуванн¤. ѕринцип та тактика д≥агностуванн¤ порушень у подружн≥х стосунках. ћетодика та методи д≥агностуванн¤.  оректн≥ форми висновк≥в та формулювань. “ипи порад та рекомендац≥й.

“ема 11.5. —оц≥ально-педагог≥чна допомога багатод≥тним, малозабезпеченим, антисоц≥альним, неповним с≥м'¤м. «аконодавчо-правова база соц≥ально-педагог≥чноњ допомоги багатод≥тним с≥м'¤м. “ипов≥ проблеми багатод≥тних с≥мей. ћатер≥альн≥ та психолог≥чн≥ проблеми. ѕроблеми орган≥зац≥њ навчанн¤ та розвитку д≥тей. ѕроблеми стосунк≥в м≥ж д≥тьми. ќрган≥зац≥¤ в≥дпочинку в багатод≥тних с≥м'¤х. ¬иди ≥ форми соц≥ально-педагог≥чноњ допомоги.
≈коном≥чн≥ та психолог≥чн≥ проблеми малозабезпечених с≥мей. “актика збиранн¤ ≥нформац≥њ та контакту соц≥ального педагога з малозабезпеченими с≥м'¤ми. ¬иди та форми допомоги малозабезпеченим с≥м'¤м.
ѕроблеми неповних с≥мей. “актика соц≥ально-педагог≥чного контакту з неповними с≥м'¤ми. ≈коном≥чна допомога та допомога у вихованн≥ д≥тей.
“ипи с≥мей з антисоц≥альною повед≥нкою батьк≥в. «аконодавча база дл¤ роботи з такими с≥м'¤ми. ќрган≥зац≥¤ впливу на антисоц≥альну с≥м'ю. “актика впливу на антисоц≥альн≥ с≥м 'њ.

–озд≥л 12. —оц≥ально-педагог≥чна робота з р≥зними категор≥¤ми населенн¤
“ема 12.1. —оц≥ально-педагог≥чна робота з ж≥нками. ѕроблеми ж≥ночоњ зайн¤тост≥ та безроб≥тт¤ та њх вплив на взаЇмов≥дносини в с≥м'њ. ѕроблеми вихованн¤ д≥тей в с≥мейному м≥кро соц≥ум≥: стосунки матер≥ ≥ дитини; насильство ж≥нок в с≥м'њ. “ендерне р≥вноправ'¤ в с≥мейному м≥кромир≥. —учасний стан здоров'¤ ж≥нок ≥ демограф≥чний кризи в крањн≥.

“ема 12.2. —оц≥ально-педагог≥чна допомога люд¤м похилого в≥ку. “ипов≥ проблеми людей похилого в≥ку. ѕринципи та напр¤мки роботи соц≥ального педагога з людьми похилого в≥ку Ўл¤хи психолог≥чноњ п≥дтримки самотн≥х людей похилого в≥ку. ќсобливост≥ комун≥кац≥њ з людьми похилого в≥кую. –обота з родичами людей похилого в≥ку. ќсобливост≥ вир≥шенн¤ житлових проблем самотн≥х л≥тн≥х людей. ≤нформац≥йне збагаченн¤ псих≥чного св≥ту людей похилого в≥ку. ћистецтво ¤к зас≥б запоб≥ганн¤ ≥нформац≥йн≥й деривац≥њ л≥тн≥х людей. «наченн¤ прив≥тност≥ в процес≥ комун≥кац≥њ.

“ема 12.3. ќсобливост≥ роботи соц≥ально-педагог≥чноњ служби в будинках престар≥лих. ¬плив причин, через ¤к≥ л≥тн≥ люди опин¤ютьс¤ в будинках пристар≥лих та процес адаптац≥њ до умов проживанн¤ у цьому заклад≥. —пециф≥ка д≥¤льност≥ соц≥ального педагога в будинках пристар≥лих села ≥ м≥ста. ѕсихолого-педагог≥чн≥ проблеми сп≥лкуванн¤ проживаючих у будинку пристар≥лих м≥ж собою та обслуговуючим персоналом. ќсобливост≥ роботи соц≥ального педагога, пов'¤зан≥ з дн¤ми побачень з р≥дними.

“ема 12.4. —пециф≥ка роботи соц≥ального педагога з представниками р≥зних конфес≥й. ¬≥дм≥нн≥сть м≥ж рел≥г≥Їю ≥ в≥рою. –оль в≥ри в систем≥ морального вихованн¤. ’арактеристика рел≥г≥йних общин, на¤вних нин≥ на територ≥њ ”крањни. ƒ≥¤льн≥сть рел≥г≥йних орган≥зац≥й деструктивноњ спр¤мованост≥ ¤к фактор соц≥альноњ дезадаптац≥њ. –обота соц≥ального педагога з представниками р≥зних конфес≥й ≥ урахуванн¤м в≥кових (та ≥нших) особливостей людини.

“ема 12.5. ќсобливост≥ роботи соц≥ального педагога з ≥нвал≥дами. ¬иди ≥нвал≥дност≥. ѕон¤тт¤ "дефект", "≥нвал≥дн≥сть", "непрацездатн≥сть". ѕравов≥ основи соц≥ального захисту ≥нвал≥д≥в. ћедико-соц≥альн≥ аспекти захисту ≥нвал≥д≥в. ”правл≥нськ≥ аспекти п≥клуванн¤ про ≥нвал≥д≥в.
ѕон¤тт¤ про соц≥ально-педагог≥чну реаб≥л≥тац≥ю. ¬икористанн¤ особист≥сно-ор≥Їнтованих технолог≥й навчанн¤ ≥ вихованн¤ ≥нвал≥д≥в. –оль роботи соц≥ального педагога з ≥нвал≥дами: корекц≥йно-розвиваючий просв≥тницький, консультативний.
ћетоди роботи соц≥ального педагога з ≥нвал≥дами - бес≥да спостереженн¤, анал≥з продукт≥в д≥¤льност≥, гра.
ќсновн≥ напр¤мки роботи соц≥ального педагога з с≥м'Їю д≥тей-≥нвал≥д≥в. ѕросв≥тницький напр¤мок в робот≥ соц≥ального педагога в робот≥ з батьками д≥тей-≥нвал≥д≥в. ‘орми роботи з батьками д≥тей-≥нвал≥д≥в.

ѕедагог≥чна практика

ѕедагог≥чна практика Ї складовою навчального процесу у вищ≥й школ≥. ¬она дозвол¤Ї використовувати набут≥ знанн¤ дл¤ формуванн¤ необх≥дних профес≥йних знань та ум≥нь у практичн≥й д≥¤льност≥, засвоњти елементи соц≥ально-педагог≥чного досв≥ду.

2 курс -
1) Ќавчально-виховна практика.
“ерм≥н проведенн¤ 3 тижн≥.
ћета: ознайомленн¤ студент≥в з основними категор≥¤ми д≥тей ≥ молод≥ та њхн≥ми проблемами. ѕроведенн¤ виховних форм роботи за змодельованими проектами.
2) Ћ≥тн¤ педагог≥чна практика.
“ерм≥н проведенн¤ 3 тижн≥.
ћета: оволод≥нн¤ ум≥нн¤ми орган≥зовувати ≥ проводити оздоровчу, соц≥ально-виховну, просв≥тницьку, дозв≥ллЇву д≥¤льн≥сть д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в в умовах неформальних груп, об'Їднань, клуб≥в, загон≥в.
3 курс - навчально-технолог≥чна практика.
“ерм≥н проведенн¤ 4 тижн¤.
ћета: оволод≥нн¤ студентами методиками ≥ технолог≥¤ми соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥. ‘ормуванн¤ профес≥йно значущих ≥ профес≥йно особист≥сних ¤костей.
4 курс - стажерська практика.
“ерм≥н проведенн¤ 6 тижн≥в.
ћета: ‘ормуванн¤ ум≥нь ≥ навичок самост≥йно проектувати ≥ зд≥йснювати профес≥йну д≥¤льн≥сть щодо вир≥шенн¤ окремих д≥тей, груп, с≥мейних стосунк≥в, кризових ситуац≥й у рамках обраноњ спец≥альност≥ ≥ спец≥ал≥зац≥њ:
- знайомство з р≥зними типами ≥ видами соц≥альних ≥нститут≥в, ¤ надають соц≥ально-педагог≥чну допомогу д≥т¤м та молод≥;
- знайомство зр≥зними категор≥¤ми д≥тей та молод≥, ¤к≥ мають соц≥ально педагог≥чн≥ проблеми (д≥ти з функц≥ональними обмеженн¤ми, д≥ти, ¤ залишилис¤ без батьк≥вського п≥клуванн¤), п≥дл≥тков≥ ≥ молод≥жн≥ гру ≤ ризику, д≥ти ≥ молодь, схильн≥ до адекватноњ повед≥нки;
- перетворенн¤ теоретичних знань у систему профес≥йних ум≥; (комун≥кативних, орган≥заторських, д≥агностичних, проективних, гностичне; та ≥н.);
- оволод≥нн¤ профес≥йними функц≥¤ми (комун≥кативна, орган≥заторська прогностична, охоронно-захисна, д≥агностична, попереджувальне проф≥лактична, корекц≥йно-реаб≥л≥тац≥йна, соц≥ально-терапевтична);
- розвиток профес≥йно-значущих та профес≥йно-особист≥сних ¤костей соц≥ального педагога;
- розвиток творчого п≥дходу у вир≥шенн≥ профес≥йних завдань. ¬с≥ зазначен≥ ц≥л≥ ставл¤тьс¤ перед студентами р≥зних курс≥в на р≥зне р≥вн≥. ѕроте на кожному курс≥ доц≥льно визначати одну дом≥нуючу мету.

ƒокументи
1. «акон ”крањни "ѕро осв≥ту"//ќсв≥та - 1996.-21 серпн¤.
2. ƒержавна нац≥ональна програма "ќсв≥та" ("”крањна XXI стол≥тт¤") // ќсв≥та. - 1993. - єє 44,45,46.
3.  онцепц≥¤ нац≥онального вихованн¤ (червень 1994) // –≥дна школа. Ч 1995. -є6.
4. ѕоложенн¤ про середн≥й загальноосв≥тн≥й навчально-виховний заклад. // ќсв≥та.-1993.-є29.
5.  онвенц≥¤ ќќЌ про права дитини. - ≤нф. 36. ћќ”: 1995, є9, —. 3-28.
6. «акон ”крањни про основн≥ засади соц≥ального захисту ветеран≥в прац≥ та ≥нших громад¤н похилого в≥ку. - ¬ ¬—”: 1994, є 4, —. 18.
7.  онцепц≥¤ вихованн¤ у нац≥ональн≥й систем≥ осв≥ти. Ч ≤нф. 36. ћќ”: 1996, є13.
8. ѕро затвердженн¤ про п≥клувальну раду загальноосв≥тнього навчального закладу: Ќаказ // ƒиректор школи. - 2001. - є 13 - кв≥тень. - —. 9.
9. ѕро охорону дитинства: «акон // √олос ”крањни. - 2001. - 6 червн¤. - —. 10-12.
10.  онституц≥¤ ”крањни.  онституц≥¤ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим. -  ., ёр≥нком ≥нтер, 1999.
11.  одекс про шлюб та с≥м'ю ”крањни // Ѕ≥ол. закон ≥ юридичн≥ практики ”крањни.-1997.-є5.
12. «акон ”крањни "ѕро державну допомогу с≥м'¤м з д≥тьми" // ¬≥д ¬ерх. –ади ”крањни.-1993.-є5.
13. ѕравила оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ зареЇстрован≥ в ћё 17 червн¤ 1999 р. // ќф≥ц≥йний в≥сник ”крањни. - 1999, є 26.
14. ѕостанова  аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 27 кв≥тн¤ 1994 року є 267 "ѕро затвердженн¤ положенн¤ про дит¤чий будинок с≥мейного типу" // ѕраво ”крањни.-1997.-є7-8.
15. ѕостанова  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 20 липн¤ 1996 року є 775 "ѕро затвердженн¤ ѕор¤дку передач≥ д≥тей, ¤к≥ Ї громад¤нами ”крањни, на усиновленн¤ громад¤нами ”крањни та ≥ноземними громад¤нами ≥ зд≥йсненн¤ контролю за умовами њх проживанн¤ в с≥м'¤х усиновител≥в (з≥ зм≥нами та доповненн¤ми, внесеними постановою  ћ є 1108 в≥д 22 червн¤ 1999 р.) // ”р¤довий кур'Їр. - 1996.
16. ѕоложенн¤ про загальноосв≥тн≥й ≥нтернатний заклад ”крањни. «атв. Ќаказом ћ≥н≥стерства ”крањни в≥д 13 травн¤ 1993 року.
17. ѕоложенн¤ про спец≥альну загальноосв≥тню школу-≥нтернат ”крањни дл¤ д≥тей з вадами ф≥зичного або розумового розвитку. «атв. Ќаказом ћ≥н≥стерства осв≥ти ”крањни в≥д 13 травн¤ 1993 року.
18. ќснови законодавства ”крањни про охорону здоров'¤ // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. - 1993. - є 4.
19. ѕостанова  аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 9 березн¤ 1999 р. є 341 "ѕро ѕрограму проф≥лактики —Ќ≤ƒу та наркоман≥њ"
20. 99-2000 роки. // ¬ кн..: Ќац≥ональн≥ державн≥ програми з питань соц≥альноњ допомоги та п≥дтримки д≥тей, молод≥, ж≥нок ≥ с≥м'њ. - : ”ƒ÷——ћ. -1997.
21. ѕро затвердженн¤ комплексних заход≥в щодо проф≥лактики бездогл¤дност≥ та правопорушень серед д≥тей, њх соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ в сусп≥льств≥. - ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 18 березн¤ 1998 р.
22. ¬сесв≥тн¤ декларац≥¤ про забезпеченн¤ виживанн¤, захисту ≥ розвитку д≥тей /¬ кн..: —учасн≥ тенденц≥њ соц≥ально-правовоњ осв≥ти молод≥./ «а заг. ред. ѕ≥нчук ≤.ћ., “олстоуховоњ 1. - .: ”ƒ÷——ћ, 2000.
23. ƒекларац≥¤ прав дитини / ¬ кн.: —учасн≥ тенденц≥њ соц≥ально-правовоњ . осв≥ти молод≥:/ «а заг. ред. ѕ≥нчук ≤.ћ., “олстоуховоњ ≤. - .: ”ƒ÷——ћ, 2000.
24. ƒекларац≥¤ про загальн≥ засади державноњ молод≥жноњ пол≥тики в ”крањн≥ / ¬ кн.: —учасн≥ тенденц≥њ соц≥ально-правовоњ осв≥ти молод≥./ «а заг. ред. ѕ≥нчук ≤.ћ., “олстоуховоњ ≤. -  .: ”ƒ÷——ћ, 2000.
25. «акон ”крањни "ѕро спри¤нн¤ соц≥альному становленню та розвитку молод≥ в ”крањн≥ (≥з зм≥нами та доповненн¤ми в≥д 5 лютого 1993 року є 2998) / ¬ кн.: —учасн≥ тенденц≥њ соц≥ально-правовоњ осв≥ти молод≥./ «а заг. ред. ѕ≥нчук ≤.ћ., “олстоуховоњ≤. - .: ”ƒ÷——ћ, 2000.
26. ѕостанова  ћ ”крањни в≥д 29 травн¤ 1995 р. є366 "ѕро програму правовоњ осв≥ти населенн¤ ”крањни / ¬ кн.: —учасн≥ тенденц≥њ соц≥ально-правовоњ осв≥ти молод≥./ «а заг. ред. ѕ≥нчук ≤.ћ., “олстоуховоњ ≤. -  .: ”ƒ÷——ћ, 2000.
27. «акон ”крањни "ѕро основи соц≥альноњ захищеност≥ ≥нвал≥д≥в в ”крањн≥ в≥д 21.03.1991 є 875-12 з внесеними зм≥нами ≥ доповненн¤ми // ¬ сб.: ƒов≥ра ≥ нац≥¤.- ., 1999
28. ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 18 с≥чн¤ 1996 р. є 63/96 "ѕро Ќац≥ональну програму "ƒ≥ти ”крањни"/¬ кн.: Ќац≥ональн≥ державн≥ прогр≥ши з питань соц≥альноњ допомога та п≥дтримки д≥тей, молод≥, ж≥нок ≥ с≥м'њ. - : ”ƒ÷——ћ.
-1997.
29. ѕостанова  ћ ”крањни в≥д 18 вересн¤ 1995 р. є 736 "ѕро нац≥ональну програму плануванн¤ с≥м'њ" /¬ кн.: Ќац≥ональн≥ державн≥ програми з питань соц≥альноњ допомоги та п≥дтримки д≥тей, молод≥, ж≥нок ≥ с≥м'њ - .: ”ƒ÷——ћ.
-1997.
30. ѕостанова  ћ ”крањни в≥д 27 с≥чн¤ 1992 р. є 31 "ѕро комплексну програму розв'¤занн¤ проблем ≥нвал≥дност≥" /¬ кн.: Ќац≥ональн≥ державн≥ програми з питань соц≥альноњ допомоги та п≥дтримки д≥тей, молод≥, ж≥нок ≥ с≥м'њ.- .: ”ƒ÷——ћ.-1997.
31. ”каз ѕрезидента ”крањни в≥д 17 жовтн¤ 1997 р. є 1153/97 "ѕро затвердженн¤ заход≥в щодо пол≥пшенн¤ становища д≥тей-сир≥т ≥ д≥тей, ¤к≥ залишилис¤ без п≥клуванн¤ батьк≥в" / ¬ кн.: Ќац≥ональн≥ державн≥ програми з питань соц≥альноњ допомоги та п≥дтримки д≥тей, молод≥, ж≥нок ≥ с≥м'њ. - .: ”ƒ÷——ћ.-1997.