” класиф≥кац≥њ орган≥зац≥й соц≥альноњ сфери, що склалас¤ за кордоном, виокремлюють м≥жнародн≥, ур¤дов≥ ≥ неур¤дов≥. Ќайб≥льш значними ≥ впливовими м≥жнародними орган≥зац≥¤ми в соц≥альн≥й сфер≥ Ї –ада ™вропи, ™вропейська сп≥лка (™—), ќрган≥зац≥¤ по економ≥чному сп≥вроб≥тництву ≥ розвитку (ќ«—–), ќрган≥зац≥¤ по безпец≥ ≥ сп≥вроб≥тництву в ™вроп≥ (ќЅ—™), ќрган≥зац≥¤ ќб'Їднаних Ќац≥й (ќќЌ) та њњ агенц≥њ (ѕрограма розвитку ќќЌ, ёЌ≈— ќ ≥ ёЌ≤—≈‘), ¬сесв≥тн≥й банк та ≥н. «авд¤ки своњй баз≥ ≥ масштабам членства, м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ мають велик≥ ресурси ≥ техн≥чний досв≥д. ѕартнерство з м≥жнародними орган≥зац≥¤ми даЇ ≥стотне ф≥нансуванн¤, профес≥онал≥зм, доступ до ≥нформац≥њ, законн≥сть, вплив ≥ визнанн¤ з боку ур¤ду ≥ спонсор≥в.  онтакти з м≥жнародними орган≥зац≥¤ми можуть спри¤ти ц≥нному обм≥ну ≥нформац≥Їю. ” них можна запросити документац≥ю, техн≥чн≥ зв≥ти ≥ плани проект≥в.

Ќеур¤дов≥ орган≥зац≥њ (Ќ”ќ) в≥др≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою своњми завданн¤ми, статусом, походженн¤м, структурою ≥ системою ф≥нансуванн¤. ћ≥жнародн≥ Ќ”ќ мають в≥дд≥ленн¤ в багатьох крањнах. ÷е, наприклад, ћ≥жнародна амн≥ст≥¤ (Amnesty International),  атолицька служба допомоги (Catholic Relief Services), ћ≥жнародний ком≥тет спас≥нн¤ (International Rescue Committee), Ћ≥кар≥ без меж (Medians Sans Frontieres), —пас≥ть д≥тей (Save the Children) та ≥н.

Ѕагато ¤к≥ м≥жнародн≥ Ќ”ќ Ч це приватн≥ гуман≥тарн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ зд≥йснюють екстрену допомогу жертвам збройних ≥ громад¤нських конфл≥кт≥в або стих≥йних лих, реал≥зують програми економ≥чного розвитку, допомоги б≥дним крањнам чи рег≥онам. Ќ”ќ мають приватн≥ органи управл≥нн¤, частину ф≥нансових засоб≥в одержують в≥д ур¤д≥в, м≥жнародних орган≥зац≥й ≥ фонд≥в.

≤снують також фахов≥ орган≥зац≥њ й асоц≥ац≥њ Ч це групи людей, ¤к≥ об'Їдналис¤ дл¤ захисту профес≥йних ≥нтерес≥в або ≥нтерес≥в промислового сектора. ÷е асоц≥ац≥њ вчител≥в, видавц≥в, юрист≥в, науковц≥в, письменник≥в, журнал≥ст≥в, л≥кар≥в, фермер≥в, соц≥альних прац≥вник≥в тощо. –озгл¤немо детальн≥ше ле¤к≥ з них, що активно працюють в ”крањн≥.

ѕершою треба назвати  ом≥с≥ю з прав людини ќрган≥зац≥њ ќб'Їднаних Ќац≥й, ¤ка складаЇтьс¤ з представник≥в 56 держав, що обираютьс¤ терм≥ном на три  роки, ≥ проводить сес≥њ щороку прот¤гом шести тижн≥в.  ом≥с≥¤ виконуЇ досл≥дженн¤, розробл¤Ї рекомендац≥њ ≥ проекти м≥жнародних документ≥в по правах людини.

Ќа своњх щор≥чних сес≥¤х  ом≥с≥¤ з прав людини, ≈коном≥чна ≥ —оц≥альна ради t √енеральна јсамбле¤ обговорюють ситуац≥њ ≥ практику, пов'¤зан≥ з грубими ≥ систематичними порушенн¤ми прав людини. якщо положенн¤ в ¤к≥йсь конкретн≥й крањн≥ або ¤к≥йсь конкретн≥й практиц≥ викликають особливе занепокоЇнн¤ї ц≥ органи мажуть прийн¤ти р≥шенн¤ про проведенн¤ розсл≥дуванн¤ групою незалежних ≥ об'Їктивних експерт≥в (робоча група) або окремою особою (спец≥альний допов≥дач).  р≥м проголошенн¤ допов≥дей ≥ розробленн¤ рекомендац≥й  ом≥с≥њ ≥ √енеральна јсамбле¤ також уповноважен≥ вживати заход≥в у випадку порушенн¤ прав окремих ос≥б, групи або общини.

¬ ”крањн≥ ≥снуЇ в≥дд≥л ¬ерховного  ом≥сар≥ату ќќЌ з прав дитини, ¤кий особливу увагу прид≥л¤Ї захисту прав д≥тей, зокрема б≥женц≥в, жертв в≥йськових конфл≥кт≥в, ¤к≥ перебувають у наш≥й крањн≥ з батьками або без них.

–ада ™вропи Ч це м≥жур¤дова орган≥зац≥¤, заснована 10 державами Ч Ѕельг≥Їю, ƒан≥Їю, ≤рланд≥Їю, ≤тал≥Їю, Ћюксембургом, Ќ≥дерландами, Ќорвег≥Їю, —полученим  орол≥вством, ‘ранц≥Їю та Ўвец≥Їю, до ¤ких п≥зн≥ше приЇдналис¤ √рец≥¤ та “уреччина (у 1949 роц≥).

«авданн¤ –ади ™вропи:  ■ захищати права людини, плюрал≥стичну демократ≥ю та верховенство права; ■ спри¤ти усв≥домленню та оц≥нц≥ Ївропейськоњ культурноњ самобутност≥ та розмањттю Ївропейських культур; ■ знаходити вир≥шенн¤ проблем, що ≥снують у сусп≥льств≥ (нац≥ональн≥ меншини, ксенофоб≥¤, нетерпим≥сть, захист навколишнього середовища, клонуванн¤, —Ќ≤ƒ, наркотики, орган≥зована злочинн≥сть та ≥н.); ■ допомагати стверджувати стаб≥льн≥сть демократ≥њ у ™вроп≥ через п≥дтримку пол≥тичних, законотворчих та конституц≥йних реформ.

ћ≥жнародна рада з соц≥ального добробуту (спочатку Ч  онференц≥¤ з соц≥альноњ робот≥) заснована у 1928 роц≥ ≥ зараз Ї одн≥Їю з трьох найб≥льших Ќ”ќ, враховуючи ћ≥жнародну федерац≥ю соц≥альних прац≥вник≥в ≥ ћ≥жнародну асоц≥ац≥ю шк≥л соц≥альноњ роботи, ¤к≥ займаютьс¤ вир≥шенн¤м проблем соц≥ального добробуту, соц≥альноњ справедливост≥ ≥ соц≥ального розвитку.

 олективними членами у рег≥ональних в≥дд≥ленн¤х Ї нац≥ональн≥ ком≥тети крањн, що об'Їднують нац≥ональн≥ громадськ≥, державн≥ органи й органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ї науково-досл≥дн≥ ≥нститути, ¤к≥ працюють у соц≥альн≥й сфер≥ й в галуз≥ охорони здоров'¤.

¬≥дпов≥дно до концепц≥њ своЇњ д≥¤льност≥ –ада захищаЇ основн≥ права на виживанн¤, њжу, н≥чл≥г, осв≥туї здоров'¤, турботу ≥ безпеку, враховуючи њх фундаментом свободи, справедливост≥ у св≥т≥.

ћ≥жнародна рада з соц≥ального добробуту спри¤Ї свобод≥ самовираженн¤ ≥ р≥вному доступу людей до соц≥альних благ; зменшенню соц≥ально знедолених, л≥кв≥дац≥њ масовоњ м≥грац≥њ ≥ расових конфл≥кт≥в тощо.

ƒл¤ розв'¤занн¤ цих завдань структурн≥ п≥дрозд≥ли –ади займаютьс¤ збором ≥ поширенн¤м ≥нформац≥њ, досл≥дженн¤ми та њх анал≥зом, п≥дготовкою, проведенн¤м сем≥нар≥в ≥ конференц≥й, вживають заход≥в щодо зм≥цненн¤ Ќ”ќ. ¬елику увагу –ада прид≥л¤Ї розвитку сп≥вроб≥тництва м≥ж громадськими ≥ державними орган≥зац≥¤ми, координац≥њ њх д≥¤льност≥.

ƒит¤чий фонд ќрган≥зац≥њ ќб'Їднанн≥ Ќац≥й (ёЌ≤—≈‘) заснований на перш≥й сес≥њ √енеральноњ јсамблењ в 1946 р. ≥з метою задоволенн¤ насущних потреб д≥тей у њж≥, медикаментах, од¤з≥ в повоЇнн≥й ™вроп≥ ≥  итањ. ” 1950 р. √енеральна јсамбле¤ прийн¤ла р≥шенн¤, у в≥дпов≥дност≥ з ¤ким основним напр¤мом д≥¤льност≥ ‘онду стало зд≥йсненн¤ програм в ≥нтересах д≥тей крањн, що розвиваютьс¤.

Ќадаючи гуман≥тарну дойрйоіу ≥ спри¤ючи розвитку, ёЌ≤—≈‘ мае забезпечувати кожн≥й дитин≥ у св≥ т≥ зд≥йсненн¤ њњ базових прав ≥ прив≥лењв, проголошених у  онвенц≥њ про права дитини.

ёЌ≤—≈‘ т≥сно сп≥впрацюЇ з  ом≥тетом з прав дитиниї стежить за зд≥йсненн¤м постанов  онвенц≥њ ≥ допомагаЇ державам, що ратиф≥кували або приЇдналис¤ до  онвенц≥њ, виконувати своњ зобов'¤занн¤. ” своњй д≥¤льност≥ ёЌ≤—≈‘ керуЇтьс¤ планом д≥й по зд≥йсненню ¬сесв≥тньоњ декларац≥њ про забезпеченн¤ виживан≥й, захисту ≥ розвитку д≥тей, ухваленоњ на ¬сесв≥тн≥й зустр≥ч≥ на вищому р≥вн≥ в ≥нтересах д≥тей у Ќью-…орку у вересн≥ 1990 р.

¬ ”крањн≥ за п≥дтримки ёЌ≤—≈‘ прот¤гом останн≥х рок≥в зд≥йснювалис¤ проекти "¬уличн≥ д≥ти" та "ѕрийомна с≥м'¤". ѕроект "¬уличн≥ д≥ти" .Ч один з напр¤м≥в ѕрограми спри¤нн¤ розвитку молод≥ ёЌ≤—≈‘, основна мета його Ч поверненн¤ дитинства "д≥т¤м вулиц≥". –еал≥зувалис¤ п≥лотн≥ проекти "ƒ≥ти вулиц≥" прот¤гом 1997 - 1998 pp. у м≥стах  иЇв≥ та ќдес≥.

” серпн≥ 1997 р. на баз≥ служби у справах неповнол≥тн≥х м.  иЇва та громадського руху ¬≥ра, Ќад≥¤, Ћюбов" в ќдес≥ в≥дбулас¤ сер≥¤ сем≥нар≥в, головною метою ¤ких була п≥дготовка нац≥ональних спец≥ал≥ст≥в (психолог≥в, педагог≥в, волонтер≥в до роботи з вуличними д≥тьми у притулках та на вулиц¤х ≥ розробленн¤ програми допомоги вуличним д≥т¤м м≥ст ќдеси та  иЇва. –езультатом проекту стало визначенн¤ шл¤х≥в пол≥пшенн¤ умов житт¤ вуличних д≥тей, серед ¤ких пр≥оритетними напр¤мами було визначено: зм≥ну репресивноњ системи утриманн¤ ≥ вихованн¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в у дит¤чих будинках та ≥нтернатах; створенн¤ системи ресоц≥ал≥зац≥њ д≥тей-сир≥т, ¤ка передбачаЇ профес≥ональне навчанн¤, працевлаштуванн¤, спрощенн¤ системи в≥дтворенн¤ документ≥в, формуванн¤ навичок впевненоњ повед≥нки та ≥н.

ћ≥жнародн≥ центри соц≥ального сп≥вроб≥тництва виникли з ≥н≥ц≥ативи ќќЌ п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни з метою координац≥њ стану соц≥альних прав людини, п≥дготовки програм сп≥вроб≥тництва ≥ проект≥в соц≥альноњ допомоги стосовно таких груп, ¤к д≥ти, молодь, ≥нвал≥ди, с≥м'¤.

™вропейський центр з пол≥тики та досл≥джень у галуз≥ соц≥ального добробуту утворивс¤ в 1974 р. ¤к м≥жнародний ≥ неур¤довий досл≥дницький орган ≥з питань соц≥ального розвитку ^п≥дготовки фах≥вц≥в. ÷ентр розробл¤Ї ≥ зд≥йснюЇ проекти соц≥ального сп≥вроб≥тництва: дитинство ¤к соц≥альний феномен; насл≥дки дл¤ майбутньоњ соц≥альноњ пол≥тики; зм≥ни в соц≥альному сектор≥; соц≥альн≥ ≥нновац≥њ у пол≥тиц≥ допомоги люд¤м похилого в≥ку; кооперац≥¤ в систем≥ послуг соц≥ального забезпеченн¤ ¤к альтернатива приватизац≥њ та ≥н.

ћ≥жнародна федерац≥¤ соц≥альних прац≥вник≥в (ћ‘—). ѕопередником ц≥Їњ орган≥зац≥њ був м≥жнародний координуючий орган Ч ѕост≥йний секретар≥ат соц≥альних прац≥вник≥в, створений у 192& р. з ≥н≥ц≥ативи семи нац≥ональних јсоц≥ац≥й, ¤кий вже у 1956 р. сформувавс¤ в одну з найв≥дом≥ших Ќ”ќ. «араз ћ‘—ѕ об'ЇднуЇ 70 нац≥ональних асоц≥ац≥й, 400 тис¤ч член≥в, одним ≥з член≥в ћ‘—ѕ Ї ”крањнська асоц≥ац≥¤ соц≥альних педагог≥в та спец≥ал≥ст≥в з соц≥альноњ роботи. ќсновними документами ‘едерац≥њ Ї —татут, ћ≥жнародний кодекс етики соц≥ального прац≥вника ≥ ƒекларац≥¤ про етичн≥ принципи в соц≥альн≥й робот≥. «а концепц≥Їю ћ‘—–ѕ, соц≥альна робота ірунтуЇтьс¤ на гуман≥стичних ≥деалах ≤ нац≥лена на задоволенн¤ потреб людини, на розвиток творчого потенц≥алу особистост≥".

Ќайважлив≥шими ц≥л¤ми ћ‘—ѕ проголошено: удосконаленн¤ соц≥альноњ роботи ¤к; профес≥њ; п≥дтримка нац≥ональних асоц≥ац≥й у питанн¤х соц≥ального плануванн¤, формуванн¤ соц≥альноњ пол≥тики; розширенн¤ контакт≥в ≥ обм≥н досв≥дом соц≥альних прац≥вник≥в ус≥х крањн; дотриманн¤ й удосконаленн¤  одексу етики профес≥онального соц≥ального прац≥вника.

‘ахова асоц≥ац≥¤ поширюЇ ≥нформац≥ю через бюлетень орган≥зац≥њ ≥ циркул¤рн≥ листи членському складу; зд≥йснюЇ техн≥чний ≥ фаховий анал≥з; обговорюЇ проблеми профес≥њ; збираЇ кошти серед членського складу; ≥нформуЇ студент≥в ≥ представник≥в-початк≥вц≥в про можливост≥ працевлаштуванн¤ ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ.

”крањнська асоц≥ац≥¤ соц≥альних педагог≥в та спец≥ал≥ст≥в з соц≥альноњ роботи, ¤ка була зареЇстрована у серпн≥ 1992 року, стала членом ћ‘—ѕ у 1994. ѕредставники њњ —идоров ¬.ћ, декан факультету шсл¤дипломноњ п≥дготовки ƒонецького ун≥верситету та заступник директора ”крањнського державного центру соц≥альних служб дл¤ молод≥ «вЇрЇва ≤ƒ. представл¤ли молоду нац≥ональну фахову орган≥зац≥ю на конгрес≥ у Ўр≥-Ћанц≥ у 1994 р. —ьогодн≥ членами ”крањнськоњ асоц≥ац≥њ соц≥альних педагог≥в та спец≥ал≥ст≥в з соц≥альноњ роботи Ї близько 20 рег≥ональних в≥дд≥лень у м. ƒонецьку, ƒн≥пропетровську, «апор≥жж≥, ќдес≥, Ћуцьку, ’арков≥ та ≥н. ”крањнська асоц≥ац≥¤ соц≥альних педагог≥в та спец≥ал≥ст≥в з соц≥альноњ роботи прот¤гом останн≥х двох рок≥в разом з ’ристи¤нським дит¤чим фондом реал≥зують проект "—оц≥альна осв≥та в ”крањн≥".

ќсновна мета проекту Ч розвиток громад¤нського сусп≥льства та демократ≥њ в ”крањн≥ шл¤хом становленн¤ соц≥альноњ роботи ¤к профес≥њ, п≥двищенн¤ р≥вн¤ соц≥альних послуг населенню, д≥т¤м та с≥м'¤м до р≥вн¤ м≥жнародних стандарт≥в. ќсновн≥ завданн¤ проекту Ч навчанн¤ викладач≥в, студент≥в факультет≥в соц≥альноњ педагог≥ки та соц≥альноњ роботи, а також прац≥вник≥в-практик≥в та волонтер≥в з ус≥х рег≥он≥в ”крањни; п≥дтримка њх соц≥альних ≥н≥ц≥атив, розробка стандарт≥в п≥дготовки фах≥вц≥в, п≥двищенн¤ ¤кост≥ соц≥альних послуп; ≥н≥ц≥юванн¤ системи дистанц≥йного навчанн¤ дл¤ продовженн¤ осв≥ти; започаткуванн¤ навчальних курс≥в дл¤ практик≥в без диплом≥в та створенн¤ ресурсних центр≥в дл¤ спри¤нн¤ навчанню соц≥альн≥й робот≥ на в≥дстан≥ та наданн¤ ≥нформац≥йно-консультативних послуг практичним прац≥вникам. ’ристи¤нський дит¤чий фонд (’ƒ‘ Ч CCF) маЇ на мет≥ спри¤ти пол≥пшенню становища д≥тей та молод≥ у св≥т≥ шл¤хом розробки та реал≥зац≥њ програм, наданн¤ соц≥альних послуг, навчанн¤ спец≥ал≥ст≥в та волонтер≥в соц≥альноњ роботи, розвитку м≥жнародного сп≥вроб≥тництва в партнерств≥ з державними та недержавними структурами.

’ристи¤нський дит¤чий фонд керуЇтьс¤ у своњй д≥¤льност≥ принципами р≥вност≥ вс≥х д≥тей незалежно в≥д раси, нац≥ональност≥, в≥роспов≥данн¤ та стат≥. ’ƒ‘ маЇ програми ¤к в јмериц≥, так ≥ в ≥нших крањнах св≥ту.

«араз ’ƒ‘ зд≥йснюЇ програму за грантом ’ƒ‘ ≥ USAID, ¤ка спр¤мована на п≥двищенн¤ можливостей недержавних орган≥зац≥й у забезпеченн≥ соц≥альних служб дл¤ д≥тей у зон≥ ризику та њх с≥мей. ѕрограма передбачаЇ трен≥нги профес≥йного росту та спец≥альну техн≥чну допомогу дл¤ прац≥вник≥в недержавних орган≥зац≥й, що працюють з д≥тьми з р≥зними захворюванн¤ми, самотн≥ми молодими матер¤ми, наркоманами ≥ з д≥тьми з р≥зними вадами. ќсоблива увага п≥дчас навчанн¤ прид≥л¤Їтьс¤ проф≥лактиц≥ здоров'¤ та психосоц≥альним техн≥кам консультуванн¤.

ўоб доповнити д≥¤льн≥сть у сфер≥ охорони здоров'¤, ’ƒ‘ проводить низку навчальних програм дл¤ д≥тей, батьк≥в та прац≥вник≥в у сфер≥ догл¤ду. ” великих ≥ндустр≥альних м≥стах крањни ’ƒ‘ разом з≥ своњми партнерами проводить групову осв≥тню програ- f му запоб≥ганн¤ вживанню наркотичних речовин та ≥ повед≥нц≥ ризику.

¬ ”крањн≥ ’ристи¤нський дит¤чий фонд д≥Ї з травн¤ 1997 року ≥ зареЇстрований ¤к громадська орган≥зац≥¤. ‘актично в≥н Ї ф≥л≥Їю американськоњ орган≥зац≥њ ’ристи¤нський дит¤чий фонд (’ƒ‘).

« 1998 року ’ƒ‘ разом з ”крањнською асоц≥ац≥Їю соц≥альних педагог≥в та спец≥ал≥ст≥в з соц≥альноњ роботи за п≥дтримки ћ≥жнародноњ федерац≥њ соц≥альних прац≥вник≥в реал≥зуЇ проект "—оц≥альна осв≥та в ”крањн≥".

” 1999-2000 роках ”крањнський оф≥с ’ƒ‘ здобув грант ƒелегац≥њ  ом≥с≥њ ™вропейських —п≥втовариств (конкурс м≥н≥-проект≥в TACIS) дл¤ peaл≥зац≥њ проекту " онвенц≥¤ ќќЌ про права дитини; шл¤хи практичного застосуванн¤. ¬ рамках проекту було проведено сем≥нари дл¤ прац≥вник≥в крим≥нальноњ м≥л≥ц≥њ у справах неповнол≥тн≥х, дер-жавних центр≥в соц≥альних служб дл¤ молод≥, гро* мадських орган≥зац≥й та представник≥в засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ у п'¤ти найнаселен≥ших рег≥онах ”крањни.

«араз ”крањнський оф≥с ’ƒ‘ отримав грант “ј—≤ на реал≥зац≥ю проекту "«ахист прав дитини ¤к профес≥¤", що базуЇтьс¤ на рњезультатах та набутому досв≥д≥ п≥д час зд≥йсненн¤ проекту " онвенц≥¤ ќќЌ про права дитини: шл¤хи њњ практичного застосуванн¤" (1999-2000). Ќа в≥дм≥ну в≥д реал≥зованого, в запропонованому проект≥ увага зосереджуЇтьс¤ на категор≥њ осв≥т¤н-практик≥в, ¤к≥ працюють у закладах ≥нтернатного типу, а також студентах новостворених факультет≥в соц≥альноњ роботи та соц≥альноњ педагог≥ки.