„астина 1. ќ—Ќќ¬» —ќ÷≤јЋ№Ќќѓ ѕ≈ƒј√ќ√≤ »/—ќ÷≤јЋ№Ќќѓ –ќЅќ“»
“ема 1. ѕ–≈ƒћ≈“ —ќ÷≤јЋ№Ќќѓ ѕ≈ƒј√ќ√≤ »/—ќ÷≤јЋ№Ќќѓ –ќЅќ“»
¬изначенн¤ предмета ≥ завдань соц≥альноњ педагог≥ки/соц≥альноњ роботи. —оц≥альна педагог≥ка Ч галузь загальноњ педагог≥ки, наука про законом≥рност≥ та механ≥зми становленн¤ ≥ розвитку особистост≥ в процес≥ здобутт¤ осв≥ти та вихованн¤ у р≥зних соц≥альних ≥нститутах, а також соц≥ально ор≥Їнтована д≥¤льн≥сть осв≥тн≥х, наукових, культурних та ≥нших заклад≥в, установ ≥ соц≥альних служб, ¤к≥ спри¤ють форму-ванню соц≥альноњ активност≥ д≥тей ти молод≥ в процес≥ вир≥шенн¤ сусп≥льних, пол≥тичних, економ≥чних та ≥нших проблем сусп≥льства.

ƒл¤ соц≥альноњ роботи в наш≥й крањи≥ (з моменту њњ зародженн¤ ≥ до нин≥шнього часу) характерна дом≥нуюча роль соц≥альноњ педагог≥ки та соц≥ального вихованн¤. ѕри цьому важливо по¤снити, що пон¤тт¤ "соц≥альна педагог≥ка" не Ї тотожним пон¤ттю "шк≥льна соц≥альна ро 6ота". —оц≥альна педагог≥ка, соц≥ально-педагог≥чна служба (педагог≥ка в≥дносин у соц≥ум≥) розгл¤даЇтьс¤ ¤к базова ≥нтегративна основа в систем≥ служб соц≥альноњ допомоги населенню, ¤ка даЇ змогу своЇчасно д≥агностувати, ви¤вл¤ти ≥ педагог≥чно доц≥льно впливати на в≥дносини в соц≥ум≥, на розвиток р≥зноман≥тних ≥н≥ц≥атив, формуванн¤ ц≥нн≥сних ор≥ентац≥й особистост≥, њњ ставленню до себе, свого ф≥зичного ≥ мораль-ного здоров'¤, до оточуючого середов≥ща. ѕров≥дною функц≥Їю соц≥альноњ педагог≥ки Ї функц≥¤ ≥нтегративна. ¬она покликана забезпечити ≥нтеграц≥ю наукових знань про вихованн¤ людини ¤к соц≥альноњ ≥стоти, розвинути духовн≥ взаЇмини особистост≥ та сусп≥льства. —феру соц≥ально-педагог≥чних досл≥джень становить науково-практичний анал≥з виховного потенц≥алу сусп≥льства, напр¤ми його актуал≥зац≥њ, визначенн¤ р≥зних форм ≥нтеграц≥њ сусп≥льно-виховних зусиль, спр¤мо ваних на формуванн¤ творчоњ особистост≥.

–еальн≥ можливост≥ виховного потенц≥алу сусп≥льства соц≥альна педагог≥ка розгл¤даЇ у зв'¤зку ≥з систеемою д≥ючих соц≥альних. фактор≥в, —еред них першор¤дне значенн¤ мають с≥м'¤, сус≥дство, навчальний ≥ трудовий колектив, друз≥, неформальн≥ групи, засоби масовоњ .≥нформац≥њ, а також мистецтво, пол≥тика, економ≥ка; еколог≥¤, њх урахуванн¤, а також забезпеченн¤ педагог≥чно доц≥льноњ орган≥зац≥њ в≥дношень у взаЇмод≥њ ≥ндив≥да з середовищем ≥ Ї головним завданн¤м соц≥ального педагога. „ерез взаЇмини школи ≥ с≥м'њ зд≥йснюЇтьс¤ взаЇмозв'¤зок ≥з позашк≥льним середовищем. ” зв'¤зку з цим школа повинна стати в≥дкритою соц≥ально-педагог≥чною системою,  через ¤ку зд≥йснюЇтьс¤ формуванн¤ творчоњ спр¤мованост≥ людськоњ д≥¤льност≥.

¬иникненн¤ соц≥альноњ педагог≥ки ¤к нового напр¤му педагог≥чних тань е результатом посиленн¤ соц≥альноњ функц≥њ загальноњ педагог≥ки. ќб'Їктивн≥ умови цього процесу м≥ст¤тьс¤ в особливост¤х розвитку су масного сусп≥льства й необх≥дност≥ вир≥шенн¤ тих актуальних завдань, що постали на даному етап≥.

”с≥ ц≥ фактори р≥зною м≥рою впливають на кожну конкретну лю дину. ƒинам≥ка њх. розвитку ≥ впливу залежить в≥д р≥вн¤ розвитку сусп≥льства, Ќ“–, ≥ндив≥дуальних ¤костей особистост≥. ѕров≥дн≥ завданн¤ соц≥альноњ педагог≥ки:
Х вивченн¤ д≥њ об'Їктивних ≥ суб'Їктивних фактор≥в соц≥ального середовища, характеру њх впливу на формуванн¤ особистост≥;
Х досл≥дженн¤ законом≥рностей та перспектив соц≥ально-педагог≥чноњ взаЇмод≥њ особистост≥ та середовища;
Х розробка механ≥зм≥в регулюванн¤ й корекц≥њ в≥дносин особистост≥ та сусп≥льства.

¬ир≥шенн¤ цих завдань зд≥йснюЇтьс¤ соц≥альною педагог≥кою у межах сучасного в≥др≥зку часу, стосовно конкретноњ держави, з урахуванн¤м найближчих перспектив њњ розвитку. ѕрактичний зм≥ст указаних вище завдань реал≥зуЇтьс¤ у соц≥альн≥й д≥¤льност≥ сусп≥льства ≥ пол¤гаЇ у:
Х визначенн≥ шл¤х≥в створенн¤ оптимального режиму навчально-виховного процесу в навчальних закладах в умовах м≥кросередовища;
Х створенн≥ педагог≥чних технолог≥й ≥нтеграц≥њ виховних зусиль сусп≥льства ("педагог≥ки середовища", за визначенн¤м —. “. Ўацького);
Х досл≥дженн≥ фактор≥в, що впливають на в≥дхиленн¤ у повед≥нц≥ неповнол≥тн≥х;
Х вивченн≥ впливу соц≥ального середовища на формуванн¤ р≥вн¤ соц≥альноњ зр≥лост≥ особистост≥ та готовност≥ випускник≥в шк≥л, ѕ“”, техн≥кум≥в, коледж≥в тощо до виконанн¤ необх≥дних сусп≥льству соц≥альних функц≥й ≥ ролей; п≥дтримка та соц≥альна реаб≥л≥тац≥¤ д≥тей, ¤к≥ живуть у неспри¤тливих соц≥альних умовах.

¬ажливим аспектом соц≥альноњ педагог≥ки виступаЇ керуванн¤ обставинами, ¤к≥ пр¤мо або опосередковано д≥ють на вихованц≥в, орган≥зац≥¤ цих обставин в оптимальну систему, що забезпечуЇ сусп≥льству необх≥дний виховний ефект.

ѕров≥дн≥ категор≥њ соц≥альноњ педагог≥ки
—оц≥альна педагог≥ка, ¤к ≥ кожна наука, маЇ своњ категор≥њ. ѕров≥дними категор≥¤ми ц≥Їњ педагог≥чноњ галуз≥ Ї соц≥альне середовище та соц≥ал≥зац≥¤ особистост≥. ѓх доповнюють категор≥њ соц≥альноњ ситуац≥њ у формуванн≥ особистост≥ та соц≥альноњ адаптац≥њ. Ѕезумовно, ц≥ пров≥дн≥ категор≥њ т≥сно пов'¤зан≥ ≥з загальнопедагог≥чними та загальнопси-холог≥чними категор≥¤ми, ¤к≥ у заруб≥жн≥й та в≥тчизн¤н≥й практиц≥ розгл¤даютьс¤ ¤к форми ≥ методи соц≥альноњ педагог≥ки: соц≥альне вихованн¤, соц≥альне навчанн¤, самовихованн¤, самоосв≥та, соц≥альна допомога, самодопомога, соц≥альна активн≥сть, самозбереженн¤, самоконтроль, самооц≥нка, саморегул¤ц≥¤, самоп≥знанн¤, самовладанн¤ та ≥нш≥.

—оц≥ал≥зац≥¤ означаЇ, сусп≥льний. —оц≥ал≥зац≥¤ Ч ≥сторично зумовлений процес розвитку особистост≥, наданн¤ та засвоЇнн¤ ≥ндив≥дом ц≥нностей, норм, установок, зразк≥в повед≥нки, шо_ притаманн≥ даному сусп≥льству. …ого результатом Ї активне в≥дтво-ренн¤ особист≥стю набутого соц≥ального досв≥ду ” своњй д≥¤льност≥ та сп≥лкуванн≥. —оц≥ал≥зац≥¤ може в≥дбуватис¤ ¤к в умовах вихованн¤, тобто ц≥леспр¤мованого формуванн¤ вихованц¤, так ≥ в умовах стих≥йного впливу на особист≥сть.

ћета соц≥ал≥зац≥њ пол¤гаЇ в тому, щоб допомогти вихованцев≥ вижити в сусп≥льному потоц≥ криз ≥ революц≥й Ч еколог≥чн≥й, енергетичн≥й, ≥нформативн≥й, комп'ютерн≥й тощо, оволод≥ти досв≥дом старших, зрозум≥ти своЇ покликанн¤, визначити власне м≥сце в сусп≥льств≥, самост≥йно знайти шл¤хи найефективн≥шого самовизначенн¤ вл ньому. ѕри цьому людина в процес≥ соц≥ал≥зац≥њ прагне до самоп≥знанн¤, са-моосмисленн¤, самовдосконаленн¤. ÷≥ процеси стулюють не пасивну адаптац≥ю, а розвиток активного творчого самоствердженн¤ у сусп≥льств≥. ѕроцес включенн¤ ≥ндив≥да у систему сусп≥льних в≥дносин маЇ двосторонн≥й характер. 3 одного боку, ≥ндив≥д засвоюЇ соц≥альний досв≥д, притаманний даному, сусп≥льству, а з другого - активно в≥дтворюЇ у своњй д≥¤льност≥ та в≥дносинах систему соц≥альних, зв'¤зк≥в, ¤ка закодована у соц≥альному досв≥д≥ людства.

—оц≥ально-психолог≥чн≥ механ≥зми соц≥ал≥зац≥њ п≥дростаючих покол≥нь ви¤вл¤ютьс¤ в процес≥ ≥дентиф≥кац≥њ та ≥нтер≥оризац≥њ.
≤дентиф≥кац≥¤ (лат. ототожнювати) Ч процес ототожненн¤ ≥ндив≥дом себе з ≥ншими людьми, групою, колективом, ¤кий допомагаЇ оволод≥вати р≥зними видами д≥¤льност≥, засвоювати соц≥альн≥ норми та ц≥нност≥, приймати соц≥альн≥ рол≥. ¬ид≥л¤ють три форми ≥дектиф≥кац≥њ:
а) пр¤ме емоц≥йне ототожненн¤ з реальною або нереальною людиною (наприклад) упод≥бленн¤ одному з батьк≥в у ранньому дитин-ств≥ або к≥ногерою у п≥дл≥тковому в≥ц≥). ÷¤ форма дом≥нуЇ на початкових етапах соц≥ал≥зац≥њ особистост≥;
6) прирахуванн¤ до певноњ ном≥нальноњ соц≥альноњ групи (в≥ковоњ, нац≥ональноњ тощо). Ќаприклад, соц≥альн≥ меж≥ повед≥нки у зв'¤зку ≥з зарахуванн¤м себе до т≥Їњ чи ≥ншоњ в≥ковоњ групи (пор≥вн¤но з реальним в≥ком особи) можуть проходити м≥ж ≥нфантил≥змом та акселерац≥Їю, "доросл≥стю";
в) зарахуванн¤ (з в≥дчутт¤м належност≥) себе особою певноњ соц≥альноњ групи, колективу, малоњ групи. јктивне засвоЇнн¤ ≥ндив≥дом соц≥альноњ повед≥нки, групових норм ≥ ц≥нностей зд≥йснюЇтьс¤ у сп≥льн≥й д≥¤льност≥, насамперед, у трудових колективах. “ому цей механ≥зм соц≥ал≥зац≥њ д≥Ї на б≥льш св≥домих етапах розвитку людини.

≤нтер≥оризац≥¤ сусп≥льних ≥деал≥в у молод≥жному середовињц≥ пов'¤зана з пошуками реальних "приклад≥в дл¤ насл≥дуванн¤" та з характером у¤влень про шл¤хи реал≥зац≥њ ≥деал≥в.  ризова обстановка в держав≥, крах сформованих ран≥ше сусп≥льних ≥деал≥в спри¤ють розвитку у молод≥жному середовищ≥ аморальних ¤виш, дармоњдства. Ѕажанн¤ "жити не г≥рше за ≥нших" нер≥дко ототожнюЇтьс¤ у св≥домост≥ молод≥ не з працею, ¤к головним джерелом матер≥ального добробуту, а з "т≥ньовою" д≥¤льн≥стю. ” зв'¤зку з цим особливого значенн¤ набуваЇ такий механ≥зм соц≥ал≥зац≥њ, ¤к переконанн¤. —оц≥ал≥зована людина мусить бути здатною протисто¤ти тим чи ≥ншим неспри¤тливим життЇвим обставинам. "ѕовна" соц≥ал≥зац≥¤, тобто розчиненн¤ в соц≥ум≥ де¤коњ частини молод≥ св≥дчить про в≥дсутн≥сть т≥Їњ активност≥, ¤ка дозвол¤Ї виб≥рково сприймати та оц≥нювати оточуючу д≥йсн≥сть. ” зв'¤зку з цим переконанн¤ ¤к ум≥нн¤ лог≥чно впор¤дковувати факти, робити висновки, анал≥зувати њх, використовувати методи п≥знанн¤ сусп≥льства та самоп≥знанн¤ Ї важливим механ≥змом соц≥ал≥зац≥њ особистост≥.

¬ир≥шальне значенн¤ у формуванн≥ повед≥нки, ¤ка б в≥дпов≥дала сусп≥льному ≥деалу, в переор≥Їнтац≥њ та перебудов≥ св≥домост≥ особи маЇ самовихованн¤. ¬оно починаЇтьс¤ з осмисленн¤ себе ¤к члена сусп≥льства, своњх позиц≥й в ньому, ставленн¤ до природи, Ѕатьк≥вщи-ни, людей, с≥м'њ, ровесник≥в. ѕроцес самовихованн¤ стаЇ усп≥шним лише тод≥, коли дитина починаЇ розум≥ти себе, осмислювати своЇ м≥сце в св≥т≥, замислюватись над своњм майбутн≥м.

«асвоЇнн¤ певних норм, оц≥нок, типових соц≥альних ситуац≥й, вир≥шенн¤ нагальних проблем шл¤хом використанн¤ засоб≥в стимулюванн¤ соц≥альноњ повед≥нки та д≥й називаЇтьс¤ соц≥альною адаптац≥Їю.

«авд¤ки д≥њ цього механ≥зму ≥ндив≥д ви¤вл¤Ї свою соц≥альну активн≥сть (або пасивн≥сть), виробл¤Ї навички творчоњ спр¤мованост≥ в соц≥альн≥й ситуац≥њ, тобто процес соц≥ал≥зац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ б≥льш активно ≥ динам≥чно.

ƒруга пров≥дна категор≥¤ соц≥альноњ педагог≥ки Ч це соц≥альне середовище. ” психолог≥њ та педагог≥ц≥ соц≥альне середовище визначаЇтьс¤ ¤к суб'Їктивно пережита людиною об'Їктивна реальн≥сть. —оц≥альне середовище Ч це своЇр≥дний показник ≥нтер≥оризац≥њ особист≥стю культури, р≥вн¤ соц≥ального розвитку, способу житт¤, ц≥нностей сусп≥льства.

¬плив соц≥ального середовища на формуванн¤ особистост≥ зд≥йснюЇтьс¤ лише в тому випадку ≥ т≥Їю м≥рою, ¤кою особист≥сть сама в результат≥ активного ставленн¤ до соц≥ального середовища здатна вз¤ти його ¤к ор≥Їнтир у своњй життЇд≥¤льност≥. ¬ такому раз≥ правом≥рно говорити про сп≥вв≥дношенн¤ пров≥дного впливу соц≥ального середовища ≥ конкретного ставленн¤ до нього ќсобистост≥ ÷≥ характеристики становл¤ть зм≥ст соц≥альноњ ситуац≥њ. «алежно в≥д в≥кових особливостей, умов проживанн¤, внутр≥шн≥х процес≥в розвитку особистост≥ зм≥нюютьс¤ њњ переживанн¤, ставленн¤ до оточуючого св≥ту, тобто формуЇтьс¤ соц≥альна ситуац≥¤ розвитку.

—оц≥альна адаптац≥¤ Ч це процес активного пристосуванн¤ ≥ндив≥да до зм≥неного середовища за допомогою р≥зних засоб≥в. ¬ умовах нестаб≥льного соц≥ально-економ≥чного статусу сусп≥льства проблеми соц≥альноњ адаптац≥њ мають важливе значенн¤, ÷е пов'¤зане з тим, що соц≥альна адаптац≥¤ особистост≥ мас дв≥ форми; активну, коли ≥ндив≥д прагне вплинути на середовище, зм≥нити його, тобто активно вводить у промес соц≥ал≥зац≥њ, ≥ пасивну, коли в≥н не вступаЇ у взаЇмод≥ю з середовищем, не прагне зм≥нити його, визнати пануюч≥ у ньому норми, оц≥нки, засоби д≥¤льност≥. ѕоказником низькоњ соц≥альноњ адаптац≥њ Ї перех≥д в ≥нше соц≥альне середовище, аномал≥њ (р≥зн≥ види порушень в ц≥нн≥сно-нормативн≥й систем≥ сусп≥льства), в≥дхиленн¤ у повед≥нц≥.

ѕроблеми соц≥альноњ адаптац≥њ особливо гостро в≥дчуваютьс¤ у молод≥жному середовищ≥. ¬они позначаютьс¤ ≥ на псих≥чному здоров'њ молодоњ людини, ≥ на формуванн≥ њњ ц≥нн≥сних норм, ≥ на формах повед≥нки. «ростанн¤ к≥лькост≥ д≥тей, схильних до дев≥антноњ повед≥нки, св≥дчить про дом≥нуванн¤ саме низькоњ соц≥альноњ адаптац≥њ ц њх соц≥альному розвитку. “ому категор≥¤ соц≥альноњ адаптац≥њ стаЇ важливою категор≥Їю пон¤т≥йного апарату соц≥альноњ педагог≥ки, а також
предметом глибокого практичного вивченн¤ ≥ втручанн¤.

“аким чином, соц≥альна педагог≥ка ¤к наука, ¤к галузь загальноњ педагог≥ки маЇ ч≥тко визначений зм≥ст, предмет, завданн¤, принципи, категор≥њ, њњ науково-теоретичиу структуру складають:
агог≥ка Ч наука, що вивчаЇ проблеми попередженн¤ в≥дхилень у повед≥нц≥ д≥тей та п≥дл≥тк≥в;
герог≥ка Ч соц≥ально-педагог≥чн≥ проблеми людей похилого в≥ку;
андрагог≥ка Ч наука про осв≥ту та вихованн¤ людини прот¤гом усього житт¤;
в≥ктимолог≥¤ Ч наука, що вивчаЇ р≥зн≥ категор≥њ людей, ¤к≥ стали жертв ми неспри¤тливих умов соц≥ал≥зац≥њ та насильства.

ƒо кола питань, що розгл¤даютьс¤ соц≥альною педагог≥кою, вхо д¤ть проблеми правового захисту дитини та с≥м'њ, питанн¤ розвитку дит¤чих ≥н≥ц≥ативї вихованн¤ д≥тей з дев≥антною повед≥нкою, груп "ризику", р≥зн≥ аспекти допомоги д≥т¤м-≥нйал≥дам, д≥т¤м-сиротам, жертвам обставин тощо.

—оц≥альна педагог≥ка маЇ давн≥ традиц≥њ. ” наш час вона набуваЇ псе б≥льшоњ значущост≥ ¤к в систем≥ педагог≥чних дисципл≥н, так ≥ в соц≥альн≥й робот≥. —учасн≥ публ≥кац≥њ р¤сн≥ють терм≥нами "соц≥альна педагог≥ка", "соц≥альне вихованн¤", "соц≥альна робота з молоддю", що св≥дчить, ¤к зазначаЇ в≥домий н≥мецький педагог √ермам –ьорс, про настанн¤ соц≥ально-педагог≥чноњ ери. “ак, в Ќ≥меччин≥ близько поло вини соц≥альних прац≥вник≥в мають квал≥ф≥кац≥ю соц≥ального педагога. ¬ипускники навчальних заклад≥в одержують диплом ≥з спец≥альност≥ "соц≥альний педагог/соц≥альний прац≥вник". ” ‘ранц≥њ та ≤тал≥њ переважна частина спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ працюють у соц≥альн≥й сфер≥, отриму ють квал≥ф≥кац≥ю "ан≥матор" (с фр. означаЇ надихати, спонукати до ¤коњ-небудь д≥¤льност≥) ≥ "педагог". ” Ўвец≥њ в п≥дл≥ткових клубах працк ють штатн≥ педагоги. ¬ ƒан≥њ пор¤д ≥з п≥дготовкою соц≥альних прац≥вник≥в ведетьс¤ профес≥йна п≥дготовка соц≥альних педагог≥в. ўо стосуЇтьс¤ англомовних крањн, то в англ≥йськ≥й мов≥ терм≥н осв≥та, вихованн¤ прот¤гом багатьох рок≥в асоц≥ювавс¤ лише ≥з шк≥льною та позашк≥льною осв≥тою. ќднак в останн≥ роки спостер≥гаютьс¤ де¤к≥ зм≥ни у погл¤дах на цей терм≥н, його меж≥, чому спри¤ло поширенн¤ ≥дей щодо "педагог≥ки поневолених". ƒе¤к≥ автори пов'¤зують педагог≥ку, а також соц≥альну педагог≥ку т≥льки з дитинством. як альтернатива з'¤вивс¤ терм≥н андрагог≥ка, ¤ким позна чаЇтьс¤ та сфера педагог≥ки, ¤ка маЇ в≥дношенн¤ до дорослоњ людини ≥ розгл¤даЇ проблеми осв≥ти ≥ вихованн¤ людини прот¤гом усього житт¤. «≥ставл¤ючи педагог≥ку з соц≥альною роботою, заруб≥жн≥ досл≥дники зазначають, що соц≥альна робота складаЇтьс¤ з соц≥ального контролю, соц≥ального зах≥сту та ≥нших елемент≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ в залежност≥ в≥д потреб кл≥Їнт≥в та ≥нших обставин ≥ так само, ¤к ≥ педагог≥ка, маЇ справу ≥нколи з непок≥рним об'Їктом вихованн¤, а ≥нколи з поступливою людиною. ќднак головне њњ завданн¤ пол¤гаЇ у спри¤нн≥ розкриттю того позитивного потенц≥алу, ¤кий Ї в кожн≥й людин≥. Ќезважаючи на де¤ку зовн≥шню в≥дм≥нн≥сть педагог≥ки ≥ соц≥альноњ педагог≥ки, вони т≥сно взаЇмопов'¤зан≥. ѕедагог≥чна д≥¤льн≥сть завжди була одн≥Їю з к≥лькох р≥вних «а своЇю значущ≥стю сфер -соц≥альноњ роботи. —учасн≥ педагог≥чн≥ ≥дењ мають в≥дношенн¤ не т≥льки до системи шк≥льноњ або позашк≥льноњ 'осв≥ти ≥ вихованн¤, а й до практики соц≥альною обслуговуванн¤. ѕедагог≥чна п≥дготовка виступаЇ в усьому процес≥ навчанн¤ соц≥альних прац≥вник≥в обов'¤зковою складовою частиною.

—оц≥альна робота Ч специф≥чна д≥¤льн≥сть уповноважених орган≥в держави та об'Їднань громад¤н, спр¤мована на соц≥альне обслуговуванн¤, в тому числ≥ соц≥альне страхуванн¤, наданн¤ соц≥альних послуг, соц≥альноњ допомоги громад¤нам, а також зд≥йсненн¤ соц≥альноњ проф≥лактики ≥ соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ з метою реал≥зац≥њ та захисту еко-ном≥чних, соц≥альних, еколог≥чних прав, духовних ≥ культурних запит≥в людини.

ќсновн≥ принципи реал≥зац≥њ соц≥альноњ роботи з молоддю в сусп≥льств≥:
Х принцип наданн¤ соц≥альноњ допомоги молод≥й людин≥, незалежно в≥д њњ нац≥ональност≥, походженн¤, соц≥ального статусу, сфери зайн¤тост≥, м≥сц¤ проживанн¤, рел≥г≥йноњ належност≥;
Х принцип гуманност≥, ¤кий означаЇ ор≥Їнтац≥ю
а) на пр≥оритет загальнолюдських ц≥нностей, ¤к≥ включають погл¤д на людину в њњ взаЇмозв'¤зках ≥з природою, сусп≥льством, глобальними проблемами, продиктованими особливост¤ми та реал≥¤ми ¤дерного в≥ку, загальнолюдською культурою, а також такими загальнолюдськими ц≥нност¤- -ми, що с¤гають кор≥нн¤м у родинне середовище ≥ фундаментальн≥ основи моральност≥;
б) на поЇднанн¤ ≥нтерес≥в сусп≥льства ≥ потреб особистост≥ в отриманн≥ соц≥альних послуг;
Х принцип поЇднанн¤ допомоги ≥з самодопомогою, суть ¤кого Ч спиратис¤ на позитивний потенц≥ал особистост≥ та њњ прагненн¤ сприйн¤ти соц≥альний вплив;
Х принцип ≥нтеграц≥њ, ¤кий передбачав взаЇмод≥ю зусиль ус≥х соц≥альних ≥нститут≥в, зац≥кавлених у продуктивному процес≥ соц≥ал≥зац≥њ особистост≥;
Х принцип адаптац≥њ, що визначаЇ особливост≥ включенн¤ р≥зних категор≥й молод≥ у соц≥ально значущу д≥¤льн≥сть;
Х припц≥п узгодженост≥ короткотривалих ≥ довготривалих перспектив соц≥ал≥зац≥њ особистост≥, що передбачаЇ взаЇмод≥ю державноњ та особист≥сноњ програм ф≥зичного, культурного, осв≥тнього, псих≥чного розвитку;
Х принцип комплексного п≥дходу, ¤кий означаЇ використанн¤ широкого спектра прийом≥в ≥ засоб≥в вир≥шенн¤ проблем соц≥ал≥зац≥њ кожноњ особистост≥ державними, громадськими й приватними установами та орган≥зац≥¤ми;
Х принцип етичност≥, що в≥дображаЇ характер д≥¤льност≥, спр¤мованоњ на обробку на¤вноњ ≥нформац≥њ та збереженн¤ конф≥денц≥йност≥;
Х принцип поваги до особистост≥, ¤кий передбачаЇ опору на позитивн≥ фактори в њњ розвитку та наданн≥ допомоги;
Х принцип партнерства ≥ взаЇмноњ дов≥ри ¤к основи продуктивноњ взаЇмод≥њ у соц≥альному становленн≥ молод≥;
Х принцип безкоштовност≥ обслуговуванн¤ ≥ коштовност≥ послуг, що визначаЇ види та способи розрахунку за надан≥ послуги залежно в≥д соц≥ального статусу особистост≥ у сусп≥льств≥, њњ ф≥зичного та псих≥чного стану.

—оц≥альна робота з молоддю маЇ враховувати:
Х сфери життЇд≥¤льност≥ д≥тей, п≥дл≥тк≥в, молод≥ (навчальн≥ заклади, м≥сц¤ проживанн¤, м≥сце роботи, дозв≥лл¤);
Х актуальн≥ й найтипов≥ш≥ соц≥альн≥ та психолог≥чн≥ проблеми д≥тей, п≥дл≥тк≥в, молод≥ (наприклад, правовий захист, проф≥лактика в≥дхилень у повед≥нц≥, психолог≥чн≥ проблеми сп≥лкуванн¤ тощо);
Х категор≥њ д≥тей, п≥дл≥тк≥в ≥ молод≥ (в≥к, стать, соц≥альний статус).

—оц≥альна робота з молоддю в ”крањн≥ забезпечуЇтьс¤:
а) зац≥кавленою участю в њњ орган≥зац≥њ м≥н≥стерств, центральних орган≥в державноњ виконавчоњ влади, м≥сцевих орган≥в влади ≥ самовр¤дуванн¤, навчальних заклад≥в, п≥дприЇмств та орган≥зац≥й;
б) м≥цною базою законодавчих акт≥в держави та нормативних знань про права й обов'¤зки людини у сусп≥льств≥;
в) орган≥чним поЇднанн¤м державних ≥ громадських, госпрозрахункових ≥ безкоштовних засад соц≥альноњ роботи;
г) диференц≥йованим п≥дходом до р≥зних категор≥й молод≥ та на¤вних у них проблем;
реаб≥л≥тац≥њ;
е) системн≥стю ≥ безперервн≥стю соц≥альноњ роботи.

—оц≥альна робота з молоддю зд≥йснюЇтьс¤ мережею центр≥в соц≥альних служб дл¤ молод≥, ¤к≥ Ї сукупн≥стю р≥знопроф≥льних установ, д≥¤льн≥сть ¤ких спр¤мована на в≥дродженн¤ зруйнованих соц≥ально-економ≥чних, пол≥тичних, медико-еколог≥чних, правових, психолого-педагог≥чних та ≥нших умов, що забезпечують на сучасному р≥вн≥ розвиток ≥ виживанн¤ молод≥, њњ повну самореал≥зац≥ю.

ƒо основних форм орган≥зац≥њ соц≥альноњ роботи сл≥д в≥днести;
* ≥ндив≥дуальну, сутн≥сть ¤коњ пол¤гаЇ у зд≥йсненн≥ соц≥альноњ допомоги, соц≥альних послуг ≥ соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ в≥дпов≥дно до потреб особистост≥ та характеру проблем, ¤к≥ постали перед нею;
* групову, призначенн¤м ¤коњ Ї орган≥зац≥¤ соц≥альне значущих ≥н≥ц≥атив, участ≥ особистост≥ у соц≥альне спр¤мован≥й д≥¤льност≥ громадських об'Їднань та орган≥зац≥й;
* орган≥зац≥ю соц≥альне корисноњ д≥¤льност≥, в тому 'числ≥ доброд≥йноњ;
* соц≥альне навчанн¤ (соц≥альна осв≥та), ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ в р≥зних типах навчально-виховних державних ≥ приватних осв≥тн≥х заклад≥в ≥ пов'¤зане з дос¤гненн¤м певного р≥вн¤ соц≥альноњ осв≥ти;
* соц≥ально-психолого-педагог≥чну та юридичну п≥дтримку, призначенн¤м ¤коњ Ї профес≥йна допомога та посередницька д≥¤льн≥сть профес≥онал≥в у вир≥шенн≥ р≥зноман≥тних проблем особистост≥ та колективу,
* консультуванн¤, в ход≥ ¤кого ви¤вл¤ютьс¤ та накреслюютьс¤ основн≥ напр¤ми виходу з проблеми, що хвилюЇ особист≥сть.

Ќауково обгрунтован≥ та своЇчасно застосован≥ д≥њ держави, центр≥в соц≥альних служб дл¤ молод≥, спец≥альних установ, профес≥онал≥в та волонтер≥в, спр¤мован≥ на:
Х попередженн¤ можливих ф≥зичних, психолог≥чних ≥ соц≥окультурних з≥ткнень окремих ≥ндив≥д≥в ≥ груп ризику;
Х збереженн¤, п≥дтриманн¤ ≥ захист нормального р≥вн¤ житт¤ ≥ здоров'¤ людей;
Х спри¤нн¤ молодим люд¤м у дос¤гненн≥ поставлених ц≥лей ≥ розкритт≥ њх внутр≥шнього потенц≥алу.

¬ходженн¤ ”крањни в новий пер≥од продуктивного розвитку вс≥х сфер соц≥ального житт¤, в≥дновленн¤ державност≥, актуал≥зац≥¤ багатого культурно-≥сторичного досв≥ду ≥ в≥дродженн¤ традиц≥й нац≥онального вихованн¤ - все це висуваЇ на перший план проблему соц≥альноњ роботи з молоддю, ¤ка за умов ≥снуванн¤ тотал≥тарного сусп≥льства втратила соц≥альне значущ≥ ор≥Їнтири. ƒеф≥цит структури особистост≥, незатребуван≥сть њњ духовного, емоц≥йного та ф≥зичного потенц≥ал≥в наклали значний в≥дбиток на можливост≥ соц≥ального розвитку, установки, мотиви, потреби, звички, в≥дчутт¤ повноти житт¤, здатност≥ до навчанн¤ ≥ т. п. ƒеструктивна динам≥ка соц≥ал≥зац≥њ де¤коњ частини молод≥ ви¤вилас¤ у на¤вност≥ в нењ стресових ситуац≥й, стан≥в напруженн¤, ¤к≥ ведуть до по¤ви помилок у мисленн≥, соц≥альних д≥¤х, профес≥йн≥й д≥¤льност≥.

ћолодь Ч це та категор≥¤ населенн¤ ”крањни, ¤ка визначаЇтьс¤ в≥ком в≥д 15 до 28 рок≥в. ¬она завжди виступаЇ ¤к одна з продуктивних сил сусп≥льства. ќднак за даними статистики, починаючи з 1985 року у б≥льшост≥ областей ”крањни утримуЇтьс¤ ч≥тка тенденц≥¤ до спаду народжуваност≥, досить в≥дчутною стаЇ тенденц≥¤ до стар≥нн¤ населенн¤, особливо у виробничих галуз¤х, в≥д ¤ких у першу чергу залежить можлив≥сть виходу ”крањни з економ≥чноњ кризи. ÷≥ негативн≥ ¤вища насторожують, оск≥льки в≥домо, що дл¤ забезпеченн¤ спадкоЇмност≥ знань, досв≥ду профес≥йноњ майстерност≥, з одного боку, та впровадженн¤ нових технолог≥й, виробництв Ч з ≥ншого, сп≥вв≥дношенн¤ молодших ≥ старших в≥кових груп маЇ бути 20:60; однак зараз воно становить 20:80, що абсолютно не в≥дпов≥даЇ потребам сусп≥льства.

” соц≥альний патронаж включен≥ практично вс≥ категор≥њ молод≥, ¤ка в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ потребують соц≥альноњ допомоги, соц≥альноњ п≥дтримки, соц≥ального забезпеченн¤ та соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ. “акими категор≥¤ми Ї:
працююча молодь
безроб≥тна молодь
д≥ти ≥ молодь, ¤к≥ навчаютьс¤
молод≥ с≥м'њ
д≥ти ≥ молодь, ¤к≥ мають в≥дхиленн¤ у здоров'њ (д≥ти-≥нвал≥ди ≥ молод≥ ≥нвал≥ди)
д≥ти ≥ молодь, ¤к≥ мають в≥дхиленн¤ у повед≥нц≥
молод≥жн≥ та дит¤ч≥ орган≥зац≥њ й об'Їднанн¤
обдарован≥ д≥ти ≥ молодь
сироти й д≥ти, батьки ¤ких позбавлен≥ батьк≥вських прав
б≥женц≥, переселенц≥.

—оц≥ально-економ≥чн≥ та осв≥тн≥ реформи, що проводились ≥ провод¤тьс¤ у сучасному сусп≥льств≥, ви¤вилис¤ неспроможними дати над≥йн≥ гарант≥њ молод≥ у вир≥шенн≥ ц≥лого р¤ду проблем щодо забезпеченн¤ њњ життЇвого та профес≥йного р≥вн≥в, оск≥льки в цих реформах молод≥жн≥ програми не отримали належного розвитку. ¬их≥д на нов≥ р≥вн≥ соц≥альноњ роботи вимагаЇ формуванн¤ духов- ност≥, про¤ву активного ставленн¤ особистост≥ до д≥йсност≥, поЇднанн¤ ум≥нн¤ сучасноњ людини користуватис¤ головним надбанн¤м демократичного сусп≥льства Ч свободою ≥з формуванн¤м у нењ вимогливост≥ до себе.

¬ажливим питанн¤м сучасною сусп≥льства у вир≥шенн≥ проблеми соц≥альноњ роботи з молоддю е виб≥р нею системи ц≥нностей, традиц≥йних дл¤ украњнською народу, а також створенн¤ власноњ ≥Їрарх≥њ ц≥нностей, що набувають особливою значенн¤ в умовах в≥дродженн¤ украњнськоњ державност≥ та зм≥цненн¤ њњ законодавчоњ основи.

√оловною метою соц≥альноњ роботи з молоддю Ї створенн¤ умов дл¤ позитивно ор≥Їнтованоњ соц≥ал≥зац≥њ особистост≥, ¤ка спри¤Ї соц≥альному розвитку та самореал≥зац≥њ молодих покол≥нь в ≥нтересах особистост≥ та сусп≥льства. ¬она передбачаЇ взаЇмод≥ю двох пр≥оритетних аспект≥в д≥¤льност≥ держави. « одного боку Чце наданн¤ р≥зних вид≥в соц≥альноњ допомоги р≥зним категор≥¤м молод≥, що мають в н≥й потребу; а з ≥ншою Ч це соц≥альна проф≥лактика, спр¤мована на розкритт¤ творчою потенц≥алу молод≥, ¤ка стимулюЇ формуванн¤ в нењ ≥мун≥тету до р≥зноман≥тних негативних ¤вищ.

¬ключаючись у житт¤ сусп≥льства, д≥ти ≥ молодь опановують р≥зн≥ програми життЇд≥¤льност≥. ѕерша Ч це в≥дкрита осв≥тн¤ програма, в≥дображена в оф≥ц≥йних законах, документах, навчальних програмах шк≥л, позашк≥льних заклад≥в, установ ≥ спр¤мована па набутт¤ особист≥стю певною досв≥ду соц≥альних знань та ум≥нь. ƒруга Ч прихована програма соц≥ал≥зац≥њ особистост≥, зумовлена, част≥ше од все, характером в≥дносин, що складаютьс¤ у сусп≥льств≥. —аме ц¤ програма, здеб≥льшого, Ї орган≥зац≥йно нестаб≥льною, вона формуЇ емоц≥йний ≥ духовний св≥т молод≥, њњ у¤вленн¤ про себе ≥ про те, що думають про нењ ≥нш≥, хоч сусп≥льне житт¤ передбачаЇ, здеб≥льшого, реал≥зац≥ю першоњ програми. ¬одночас процеси безпосереднього становленн¤, внутр≥шнього розвитку особистост≥, формуванн¤ њњ емоц≥йно-вольовоњ сфери залишаютьс¤, ¤к правило, поза увагою сусп≥льства ≥ це зумовлюЇ про¤в у де¤коњ частини молод≥ дев≥антноњ повед≥нки.

—оц≥ал≥зац≥¤ зд≥йснюЇтьс¤ п≥д впливом фактор≥в, ¤к≥ умовно можна под≥лити на три групи:
1) макрофактори (сусп≥льство, держава, планета/космос);
2) мезофактори (етнокультурн≥ умови, тип поселенн¤, в ¤кому живе ≥ розвиваЇтьс¤ людина);
3) м≥крофактори (с≥м'¤, дит¤чий садок, школа, позашк≥льне сере довищЇ, рел≥г≥йн≥ установи, товариство однол≥тк≥в тощо).

”с≥ ц≥ фактори р≥зною м≥рою впливають на кожну конкретну лю дину. ƒинам≥ка њх розвитку ≥ впливу залежить в≥д р≥вн¤ розвитку сусшльства, Ќ“–, ≥ндив≥дуальних ¤костей особистост≥. ¬раховуючи багато р≥внев≥сть структури соц≥альною середовища на макрор≥вн≥, особливе значенн¤ дл¤ соц≥ал≥зац≥њ молод≥ мають:
Х спос≥б житт¤, тобто сукупн≥сть умов, ¤к≥ забезпечують життЇд≥¤ль н≥сть на вс≥х р≥вн¤х розвитку погреб, установок, диспозиц≥й особис тост≥;
Х умови,що забезпечують реал≥зац≥ю нагальних потреб особистост≥ (еколог≥чних, житлово-побутових);
Х умови, що забезпечують самоствердженн¤, самови¤вленн¤ особистост≥ на р≥вн≥ соц≥альних потреб (профес≥йне становленн¤, задоволенн¤ культурних потреб тощо).

ѕроцес входженн¤ особистост≥ в етнокультурн≥ в≥дносини, нац≥ональну систему вихованн¤ та осв≥ти спри¤Ї соц≥ал≥зац≥њ молод≥ на мезор≥вн≥. ќб'Їднуючи сукупн≥сть багатьох елемент≥в, мезор≥вень забезпечуЇ:
Х осв≥тн≥ ор≥Їнтац≥њ, властив≥ дл¤ сусп≥льства;
Х формуванн¤ культурних ц≥нностей та њх в≥дпов≥дн≥сть загально людським;
Х збереженн¤ ≥ в≥дтворенн¤ генофонду нац≥њ та розвињхж њњ ≥нтелектуального потенц≥алу.

ћ≥крор≥вень Ч це конкретн≥ умови житт¤ кожноњ особистост≥ (с≥м'¤, група, колектив), њњ розвитку в соц≥ально ор≥Їнтованих установах, громадських об'Їднанн¤х та орган≥зац≥¤х. —оц≥ал≥зац≥¤ особистост≥ на м≥крор≥вн≥ забезпечуЇ:
Х продуктивн≥ умови сп≥лкуванн¤, ¤к дом≥нуючого виду д≥¤льност≥ мо лод≥;
Х формуванн¤ соц≥альною статусу ≥ репутац≥њ особистост≥;
Х розвиток нормативно ц≥нн≥сноњ системи в≥дносин особистост≥.

 р≥м пон¤тт¤ "соц≥ал≥зац≥њ" Ї ще пон¤тт¤ "асоц≥ал≥зац≥њ особис тости, зумовлене також ¤к об'Їктивними, так ≥ суб'Їктивними факто рами. ¬ажлив≥шими з них Ї так≥,
Х в≥дх≥д держави в≥д проблем молод≥, тобто в≥дсутн≥сть законодавчоњ основи, насамперед правового захисту, умов соц≥альноњ, психолог≥ч ноњ, педагог≥чноњ п≥дтримки молод≥, оск≥льки на¤вн≥сть окремих закон≥в;
Х недосконал≥сть системи виховних вплив≥в на особист≥сть;
Х п≥двищенн¤ "р≥вн¤ тривожност≥" фактично кожноњ с≥м'њ, що пов'¤зано з нестаб≥льною економ≥чною ситуац≥Їю у крањн≥.

«авданн¤ соц≥ал≥зац≥њ пол¤гають у тому, щоб допомогти молод≥ зор≥Їнтуватис¤ у сусп≥льному потоц≥ ¤вищ Ч соц≥альних, еколог≥чних, енергетичних, ≥нформац≥йних, комп'ютерних, оволод≥ти досв≥дом старших покол≥нь, зрозум≥ти своЇ покликанн¤, визначити своЇ м≥сце у сусп≥льств≥, самост≥йно знайти шл¤хи найефективн≥шого функц≥онуванн¤ в ньому. ¬ процес≥ соц≥ал≥зац≥њ реал≥зуетьс¤ право на виживанн¤ ≥ розвиток, на ф≥зичне ≥ псих≥чне в≥дновленн¤, на соц≥альну ре≥нтеграц≥ю жертв зловживанн¤ та експлуатац≥њ, право на збереженн¤ ≥ндив≥дуальност≥, а також прагненн¤ до самоп≥знанн¤, самоосмисленн¤, самовдосконаленн¤. ÷≥ процеси в≥дбивають не пасивну адаптац≥ю, а розвиток активного творчого самоствердженн¤ у сусп≥льств≥, вм≥нн¤ позитивно впливати на процеси гуман≥зац≥њ в≥дносин у ньому.

Ќин≥ в ”крањн≥ соц≥альна робота з д≥тьми ≥ молоддю Ї пров≥дним завданн¤м к≥лькох м≥н≥стерств, в першу чергу м≥н≥стерств осв≥ти, охорони здоров'¤, с≥м'њ та молод≥, соц≥ального захисту населенн¤, внутр≥шн≥х справ. ѕроте ц≥л≥сноњ державноњ системи, ¤ка б ≥нтегрувала р≥зн≥ аспекти роботи з молоддю, поки що не ≥снуЇ.

ѕров≥дними принципами соц≥альноњ роботи сусп≥льства з молоддю Ї положенн¤, закладен≥ в «акон≥ ”крањни "ѕро спри¤нн¤ соц≥альному становленню та розвитку молод≥ в ”крањн≥". ќсновн≥ з них так≥:
Х повага до загальнолюдських ц≥нностей, прав людини ≥ народ≥в, ≥сторичних, культурних, нац≥ональних особливостей ”крањни, њњ природи;
Х безпосередн¤ участь молод≥ у формуванн≥ та реал≥зац≥њ пол≥тики та програм, що стосуютьс¤ сусп≥льства взагал≥ та молод≥ зокрема;
Х урахуванн¤ потреб д≥тей ≥ молод≥, сп≥вв≥днесенн¤ њх реал≥зац≥њ з економ≥чними можливост¤ми держави;
Х доступн≥сть дл¤ кожного молодого громад¤нина соц≥альних послуг ≥ р≥вн≥сть правових гарант≥й;
Х в≥дпов≥дальн≥сть держави за створенн¤ умов щодо саморозвитку ≥ само реал≥зац≥њ д≥тей ≥ молод≥;
Х Їдн≥сть зусиль держави, вс≥х верств сусп≥льстваї пол≥тичних ≥ громадських орган≥зац≥й, п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, установ та громад¤н у справ≥ соц≥ального становленн¤ та розвитку д≥тей ≥ молод≥;
Х в≥дпов≥дальн≥сть кожного молодого громад¤нина перед сусп≥льством ≥ державою за додержанн¤  онституц≥њ, законодавства ”крањни.

÷≥ принципи значною м≥рою гарантують розвиток законодавчоњ д≥¤льност≥ держави по забезпеченню р≥зних вид≥в соц≥альноњ роботи з д≥тьми ≥ молоддюї зд≥йснюють вплив на вир≥шенн¤ соц≥альних питань.

«аконодавч≥ акти сусп≥льства забезпечують:
Х соц≥альну справедлив≥сть ≥ вир≥внюванн¤ соц≥альних в≥дм≥нностей у молод≥жному середовищ≥;
Х створенн¤ ≥ п≥дтримку гарант≥й соц≥альноњ захищеност≥ молод≥ у суверенному сусп≥льств≥, а також тих, хто з нею працюЇ; |
Х розвиток дит¤чих ≥ молод≥жних ≥н≥ц≥атив, стимулюванн¤ соц≥альноњ активност≥ д≥тей ≥ молод≥;
Х захист державною владою людськоњ г≥дност≥ ≥ гарантован≥ зобов'¤занн¤ щодо забезпеченн¤ умов житт¤ ≥ пл≥дноњ д≥¤льност≥ молод≥;
Х р≥вн≥ права вс≥х категор≥й д≥тей ≥ молод≥, заборона дискрим≥нац≥њ на основ≥ пол≥тичнихї соц≥альних, економ≥чних, генетичних, статевих в≥дм≥нностей;
Х охорону шлюбу, с≥м'њ та материнства;
Х свободу ви¤ву дит¤чих ≥ молод≥жних ≥н≥ц≥атив, входженн¤ њх до ≥н-ших соц≥альне значущих орган≥зац≥й;
Х створенн¤ умов соц≥альноњ адаптац≥њ д≥тей ≥ молод≥, ¤к≥ потребують спец≥ально орган≥зованого патронажу сусп≥льства.

“аким чином, в еп≥центр≥ соц≥альноњ роботи з д≥тьми ≥ молоддюї незалежно в≥д багатор≥вневоњ структури —усп≥льства ≥ на¤вност≥ ≥Їрарх≥њ ц≥нностей особистост≥, повинн≥ знаходитис¤:
Х норми, що регулюють д≥¤льн≥сть сусп≥лдетва по в≥дношенню до д≥тей ≥ молод≥;
Х норми, ¤к≥ визначають обов'¤зки д≥тей ≥ молод≥ по в≥дношенню до державиї людей, до самих себе;
Х норми, ¤к≥ виступають у вигл¤д≥ ≥деал≥в життЇд≥¤льност≥ молодого покол≥нн¤;
Х норми-заборони, що коригують взаЇмов≥дносини людини ≥ сусп≥льства на р≥зних р≥вн¤х; соц≥альному, мджособовому та особист≥сному.

—оц≥альна робота з д≥тьми та молоддю базуЇтьс¤ на точному визначенн≥ сфер та напр¤м≥в њњ зд≥йсненн¤. —еред них пров≥дними Ї: соц≥альна проф≥лактика, соц≥альне обслуговуванн¤, соц≥альн≥ послуги,
соц≥альна допомога, соц≥альна реаб≥л≥тац≥¤.

—оц≥альна проф≥лактика грунтуЇтьс¤ на ви¤вленн≥ неспри¤тливих психоб≥олог≥чних умов, психолого-педагог≥чних фактор≥в ¤к≥ зумовлюють в≥дхиленн¤ у псих≥чному ≥ соц≥альному розвитку д≥тей, п≥дл≥тк≥в, молод≥, в њхн≥й повед≥нц≥, стан≥ здоров'¤ тощо, а також на орган≥зац≥њ життЇд≥¤льност≥ та дозв≥лл¤ молод≥.

«м≥ст соц≥альноњ проф≥лактики складають:
- роз'¤сненн¤ правових норм соц≥альна значущоњ д≥¤льност≥ та повед≥нки;
- ознайомленн¤ з нормативними м≥жнародними ≥ державними документами, ¤к≥ забезпечують розвиток особистост≥, р≥вень осв≥ти, виб≥р профес≥њ;
- наданн¤ р≥зним категор≥¤м молод≥ ≥нформац≥њ про можлив≥ насл≥дки асоц≥альних д≥й, нехтуванн¤ здоровим способом житт¤, в≥дмова в≥д культурною проведенн¤ дозв≥лл¤;
- орган≥зац≥¤ заход≥в по забезпеченню програми позитивноњ життЇд≥¤льност≥ особистост≥;
- зд≥йсненн¤ системи соц≥ального захисту, р≥зних категор≥й молод≥ (забезпеченн¤ роботою, навчанн¤м);
- формуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ за можлив≥ насл≥дки антиправових д≥й.

¬идами та формами соц≥альноњ проф≥лактики Ї:
- орган≥зац≥йно-педагог≥чн≥ заходи по створенню виховуючого сере-довињца за м≥сцем проживанн¤ д≥тей ≥ молод≥ (робота консультац≥йних пункт≥в з проблем осв≥ти, вихованн¤, орган≥зац≥њ, дозв≥лл¤, працевлаштуванн¤, вибору профес≥њ; д≥¤льн≥сть к≥мнат дл¤ школ¤р≥в та молод≥ по задоволенню культурних, художн≥х, спортивних, п≥дприЇмницьких потреб; робота психолога з корекц≥њ повед≥нки молод≥ й в≥дносин у с≥м'њ та соц≥ум≥; реал≥зац≥¤ державних, галузевих програм з проф≥лактики негативних ¤вищ у молод≥жному середовищ≥ - алкогол≥зму, наркоман≥њ, проституц≥њ, правопорушень тощо);
- включенн¤ р≥зних соц≥альних ≥нститут≥в у процес соц≥ал≥зац≥њ молод≥, ¤ке передбачаЇ подоланн¤ м≥жв≥домчих бар'Їр≥в в орган≥зац≥њ проф≥лактичноњ роботи, створенн¤ у мереж≥ соц≥альних служб умом дл¤ про¤ву соц≥альних ≥н≥ц≥атив, ≥ розвиток молод≥жного руху та в≥дродженн¤ традиц≥й нац≥онального вихованн¤ (проведенн¤, масових св¤т, конкурс≥в, спортивних змагань, театрал≥зованих д≥й тощо);
- орган≥зац≥¤ соц≥ально-педагог≥чноњ роботи з д≥тьми ≥з с≥мей групи ризику (≥ндив≥дуальна та групова робота з батьками та д≥тьми, ознайомленн¤ р≥вних категор≥й молод≥ з ≥нформац≥Їю про можлив≥ насл≥дки асоц≥альних д≥й, нехтуванн¤ здоровим способом житт¤, в≥дмови в≥л культурного проведенн¤ дозв≥лл¤);
- розв'¤занн¤ проблем зайн¤тост≥ та працевлаштуванн¤ неповнол≥тн≥х ≥ молодих людей завд¤ки ст≥юреншо робочих м≥сць дл¤ ¤ких категор≥й в умовах ринковоњ економ≥ки;
- спри¤нн¤ р≥зною роду установам осв≥ти, спорту, культури в розгортанн≥ р≥зноман≥тних форм орган≥зац≥њ дозв≥лл¤ молод≥ (Ѕудинки художньоњ творчост≥, ÷ентри художнього вихованн¤, об'Їднанн¤ за ≥нте ресами, фольклорн≥ св¤та, конкурси обдарованоњ молод≥, художн≥ виставки, творч≥ об'Їднанн¤ ≥ майстерн≥ з декоративно-прикладного мистецтва), спр¤мованого на в≥дродженн¤ украњнськоњ нац≥ональноњ культури.

—оц≥альне обслуговуванн¤ Ч це вид соц≥альноњ д≥¤льност≥ спец≥ально уповноважених орган≥в держави, соц≥альних служб, створений дл¤ молод≥, об'Їднань громад¤н та ≥нших соц≥альних ≥нституц≥й щодо наданн¤ безкоштовно чи на п≥льгових умовах, на компенсац≥йних або благод≥йних засадах р≥зноман≥тних соц≥альних послуг з метою задоволенн¤ духовних, естетичних, моральних, осв≥тн≥х, оздоровчо-л≥кувальних, рекреац≥йних, матер≥альних та ≥нших потреб д≥тей та молод≥.

ќсновними засадами соц≥ального обслуговуванн¤ Ї ц≥л≥сн≥сть ≥ збалансован≥сть ¤к державних, так ≥ громадських й приватних програм, серед ¤ких найважлив≥ше м≥сце займають служби плануванн¤ с≥м'њ, працевлаштуванн¤ молод≥, пенс≥йного забезпеченн¤, соц≥ального страхуванн¤ на випадок втрати роботи, орган≥зац≥¤ життЇд≥¤льност≥ ≥нвал≥д≥в, д≥тей-сир≥т, а також соц≥ально-побутова та гуман≥тарна допомога ≥нвал≥дам дитинства, прац≥, в≥йни, самотн≥м матер¤м, ¤к≥ виховують д≥тей-≥нвал≥д≥в, ≥ншим категор≥¤м молод≥, котр≥ потребують реальноњ допомоги (закуп≥вл¤ продукт≥в, прибиранн¤ квартири, приготуванн¤ њж≥, супроводженн¤ до пол≥кл≥н≥ки); наданн¤ гуман≥тарноњ допомоги (њжа, од¤г, взутт¤, медикаменти) д≥т¤м ≥ ж≥нкам, а також молодим люд¤м, ¤к≥ змушен≥ покинути с≥м'ю у зв'¤зку ≥з жорстоким поводженн¤м; орган≥зац≥¤ роботи благод≥йних њдалень, соц≥альних притулк≥в дл¤ тимчасового проживанн¤ д≥тей, ж≥нок та молод≥, що опинилис¤ у складних життЇвих ситуац≥¤х, та ос≥б, ¤к≥ не мають пост≥йного м≥сц¤ проживанн¤.

¬иди та форми соц≥ального обслуговуванн¤:
- соц≥ально-психолог≥чна експертиза, спр¤мована на визначенн¤ проблем ≥ кризових стан≥в р≥зних категор≥й молод≥, оц≥нка психолого-педагог≥чних технолог≥й щодо корекц≥њ розвитку особистост≥;
- консультативно-медична робота, ¤ка включаЇ комплекс заход≥в щодо ≥нформац≥йного та медичного обслуговуванн¤ молод≥, створенн¤ позитивно спр¤мованоњ програми життЇд≥¤льност≥ особистост≥;
- соц≥альна просв≥та, ¤ка передбачаЇ п≥двищенн¤ загальнокультурно-го р≥вн¤ розвитку р≥зних категор≥й молод≥, умови включенн¤ њњ у соц≥альне житт¤, засвоЇнн¤ та оволод≥нн¤ його ц≥нност¤ми;
- психолого-педагог≥чна корекц≥¤, основним завданн¤м ¤коњ е зд≥йсненн¤ заход≥в щодо попередженн¤ та подоланн¤ негативних ¤вищ у молод≥жному середовищ≥, утруднень у сп≥лкуванн≥ та м≥жгрупових взаЇминах, формуванн¤ адекватноњ соц≥ально значущоњ д≥¤льност≥.

—оц≥альн≥ послуги Ч це комплекс д≥й держави, в≥дпов≥дних громадських ≥ приватних орган≥зац≥й, спр¤мованих на створенн¤ ≥ п≥двищенн¤ умов життЇд≥¤льност≥ молод≥, можливостей њњ само-реал≥зац≥њ, на реал≥зац≥ю особист≥сних, пол≥тичних, соц≥альних ≥ культурних прав молодоњ людини. Ќаданн¤ соц≥альних послуг грунтуЇтьс¤ на р≥зних формах власност≥, ¤к≥ забезпечують в≥льний доступ до вид≥в ≥ р≥вн≥в соц≥альних послуг.

¬иди соц≥альних послуг:
Х обов'¤зкова Ч передбачаЇ зд≥йсненн¤ матер≥ального забезпеченн¤ громад¤н зг≥дно з д≥ючими законодавчими актами ≥ включаЇ вс≥ види соц≥ального страхуванн¤: пенс≥йне, медичне, страхуванн¤ на випадок  безроб≥тт¤;
Х пост≥йна Ч гарантована ≥снуванн¤м, мереж≥ соц≥альних служб у держав≥, спр¤мованих на вир≥шенн¤ р≥зного роду соц≥альних, економ≥чних, психолог≥чних, культурних, правових та ≥нших проблем молод≥;
Х тимчасова Ч пов'¤зана з необх≥дн≥стю задоволена¤ потреб оорбисн птост≥ в отриманн≥ ≥нформац≥њ, консультац≥й, орган≥зац≥њ життЇд≥¤льност≥ та дозв≥лл¤;
Х платна Ч визначаЇтьс¤ характером соц≥альноњ дисфункц≥њ, статусом, в≥ком особистост≥ та ≥ншими характеристиками державних, громадських та приватних заклад≥в соц≥ального проф≥лю.
Х безкоштовна Ч спр¤мована на реал≥зац≥ю державних соц≥альних послуг або громадських ≥ приватних орган≥зац≥й, установ та ос≥б, ¤к≥ «д≥йснюють благод≥йну д≥¤льн≥сть.

«м≥ст соц≥альних послуг складають:
- соц≥ально-педагог≥чна робота з п≥дл≥тками ≥ молоддю з в≥дхиленн¤ми у повед≥нц≥; соц≥ально-медична, психолого-педагог≥чна робота з тими, хто в≥д чув на соб≥ жорсток≥сть, насильство;
- соц≥ально-правовий, психолого-педагог≥чний захист прав та ≥нтерес≥в д≥тей, молод≥;
- роз'¤сненн¤ п≥льг молодим с≥м'¤м, ж≥нкам, неповнол≥тн≥м, молод≥, д≥т¤м ≥з неповних родин;
- формуванн¤ правовоњ св≥домост≥ в родин≥, в≥дпов≥дального ставленн¤ до своњх батьк≥вських функц≥й у розведених та ос≥б, ¤к≥ не були у шлюб≥;
- наданн¤ соц≥ально-правовоњ допомоги сиротам, ≥нвал≥дам, а також с≥м'¤м ≥нвал≥д≥в, що мають неповнол≥тн≥х д≥тей, малозабезпеченим с≥м'¤м з групи ризику;
- наданн¤ вс≥х вид≥в соц≥альноњ допомоги д≥т¤м ≥ молод≥, ¤к≥ стали жертв¤ми еколог≥чних ≥ технолог≥чних катастроф; тим, ¤к≥ потрапили в ≥нш≥ екстремальн≥ ситуац≥њ (б≥женц≥, переселенц≥) тощо.
- соц≥альний патронаж молод≥, ¤ка маЇ в≥дхиленн¤ у ф≥зичному ро звитку: ≥нвал≥ди, особи, ¤к≥ пройшли курс л≥куванн¤ в≥д алкогол≥зму, наркоман≥њ й токсикоман≥њ;
- ≥ндив≥дуальна робота з попередженн¤ та позбавленн¤ шк≥дливих звичок (пи¤цтва, кур≥нн¤, вживанн¤ наркотик≥в, малорухливого способу житт¤ та ≥н.), п≥дготовка п≥дл≥тк≥в ≥ молод≥ до створенн¤ с≥м'њ та народженн¤ дитини, профор≥Їнтац≥¤ молод≥ з урахуванн¤м стану њњ здоров'¤ за ориг≥нальними ефективними методиками, у тренажерних каб≥нетах дл¤ юнак≥в та д≥вчат, каб≥нетах Ћ‘ .

—оц≥альна допомога (п≥дтримка) Ч це вид соц≥альноњ д≥¤льност≥ спец≥ально уповноважених орган≥в держави, спр¤мованоњ на п≥дтриманн¤ системи гарантованого державою р≥вн¤ матер≥ального забезпеченн¤ д≥тей ≥ молод≥ та багатод≥тних с≥мей з урахуванн¤м њх матер≥ального та ф≥зичного стану, складу с≥м'њ, в≥ку, здоров'¤, участ≥ в сусп≥льному та ≥ншому виробництв≥. ÷е допомога окремим люд¤м, соц≥альним групам або верствам населенн¤ з метою задоволенн¤ потреб, необх≥дних дл¤ нормальноњ життЇд≥¤льност≥ в умовах конкретного сусп≥льства, конкретноњ ситуац≥њ, а також створенн¤ умов дл¤ самореал≥зац≥њ.

Ќаданн¤ сусп≥льством соц≥альноњ допомоги ≥ндив≥ду Ч головн¤ характеристика соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ ≥ соц≥альноњ терап≥њ. ¬заЇмозв'¤зок соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ та соц≥альноњ терап≥њ випливаЇ з≥ сп≥льност≥ њх к≥нцевих ц≥лей Ч допомогти людин≥ подола ти њњ повс¤кденн≥ життЇв≥ труднощ≥. ÷¤ д≥¤льн≥сть спираЇтьс¤ на ви¤вленн¤ та "д≥агностуванн¤" проблем, структуруванн¤ та перетворенн¤ повс¤кденних повед≥нкових ≥ д≥¤льн≥сних моделей ≥, в раз≥ необх≥дност≥, Ч на њх корекц≥ю. Ќа в≥дм≥ну в≥д безпосередньоњ допомоги (нагодувати, од¤гнути тощо) соц≥альна допомога ви¤вл¤Їтьс¤ пере важно ¤к "допомога з метою виробленн¤ навичок самодопомоги". ¬она передбачаЇ, що особист≥сть сама навчитьс¤ допомагати соб≥, розв'¤зуючи численн≥ проблеми, ≥ долати труднощ≥ та невдач≥ в житт≥, зм≥цнювати св≥й дух.

” тому випадку, коли використовуЇтьс¤ пон¤тт¤ "соц≥альна терап≥¤", маЇтьс¤ на уваз≥ соц≥ально-педагог≥чна д≥¤льн≥сть в умовах деф≥циту, ¤кий позначаЇтьс¤ на особистост≥ дитини, дорослого, на њх повед≥нц≥. ” загальному вигл¤д≥ соц≥альн≥ деф≥цити можна под≥лити на дв≥ групи, деф≥цит в умовах житт¤ (в≥дсутн≥сть с≥м'њ; невиконанн¤ батьками своњх функц≥й; входженн¤ у неприйн¤тн≥ сусп≥льством об'Їднанн¤) ≥ деф≥цит взаЇмод≥њ особистост≥ (дитини) ≥з сусп≥льством (батьками, групами, соц≥альними ≥нститутами). —оц≥ально-педагог≥чна д≥¤льн≥сть з метою компенсац≥њ (соц≥альноњ терап≥њ) названих деф≥цит≥в маЇ характер санкц≥й ≥ допомоги. ‘ункц≥ю допомоги виконують заклади, створен≥ дл¤ соц≥альне незахищених д≥тей ≥ дорослих, спец≥ал≥зован≥ виховн≥ заклади, заклади дл¤ л≥куванн¤ в≥д наркоман≥њ та алкогол≥зму. ” ц≥й д≥¤льност≥ реал≥зуютьс¤ так≥ п≥дходи;
Х корекц≥¤ в≥дхилень у повед≥нц≥ на основ≥ ≥ндив≥дуально-диференц≥йованого п≥дходу;
Х введенн¤ в практику роботи психолого-педагог≥чного ≥нструментар≥ю з метою вивченн¤ особливостей повед≥нки особистост≥, њњ близького оточенн¤, в тому числ≥ емп≥ричних ознак, що характеризують ступ≥нь соц≥альноњ дезадаптац≥њ;
Х наданн¤ квал≥ф≥кованоњ допомоги у формуванн≥ системи взаЇмин, виробленн≥ моральних ц≥нностей, що спри¤ють природн≥й соц≥ал≥зац≥њ;
Х використанн¤ метод≥в психоконсультативноњ та психотерапевтичноњ роботи з п≥дл≥тками по полегшенню соц≥альноњ ситуац≥њ, розв'¤занню побутових, шк≥льних конфл≥кт≥в, корекц≥њ педагог≥чноњ позиц≥њ бать к≥в, учител≥в стосовно даного учн¤.

«м≥ст соц≥альноњ допомоги пол¤гаЇ у ц≥льов≥й реал≥зац≥њ програм центр≥в соц≥альних служб дл¤ молод≥; робота з с≥м'Їю, розв'¤занн¤ конфл≥кт≥в у в≥дносинах м≥ж подружж¤м, стосунках ≥з д≥тьми/ вир≥шенн¤ проблем осв≥ти, працевлаштуванн¤, орган≥зац≥њ культурно-дозв≥льноњ д≥¤льност≥, охорони здоров'¤.

ќсновн≥ напр¤ми соц≥альноњ допомоги:
- п≥дтримка життЇвого р≥вн¤ молод≥;
- наданн¤ державноњ допомоги, п≥льг та ≥нших вид≥в соц≥альноњ п≥д-тримки малозабезпечен≥й частин≥ молод≥, молод≥й с≥м'њ, ¤ка виховуЇ д≥тей;
- матер≥альне забезпеченн¤ у раз≥ тимчасовоњ або пост≥йноњ втрати працездатност≥, втрати годувальника;
- реал≥зац≥¤ заход≥в д≥ючоњ системи соц≥ального забезпеченн≥;
- створенн¤ умов щодо розвитку творчого потенц≥алу особистост≥, державноњ п≥дтримки ≥нтелектуальноњ ел≥ти та обдарованоњ молод≥;
- захист прав працездатноњ молод≥ у сфер≥ прац≥ в умовах р≥зних форм власност≥;
- вплив, гцо визначаЇтьс¤ соц≥альною допомогою ≥ соц≥альним захистом людей, ¤к≥ њх потребують через соц≥альну незахищен≥сть, хворобу, соц≥альн≥ дисфункц≥њ або ≥нш≥ соц≥альн≥ причини.

—оц≥альна реаб≥л≥тац≥¤ Ч це вид соц≥альноњ д≥¤льност≥ спец≥ально уповноважених орган≥в держави, соц≥альних служб дл¤ молод≥, об'Їднань громад¤н та ≥нших соц≥альних ≥нституц≥й, спр¤мованоњ на зд≥йсненн¤ системи оргањг≥зац≥йних, економ≥чних, правових, культурних, осв≥тн≥х, л≥кувальних, оздоровчих та ≥нших соц≥альних заход≥в щодо в≥дновленн¤ ф≥зичного стану, чест≥, г≥дност≥, прав ≥ свобод д≥тей та молод≥.

«м≥ст соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ пол¤гаЇ у:
- реконструкц≥њ соц≥окультурного оточенн¤ з р≥зними категор≥¤ми молод≥, допомоз≥ у сп≥лкуванн≥ та навчанн≥, ц≥леспр¤мован≥й соц≥ально-психолог≥чн≥й робот≥ з близькими та родичами;
- допомоз≥ у профес≥йному самовизначенн≥, направленн≥ на роботу;
- орган≥зац≥њ дозв≥лл¤ ≥ сп≥лкуванн¤;
- ви¤вленн≥ творчих зд≥бностей;
- охорон≥ прав молод≥;
- медичному, педагог≥чному, психолог≥чному патронаж≥;
- створенн≥ позитивноњ громадськоњ думки щодо багатоаспектност≥ проблем молод≥.

Ќапр¤мами соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ Ї виконанн¤ державних програм соц≥альноњ адаптац≥њ сир≥т, ¤к≥ повернулис¤ з м≥сць позбавленн¤ вол≥; соц≥ал≥зац≥њ д≥вчат-п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ залишилис¤ без п≥клуванн¤ батьк≥в; соц≥альноњ та психолог≥чноњ адаптац≥њ сир≥т-≥нвал≥д≥в; соц≥ально-педагог≥чного захисту учасник≥в навчально-виховного процесу в контекст≥ ƒержавноњ нац≥ональноњ програми "ќсв≥та" (”крањна XXI стол≥тт¤).

¬идами та формами соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ Ї:
- розробка правових та орган≥зац≥йних основ системи обстежещц та л≥куванн¤;
- превентивна робота з проблем пи¤цтва, алкогол≥зму, вживанн¤, тютюну серед молод≥, - пропагандистськ≥ заходи щодо м≥жнародних св¤т, ¬сесв≥тн≥х дн≥в без тютюну (програма ¬ќќ«), алкоголю, наркотик≥в; - соц≥альна реаб≥л≥тац≥¤ та адаптац≥¤ безроб≥тних, ем≥грант≥в, людей, ¤к≥ змушен≥ зм≥нити своЇ м≥сце проживанн¤ (спри¤нн¤ в отриманн≥ п≥льг, пост≥йного житла, працевлаштуванн¤, переквал≥ф≥кац≥¤ та влаштуванн¤ на роботу за новою спец≥альн≥стю тощо), допомога ≥нвал≥дам, пенс≥онерам, ж≥нкам, ¤к≥ мають д≥тей, п≥дл≥ткам Ч ус≥м тим, хто бажаЇ зайн¤тис¤ виробничою працею (спри¤нн¤ у створенн≥ кооператив≥в, малих п≥дприЇмств, в укладанн≥ трудових угод про роботу вдома ≥ т. д.), с≥м'¤м, ¤к≥ мають неспри¤тлив≥ соц≥ально-правов≥ умови, колишн≥м вихованц¤м дит¤чих будинк≥в та шк≥л-≥нтернат≥в, ¤к≥ не мають батьк≥в або залишилис¤ без њхньоњ оп≥ки, на початковому етап≥ самост≥йного житт¤ ≥ до дос¤гненн¤ матер≥альноњ незалежност≥ (спри¤нн¤ в отриманн≥ матер≥альноњ допомоги, житла, майна по спадщин≥, у працевлаштуванн≥ або продовженн≥ навчанн¤); орган≥зац≥¤ роботи в≥дд≥лень соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ.

 р≥м указаних вище терм≥н≥в ≥ пон¤ть, ўо характеризують сучасну соц≥альну роботу та соц≥альну педагог≥ку, використовуЇтьс¤ р¤д ≥нших, ¤к≥ доповнюють зм≥ст та орган≥зац≥ю практичноњ д≥¤льност≥ сусп≥льства. ÷ими пон¤тт¤ми Ї:

ќп≥ка ≥ п≥клуванн¤ Ч вид соц≥альних послуг спец≥ально упов новажених орган≥в держави, соц≥альних служб дл¤ молод≥ ≥ громад¤н, спр¤мованоњ на вихованн¤ неповнол≥тн≥х, ¤к≥ внасл≥док смерт≥ батьк≥в чи позбавленн¤ батьк≥вських прав, хвороби та з ≥нших причин залишилис¤ без батьк≥вського п≥клуванн¤, а також повнол≥тньоњ молод≥ ¤ка за станом здоров'¤ не може самост≥йно зд≥йснювати своњ права ≥ виконувати покладен≥ на нењ обов'¤зки.

—пец≥ал≥ст ≥з соц≥альноњ роботи Ч соц≥альний прац≥вник або соц≥альний педагог, зайн¤тий у сфер≥ соц≥альноњ роботи, осв≥тньо-виховноњ, культурно-дозв≥льноњ д≥¤льност≥, ¤кий маЇ спец≥альну осв≥ту, спец≥альн≥сть, квал≥ф≥кац≥ю, знанн¤ та досв≥д соц≥альноњ роботи з окремими групами людей, в тому числ≥ д≥тьми, молоддю, людьми похилою в≥ку, сиротами, ≥нвал≥дами ≥ хворими тощо.

ƒ≥ти Ч соц≥альна група неповнол≥тн≥х громад¤н, ¤к≥ не дос¤гли 15-р≥чного в≥ку й забезпечуютьс¤ системою матер≥альних та ≥нших соц≥альних п≥льг, компенсац≥й, допомоги, гарант≥й, пов'¤заних ≥з в≥ком, в ≥нтересах ¤ких зд≥йсненн¤ окремих прав передбачаЇтьс¤ њх законними представниками внасл≥док њх неповноњ ф≥зичноњ зр≥лост≥ (на ¤ких розповсюджуЇтьс¤ особливий правовий статус), ≥з особливим режимом реал≥зац≥њ ≥ захисту громад¤нських, пол≥тичних, економ≥чних, соц≥альних, еколог≥чних, культурних та ≥нших прав ≥ свобод.

ћолодь Ч неповнол≥тн≥ (з 15 до 18 рок≥в) та повнол≥тн≥ (в≥ком ≤ до 28 рок≥в), ¤к≥ потребують спец≥ального соц≥ального забезпеченн¤, ≤ допомоги, обслуговуванн¤ та ≥ншого соц≥ального захисту. —оц≥альна молод≥жна пол≥тика Ч система пр≥оритетних державних та ≥н≥ц≥ативно-громадських заход≥в ≥ д≥й, спр¤мованих на створенн¤ належних правових, економ≥чних, орган≥зац≥йних та ≥нших умов, ¤к≥ забезпечують реал≥зац≥ю можливостей д≥тей та молод≥ у р≥зних сферах сусп≥льного житт¤, розвитку њх ≥н≥ц≥ативи та активност≥ й гарантують захист громад¤нських, пол≥тичних, соц≥альних, еколог≥чних, економ≥чних та ≥нших прав ≥ свобод.

—оц≥альн≥ служби Ч спец≥ально уповноважен≥ державн≥, гро-мадськ≥, ≥нш≥ соц≥альн≥ установи, орган≥зац≥њ та спец≥ал≥зован≥ п≥дрозд≥ли, ¤к≥ зд≥йснюють будь-¤к≥ види соц≥альноњ д≥¤льност≥, спр¤мован≥ на допомогу д≥т¤м та молод≥.

—оц≥альна експертиза Ч вид науково-практичноњ д≥¤льност≥ соц≥альних служб або соц≥альних прац≥вник≥в, ¤ка грунтуЇтьс¤ на соц≥альному досл≥дженн≥, анал≥з≥ та оц≥нц≥ р≥зних соц≥альних ¤вињц, обставин, повед≥нки д≥тей ≥ молод≥; зд≥йсненн¤ функц≥й у сфер≥ соц≥альноњ д≥¤льност≥ з метою п≥дготовки обгрунтованих висновк≥в дл¤ прийн¤тт¤ в≥дпов≥дних соц≥альних р≥шень уповноваженими особами.

—оц≥альне середовище Ч сукупн≥сть соц≥альних чи соц≥ально-природних умов, обставин ≥ ситуац≥й, що впливають на формуванн¤ св≥домост≥ та повед≥нки д≥тей ≥ молод≥ й зумовлюють зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дноњ д≥¤льност≥ соц≥альних служб.
—оц≥альна повед≥нка Ч система активних чи пасивних установок ≥ вчинк≥в д≥тей ≥ молод≥ у конкретних соц≥альних умовах, що узгоджуЇтьс¤ ≥з соц≥альними традиц≥¤ми, моральними, етичними, правовими та ≥ншими соц≥альними нормами, вимогами ≥ правилами.

—оц≥ально-молод≥жна ор≥Їнтац≥¤ Ч сфера сусп≥льноњ чи приватноњ д≥¤льност≥, спр¤мованоњ на п≥дтримку розвитку та становленн¤ д≥тей ≥ молод≥, наданн¤ њм соц≥альноњ допомоги, послуг, л≥куванн¤, спри¤нн¤ њм в реал≥зац≥њ ними громад¤нських, пол≥тичних, економ≥чних, еколог≥чних культурних та ≥нших соц≥альних прав ≥ свобод.

—оц≥альна молод≥жна ≥деолог≥¤ Ч система оф≥ц≥йно проголошених положень, принцип≥в, погл¤д≥в, ¤к≥ передбачають основн≥ на
пр¤ми зд≥йсненн¤ соц≥фльноњ роботи з д≥тьми ≥ молоддю, засоби за безпеченн¤ реал≥зац≥њ та захисту њх прав, законних ≥нтерес≥в ≥ свобод.

—оц≥альне вихованн¤ Ч система соц≥ально-педагог≥чних, культурних, с≥мейно-побутових та ≥нших заход≥в, спр¤мованих на оволод≥нн¤ та засвоЇнн¤ д≥тьми ≥ молоддю загальнолюдських ≥ спец≥альних знань, соц≥альною досв≥ду з метою формуванн¤ у них сталих ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й та адекватноњ соц≥альне спр¤мованоњ повед≥нки.

—оц≥альна осв≥та Ч д≥¤льн≥сть спец≥ально уповноважених осв≥тн≥х заклад≥в та установ, спр¤мована на гармон≥йне формуванн¤ д≥тей та молод≥, розвиток њх природних обдарувань, розумових ≥ ф≥зичних зд≥бностей, вихованн¤ високих моральних ¤костей, ≤цо спри¤Ї св≥дом≥й та активн≥й участ≥ у сусп≥льно-економ≥чному, пол≥тичному, культурному та ≥нших сферах сусп≥льного житт¤.

—оц≥альний захист д≥тей ≥ молод≥ Ч система, соц≥ально-правових заход≥в ≥ гарант≥й, ¤к≥ забезпечують реал≥зац≥ю та охорону законних прав ≥ свобод д≥тей та молод≥.

ќсновними напр¤мами наукових досл≥джень у соц≥альн≥й педагог≥ц≥ Ї:
- соц≥ально-педагог≥чн≥ основи формуванн¤ особистост≥, њњ в≥дпов≥дальност≥ за збереженн¤ житт¤, природи, культури; моральн≥ норми та ц≥нност≥ ¤к основа соц≥ал≥зац≥њ особистост≥:
- соц≥ально-педагог≥чний патронаж р≥зних категор≥й населенн¤: д≥тей, молод≥, людей похилого в≥ку; зм≥ст, форми, методи та прийоми соц≥ально-педагог≥чноњ п≥дтримки;
- соц≥ально-педагог≥чн≥ фактори розвитку дит¤чо-п≥дл≥ткових та молод≥жних ≥н≥ц≥атив: ≥стор≥¤, сучасний стан та перспективи розвитку;
- педагог≥чна ан≥мац≥¤: розвиток особистост≥ у загальнолюдському та нац≥ональному культурному контекст≥, способи орган≥зац≥њ культурно-дозв≥льноњ д≥¤льност≥ в соц≥ум≥;
- соц≥ально-педагог≥чн≥ умови формуванн¤ особистост≥ у р≥зних видах соц≥альне значущоњ д≥¤льност≥: громадсько-пол≥тичноњ, морально-естетичноњ, ф≥зкультурно-спортивноњ, художньо-творчоњ;
- проблеми шк≥льноњ соц≥альноњ педагог≥ки: структурний та пор≥вн¤льний анал≥з навчально-виховних систем ≥ моделей соц≥ал≥зац≥њ д≥тей, п≥дл≥тк≥в, старшокласник≥в;
- шк≥льна валеолог≥¤: зм≥ст, форми та методи орган≥зац≥њ здорового способу житт¤ учн≥в р≥зного в≥ку;
- проблеми статево-рольовоњ соц≥ал≥зац≥њ особистост≥, форми ≥ методи роботи у с≥мейно-побутовому середовищ≥, за м≥сцем проживанн¤, у позашк≥льних закладах та центрах дит¤чоњ творчост≥;
- соц≥ально-педагог≥чн≥ аспекти проф≥лактики дев≥антноњ повед≥нки учн≥в
р≥зного в≥ку; проф≥лактика негативних ¤вищ у молод≥жному середо-вищ≥: алкогол≥зму, проституц≥њ, наркоман≥њ, —Ќ≤ƒу;
- соц≥ально-педагог≥чна п≥дтримка д≥тей-≥нвал≥д≥в, сир≥т, д≥тей, ¤к≥ залишилис¤ без оп≥ки дорослих;
- основи соц≥ально-педагог≥чного консультуванн¤ у школ≥, с≥м'њ, м≥крорайон≥;
- багатоступенева п≥дготовка соц≥альних педагог≥в та спец≥ал≥ст≥в ≥з со ц≥альноњ роботи.

 Ћё„ќ¬≤ ѕќЌя““я
—оц≥альна педагог≥ка, соц≥ал≥зац≥¤, соц≥альне середовище, соц≥альна ситуац≥¤, соц≥альна адаптац≥¤, ≥дентиф≥кац≥¤, ≥нтер≥оризац≥¤, екстер≥оризац≥¤, макро-мезо-м≥крофактори, агог≥ка, герог≥ка, андрагог≥ка, в≥ктимолог≥¤.

«јѕ»“јЌЌя “ј «ј¬ƒјЌЌя
1. ўо Ї предметом соц≥альноњ педагог≥ки?
2. ƒовед≥ть залежн≥сть соц≥ального формуванн¤ особистост≥ в≥д ≥сторичного, соц≥ального, культурного потенц≥алу сусп≥льства.
3. ” чому ви¤вл¤Їтьс¤ взаЇмозв'¤зок двох стор≥н соц≥ального формуванн¤ особистост≥ (соц≥ал≥зац≥¤ особистост≥ та ц≥леспр¤мована репродукц≥¤ повноц≥нних член≥в сусп≥льства)?
4. ¬ ¤ких напр¤мах ви будете зд≥йснювати вивченн¤ соц≥ально-педагог≥чного досв≥ду роботи сучасноњ школи?

ѕ–ќЅЋ≈ћЌ≈ «ј¬ƒјЌЌя
ƒовед≥ть залежн≥сть розвитку п≥дструктури соц≥альноњ педагог≥ки в≥д њњ завдань ≥ категор≥й.

Ћ≥тература
1. Ѕитинас Ѕ. ѕроцесс воспитани¤. ѕриобщение к ценност¤м. Ч ћ., 1995.
2. ¬ульфов Ѕ. 3., —еменов ¬. ƒ. Ўкола и социальна¤ среда: вза-имодействие, Ч ћ, 1981.
3. —оц≥альна педагог≥ка/соц≥альна робота (пон¤т≥йно-терм≥нолог≥чний словник) / «а заг. ред. ≤. ƒ. «вЇревоњ. Ч  .: ≈тносфера, 1994.
4. —оциальна¤ педагогика: теори¤ и методика, опьгг исследова-ни¤. Ч —вердловск, 1989.
5. Ѕеличева —. ј. —лужба социальной защиты семьи и детства// ѕедагогика, Ч 1992 Ч є 7Ч8.
6. Ѕеличева —. ј. Ўкола-микрорайон Ч предмет психолого-педагогичсского исследовани¤ // ѕедагогика, Ч 1991. Ч є 2,
7. Ѕочарова ¬. √. —оциальна¤ служба: состо¤ние и тенденции раз-вити¤ // ѕедагогика, Ч 1992, Ч є 3-4.
8. √ордин Ћ. ё. ¬оспитание и социализаци¤ // ѕедагогика. Ч 1991. - є 2.
9. √уров ¬. Ќ. —емь¤ и школа Ч де¤тельность, взаимоотношени¤ // ѕедагогика. Ч 1991, Ч є 2.
10. √урова –. √. —оциологические проблеми воспитани¤. Ч ћ.: ѕедагогика, 1981. Ч 176с.
11.  онцепц≥¤ позакласноњ виховноњ роботи в загальноосв≥тн≥й школ≥ // –≥дна школа. Ч ≤991. Ч є 6.
12.  онцепци¤ воспитани¤ учащейс¤ молодежи в современном обществе // Ќародное образование. Ч 1991. Ч є 1.
13.  иричук ќ. ¬. ‘ормуванн¤ в учн≥в активноњ життЇвоњ пози ц≥њ. Ч  .: –ад. шк. Ч 1983. Ч 136 с
14.  раткий психологический словарь / ѕод общ. ред. ј. ¬. ѕетровского и ћ. √. ярошевского. Ч ћ.: ѕолитиздат, 1985.
15. —еменов ¬. ƒ. ¬заимодействие школы и социальной среды. Чћ.: ѕедагогика. Ч 1986. Ч 112с.
16. —оциологи¤. Ч ћ.: ћысль. Ч 1990. Ч 446с.
17. ’арчев ј. √. —оциологи¤ воспитани¤. Ч ћ: ѕолитиздат, 1990.
18.  оваль Ћ., «вЇрЇва ≤., ’охлЇнков ≤. ѕроблеми соц≥альноњ роботи з д≥тьми та молоддю в ”крањн≥ // ¬≥сник  ињвського ун≥верситету. —ер≥¤ "—оц≥олог≥¤. ѕсихолог≥¤. ѕедагог≥ка": ¬ип. 2. Ч  ., ≤996. Ч — 175-189.

“ема 2. —¬≤“ќ¬≤ ћќƒ≈Ћ≤ “ј —“јЌƒј–“» ѕ≤ƒ√ќ“ќ¬ » —ќ÷≤јЋ№Ќќ√ќ ѕ≈ƒј√ќ√ј ≤ —ќ÷≤јЋ№Ќќ√ќ ѕ–ј÷≤¬Ќ» ј

ƒеф≥н≥ц≥њ терм≥н≥в соц≥альна робота та соц≥альна педагог≥ка св≥дчать про њх концептуальну неч≥тк≥сть у багатьох крањнах ™вропи, Ќауковц≥ та спец≥ал≥сти з цих питань, анал≥зуючи соц≥альну роботу ≥ д≥¤льн≥сть соц≥альних служб в кожн≥й окремо вз¤т≥й крањн≥, не робл¤ть спроби вивести ун≥версально д≥юче пон¤тт¤ соц≥альноњ роботи, вважаючи такий п≥дх≥д прагматичним.

“ерм≥н соц≥альна робота найчаст≥ше в≥дображаЇ реали, ¤к≥ значно в≥др≥зн¤ютьс¤. Ќаприклад, у –еспубл≥ц≥ ≤рланд≥¤ та ќб'Їднаному  орол≥вств≥ "соц≥альна робота" не включаЇ "роботу з молоддю й общиною", в той час ¤к у Ќ≥меччин≥ цей напр¤мок Ї характерною рисою того, що входить до категор≥й "соц≥альна робота" ≥ "соц≥альна педагог≥ка". ÷≥ позиц≥њ под≥л¤Ї б≥льш≥сть н≥мецькомовних крањн.

‘ранцузький терм≥н не Ї таким об'Їмним ≥ динам≥чним, ¤к н≥мецький ƒ≤ќ (соц≥альна робота ≥ соц≥альна педагог≥ка), однак в≥н Ї зм≥стовн≥шим, н≥ж терм≥н соц≥альна робота в англомовних крањнах.

Ќа даний момент у багатьох крањнах ™вропи не ≥снуЇ ч≥ткого розмежуванн¤ в назвах профес≥й "соц≥альний прац≥вник" ≥ "соц≥альний педагог", незалежно в≥д того, ¤кий навчальний заклад цей фах≥вець зак≥нчив ≥ ¤кий сертиф≥кат отримав. ¬изначенн¤м зм≥сту пон¤ть "соц≥альна педагог≥ка" та "соц≥альна робота" займаЇтьс¤ Ївропейська група ћјЎ—– (ћ≥жнародна јсоц≥ац≥¤ шк≥л соц≥альноњ роботи).

Ќј¬„јЌЌя —ќ÷≤јЋ№Ќќѓ –ќЅќ“» ¬ —»—“≈ћ≤ ќ—¬≤“»
¬ ус≥х зах≥дноЇвропейських крањнах соц≥альн≥ прац≥вники навчаютьс¤ у межах третинноњ системи осв≥ти ≥ здеб≥льшого на р≥вн≥ старших курс≥в. ≤рланд≥¤ та ќб"Їднане  орол≥вство розгл¤дають можлив≥сть вважати квал≥ф≥кованими спец≥ал≥стами (початкового ступен¤) в галуз≥ соц≥альноњ роботи ¤к випускник≥в, так ≥ не випускник≥в. Ћише чотири крањни (Ѕельг≥¤, ‘ранц≥¤, Ћюксембург ≥ Ќ≥дерланди) пропонують високо спец≥ал≥зован≥ курси навчанн¤. ¬ ус≥х ≥нших крањнах студенти здобувають загальну осв≥ту, ¤ка формально даЇ њм квал≥ф≥кац≥ю в широкому д≥апазон≥ практики соц≥альноњ роботи. ќднак це Ї результатом тривалого ≥ суперечливого процесу переходу в≥д вузькоњ спец≥ал≥зац≥њ до широкопроф≥льноњ осв≥ти. “ак≥ крањни, ¤к Ќ≥меччина, ≤рланд≥¤ та ќб'Їднане  орол≥вство зовс≥м недавно почали використовувати багатопроф≥льн≥ курси та програми навчанн¤. ÷е св≥дчить про ≥снуванн¤ проблеми вузькоњ спец≥ал≥зац≥њ в цих крањнах, ¤к ≥ в б≥льшост≥ ≥нших.

Ћише к≥лька крањн не мають централ≥зованого нагл¤ду за навчанн¤м соц≥альн≥й робот≥. ƒо них належать Ќ≥меччина, ≤сланд≥¤, ≤зрањль, ≤тал≥¤, Ўвейцар≥¤ та ёгослав≥¤. Ќайб≥льш централ≥зованою Ї форма нагл¤ду в ≤рланд≥њ та ќб'Їднаному  орол≥вств≥: у них ÷ентральна –ада з осв≥ти ≥ навчанн¤ соц≥альн≥й робот≥ зд≥йснюЇ кер≥вництво щодо виробленн¤ вимог ≥ зм≥сту курс≥в, а також видач≥ сертиф≥кат≥в ≥ присудженн¤ ступен≥в. ƒе¤к≥ ≥нш≥ крањни регулюють навчанн¤ соц≥альн≥й робот≥ р≥зними засобами: за допомогою законодавства, наприклад, ƒан≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤, ‘ранц≥¤, ≤спан≥¤ зд≥йснюють це, тод≥ ¤к јвстр≥¤, Ѕельг≥¤, √рец≥¤, Ћюксембург, Ќ≥дерланди, ѕортугал≥¤, Ўвец≥¤ делегують повноваженн¤ дл¤ зд≥йсненн¤ нагл¤ду ћ≥н≥стерству осв≥ти, охорони здоров'¤ або ≥ншим спец≥альним орган≥зац≥¤м (Ќорвег≥¤, “урц≥¤). ≤нститути також формують п≥дготовч≥ курси за допомогою детал≥зованих програм навчанн¤ (‘ранц≥¤, ≤спан≥¤), залученн¤ екзаменатор≥в з≥ сторони (наприклад, Ќорвег≥¤), або, ¤к це робитьс¤ в ≤рланд≥њ та ќб'Їднаному  орол≥вств≥, шл¤хом виробленн¤ необх≥дних попередн≥х вимог ≥ критер≥њв до навчальних курс≥в та перев≥рки в≥дпов≥дност≥ р≥вн¤ п≥дготовки фах≥вц≥в профес≥йним л≥ценз≥¤м, ¤к≥ /лають юридичну силу.

Ќавчальн≥ ≥нститути
” двадц¤ти зах≥дноЇвропейських крањнах та ёгослав≥њ нал≥чуЇтьс¤ 420 ≥нститут≥в, ¤к≥ пропонують навчанн¤ у сфер≥ соц≥альноњ роботи. ÷ифра ц¤, ¤ка повинна розгл¤датис¤ ¤к чисельн≥сть, а не реальн≥сть, передбачаЇ лише окрем≥ ≥нститути, а не р≥зн≥ факультети, п≥дрозд≥ли, в≥дд≥ли у межах одного ≥нституту. “ак, у ‘ранц≥њ в загальн≥й сум≥ нал≥чуЇтьс¤ б≥льш ¤к 160 навчальних ≥нститут≥в з р≥зними спец≥ал≥зац≥¤ми, ≥ лише 52 з них вход¤ть до цього п≥драхунку. ” восьми крањнах Ї ≥нститути, що пропонують навчанн¤ соц≥альноњ роботи й ф≥нансуютьс¤ виключно державою (ƒан≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤, √рец≥¤, ≤сланд≥¤, ≤рланд≥¤, “урц≥¤, ќб'Їднане  орол≥вство, ёгослав≥¤). √олландськ≥ школи соц≥альноњ роботи Ї виключно приватними.

¬с≥ ≥нш≥ крањни ¤вл¤ють собою зм≥шану картину приватних ≥ державних ≥нститут≥в. ™ крањни, де статус навчального закладу ≥ рел≥г≥йна ор≥Їнтац≥¤ т≥сно пов'¤зан≥. ” ѕортугал≥њ та ≤спан≥њ спостер≥гаЇтьс¤ чисельна перевага педагог≥чних ≥нститут≥в з де¤ким приЇднанн¤м до –имськоњ католицькоњ церкви. ¬ ≥нших крањнах переважна к≥льк≥сть ≥нститут≥в Ї державними (наприклад, јвстрал≥¤, Ѕельг≥¤, Ќ≥меччина, Ќорвег≥¤).

“енденц≥¤ до ≥нтеграц≥њ навчанн¤ соц≥альноњ роботи з третинною системою осв≥ти створили труднощ≥ в орган≥зац≥њ ≥ ф≥нансуванн≥ нав чанне соц≥альноњ роботи в приватному сектор≥. ” де¤ких крањнах при ватн≥ ≥нститути отримую гь значну допомогу в≥д держави у вигл¤д≥ субсид≥й (Ўвейцар≥¤ та Ќ≥меччина). ” ц≥лому питома вага приватних ≥нститут≥в знизилас¤ у зв'¤зку з "академ≥зац≥Їю" навчанн¤ соц≥альноњ роботи. ÷ей процес добре ≥люструЇтьс¤ на приклад≥ √рец≥њ; це ж саме може в≥дбутис¤ ≥ в ≤тал≥њ, ≤спан≥њ.

” р¤д≥ крањн соц≥альн≥ прац≥вники здобувають осв≥ту в ун≥верситетах (‘≥нл¤нд≥¤, ≤сланд≥¤, ≤рланд≥¤, ≤зрањль, ≤спан≥¤, “урц≥¤). ¬ де¤ких ≥нших Ч в ун≥верситетах та ≥нших типах ≥нститут≥в (ƒан≥¤, ‘ранц≥¤, Ќ≥меччина, ≤тал≥¤, Ўвец≥¤, Ўвейцар≥¤, ќб'Їднане  орол≥вство, ёгослав≥¤). ≤ лише в Ўвец≥њ та ќб'Їднаному  орол≥вств≥ вважаЇтьс¤, ≤уо ун≥верситетська та екстра-ун≥верситетська осв≥та мають р≥вний статус. ¬ јвстр≥њ, Ѕельг≥њ, ƒан≥њ, ѕортугал≥њ, √рец≥њ, Ќ≥дерландах, Ќорвег≥њ нав-чанн¤ соц≥альноњ роботи маЇ м≥сце виключно в екстра-ун≥верситетських ≥нститутах вищоњ осв≥ти.

Ќайпоширен≥шим Ї тип незалежних ≥нститут≥в, ¤к≥ пропонують лише курси по опануванню соц≥альними профес≥¤ми (јвстр≥¤, Ѕельг≥¤, ƒан≥¤, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤, Ќ≥дерланди, Ќорвег≥¤, ѕортугал≥¤, Ўвейцар≥¤, ёгослав≥¤). ¬ ≥нших випадках навчанн¤ соц≥альноњ роботи пропонуЇтьс¤ ¤к предмет вибору з к≥лькох ≥нших спец≥альностей на баз≥ ун≥верситету або екстра-ун≥верситету. ѕор≥вн¤но маленьк≥ ≥нститути з к≥льк≥стю студент≥в в 100Ч200 або менше ос≥б Ї типовими дл¤ нав чати соц≥альноњ роботи в јвстр≥њ, Ѕельг≥њ, ƒан≥њ, ‘≥нл¤нд≥њ, ‘ранц≥њ, ≤рланд≥њ, Ўвейцар≥њ та ќб'Їднаному  орол≥вств≥. ” √рец≥њ, ≤зрањл≥, ѕортугал≥њ, Ўвец≥њ, “урц≥њ та ёгослав≥њ к≥льк≥сть студент≥в у под≥бних школах зб≥льшилас¤ в останн≥ роки приблизно вдв≥ч≥. Ќ≥меччина ≥ часткою Ќ≥дерланди Ї ун≥кальними в тому, що б≥льш≥сть ≥нститут≥в (факультет≥в) з навчанн¤ соц≥альноњ роботи нал≥чуЇ понад 500, а ≥нод≥ й 1000 або 1200 студент≥в.

Ќе вс≥ ≥нститути з соц≥альноњ роботи користуютьс¤ правами автоном≥њ та самовр¤дуванн¤ ≥ тому не можуть сам≥ приймати р≥шенн¤ стосовно кадрових, навчальних питань ≥ ф≥нансуванн¤. јвтоном≥¤ ви¤вл¤Їтьс¤ б≥льшою м≥рою на курсах при ун≥верситетах. ” крањнах, де курси м≥ст¤тьс¤ при ≥нститутах, що б≥льш або менш нагадуЇ систему середньоњ школи, дуже часто в≥дсутн≥ академ≥чн≥ свободи (јвстр≥¤, Ѕельг≥¤, ‘ранц≥¤). ћожливост≥ науково-досл≥дноњ роботи також сильно вар≥юютьс¤ залежно в≥д нац≥онального середов≥ща. “ут дом≥нуючою Ї тенденц≥¤ до академ≥за≥ц≥њ. ” б≥льшост≥ крањн науково-досл≥дна робота юридично включена до мандату навчанн¤ соц≥альноњ роботи (‘≥нл¤нд≥¤, Ќ≥меччина, √рец≥¤, ≤сланд≥¤, ≤зрањль, ≤рланд≥¤, Ќорвег≥¤, Ўвец≥¤, ќб'Їднане  орол≥вство).

ќднак, за численними пов≥домленн¤ми в прес≥, науков≥ досл≥д женн¤ в сфер≥ соц≥альноњ роботи перебувають ще на початков≥й стад≥њ ≥ њх р≥вень ще далеко не в≥дпов≥даЇ потр≥бн≥й ¤кост≥. ¬се ще Ї вин¤тком, коли при ≥нститутах створен≥ курси асп≥рантури ≥ докторантури у сфер≥ навчанн¤ соц≥альноњ роботи (¤к самост≥йноњ'дисципл≥ни що в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д педагог≥ки, соц≥олог≥њ та психолог≥њ).

ќсв≥та. ќснови осв≥ти
Ќезважаючи на т≥сний зв'¤зок системи навчанн¤ соц≥альноњ робо ти з р≥зними нац≥ональними, юридичними ≥ соц≥альними умовами, в ус≥х цих крањнах простежуютьс¤ схож≥ структури, ¤к≥ нер≥дко породжують под≥бн≥ проблеми. ”сюди закладаютьс¤ основоположн≥ знанн¤ сусп≥льних наук, юридичноњ та адм≥н≥стративноњ системи. јналог≥чною Ї орган≥зац≥¤, профес≥йне поле д≥¤льност≥ “а методи соц≥альноњ роботи, на¤вн≥ у навчальн≥й програм≥ кожноњ крањни.  р≥м того, додатков≥ дисципл≥ни Ч статистика, емп≥ричне соц≥альне досл≥дженн¤, ≥ноземн≥ мови Ч пос≥дають своЇ м≥сце в навчальному план≥ кожноњ крањни. ќдна третина навчального часу проводитьс¤ в прим≥щенн≥. (ƒан≥¤ ≥ ‘≥нл¤нд≥¤ планують менше годин на навманн¤.) як правило, основний етап навчанн¤ соц≥альних прац≥вник≥в триваЇ три або чотири роки. Ћише ёгослав≥¤ та јвстр≥¤ мають пост≥йну двор≥чну програму навчанн¤ (це зм≥нитьс¤ ≥з впровадженн¤м навчанн¤ соц≥альноњ роботи в ун≥верситетську систему ёгослав≥њ: тут ув≥йде у систему чотирир≥чна програма).

јвстр≥¤ вир≥шила в найближчому майбутньому зам≥нити ≥снуючу програму п≥дготовки соц≥альних прац≥вник≥в трир≥чними курсами. ќб'Їднане  орол≥вство та ≤рланд≥¤ теж пропонують одно-двор≥чний дипломний курс дл¤ тих, хто маЇ значний досв≥д соц≥альноњ роботи.

™ крањни, в ¤ких навчанн¤ соц≥альноњ роботи маЇ досить тривалу традиц≥ю. ѕерш≥ курси було засновано до початку першоњ св≥товоњ в≥йни в јвстр≥њ, ‘ранц≥њ, Ќ≥меччин≥, Ќ≥дерландах, Ўвец≥њ, Ўвейцар≥њ та ќб'Їднаному  орол≥вств≥. ќф≥ц≥йне навчанн¤ почалос¤ в пер≥од м≥ж св≥товими в≥йнами в Ѕельг≥њ, ƒан≥њ, ‘≥нл¤нд≥њ, ≤зрањл≥, ≤тал≥њ, Ќорвег≥њ, ѕортугал≥њ та ≤спан≥њ. ѕ≥зн≥ше до цього процесу приЇдналис¤ √рец≥¤, ≤сланд≥¤, “урц≥¤, ёгослав≥¤, де курси було орган≥зовано п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни.
« 1970 року б≥льш≥сть курс≥в навчанн¤ соц≥альноњ роботи зазнали реформуванн¤. –еформи мали р≥зне по¤сненн¤, проте дом≥нуючим мотивом була необх≥дн≥сть в≥дгукнутис¤ на зм≥ни у профес≥йн≥й практиц≥ (‘≥нл¤нд≥¤, ≤тал≥¤, Ќорвег≥¤, Ўвец≥¤, ќб'Їднане  орол≥вство).

 урси вдосконаленн¤
–≥зноман≥тн≥сть орган≥зац≥њ та структур навчанн¤ соц≥альноњ роботи на м≥жнародному р≥йн≥ робить важким узагальненн¤ можливостей п≥дготовки асп≥рант≥в.

”чен≥ ступен≥ ≥снують в ≤рланд≥њ, ≤зрањл≥, де¤ких скандинавських крањнах, в ќб'Їднаному  орол≥вств≥, Ѕельг≥њ, ‘ранц≥њ, “урц≥њ.  вал≥ф≥кац≥¤ в соц≥альн≥й робот≥ або соц≥альн≥й науц≥, отримана в результат≥ проходженн¤ курсу навчанн¤ Ч загальноприйн¤та умова дл¤ вступу на так≥ курси. ¬ ≤рланд≥њ та ќб'Їднаному  орол≥вств≥ дл¤ вступу також треба пройти сп≥вбес≥ду ≥ щонайменше мати один р≥к стажу профес≥йноњ роботи. ≤снуЇ також можлив≥сть дл¤ випускник≥в ≥нших курс≥в вступити на двор≥чний курс ≥з соц≥альноњ роботи, однак профес≥йна квал≥ф≥кац≥¤, дос¤гнута таким чином, в≥дпов≥даЇ стандарту диплому випускника з соц≥альноњ роботи.

” Ўвец≥њ, ≤рланд≥њ, ќб'Їднаному  орол≥вств≥ найвищим ступенем Ї докторський ступ≥нь. ‘≥нл¤нд≥¤, ≤зрањль, ≤рланд≥¤, ќб'Їднане  орол≥вство пропонують увести докторський ступ≥нь на додаток до ≥н ших учених ступен≥в.

—тупен≥
ѕ≥сл¤ тою ¤к студент усп≥шно пройшов курс навчанни та асп≥рантуру, в≥н отримуЇ сертиф≥кат про академ≥чну квал≥ф≥кац≥ю. ” крањнах, де Ї курси а р≥зними терм≥нами навчанн¤, випускники мо жуть мати р≥зн≥ види сертиф≥кат≥в (Ѕельг≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤, ‘ранц≥¤, ≤рланд≥¤, Ќ≥дерланди, ќб'Їднане  орол≥вство, ёгослав≥¤). «вичайно, академ≥чний сертиф≥кат дор≥внюЇ л≥ценз≥њ щодо профес≥йноњ квал≥ф≥кац≥њ. Ћише у Ќ≥меччин≥, √рец≥њ, Ћюксембурз≥ погр≥бна про фес≥йна л≥ценз≥¤ на додаток до академ≥чного сертиф≥ката. як правило, њњ видаЇ ур¤дове м≥н≥стерство або спец≥альне управл≥нн¤ (≤рланд≥¤, ќб'Їднане  орол≥вство).

‘акультет
ћатер≥али по факультету (квал≥ф≥кац≥¤, структура, умови роботи) важко пор≥внювати, оск≥льки вони неоднор≥дн≥, часто неповн≥стю з≥бран≥ ≥ в них присутн≥ р≥зн≥ системи осв≥ти та р≥зн≥ ≥Їрарх≥чн≥ статуси у межах вищоњ осв≥ти. јле можна сформулювати де¤к≥ загальн≥ висновки.

 омпозиц≥¤ факультету в≥дображаЇ р≥зноман≥тн≥сть ≥ м≥ждисципл≥нарний зм≥ст навчанн¤ соц≥альноњ роботи. ѕор¤д з≥ значною к≥ль к≥стю посадових ос≥б використовуютьс¤ практики Ч ¤к консультанти та ≥нспектори. ¬ага тих чи ≥нших груп вар≥юЇтьс¤ в≥д крањни до крањни, залежно в≥д ситуац≥њ.

¬икладацький склад, ¤к правило, це академ≥чн≥ соц≥альн≥ прац≥вники, соц≥альн≥ вчен≥ та профес≥онали в галуз≥ соц≥альноњ роботи. —имптоматичним Ї те, що майже в ус≥х крањнах соц≥альна робота ≤це не маЇ повного наукового визнанн¤. “аким чином, здеб≥льшого створюЇтьс¤ дивна ситуац≥¤, коли викладач≥, ≥з соц≥альноњ роботи мають б≥льш низький статус, н≥ж викладач≥ ≥нщих навчальних дисципл≥н. ” ‘≥нл¤нд≥њ, ≤рланд≥њ, Ўвец≥њ та ќб'Їднаному  орол≥вств≥ ц¤ проблема Ї тимчасовою ≥ з часом вир≥шитьс¤ оф≥ц≥йним академ≥чним визнанн¤м навчанн¤ соц≥альноњ роботи. ѕроте часткова академ≥зац≥¤ навчанн¤ соц≥альноњ роботи в р¤д≥ крањн ≥з самого початку призвела до виникненн¤ проблеми (Ќ≥меччина, √рец≥¤, ≤тал≥¤, Ќ≥дерланди, ≤спан≥¤, ёгослав≥¤).

—татус ≥ оплата службового персоналу залежить в≥д багатьох фактор≥в. як правило, майже вс≥ школи мають працюючих повний робочий день член≥в професорсько-викладацького складу. ¬ин¤ток становить ≤спан≥¤. ” школ≥ звичайно працюють один або два пост≥йних члени професорсько-викладацького складу, а ≥нш≥ Ч погодинно. “ака орган≥зац≥¤ прац≥ вважаЇтьс¤ несум≥сною з хорошою осв≥тою. ” багатьох крањнах все б≥льше використовуютьс¤ профес≥онали-практики з соц≥альноњ роботи в ¤кост≥ викладач≥в, оформлених на п≥вставки. Ѕ≥льш≥сть викладач≥в соц≥альноњ роботи Ч ж≥нки, хоча досв≥д у Ќ≥меччин≥ Ч симптоматичний: ≥нтеграц≥¤ соц≥альноњ роботи в третинну загальноосв≥тню систему з њњ традиц≥йними академ≥чними стандартами прийому на роботу призвела до того, що з 1971 року на роботу стали приймати б≥льше чолов≥к≥в, н≥ж ж≥нок. ќстанн≥м часом ж≥нки у ц≥й крањн≥ Ч р≥дкий вин¤ток серед ≥нститутського кер≥вництва.

“≥льки к≥лька крањн дають повн≥ дан≥ ≤цодо умов прац≥ ≥ к≥льк≥сного сп≥вв≥дношенн¤ викладач≥в ≥ студент≥в. ≤рланд≥¤ та ќб'Їднане  орол≥вство зберегли тенденц≥ю до ≥нтенсивноњ персональноњ оп≥ки, ¤ка потребуЇ досить спри¤тливого сп≥вв≥дношенн¤ викладач Ч студент, а саме 1:10. ”с≥ крањни за¤вл¤ють про необх≥дн≥сть посиленоњ уваги до особистост≥ студента п≥д час практичних зан¤ть.
ќтже, найзначн≥шими напр¤мами в навчанн≥ соц≥альноњ роботи в ™вроп≥ Ї:
Х академ≥зац≥¤;
Х обмеженн¤ осв≥ти св≥тськими науками;
Х зб≥льшенн¤ в навчанн≥ "загального" п≥дходу;
Х "Ївропењзац≥¤".

ќстанн≥м часом серед громадськост≥ багатьох високорозвинутих крањн спостер≥гаЇтьс¤ глибокий скептицизм у ставленн≥ до соц≥альноњ роботи. ÷е часто зумовлюЇтьс¤ ф≥нансовою кризою держави загального благоденства, проте сл≥д пам'¤тати ≥ "кризу ≥дентичност≥" самоњ соц≥альноњ роботи.  онкуренц≥¤ добров≥льних ≥ самодопом≥жних ≥н≥ц≥ативних груп, з одного боку, та ≥н≥ц≥атива профсп≥лок Ч з ≥ншого, примушуЇ ≥н≥ц≥атор≥в ц≥Їњ справи у багатьох крањнах точно визначити соц≥альну роботу, встановити њњ ун≥кальний внесок ≥ виправдати витрати на нењ. —оц≥альна робота в б≥льшост≥ крањн починаЇ консол≥дуватис¤ на р≥вн≥ методолог≥њ (Ќ≥меччина, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤, ќб'Їднане  орол≥вство). —оц≥альн≥ прац≥вники готують дл¤ себе профес≥йну "н≥шу" ≥ працюють ¤к укладач≥ навчальних програм ≥ план≥в, ¤к орган≥затори, а також т≥, хто спри¤Ї соц≥альним зм≥нам. ќднак ¤кщо така профес≥йна установка можлива, навчанн¤ соц≥альноњ роботи повинно забезпечуватис¤ добре спланованою, науково обгрунтованою ≥ практично зор≥Їнтованою навчальною програмою, що в≥дпов≥даЇ њњ мст≥ в р≥зних крањнах ™вропи.

Ќј¬„јЌЌя —ќ÷≤јЋ№Ќќѓ –ќЅќ“» ¬ ј¬—“–≤ѓ
ѕрофес≥йна асоц≥ац≥¤ соц≥альних прац≥вник≥в створила ком≥с≥ю з розробки нового закону про орган≥зац≥ю школи та створенн¤ в≥дпов≥дних навчальних план≥в дл¤ курс≥в соц≥альноњ роботи.  ом≥с≥¤, ¤ка складаЇтьс¤ з член≥в профес≥йних асоц≥ац≥й, викладач≥в шк≥л соц≥олог≥њ ≥ представник≥в студентства, ставить за мету скласти навчальний план п≥дготовки соц≥альних роб≥тник≥в, ¤кий задовольн¤в би њхн≥ вимоги та побажанн¤.

¬≥дпов≥дн≥ двор≥чн≥ курси були продовжен≥ на один р≥к, з тим щоб п≥дготовка студент≥в була ефективною ≥ в≥дпов≥дала сучасним вимогам. ™ крањни, де практикуЇтьс¤ восьмисеместровий курс н¤вчанн¤. «г≥дно з новими постановами курсам налаЇтьс¤ ще трет≥й р≥к навчанн¤.

ƒо шестисеместрового навчального плану введено теоретичн≥ кур си з додатковими зан¤тт¤ми на сем≥нарах ≥ спец≥ал≥зовану роботу принаймн≥ прот¤гом 20 тижн≥в. ѕрактичн≥ зан¤тт¤ поЇднуютьс¤ ≥з загальною ≥нформац≥Їю ≥ теоретичними роботами, оск≥льки квал≥ф≥кован≥ прац≥вники повинн≥ керувати збиранн¤м статистичних даних дл¤ наукових роб≥т. ѕрот¤гом усього пер≥оду навчанн¤ студентам надаЇтьс¤ можлив≥сть набувати безпосереднього досв≥ду роботи (контроль та управл≥нн¤, групова динам≥ка). ќсобливо важливим Ї те, що така практика спостер≥гаЇтьс¤ упродовж тривалого часу.

јб≥тур≥Їнти, ¤к≥ не зак≥нчили середню школу, мають право вступу до соц≥олог≥чноњ школи. –≥чний попередн≥й клас поступово зам≥нюЇтьс¤ дл¤ них тестом на квал≥ф≥кац≥ю.

≤нститути соц≥альноњ роботи
ѕ≥сл¤ завершенн¤ середньоњ шкоди осв≥ту можна продовжити в чотирьох ун≥верситетах, ≥нших ≥нститутах, ¤к≥ мають статус ун≥верситет≥в, а також у педагог≥чних коледжах, академ≥¤х, школах соц≥альноњ роботи. Ќавчанн¤ в ун≥верситетах складетьс¤, ¤к м≥н≥мум, з восьми семестр≥в, а зак≥нченн¤ докторського курсу потребуЇ меншою м≥рою дес¤ти семестр≥в. Ќавчанн¤ у педагог≥чних коледжах ≥ академ≥¤х складаЇтьс¤ з чотирьох-шести семестр≥в. ” наш час при, ун≥верситетах немаЇ курс≥в соц≥альних прац≥вник≥в. ƒвома школами соц≥альноњ роботи керуЇ федеральний (центральний) ур¤д, ¤кий знаходитьс¤ у ¬≥дн≥ ≥ —ент-ѕелтон≥ (Ќижн¤ јвстр≥¤); у ¬ерхн≥й јвстр≥њ, —тирл≥ ≥ ¬о рарлберз≥ школи перебувають п≥д кер≥вництвом м≥сцевих пров≥нц≥йних влад, Ї школи в ≤нсбурз≥ ≥ “≥рол≥,спонсорами ¤ких Ї католицька церква, а у ¬≥дн≥ Ч католицька веч≥рн¤ школа; ≥снуЇ, також школа соц≥альних прац≥вник≥в п≥д кер≥внцтвом м≥ських влад ¬≥дн¤. ћета шк≥л Ч розвиток знань, здобутих у середн≥й школ≥, набутт¤ студентами спец≥альних знань ≥ досв≥ду дл¤ наступноњ роботи спец≥ал≥стами в сфер≥ соц≥альноњ роботи на високому профес≥йному р≥вн≥.

¬имоги до вступник≥в
¬≥к аб≥тур≥Їнт≥в маЇ бути не мододше ≤8-рок≥в; вони повинн≥ мати або диплом про зак≥нченн¤ середньоњ школи або завершену одинадц¤тир≥чну шк≥льну осв≥ту ≥ р≥чний попередн≥й курс навчанн¤ соц≥альноњ роботи, ¤кий можна пройти в де¤ких школах соц≥альноњ роботи.

 р≥м оф≥ц≥йних вимог щодо осв≥ти, закон вимагаЇ психолог≥чноњ оц≥нки вступник≥в. ѕроцедури щодо в≥дбору вступник≥в включають у себе стандартизован≥ тести на км≥тлив≥сть й особист≥сн≥ ¤кост≥, групов≥ дискус≥њ, есе та ≥нтерв'ю з персоналом ≥ консультац≥њ психолог≥в.

Ѕ≥льш≥сть студент≥в вступають до јкадем≥њ соц≥альноњ роботи в≥дразу ж п≥сл¤ одержанн¤ диплому про зак≥нченн¤ вищоњ середньоњ школи у в≥ц≥ в≥д 18 до 20 рок≥в. ќднак њх к≥льк≥сть зменшуЇтьс¤ в зв'¤зку з обов'¤зковим однор≥чним курсом дл¤ студент≥в без диплому вищоњ середньоњ школи.

ѕ≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни зросла к≥льк≥сть студент≥в чолов≥чоњ стат≥, оск≥льки зб≥льшивс¤ прийом чолов≥к≥в до шк≥л соц≥альноњ роботи. —початку важко було знайти студент≥в-чолов≥к≥в, а нин≥ сп≥вв≥дношенн≥! м≥ж представниками ж≥ночоњ та чолов≥чоњ стат≥ с¤гаЇ 3:1, ≥нод≥ нав≥ть 2:1. «а¤ви про вступ у де¤к≥ ≤нколи соц≥альноњ роботи св≥дчать про р≥вн≥сть сп≥вв≥дношенн¤ чолов≥к≥в ≥ ж≥нок,
јкадем≥њ соц≥альноњ роботи приймають приблизно 350 студент≥в на р≥к. ” 1984 роц≥ загальна к≥льк≥сть студент≥в, ¤к≥ вивчали соц≥альну роботу ¤к свою майбутню профес≥ю, становила майже 650 чолов≥к; близько 300 студент≥в щороку зак≥нчують академ≥њ соц≥альноњ роботи.

Ќавчальна програма
 ласн≥ курси включають у себе гуман≥тарн≥ ≥ сусп≥льн≥ науки ≤ (психолог≥ю, педагог≥ку, соц≥альну медицину; право (закон), соц≥олог≥ю, економ≥ку ≥ соц≥альну пол≥тику, пол≥толог≥ю ≥ соц≥альну ф≥лософ≥ю) та соц≥альну роботу (теор≥ю соц≥альноњ роботи, профес≥йн≥ галуз≥, методи соц≥альноњ роботи, адм≥н≥стративне керуванн¤, методи досл≥дницькоњ роботи, використанн¤ досл≥джень, майстерн≥ ≥ цехи, групову динам≥ку, спостереженн¤, мистецтва ≥ ремесла).

ѕроекти
 ожний семестр студенти працюють над проектом у груп≥, ¤ку складають 6 або 11 ос≥б. ¬икладач школи соц≥альноњ роботи або соц≥альний прац≥вник агентства керуЇ проектами, що знайомл¤ть студент≥в з тими новими ≥де¤ми, над впровадженн¤м ¤ких вони працюють. √рупа студент≥в розробл¤Ї ≥ впроваджуЇ в практику св≥й проект.  р≥м того, студенти повинн≥ вм≥ти вести документац≥ю стосовно власноњ д≥¤льност≥, користуватись спец≥альною л≥тературою.

—пец≥ал≥зований практикум
Ќавчальний план включаЇ чотири м≥с¤ц≥ практики п≥д нагл¤дом спец≥ал≥ст≥в, з ¤ких один м≥с¤ць повинен бути проведений в агентств≥ з соц≥ального забеспеченн¤ д≥тей або юнацтва ≥ один м≥с¤ць - у закладах з роботи з дорослими.

ѕ≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ
¬≥дпов≥дно до вимог асоц≥ац≥њ прац≥ на в≥дпустки дл¤ прац≥вник≥в осв≥ти соц≥альним прац≥вникам надаЇтьс¤ в≥дпустка на один тиждень щор≥чно дл¤ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ. ƒл¤ профес≥йноњ д≥¤льност≥ необх≥дне додаткове навчанн¤, осв≥та, ¤ка оплачуЇтьс¤ працедавцем.

—тупен≥ ≥ св≥доцтва
¬ипускники академ≥й соц≥альноњ роботи отримують званн¤ дипломованого соц≥ального роб≥тника. ƒл¤ визнанн¤ д≥йсними диплом≥в, виданих за рубежем, соц≥альн≥ прац≥вники проход¤ть процедуру п≥дтвердженн¤ за спец≥альним звертанн¤м у федеральне м≥н≥стерство осв≥ти, спорту та мистецтв јвстр≥њ. ” компетенц≥њ цього м≥н≥стерства п≥дтверджувати дипломи, одержан≥ у будь-¤к≥й ≥ноземн≥й школ≥ соц≥альноњ роботи. ” раз≥ виникненн¤ необх≥дност≥ скласти додатков≥ ≥спити вони провод¤тьс¤ компетентними ≥нспекторами м≥сцевоњ школи.

Ќј¬„јЌЌя —ќ÷≤јЋ№Ќќѓ –ќЅќ“» ¬ Ќ≤ћ≈„„»Ќ≤
–озвиток осв≥ти в соц≥альн≥й робот≥
ѕочатком навчанн¤ соц≥альних прац≥вник≥в у Ќ≥меччин≥ вважаЇтьс¤ 1893 р≥к, коли ∆анетт Ўвер≥н орган≥зувала наб≥р н≥ курси "√рупи д≥вчат ≥ ж≥нок дл¤ соц≥альноњ допомоги ≥ роботи". ” 1899 роц≥ п≥д кер≥вництвом јл≥си —оломон була вперше заснована однор≥чна програма. ” 1905 роц≥ ѕротестантська церква в √анновер≥ створила першу справжню ∆≥ночу школу ≥з соц≥альною забезпеченн¤. ” 1908 роц≥ јл≥са —оломон в≥дкрила першу соц≥альну ж≥ночу школу з двор≥чною програмою у Ѕерл≥н≥ - програмою, ¤ка згодом була поширена по вс≥й Ќ≥меччин≥.

Ѕуло б нев≥рним плутати пер≥од заснуванн¤, заклад≥в, з безпосередн≥м початком роботи в ц≥й галуз≥. ƒопомогу ≥нвал≥дам, сиротам, хворим ≥ старим люд¤м була нев≥д'Їмною частиною роботи, церкви ≥ рел≥г≥йних структур починаючи з —ередн≥х в≥к≥в. √ромадську турботу про них забезпечували також широко, розвинут≥ служби добровольц≥в серед громад¤н (система ћаг≥страту) з початку XIX ст. ѕоступово впроваджувалас¤ думка про необх≥дн≥сть мати в≥дпов≥дну профес≥йну осв≥ту тим, хто зад≥¤ний у соц≥альних службах. ƒ≥вчата ≥ ж≥нки верх≥вки середнього класу ("вищ≥ доньки") були готов≥ вз¤ти участь у под≥бних осв≥тн≥х програмах, оск≥льки п≥д впливом ж≥ночою руху вони бажали покласти к≥нець вс≥м видам дилетантськоњ роботи з тими, хто потребуЇ допомоги, а також впливу чолов≥к≥в у ц≥й сфер≥; з ц≥Їњ точки зору, чолов≥ки не могли поки що розгл¤дати соц≥альну службу ¤к корисне зан¤тт¤.

ѕерш≥ школи соц≥альноњ роботи розвивались у взаЇмозв'¤зку з ≥нститутами соц≥ального забезпеченн¤ за прикладом розвитку соц≥альноњ роботи в јнгл≥њ та јмериц≥. ќднак традиц≥йн≥ ≥нститути соц≥альноњ роботи, насамперед ѕротестантськ≥ та –имсько-католицьк≥ церкви з њх орган≥зац≥¤ми (¬нутр≥шн¤ ћ≥с≥¤, ƒ≥акон≥чна –обота ≥  ар≥тас), боролис¤ за поширенн¤ свого впливу на цю сферу.  оли соц≥альна робота стала профес≥йною (упродовж першоњ св≥товоњ в≥йни ≥ п≥сл¤ нењ), б≥льш≥сть шк≥л ≥ програм соц≥альноњ роботи були пов'¤зан≥ з ÷ерквою ѕл≥ч-о-пл≥ч з ними продовжувала ≥снувати велика к≥льк≥сть непро фес≥йних шк≥л. ƒе¤к≥ п≥дготовч≥ програми проводились орган≥зац≥Їю з соц≥ального забезпеченн¤ соц≥ал-демократичних роб≥тник≥в. Ќа початку 70-х рок≥в зв'¤зки шк≥л з р≥зними типами орган≥зац≥й стали слабшати.

” зв'¤зку з тим, що перш≥ школи соц≥альноњ роботи були в≥дкрит≥ дл¤ ж≥нок, це стало першопричиною того, що осв≥та в соц≥альн≥й робот≥ засновувалась поза ун≥верситетським р≥внем та ≥Їрарх≥Їю осв≥ти в Ќ≥меччин≥ (ж≥нок почали приймати на навчанн¤ й ун≥верситети лише на рубеж≥ стол≥ть; ≥стотними залишалис¤ проблеми ж≥нок-студент≥в у 20-х роках). ÷≥ ≥сторичн≥ витоки продовжують ¤вл¤ти собою найсерйозн≥шу перешкоду дл¤ профес≥онал≥зац≥њ соц≥альних служб ≥ виз нанн¤ ц≥Їњ профес≥њ на одному р≥вн≥ з л≥кар¤ми та юристами. ” Ќ≥меччин≥ зац≥кавлен≥ групи намагалис¤ утримувати перших спе ц≥ал≥ст≥в (ж≥нок) в сфер≥ соц≥альноњ роботи в рамках п≥длеглих у соц≥альних ≥ судових адм≥н≥страц≥¤х та. охорони здоров'¤ п≥д кер≥вництвом чолов≥к≥в-спостер≥гач≥в. ÷≥ тенденц≥њ не змогли стати на перепон≥ у зв'¤зку ≥з спри¤тливими умовами ¬еймарськоњ –еспубл≥ки, особливо пруських розпор¤джень щодо осв≥ти в соц≥альн≥й робот≥ в≥д 1920 року. јле в нацистський пер≥од њх знову було висунуто на перший план у де¤ких галуз¤х. —проби набрати чолов≥к≥в за допомогою спец≥альних програм, спр¤мованих на профес≥йну п≥дготовку в соц≥альн≥й робот≥, в≥днос¤тьс¤ до середини 20-х рок≥в, але вони були не дуже усп≥шними до 1945 року, з огл¤ду на низький статус цих програм.

’оча п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни все б≥льше ≥ б≥льше ж≥ночих шк≥л почали приймати чолов≥к≥в, соц≥альна робота до к≥нц¤ 60-х рок≥в продовжувала залишатис¤, в основному, "ж≥ночою" справою, не дивл¤чись на зростанн¤ серйозноњ теоретичноњ бази у п≥дготовц≥ та п≥двищенн≥ статусу шк≥л з простих профес≥йних шк≥л до вищих профес≥йних шк≥л та академ≥й. ƒо к≥нц¤ 60-х рок≥в не ≥снувало передвипускних курс≥в соц≥альноњ роботи при ун≥верситетах (њх попередники при ун≥верситетах ‘ранкфурта та »Їни ≥ при Ќ≥мецьк≥й јкадем≥њ соц≥альноњ та педа гог≥чноњ роботи ж≥нок не пережили захвату клади нацистами). ” 1970Ч71 роках програми а соц≥альноњ роботи сп≥льно з ≥ншими програмами в б≥знес≥ та ≥нженер≥њ ув≥йшли до системи вищоњ осв≥ти. ¬иникли плани щодо можливого ≥нтегруванн¤ коледж≥в в ун≥верситети з метою зб≥льшенн¤ практичноњ спр¤мованост≥ ун≥верситетських знань, але под≥бн≥ плани мали невеликий усп≥х.

—оц≥альна робота в Ќ≥меччин≥ ¤к профес≥¤ зробила суттЇвий внесок в ≥нтернац≥онал≥зац≥ю соц≥альноњ роботи. Ќаприклад, јл≥са —оломо н була трет≥м президентом ћ≥жнародноњ јсоц≥ац≥њ шк≥л соц≥альноњ роботи. ÷ей позитивний напр¤мок був л≥кв≥дований нацистською диктатурою. —оц≥альна робота в Ќ≥меччин≥ п≥дпала п≥д значний вплив англо-американських ≥дей.

ќсв≥та в соц≥альн≥й робот≥
ѕ≥сл¤ пер≥оду поширена¤ соц≥альна робота й осв≥та в соц≥альн≥й робот≥ зазнали значного скороченн¤. ƒе¤к≥ земл≥ ≥ пров≥нц≥њ зменшили к≥льк≥сть студент≥в на одну третину. Ўироко поширилась критика бюрократичних адм≥н≥стративних структур у соц≥альн≥й робот≥ та р≥вн¤ профес≥онал≥зму соц≥альних прац≥вник≥в. ¬едутьс¤ розмови про зб≥льшенн¤ самодопомоги ≥ добров≥льно) роботи зам≥сть установлених соц≥альних служб.

¬арто в≥дм≥тити, що осв≥та в соц≥альн≥й робот≥ прот¤гом 70-х рок≥в не завжди задовольн¤ла вищим стандартам ¤кост≥. ¬ажкий д≥алог м≥ж теор≥Їю ≥ практикою, жорстка ≥деолог≥чна критика соц≥альноњ роботи ≥ системи навчанн¤, бурхлив≥ роки реформ завели у тупик, спричинили хаос, через ¤кий репутац≥¤ багатьох шк≥л дуже постраждала. «а вс≥х цих причин осв≥та в сфер≥ соц≥альноњ роботи у Ќ≥меччин≥ була п≥ддана критиц≥, проте здравомисл¤ч≥ критики погоджуютьс¤ з тим, що б≥льш сувор≥ стандарти п≥дготовки знову стають Ќормою.

≤нститути соц≥альноњ осв≥ти
ѕрофес≥онал≥в соц≥альних служб готують у Ќ≥меччин≥ в ≥нститутах р≥зних тип≥в, що Ї результатом ¤к ≥сторичного розвитку, гак ≥ структури громад¤нських служб. ѕерсонал дл¤ дит¤чих садк≥в, м≥сць в≥дпочинку молод≥, молод≥жних центр≥в ≥ дл¤ надомноњ оп≥ки за малюками готуЇтьс¤ на середньоосв≥тньому р≥вн≥ у профес≥йних, спец≥ал≥зованих школах. —оц≥альн≥ прац≥вники ≥ педагоги навчаютьс¤ у коледжах ≥нститутах, ¤к≥ належать до системи вищоњ осв≥ти. ƒе¤к≥ курси соц≥альних прац≥вник≥в ≥ соц≥альних педагог≥в пропонують нещодавно створен≥ ун≥верситети. ”н≥верситети та ≥нститути п≥дготовки вчител≥в почали реал≥зовувати навчальн≥ програми в русл≥ "науки про осв≥ту" паралельно практично ор≥Їнтованим курсам п≥дготовки вчител≥в. ” навчальному процес≥ зосереджено увагу на курс≥ "соц≥альна педагог≥ка", а також "дошк≥льне вихованн¤", "осв≥та дорослих", "вихованн¤ ≥ навчанн¤ ≥нвал≥д≥в".  вал≥ф≥кован≥ випускники цих заклад≥в можуть продовжувати осв≥ту до докторського ступен¤ у своњй галуз≥. ќднак у зв'¤зку з академ≥чною ор≥Їнтац≥Їю ≥ м≥н≥мальною практичною п≥дготовкою випускник≥в ун≥верситет≥в часто йе приймають агентства по найму.

” земл≥ Ѕаден-¬юртемберг створений ≥нший тип навчанн¤ в сфер≥ соц≥альноњ роботи в так званих профес≥йних академ≥¤х: студенти наймаютьс¤ орган≥зац≥¤ми з соц≥ального забезпеченн¤ ≥ прот¤гом трир≥чною навчанн¤ мають три м≥с¤ц≥ практики, три м≥с¤ц≥ навчанн¤ ≥ т. д. ¬ипускники отримують такий самий ступ≥нь, ¤к ≥ випускники коледж≥в. јле так≥ ≥нститути географ≥чне обмежен≥ одн≥Їю Ќ≥мецькою землею, ≥ вони випускають в≥дносно мало спец≥ал≥ст≥в. ѕрограми з соц≥альноњ роботи пропонують 70 в≥дд≥лень п'¤тдес¤ти коледж≥в ≥ профес≥йних шк≥л Ќ≥меччини; 28 ун≥верситет≥в та ≥нститут≥в п≥дготовки вчител≥в пропонують програми в русл≥ "науки про осв≥ту" з концентрац≥Їю уваги на "соц≥альн≥й педагог≥ц≥".

”н≥верситети ≥ коледж≥ в Ќ≥меччин≥ мають високий ступ≥нь конституц≥йне гарантованоњ незалежност≥. ¬ рамках соц≥альноњ структури вони автономно вир≥шують вс≥ академ≥чн≥ проблеми: навчальн≥ плани, програми, екзамени, наб≥р студент≥в. ѕрограми ≥ навчальн≥ плани р≥зних шк≥л р≥зн¤тьс¤ м≥ж собою. Ќе ≥снуЇ контролю, координац≥њ або акредитац≥њ на нац≥ональному р≥вн≥, за вин¤тком таких неформальних структур, ¤к, наприклад, јсоц≥ац≥¤ ƒекан≥в Ўк≥л —оц≥альноњ –оботи, до ¤коњ належить б≥льш≥сть шк≥л.

ƒержавн≥ м≥н≥стерства науки та ун≥верситети спостер≥гають за ≥н ститутами вищоњ осв≥ти в оф≥ц≥йн≥й структур≥. ¬они керуютьс¤ зако нодавчими положенн¤ми у вир≥шенн≥ проблем цих заклад≥в. ”р¤д маЇ значний вплив у ф≥нансових справах ≥ у призначенн≥ штатних профе сор≥в. ѕрофесори Ї посадовими особами.  оледж≥ у багатьох рисах схож≥ з пол≥техн≥кумами у ¬еликобритан≥њ. ¬они в≥ддають б≥льший пр≥оритет академ≥чн≥й профес≥йн≥й п≥дготовц≥, н≥ж н≥мецьк≥ ун≥верситети. Ќавчальне навантаженн¤ професури у коледжах вище, н≥ж в ун≥верситетах. ѕрофесори мають менше можливостей дл¤ проведенн¤ досл≥джень. Ќавчальний план б≥льш структурований, ≥ робота професури, ор≥Їнтована на студент≥в, Ї значно ≥нтенсивн≥шою. ¬икладацький склад шк≥л соц≥альноњ роботи ≥нтегруЇ у своњй робот≥ вс≥ в≥дпов≥дн≥ соц≥альн≥ науки, право, медицину, економ≥ку.

”н≥верситетський ступ≥нь потр≥бний дл¤ отриманн¤ посадового вищого р≥вн¤ у громад¤нськ≥й служб≥. Ќаступним Ї ступ≥нь коледжу. ” зв'¤зку ≥з жорсткими структурами н≥мецькоњ громад¤нськоњ служби можливост≥ дл¤ просуванн¤ досить обмежен≥, але оск≥льки на вищому р≥вн≥ громад¤нськоњ служби в сфер≥ соц≥альноњ роботи практично не буваЇ ваканс≥й, ц¤ проблема не Ї суттЇвою дл¤ соц≥альних прац≥вник≥в.

—тудентство
 ритер≥њ щодо прийому були вироблен≥ при включенн≥ осв≥ти в сфер≥ соц≥альноњ роботи до системи вищоњ осв≥ти 15 рок≥в тому. јб≥тур≥Їнти Ч це випускники середн≥х шк≥л п≥сл¤ 13 рок≥в навчанн¤ Ч можуть вступати до ун≥верситет≥в ≥ коледж≥в; студенти з профес≥йним ухилом, ¤к≥ випускаютьс¤ спец≥ал≥зованими середн≥ми школами п≥сл¤ 12 рок≥в навчанн¤, можуть бути прийн¤т≥ т≥льки до коледж≥в. ” минулому б≥льш≥сть студент≥в не приходили в сферу соц≥альноњ роботи безпосередньо з≥ школи, а починали своЇ навчанн¤ т≥льки п≥сл¤ к≥лькох рок≥в роботи. Ќин≥ все част≥ше студенти приход¤ть з аб≥турклас≥в. —ередн≥й в≥к студентства знизивс¤ у зв'¤зку ≥з зб≥льшенн¤м числа вступник≥в ≥з профес≥йним досв≥дом. ѕрот¤гом 70-х рок≥в студенти все част≥ше керувалис¤ бажанн¤м "допомагати" ≥ншим люд¤м. ¬ останн≥ роки зб≥льшилас¤ к≥льк≥сть студент≥в, дл¤ ¤ких соц≥альна робота не Ї престижною сферою д≥¤льност≥. ÷е студенти, ¤к≥ не вступили до престижних Ќавчальних заклад≥в.

ѕор≥вн¤но з ун≥верситетом коледж≥ мають майже вдв≥ч≥ б≥льше студент≥в ≥з середн≥х ≥ нижчих верств населенн¤. —туденти з досить сильною осв≥тньою п≥дготовкою та студенти з практичним досв≥дом роботи також превалюють у коледжах. ƒв≥ третини студентського складу становл¤ть ж≥нки.

Ќавчальна програма
«м≥ст ≥ структура курс≥в навчанн¤ сильно в≥др≥зн¤ютьс¤ одна в≥д одноњ залежно в≥д школи соц≥альноњ роботи завд¤ки њњ автономност≥. « 1971 року окрем≥ школи одержали можлив≥сть формулювати своњ вимого до навчальних програм ≥ екзамен≥в так, ¤к вони це вважають за потр≥бне.

” школах соц≥альноњ роботи пропонуютьс¤ три р≥зних типи навчальних програм:
- соц≥альна робота, ¤ка ор≥Їнтована на традиц≥йн≥ адм≥н≥стративн≥ завданн¤ в р≥зних закладах;
- соц≥альна педагог≥ка, ¤ка спр¤мована на роботу з молоддю в общинах, на ≥нш≥ осв≥тн≥ заклади поза школою;
- соц≥альна осв≥та, навчальна програма, ¤ка об'ЇднуЇ елементи ¤к соц≥альноњ роботи, так ≥ соц≥альноњ педагог≥ки.

«агальн≥ елементи р≥зних навчальних програм можуть бути легко об'Їднан≥ таким чином:
Х соц≥альна робота ≥ соц≥альна педагог≥ка: ≥стор≥¤, теор≥¤, орган≥зац≥¤ та ≥нститути, методи;
Х соц≥альн≥ науки: соц≥олог≥¤, соц≥альна пол≥тика, пол≥тична наука, економ≥ка, статистика, емп≥ричн≥ соц≥альн≥ досл≥дженн¤;
Х психолог≥¤/педагог≥ка: прогресивна психолог≥¤, терапевтичн≥ методи, теор≥¤ ≥ практика осв≥ти, теор≥њ соц≥ал≥зац≥њ;
Х здоров'¤: наданн¤ медичноњ допомоги, ≥ ≥нституц≥йна та оф≥ц≥йна структура, медичне обстеженн¤; юридичне ≥ сусп≥льне управл≥нн¤: законодавство по в≥дношенню до с≥м'њ, молод≥, соц≥ального забезпеченн¤, соц≥альних гарант≥й, прац≥ та управл≥нн¤;
Х музика, драматург≥¤, спорт, мистецтво, к≥нематограф, в≥део, робота ≥з засобами масовоњ ≥нформац≥њ. Ѕ≥льш≥сть навчальних програм включають курси ≥ноземних мов: англ≥йськоњ, французькоњ, ≥спанськоњ.

Ўколи з профор≥Їнтац≥Їю на роботу з ем≥грантами пропонують курси основних мов ем≥грант≥в. ” приЇднаних до церков школах соц≥альноњ роботи до навчального плану включаютьс¤ соц≥альна етика та соц≥альна ф≥лософ≥¤.  урси традиц≥йно досить структурован≥. ¬они включають важлив≥ академ≥чн≥ дисципл≥ни, всередин≥ ¤ких ≥снуЇ сво¤ структура. ÷е створюЇ проблему ≥нтеграц≥њ знань ≥ навичок у р≥зних академ≥чних дисципл≥нах. Ѕагато шк≥л зм≥нили своњ навчальн≥ програми, в≥дмовившись в≥д жорсткоњ структури академ≥чних дисципл≥н на користь навчальних план≥в, ор≥Їнтованих на проблеми кл≥Їнт≥в або профес≥йн≥ галуз≥, ¤к≥ передбачають р≥зн≥ спец≥ал≥зац≥њ. Ќавчанн¤ прот¤гом перших пер≥од≥в головним чином зосереджене њй засвоЇнн≥ основних знань у галуз≥ р≥зних соц≥альних наук та ознайомленн≥ студент≥в з теор≥Їю ≥ практикою соц≥альноњ роботи. ” багатьох школах студен≥ повинен пройти екзамен, перед тим ¤к в≥н (вона) зможе продовжити навчанн¤. ƒруга частина навчальних програм у б≥льшост≥ шк≥л дозвол¤Ї студентам обирати бажан≥ дл¤ них р≥зн≥ спец≥ал≥зац≥њ щодо груп кл≥Їнт≥в, галузей соц≥альноњ роботи ≥ (або) метод≥в. –≥зн≥ типи направлень на роботу в профес≥йн≥ галуз≥ включен≥ до ц≥Їњ частини навчанн¤, хоч б≥льш≥сть шк≥л вимагають роботи у профес≥йн≥й галуз≥ на початковому етап≥ навчанн¤.  ласичн≥ американськ≥ методи ≥ндив≥дуальноњ, груповоњ та общинноњ роботи в≥д≥грали велику роль у в≥дтворенн≥ соц≥альноњ роботи в Ќ≥меччин≥ п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни. ѕрот¤гом 60Ч70-х рок≥в ц≥ методи п≥ддавалис¤ критиц≥ з боку студентського руху в Ќ≥меччин≥. ƒе¤кий час .здавалос¤, що соц≥альн≥ науки можна зам≥нити на ≥мпортован≥ "американськ≥".

ѕрофес≥йна практика маЇ велике значений в навчанн≥ соц≥альноњ роботи. јкадем≥чна п≥дготовка в школах триваЇ три роки. Ќаправленн¤ на роботу орган≥зован≥ в≥дпов≥дно до двох моделей: "однофазовоњ" та "двофазовоњ". "ќднофазова" модель ≥нтегруЇ два шестим≥с¤чних пер≥оди роботи у профес≥йн≥й галуз≥ в академ≥чну навчальну програму; студенти складають своњ останн≥ екзамени в школах п≥сл¤ чотирьох рок≥в навчанн¤ та отримують державний сертиф≥кат по њњ зак≥нченн≥. ÷ей тип навчанн¤ пропонуЇтьс¤ школами Ѕавар≥њ, Ѕаден-¬юртемберз≥ ≥ двома школами в ’ес≥њ. "ƒвофазова" модель, ¤ка пропонуЇтьс¤ вс≥ма ≥ншими школами, потребуЇ р≥чного направленн¤ на роботу в профес≥йн≥й галуз≥, ¤ке оплачуЇтьс¤ ≥ плануЇтьс¤ п≥сл¤ трьох рок≥в академ≥чноњ п≥дготовки в школах. «а ц≥Їю моделлю студенти отримують державний сертиф≥кат т≥льки п≥сл¤ усп≥шного завершенн¤ своЇњ роботи за направленн¤м у профес≥йну галузь. Ќа додаток до направленн¤ на однор≥чну роботу у профес≥йну галузь, по завершенню "двофазовоњ" модел≥ у б≥льшост≥ навчальних програм цього типу передбачаЇтьс¤ робота у профес≥йн≥й галуз≥ студент≥в перед випуском.“ривал≥сть роботи за профес≥Їю становить, в основному, в≥д 3 до б м≥с¤ц≥в. ” де¤ких школах студенти працюють 4 або 5 дн≥в на тиждень у ¤комусь заклад≥. ≤нш≥ школи в≥ддають перевагу короткочасним направленн¤м на 1Ч2 дн≥ на тиждень. ” б≥льшост≥ своњй школи готують, контролюють та оц≥нюють роботу за направленн¤м, але ≥нод≥ робота у профес≥йн≥й галуз≥ та академ≥чне навчанн¤ ви¤вл¤ютьс¤ важко ≥нтегрованими в ц≥лому. —туденти працюють зг≥дно з направленн¤м на роботу в будь-¤кому заклад≥ п≥д контролем ≥ нагл¤дом соц≥ального прац≥вника. ѕрац¤ спостер≥гач≥в не оплачуЇтьс¤, њх робоче навантаженн¤ не зменшуЇтьс¤. ” зв'¤зку ≥з швидким зростанн¤м числа студент≥в робота з практикантами стала важким т¤гарем дл¤ соц≥альних прац≥вник≥в у ц≥й галуз≥. ƒе¤к≥ школи посли курси, ор≥Їнтован≥ на п≥дготовку проект≥в з мстою ≥нтегруванн¤ академ≥чноњ п≥дготовки ≥ навчанн¤. —туденти ≥ професура готують м≥сц¤ дл¤ практики у нам≥ченому заклад≥ на проект-сем≥нарах, робота студент≥в у профес≥йн≥й галуз≥ обговорюЇтьс¤ та оц≥нюЇтьс¤ на цих сем≥нарах, ≥, нарешт≥, п≥сл¤ роботи за профес≥Їю студенти анал≥зують свою роботу з позиц≥й практики ≥ теор≥њ. ¬загал≥, студенти готують своњ дипломн≥ тези на проект-сем≥нарах. ¬ основному проект-сем≥нари реал≥зуютьс¤, ≥ спр¤мовуютьс¤ безпосередньо ви-кладацьким складом ≥ профес≥оналами в ц≥й галуз≥. ќднак ≥снуЇ де¤кий ризик надвузькоњ спец≥ал≥зац≥њ в соц≥альн≥й робот≥ ≥ зневажливою ставленн¤ до ≥нших галузей, оск≥льки проект-сем≥нари ≥нод≥ грунтуютьс¤ на конкретних ≥нтересах студент≥в або викладач≥в ≥ не обов'¤зково в≥дпов≥дають профес≥йним критер≥¤м. « самого початку проект-сем≥нари вважалис¤ способом розвитку нових форм ≥ метод≥в роботи; вони були спр¤мован≥ на соц≥альн≥ проблеми. ќднак пере* думови дл¤ комб≥нуванн¤ викладацькоњ ≥ практичноњ роботи Ї недостатн≥ми дл¤ соц≥альноњ роботи. ѕроект-сем≥нари провод¤тьс¤ виключно студентами та викладачами ≥ залежать в≥д ≥нтерес≥в ос≥б, ¤к≥ беруть в них участь. ¬они можуть викликати розчаруванн¤ з боку кл≥Їнт≥в, проектна робота може також розчарувати студент≥в. јле в ц≥лому п≥сл¤ багатьох рок≥в практичних випробувань проект-сем≥нари розгл¤даютьс¤ ¤к корисний ≥нструмент викладанн¤ в сфер≥ навчанн¤ соц≥альноњ роботи.

—тупен≥ та сертиф≥кати
ѕо зак≥нченн≥ навчальноњ програми в сфер≥ соц≥альноњ роботи ≥ соц≥альноњ педагог≥ки студентам присуджуЇтьс¤ академ≥чний ступ≥нь соц≥ального прац≥вника або соц≥ального педагога. ѕо завершенню своЇњ роботи в профес≥йн≥й галуз≥ в однофазов≥й модел≥ одночасно, в двофа-зов≥й Ч п≥сл¤ зак≥нченн¤ навчанн¤, студенти отримують державний сертиф≥кат соц≥ального прац≥вника або соц≥ального педагога. ÷е Ї передумовою дл¤ вступу на державну службу; це захищене знанн¤. ¬ земл¤х з одн≥Їю навчальною програмою (Ѕавар≥¤, Ќижн¤ —аксон≥¤, Ўлезвиг-√ольштейн, Ѕремен, √амбург, Ѕерл≥н, —аарланд) студенти отримують ступ≥нь соц≥ального педагога ≥ в≥дпов≥дний державний сертиф≥кат. “≥, хто завершив ун≥верситетську навчальну програму у русл≥ "науки про осв≥ту", одержують ступ≥нь педагога, але вони не мають права одержувати державний сертиф≥кат соц≥ального прац≥вника.

Ќј¬„јЌЌя —ќ÷≤јЋ№Ќќѓ –ќЅќ“» ¬ —Ўј

—оц≥альна робота в —Ўј займав важливе м≥сце в структур≥ профес≥й. якщо в минулому профес≥йними галуз¤ми традиц≥йно вважалис¤ лише медицина, рел≥г≥¤ ≥ право, то нин≥ б≥льш≥сть спор≥днених сфер д≥¤льност≥, включаючи ≥ соц≥альну роботу, отримала новий соц≥альний статус.

—истема соц≥альноњ роботи в крањн≥ складалас¤ прот¤гом стол≥тт¤, вона бере св≥й початок в≥д д≥¤льност≥ ƒжейн јдамс, ¤ка, починаючи з 1839 року, допомагала переселенц¤м, котр≥ опин¤лис¤ в јмериц≥ без знанн¤ мови, без житла ≥ роботи. Ќа даний час соц≥альна робота в —Ўј Ч це свого роду ≥ндустр≥¤, ¤ка умовно под≥л¤Їтьс¤: а) за сферами д≥¤льност≥ соц≥ального прац≥вника; б) за проблемами кл≥Їнта; в) за категор≥¤ми населенн¤.

—фера соц≥альноњ роботи в крањн≥ пост≥йно розшир¤Їтьс¤; американських соц≥альних прац≥вник≥в можна зустр≥ти в р≥зних ур¤дових закладах, на п≥дприЇмствах, в оф≥сах, школах, центрах охорони здоров'¤ї агентствах охорони с≥м'њ та дитини, центрах ф≥зичного та псих≥чного здоров'¤; госп≥тал¤х, псих≥атричних л≥карн¤х, в≥йськових п≥дрозд≥лах, церквах, тюрмах тощо. —оц≥альн≥ прац≥вники церкви, наприкладї працюють з прихожанами р≥зного в≥ку. ¬ церкв≥ дл¤ д≥тей вони орган≥зовують щось под≥бне до "живого куточка" з аквар≥умом, кл≥тками дл¤ птах≥в, а дл¤ любител≥в музики в церкв≥ орган≥зуютьс¤ концерти. —оц≥альний прац≥вник турбуЇтьс¤ про те, щоб вноч≥ безпритульн≥ могли провести н≥ч в церкв≥ б≥льш або менш нормально, а ранком саме соц≥альний прац≥вник церкви за допомогою добровольц≥в годуЇ у церковному двор≥ голодних. «авданн¤ соц≥ального прац≥вника в арм≥њ Ч турбуватис¤ про с≥м'њ солдат, оф≥цер≥в, допомагати вир≥шувати конфл≥ктн≥ ситуац≥њ м≥ж в≥йськовослужбовц¤ми (може саме завд¤ки арм≥йському соц≥альному прац≥внику вдаЇтьс¤ уникнути нестатутних в≥дносин). ћедичн≥ соц≥альн≥ прац≥вники в —Ўј вважають, що вил≥кувати хворого т≥льки за допомогою л≥к≥в неможливо. ÷≥ люди допомагають л≥карю п≥дтримувати дух хворого, працюють з його с≥м'Їю над тим, ¤к краще поводитис¤ з близькою людиною п≥сл¤ виходу ≥з госп≥тал¤, рад¤ть, до ¤кого спец≥ал≥ста звернутис¤, щоб зн¤ти стрес. ¬елику роботу провод¤ть соц≥альн≥ прац≥вники з безнад≥йно хворими людьми, вони знають, ¤к краще вт≥шити помираючого в≥д —Ќ≤ƒу або в≥д раку.

–≥зн≥ категор≥њ людей звертаютьс¤ за допомогою до соц≥альних прац≥вник≥в. —еред них д≥ти ≥ люди старшого в≥ку, представники вс≥х рас, етн≥чних груп, соц≥оеконом≥чних р≥вн≥в та рел≥г≥й, безпритульн≥, безроб≥тн≥ та ≥н.

—оц≥альн≥ прац≥вники обслуговують кл≥Їнт≥в, житт¤ ¤ких пог≥ршуЇтьс¤ у зв'¤зку з недостатн≥ми матер≥альними ресурсами, в≥дсутн≥с-тю спри¤тливих можливостей або нестачею ум≥нь (набут≥ ум≥нн¤ мо-жуть бути в≥дсутн≥ми через ф≥зичн≥ чи псих≥чн≥ недол≥ки або перешкоди, стреси, в≥дсутн≥сть м≥жособового сп≥лкуванн¤ або невир≥шен≥сть проблеми щодо зд≥бностей). —оц≥альними службами охоплюютьс¤ с≥м'њ, що включають одного з батьк≥в, котр≥ мають сер'йозн≥ конфл≥кти, що ви¤вл¤ютьс¤ у втечах дитини з дому, правопорушенн¤х, насильств≥, труднощах у навчанн≥ та ≥н.; пари ≥ с≥м'њ, ¤к≥ мають проблеми з д≥тьми або погано ставл¤тьс¤ один до одного; пари, ¤к≥ мають серйозн≥ конфл≥кти; окрем≥ люди ≥ с≥м'њ, ¤к≥ страждають в≥д безроб≥тт¤, в≥дсутност≥ достатньоњ зарплати, ф≥зичних недол≥к≥в, нестач≥ профес≥йних ум≥нь; окрем≥ люди ≥ с≥м'њ, житт¤ ¤ких зруйноване через порушенн¤ закону; педагог≥чне важк≥ п≥дл≥тки; люди, ¤к≥ страждають через ф≥зичн≥ або псих≥чн≥ недол≥ки чи хвороби; правопорушники та њх с≥м'њ; оп≥куни ≥ д≥ти, батьки ¤ких померли або залишили своњх д≥тей ≥ не п≥клуютьс¤ про них; ≥мм≥гранти та представники меншин ¤к≥ не мають необх≥дних засоб≥в ≥снуванн¤ або Ї жертвами расовоњ дискрим≥нац≥њ; стар≥ люди, що не здатн≥ до д≥¤льност≥; прињждж≥ ≥ т≥, хто тимчасово проживаЇ в крањн≥, хто не маЇ достатньо засоб≥в дл¤ ≥снуванн¤; д≥ти, ¤к≥ мають проблеми в школ≥, ¤к≥ втратили близьку людину тощо.

—оц≥альн≥ прац≥вники вир≥шують проблеми, пов'¤зан≥ з алкогол≥змом, наркоман≥Їю, проституц≥Їю, гомосексуал≥змом, —Ќ≤ƒом. „астина персоналу, зад≥¤ного в соц≥альних службах, складаЇтьс¤ з парапрофес≥онал≥в, тобто людей, ¤к≥ працюють асистентами, пом≥чниками профес≥йних соц≥альних прац≥вник≥в ≥ виконують частину њхн≥х обов'¤зк≥в. Ѕагатоман≥тна практика соц≥альноњ роботи включаЇ в себе велику к≥льк≥сть вид≥в д≥¤льност≥, сфер використанн¤. Ќац≥ональна јсоц≥ац≥њ соц≥альних прац≥вник≥в визначаЇ соц≥альну роботу ¤к профес≥йну д≥¤льн≥сть з наданн¤ допомоги окремим люд¤м, групам людей, общинам, п≥двищенн¤ або в≥дновленн¤ њх здатност≥ до функц≥онуванн¤ у сусп≥льств≥ та створенн¤ спри¤тливоњ сусп≥льноњ атмосфери. —кладн≥ завданн¤, ¤к≥ сто¤ть перед соц≥альними прац≥вниками, потребують в≥д них високого профес≥онал≥зму ≥ квал≥ф≥кац≥њ, ¤к≥сноњ осв≥ти, особливих людських ¤костей Ч доброти, жертовност≥, сп≥вчутт¤. ÷е непросте зањданн¤ вир≥шують школи соц≥альноњ роботи, ¤к≥ ведуть п≥дготовку спец≥ал≥ст≥в у ц≥й галуз≥.

–озвиток соц≥альноњ роботи йшов пор¤д ≥з розвитком осв≥ти в галуз≥ соц≥альноњ роботи. ѕитанн¤ щодо п≥дготовки квал≥ф≥кованих кадр≥в дл¤ ц≥Їњ сфери вперше постали наприк≥нц≥ XIX ст. –оки депрес≥њ, численн≥ проблеми змусили багатьох а т≥ роки по-≥ншому подивитис¤ на соц≥альн≥ служби, що зд≥йснювали допомогу. Ћюдськ≥ потреби ≥ проблеми перетворилис¤ на б≥льш складн≥ та комплексн≥. ѕроблеми допомоги окрем≥й особ≥ або конкретн≥й с≥м'њ стали розгл¤датис¤ з науковоњ точки зору. Ќезабаром б≥льш≥сть людей д≥йшла переконанн¤, що дл¤ покращанн¤ та вдосконаленн¤ роботи служб п≥дтримки њх д≥¤льност≥ на високому профес≥йному р≥вн≥ вкрай необх≥дн≥ квал≥ф≥кован≥ спец≥ал≥сти.

Ќью-…оркське Ѕлагод≥йне товариство у 1898 роц≥ проф≥нансувало шеститижневу л≥тню програму п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в у ц≥й сфер≥ д≥¤льност≥. ÷е стало початком дл¤ орган≥зац≥њ соц≥альноњ роботи в ≥нших крањнах. Ў≥сть рок≥в велась п≥дготовка, ≥ нарешт≥ у Ќью-…орку був в≥дкритий однор≥чний курс навчанн¤. ѕерш≥ програми фокусували свою увагу на питанн¤х щодо зм≥сту предмет≥в, сп≥вв≥дношенн¤ осв≥тн≥х стандарт≥в. ¬с≥ ц≥ питанн¤ обговорюютьс¤ до нашого часу, ≥ не на вс≥ отриман≥ однозначн≥ в≥дпов≥д≥.

Ѕ≥льш≥сть ≥з перших шк≥л були незалежними, але пов'¤заними з соц≥альними службами Ќью-…орка, Ѕостона, ‘≥ладельф≥њ. 1904Ч1907 роки характеризувалис¤ тим, що програми соц≥альноњ роботи почали входити до ун≥верситетських програм. ƒо к≥нц¤ першоњ св≥товоњ в≥йни ≥снувало вже 17 ун≥верситетських програм соц≥альноњ роботи, у 1927 роц≥ була орган≥зована јсоц≥ац≥¤ шк≥л соц≥альноњ роботи, основною метою ¤коњ в цей пер≥од стало об'Їднанн¤ викладач≥в ≥ студент≥в р≥зних ун≥верситет≥в. «годом саме ц¤ јсоц≥ац≥¤ почала займатис¤ виробленн¤м профес≥йних стандарт≥в. ” 1924 роц≥ нею були запропонован≥ стандарти навчальних програм та адм≥н≥стративного кер≥вництва, у 1934 роц≥ Ч стандарти програм на одержанн¤ ступен¤ маг≥стра з соц≥альноњ роботи.
¬ ун≥верситетах —Ўј були створен≥ програми навчанн¤ соц≥альноњ роботи дл¤ тих, хто бажав отримати ступ≥нь бакалавра, маг≥стра або доктора. ™ ун≥верситети, в ¤ких за певною програмою можна отримати ступ≥нь бакалавра, маг≥стри або доктора. ™ ун≥верситети, акредитован≥ на виданн¤ сертиф≥кат≥в ус≥х трьох р≥вн≥в. «а даними на 1989 р≥к у крањн≥ було 297 акредитованих програм дл¤ отриманн¤ ступен¤ бакалавра, 96 Ч маг≥стра, 46 Ч ступен¤ доктора з соц≥альноњ роботи.

ўоб отримати оф≥ц≥йний дозв≥л на ту чи ≥ншу програму, потр≥бна згода –ади з питань навчанн¤ соц≥альноњ роботи, ¤ка Ї структурним п≥дрозд≥лам Ќац≥ональноњ јсоц≥ац≥њ соц≥альноњ роботи й одночасно об'ЇднуЇ викладач≥в соц≥альноњ роботи, профес≥йн≥ орган≥зац≥њ, соц≥альн≥ агентства, академ≥чн≥ заклади з метою встановленн¤ ≥ п≥дтриманн¤ стандарт≥в навчанн¤ соц≥альноњ роботи. ѕопередником ц≥Їњ –ади став орган≥зований в 1919 роц≥ орган, ¤кий згодом д≥став назву "јмериканська јсоц≥ац≥¤ шк≥л соц≥альноњ роботи". ≤ншу под≥бну за завданн¤ми групу "Ќац≥ональна јсоц≥ац≥¤ шк≥л соц≥альною адм≥н≥струванн¤" було засновано в 1936 роц≥. ќбидв≥ асоц≥ац≥њ були об'Їднан≥ в 1952 роц≥, утворивши –аду з питань навчанн¤ в галуз≥ соц≥альноњ роботи. —аме ц¤ –ада ≥ е основним органом акредитац≥њ шк≥л соц≥альноњ роботи ≥ р≥зних програм.

ѕочинаючи з 1984 року, в школах соц≥альноњ роботи почали використовуватис¤ два основних п≥дходи: стандарти прийн¤тност≥ й оц≥ночн≥ стандарти. —тандарти прийн¤тност≥ дають змогу ви¤вити, наск≥льки школа або навчальна програма в≥дпов≥дають необх≥дним критер≥¤м. Ќаприклад, стандарти прийн¤тност≥ дл¤ шк≥л соц≥альноњ роботи, що пропонують ступ≥нь бакалавра, потребують, щоб: 1) програма була нев≥д'Їмною частиною осв≥тньою ≥нституту, ¤кий присвоюЇ ступ≥нь бакалавра; 2) головний адм≥н≥стратор школи давав санкц≥онований дозв≥л  вал≥ф≥кац≥йн≥й ком≥с≥њ з акредитац≥њ на ознайомленн¤ з програмами шк≥л; 3) школа робила запис у документах, що студент виконав програму дл¤ початковоњ профес≥йноњ д≥¤льност≥. ≤нш≥ стандарти прийн¤тност≥ потребують детальною опису соц≥альноњ роботи ¤к основною пол¤ д≥¤льност≥ студент≥в, забезпеченн¤ квал≥ф≥кац≥йною статусу ректора, призначенн¤ на посаду викладач≥в, ¤к≥ мають ступен≥ не нижче, н≥ж маг≥стр, ≥ досв≥д практичноњ соц≥альноњ роботи, дотриманн¤ недискрим≥нац≥йноњ пол≥тики.

—тандарти прийн¤тност≥ дл¤ шк≥л, ¤к≥ видають св≥доцтва про ступ≥нь маг≥стра, майже т≥ ж сам≥. ¬≥дм≥нн≥сть пол¤гаЇ лише в тому, що стандарт потребуЇ, щоб по завершенн≥ курсу студент був ютовий самост≥йно вести практичну роботу. ” школ≥, ¤ка пропонуЇ ступ≥нь маг≥стра, декан або ректор обов'¤зково повинен працювати на повну ставку.

ќц≥ночн≥ стандарти дл¤ шк≥л, ¤к≥ готують бакалавр≥в ≥ маг≥стр≥в, практично однаков≥. ¬они включають: 1) осв≥тн≥ ц≥л≥ школи ≥ оч≥куван≥ результати (загальн≥ та профес≥йн≥), опис общин, ¤к≥ обслуговувалис¤ школою; 2) ресурси, джерела, необх≥дн≥ дл¤ дос¤гненн¤ поставлених ц≥лей; 3) оф≥ц≥йну письмову за¤ву ректора ун≥верситету про п≥дтримку програми; 4) оф≥ц≥йну згоду в≥дпов≥дних профес≥йних та ≥нших орган≥зац≥й общини; 5) дан≥ про викладацький склад, що в≥дпов≥датиме за виконанн¤ програми, в ¤к≥й вказан≥: а) к≥льк≥сть ≥ р≥зноман≥тн≥сть предмет≥в ≥ програм; б) квал≥ф≥кац≥йн≥ дан≥ про викладацький склад; в) профес≥йний досв≥д викладанн¤, практики, публ≥кац≥њ, досл≥дженн¤, кер≥вництво общин; г) пропорц≥йний розпод≥л часу на процес викладанн¤, кураторство групи, орган≥зац≥ю практики, п≥дготовку матер≥ал≥в дл¤ проведенн¤ зан¤ть, виконанн¤ адм≥н≥стративних обов'¤зк≥в, робота в ком≥с≥¤х та ком≥тетах, консультативна робота з≥ студентами, досл≥дницька робота.

ƒл¤ отриманн¤ ступен¤ бакалавра з соц≥альноњ роботи студент подаЇ за¤ву з проханн¤м прийн¤ти його до т≥Їњ чи ≥нцюњ школц соц≥альноњ роботи. —пец≥альна ком≥с≥¤ проводить сп≥вбес≥ду ≥ тестуванн¤, перев≥р¤Ї базов≥ знанн¤.  урс дл¤ одержанн¤ ступен¤ бакалавра триваЇ чотири роки. ƒо навчальноњ програми вход¤ть ш≥сть основних галузей знань: повед≥нка людини в соц≥альному оточенн≥; соц≥альна пол≥тика; теор≥¤ ≥ практика профес≥њ; ц≥нност≥ та етика; досл≥дницька робота; практика.

ѕовед≥нка людини в соц≥альному оточенн≥. ÷ей предмет даЇ студентов≥ знанн¤ про особист≥сть, њњ роль ≥ м≥сце в с≥м'њ, мал≥й груп≥, орган≥зац≥њ, общин≥. ўоб правильно ви¤вити потреби ≥ задовольнити њх, студентов≥ потр≥бн≥ знанн¤ про мотиви повед≥нки людини, фактори розвитку, ≥нтереси ≥ бажанн¤. ¬ажливо знати не т≥льки цро взаЇмод≥ю м≥ж б≥олог≥чними, соц≥альними, психолог≥чними, культурними системами, а й про вплив цих систем на людину, ≥ навпаки. ќсоблива увага надаЇтьс¤ етн≥чним, класовим, статевим, расовим ≥ культурним в≥дм≥н-ност¤м м≥ж людьми в плюрал≥стичному сусп≥льств≥.

ќсновна мета вивчен≥¤ предмета соц≥альна пол≥тика - п≥дготувати компетентного, ≥нформованого, об≥знаного профес≥онала, ¤кий братиме учась у соц≥альн≥й пол≥тиц≥ ≥ соц≥ально-пол≥тичних програмах. —туденти мус¤ть знати структуру соц≥альних служб, ≥стор≥ю профес≥њ та ≥нших соц≥альних ≥нститут≥в; розум≥ти соц≥альн≥ закони, адм≥н≥стративну пол≥тику (у тих межах, в ¤ких вони на практиц≥ зможуть впливати на ц≥ процеси); анал≥зувати соц≥альну та економ≥чну пол≥тику, що грунтуЇтьс¤ на принципах соц≥альноњ справедливост≥.

јкумульован≥ в цьому курс≥ знанн¤ ≥ вм≥нн¤ мають навчити студента виступати в ¤кост≥ соц≥ального адвоката, лоб≥ста, радника адм≥н≥стратор≥в ≥ пол≥тик≥в. —туденти також повинн≥ ч≥тко розум≥ти пол≥тичн≥ процеси ≥ навчитис¤ використовувати њх у соц≥альн≥й робот≥.

ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥лей соц≥альноњ роботи потр≥бн≥ знанн¤ з предмета “еор≥¤ ≥ практика профес≥њ. •рунтовн≥ знанн¤ та вм≥нн¤ Ї базою дл¤ ефективноњ практики соц≥альноњ роботи. ¬изначальним у цьому процес≥ Ї вм≥нн¤ правильно оц≥нити проблему людини, локал≥зувати њњ, розвинути ≥ використати в≥дпов≥дн≥ ресурси.

÷≥нност≥ та етика профес≥њ Ч все це викладено в кодекс≥ со-ц≥ального прац≥вника, визнанн¤ ≥ насл≥дуванн¤ ¤кому Ї обов'¤зковим дл¤ кожною прац≥вника ц≥Їњ сфери.

ƒосл≥дницька робота виступаЇ ¤к життЇво необх≥дна база знань, потр≥бна дл¤ практики соц≥альноњ роботи. ¬она пронизуЇ вс≥ навчальн≥ дисципл≥ни. «м≥ст досл≥дженн¤ маЇ розкривати науков≥ методи та методи оц≥нки соц≥альних служб у вс≥х сферах практики. —истема знань повинна включати к≥льк≥сн≥ та ¤к≥сн≥ методики досл≥дженн¤, ум≥нн¤ анал≥зувати власну практику, критично використовувати одержан≥ дан≥.

ѕрактика. „ас проходженн¤ практики залежить в≥д програми. Ќаприклад, дл¤ отриманн¤ ступен¤ маг≥стра студенту даЇтьс¤ завданн¤ проводити в "пол≥" (¤к говор¤ть американц≥ про практику) 16Ч20 годин щотижнево. Ќа першому курс≥ студент практикуЇ в одному агентств≥, на другому курс≥ Ч в ≥ншому, але приблизно з такою ж к≥льк≥стю годин. як альтернатива такому способу проходженн¤ практики ≥снуЇ "зблокована" практика, коли студент прот¤гом к≥лькох м≥с¤ц≥в працюЇ в агентств≥, не в≥двол≥каючись на зан¤тт¤, секц≥њ, сем≥нари в школ≥ соц≥альноњ роботи. ѕрактикою керують школа та агентство. “акий метод р¤д шк≥л розгл¤дають ¤к найефективн≥ший.

ўоб стати маг≥стром соц≥альноњ роботи, необх≥дно 'мати ступ≥нь бакалавра ≥ досв≥д практичноњ д≥¤льност≥ в соц≥альн≥й сфер≥. “ерм≥н навчанн¤ Ч 2 роки. ќсобливо поглиблено вивчаютьс¤ спец≥ал≥зован≥ предмети: соц≥альна пол≥тика, соц≥альна економ≥ка, соц≥альне право, соц≥альна психолог≥¤, геронтолог≥¤, методи соц≥альноњ роботи. ¬≥д 16 ј– 20 годин на тиждень студенти першого та другого курс≥в провод¤ть в "пол≥", тобто на практиц≥. ћ≥сце проходженн¤ практики обираЇ сам студент. ќсновною тенденц≥Їю при отриманн≥ докторського ступен¤ Ї б≥льш поглиблений розвиток досл≥дницьких навичок студент≥в, отриманн¤ глибоких теоретичних знань. Ќавчанн¤ ведетьс¤ прот¤гом двох рок≥в ≥ завершуЇтьс¤ написанн¤м ≥ захистом докторськоњ дисертац≥њ.

Ќј¬„јЌЌя —ќ÷≤јЋ№Ќќѓ ёЅќ“» ¬ ≤«–јѓЋ≤
Ќавчанн¤ соц≥альноњ роботи в ≤зрањл≥ розпочалос¤ з 1934 року. „ерез два роки ™врейська община в орган≥зац≥њ системи навчанн¤ в галуз≥ соц≥альноњ роботи почала ор≥Їнтуватис¤ на зах≥дноЇвропейськ≥ та американськ≥ зразки навчанн¤. ѕерший директор департаменту √енр≥Їтта «альд, колишн¤ американка, була добре об≥знана ≥з соц≥альною роботою в —получених Ўтатах јмерики. ¬она додержувалас¤ того погл¤ду, що сучасну систему соц≥альноњ служби не можна побудувати, розраховуючи лише на добровольц≥в. ÷¤ система потребуЇ, щоб ус≥ завданн¤ розв'¤зували п≥дготовлен≥ дл¤ р≥зних програм кадри. ¬она усп≥шно провела комплектуванн¤ перших об'Їднань соц≥альноњ служби профес≥йно п≥дготовленими прац≥вниками, ¤к≥ ≥мм≥грували до крањни на початку 30-х рок≥в. “рьома роками п≥зн≥ше було упорено департамент соц≥альноњ служби. «альд в≥дкрила двор≥чний курс н¤вчанн¤ дл¤ соц≥альних прац≥вник≥в, пот≥м вона 'знайшла 'досв≥дченого викладача соц≥альноњ роботи з Ќ≥меччини —≥д≥ ¬ронськ≥, колегу јл≥си —оломон. ƒо ¬ронськ≥ приЇдналис¤ п≥дготовлен≥ соц≥альн≥ прац≥вники, ¤к≥ прибували до крањни в 1936Ч1938 роках, п≥двищуючи таким чином академ≥чн≥ стандарти ≥ гарантуючи профес≥йне кер≥вництво студентами.

Ќа початку 40-х рок≥в школа попала неформальн≥ контакти з ’ебру-”н≥верситетом в ™русалим≥, де¤к≥ професори ¤кого погодилис¤ брати участь у радницькому ком≥тет≥ та читати лекц≥њ. Ќаприк≥нц≥ 40-х рок≥в де¤к≥ пров≥дн≥ фах≥вц≥ з соц≥альноњ роботи вважали, що зв'¤зок школа Ч ун≥верситет маЇ бути б≥льш т≥сним ≥ формал≥зованим, але умови дл¤ под≥бного розвитку ще не дозр≥ли.

ѕерш≥ випускники школи наймалис¤ до роботу в м≥сцев≥ в≥дд≥ленн¤ соц≥альних служб; де¤к≥ з цих служб були орган≥зован≥ у зростаючих навколо крањни общинах, де укомплектовувалис¤ штати ≥з числа орган≥зац≥й, залучених до роботи з ем≥грантами, ѕотреба в соц≥альних прац≥вниках швидко зростала п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни. ƒекого було в≥дправлено на допомогу соц≥альним-прац≥вникам у табори Ѕездомних в ™вроп≥; ≥нших Ч на  ≥пр, де ¬еликобритан≥¤ у 1946Ч 1947 роках влаштувала табори, куди були перем≥щен≥ тис¤ч≥ людей, ¤ким було в≥дмовлено у в'њзд≥ до ѕалестини через в≥дсутн≥сть необх≥дних ем≥грац≥йних документ≥в.

«≥ встановленн¤м держави ≤зрањль у травн≥ 1948 року департамент соц≥ального забезпеченн¤ ™врейського Ќац≥онального  ом≥тету став ћ≥н≥стерством соц≥ального забезпеченн¤. Ўкола дл¤ навчанн¤ соц≥альних прац≥вник≥в працювала у рамках програми ћ≥н≥стерства соц≥ального забезпеченн¤ прот¤гом наступних дес¤ти рок≥в. ¬еличезна ≥ непередбачена ≥мм≥грац≥¤ за чотири роки вдв≥ч≥ зб≥льшила Їврейське населенн¤.

Ќеоднор≥дн≥сть ≥мм≥грац≥њ, соц≥ально-культурн≥ корен≥ ≥мм≥грант≥в, травмоване минуле Ївропейц≥в та ≥мм≥грант≥в з мусульманських крањн Ч усе це поставило перед соц≥альними прац≥вниками нов≥ вимоги. ѕ≥дготовка соц≥альних прац≥вник≥в вимагала все б≥льшоњ уваги, розум≥нн¤ культурних, етн≥чних ≥ психолог≥чних в≥дм≥нностей людей. «начний вплив на осв≥тню програму справило також прибутт¤ до крањни профес≥йно п≥дготовлених, досв≥дчених прац≥вник≥в з≥ —получених Ўтат≥в јмерики, б≥льш≥сть ¤ких були спец≥ал≥стами в питанн¤х вир≥шенн¤ специф≥чних проблем кл≥Їнта. ќдн≥ стали викладачами, ≥нш≥ Ч керували практикою студент≥в у закладах.  ер≥вництво з боку американських спец≥ал≥ст≥в спри¤ло тому, що заруб≥жн≥ п≥дходи стали основними в соц≥альн≥й робот≥ та соц≥альн≥й осв≥т≥ в ≤зрањл≥.

ƒо американських викладач≥в згодом приЇдналис¤ ≥зрањльськ≥ соц≥альн≥ прац≥вники, ¤к≥ в≥д'њжджали за кордон дл¤ навчанн¤ соц≥альноњ роботи ≥ стали ¤дром викладацького складу. Ќаприк≥нц≥ 1950 року осв≥та в соц≥альн≥й робот≥ в ≤зрањл≥ стала в основному реал≥зовуватис¤ за американською моделлю, де акцент робивс¤ на соц≥альн≥й робот≥ в специф≥чних ситуац≥¤х.

« часом в≥дпов≥дальн≥ за соц≥альн≥ служби особи зрозум≥ли, що невелика к≥льк≥сть випускник≥в ц≥Їњ школи соц≥альноњ роботи не зможе задовольнити швидкозростаюч≥ потреби в цих службах. « метою задоволенн¤ вимог у кадрах, особливо у своњх власних службах, мун≥ципал≥тет “ель-јв≥ва заснував свою власну школу. ќбидв≥ школи мали под≥бн≥ навчальн≥ плани ≥ стандарти ≥, ¤к уже зазначалос¤, перебували п≥д значним впливом американськоњ модел≥ соц≥альноњ роботи. ѕроте обидв≥ школи намагалис¤ знайти можлив≥сть пристосуватилснуюч≥ методи соц≥альноњ роботи до конкретних (специф≥чних) умов житт¤ населенн¤ крањни, хоч навчальний матер≥ал залишавс¤ в основ≥ своњй американським (принаймн≥ упродовж трьох дес¤тил≥ть).

” 1950 роц≥ не було жодного ч≥ткого критер≥ю дл¤ визначенн¤ квал≥ф≥кац≥йних вимог до соц≥ального прац≥вника. „ленство в об'Їднанн≥ соц≥альних прац≥вник≥в було в≥дкритим дл¤ кожного, хто мав будь-¤ку п≥дготовку в соц≥альн≥й робот≥, в тому числ≥ короткочасн≥ курси в≥д шести до дев'¤ти м≥с¤ц≥в, заснован≥ ћ≥н≥стерством на момент масовоњ ≥мм≥грац≥њ. ”мови членства в об'Їднанн≥ зм≥нилис¤ п≥сл¤ п≥дписанн¤ першого закону ≥з соц≥ального забезпеченн¤, в ¤кому передбачено критер≥њ д≥¤льност≥ соц≥ального прац≥вника ≥з сертиф≥катом.

ѕрийом у школ≥ зд≥йснювавс¤ на основ≥ сл≥в, бес≥ди з аб≥тур≥Їнтом. ¬важалос¤, що ≥снують особист≥сн≥ ¤кост≥, позиц≥њ ≥ ц≥нност≥, ¤к≥ е суттЇвими дл¤ практики соц≥альноњ роботи. ”сп≥хи у навчанн≥ враховувались, але переважна увага прид≥л¤лас¤ готовност≥ до проведенн¤ практичноњ роботи. Ќа початку 50-х рок≥в практично вс≥ студенти були ж≥нками, хоч школи були в≥дкрит≥ й дл¤ чолов≥к≥в.

Ќедостатн¤ к≥льк≥сть соц≥альних прац≥вник≥в на початку 60-х рок≥в, невелика к≥льк≥сть випускник≥в ун≥верситетуї намаганн¤ випускник≥в шукати роботу у великих м≥стах, спричинили необх≥дн≥сть забезпечувати п≥дготовленими кадрами нещодавно заснован≥ м≥ста, розкидан≥ по вс≥й крањн≥. ћ≥н≥стерство соц≥ального забезпеченн¤ заснувало ≥нститут з навчанн¤ соц≥альноњ роботи, з програмами навчанн¤ у чотирьох географ≥чних област¤х. ƒо ≥нституту приймали студент≥в, ¤к≥ мешкали у цих м≥стах або селах. Ќа в≥дм≥ну в≥д н¤вчанн¤ в ун≥верситет≥, що вимагало плати за навчанн¤ ≥ забезпечувало обмеженою стипенд≥Їю. ≤нститут соц≥альноњ роботи був безкоштовним. ¬ипускник≥в цього ≥нституту визнавали профес≥йними, але не академ≥чними соц≥альними прац≥вниками. ≤снували також ≥нш≥ форми практичноњ п≥дготовки. ќднак ≥з створенн¤м великоњ к≥лькост≥ ун≥верситетських програм у соц≥альн≥й робот≥ ≥нструктори а соц≥альноњ робот в ун≥верситетах все р≥шуч≥ше вимагали припиненн¤ позаун≥верситетськоњ п≥дготовки. ќб'Їднанн¤ соц≥альних прац≥вник≥в також вимагало академ≥чноњ п≥дготовки. ” результат≥ наприк≥нц≥ 1979 Ч на початку 1980 року три з чотирьох центр≥в припинили основну профес≥йну п≥дготовку. ѕрограма, хцо залишалас¤ у Ѕер-Ўев≥, теж припинила своЇ ≥снуванн¤ у зв'¤зку з розвитком ун≥верситетськоњ програми. ≤нститут не припинив свого ≥снуванн¤, але став б≥льше займатис¤ п≥дготовкою соц≥альних прац≥вник≥в без в≥дриву в≥д основних службових обов'¤зк≥в.

“епер слухачами курс≥в стають соц≥альн≥ прац≥вники, ¤к≥ мають л≥ценз≥њ. Ќавчальний план соц≥альноњ -роботи встановлюЇтьс¤ кожною школою самост≥йно у рамках основноњ ун≥всрситетськоњ програми з академ≥чного навчанн¤. якщо ж школа бажаЇ додати нову програму або ввести нову посл≥довн≥сть навчанн¤, тод≥ необх≥дно д≥стати схваленн¤ ради ун≥верситету. ¬арто зазначити, що ур¤д Ќе контролюЇ навчальний план за допомогою законодавчих акт≥в ≥ не встановлюЇ жодних обмежень, ¤к це практикуЇтьс¤ в де¤ких крањнах.

“енденц≥њ навчанн¤ соц≥альноњ роботи
” процес≥ створенн¤ шк≥л ун≥верситетського р≥вн¤ виникли серйозн≥ проблеми. √оловна Ч ¤к розвивати програму, що задовольнила б сувор≥ академ≥чн≥ вимоги щодо ун≥верситетськоњ осв≥ти ≥ водночас готувала профес≥йних соц≥альних прац≥вник≥в, здатних долати соц≥альн≥ проблеми, що постали перед населенн¤м.

”н≥верситетський навчальний план передбачав введенн¤ до навчального процесу курс≥в ≥з соц≥альноњ роботи ≥ практики. —ередн≥й тиждень. ƒо цього ще сл≥д додати 20Ч25 годин на п≥дготовку зан¤ть. ”с≥ студенти перших курс≥в мусили в≥дв≥дувати вс≥ зан¤тт¤. ” т≥ роки ≥снувала думка, що програми Ї основними дл¤ п≥дготовки соц≥альних прац≥вник≥в. Ќин≥ склад навчального плану значно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д того, що був двадц¤ть рок≥в тому; в≥н в≥дбиваЇ пост≥йн≥ зм≥ни в соц≥альн≥й робот≥.

ѕрограми навчанн¤.  урси шк≥л соц≥альноњ роботи
Ќапр¤ми у навчанн≥ соц≥альноњ роботи значно еволюц≥онували прот¤гом останн≥х рок≥в. Ќин≥ ввод¤тьс¤ б≥льш гнучк≥, пор≥вн¤но з первинним ф≥ксованим навчальним планом, програми. ќдночасно з базовими зан¤тт¤ми, обов'¤зковими дл¤ вс≥х, студентам пропонуЇтьс¤ широкий виб≥р ¤к практичних, так ≥ спец≥ал≥зованих курс≥в. Ќапри-клад, одна школа додатково до основних курс≥в пропонуЇ своњм студентам б≥льш ¤к сорок п'¤ть р≥зних курс≥в на виб≥р у рамках самоњ школи, а також додатков≥ курси на ≥нших факультетах. «агальн≥ галуз≥ включають, наприклад, соц≥альну пол≥тику або практику соц≥альноњ роботи. ¬с≥ школи мають под≥бн≥ п≥дходи до проведенн¤ практики студент≥в, хоч Ї в≥дм≥нност≥ в к≥лькост≥ годин, розрахованих на практику та њњ орган≥зац≥ю. Ќа першому курс≥ основна увага прид≥л¤Їтьс¤ теор≥њ: соц≥альн≥й пол≥тиц≥ та соц≥альн≥й робот≥.

ќф≥ц≥йно робота в "пол≥" розпочинаЇтьс¤ на другому роц≥ навчанн¤, хоч де¤к≥ школи вже на першому роц≥ навчанн¤ в≥двод¤ть один день на тиждень дл¤ ознайомленн¤ з програмою.  ≥льк≥сть годин, в≥дведених на практику, може р≥знитис¤, але не може бути меншою за чотирнадц¤ть годин на тиждень (два робочих дн≥ прот¤гом восьми м≥с¤ц≥в). Ўколи вимагають такоњ самоњ к≥лькост≥ годин на третьому курс≥.

Ўколи ≤зрањлю д≥ють за принципом: практика орган≥зуЇтьс¤ в двох р≥зних соц≥альних групах Ч р≥к в одн≥й, р≥к Ч в ≥нш≥й.

ѕрограма одержанн¤ ступен¤ маг≥стра ≥ доктора соц≥альноњ роботи
„отири з п'¤ти ун≥верситет≥в мають навчальн≥ програми дл¤ маг≥стр≥в ≥ доктор≥в соц≥альноњ роботи. ƒл¤ участ≥ в цих програмах кандидат повинен мати ступ≥нь бакалавра соц≥альноњ роботи. ™ одна школа, ¤ка приймаЇ кандидат≥в без ступен¤ бакалавра, але пр≥оритет надаЇтьс¤ претендентам, ¤к≥ завершили початковий курс навчанн¤ соц≥альноњ роботи.

“ривал≥сть д≥њ програми Ч два академ≥чних роки. ƒосл≥дницький компонент з курсами статистики та вивченн¤ комп'ютер≥в Ї центральним у вс≥х програмах. —туденти концентрують увагу на тих проблемах, ¤к≥ њх ц≥кавл¤ть. Ўколи забезпечують посл≥довн≥сть досл≥джень, мета ¤ких Ч п≥дготувати студент≥в до досл≥джень у сфер≥ соц≥ального забезпеченн¤ (конкретно Ч в соц≥альних службах) ≥ пропонують програму досл≥дженн¤ в управл≥нн≥ соц≥альними службами.  ожна ≥з шк≥л залучаЇ в≥д двадц¤ти до сорока студент≥в на р≥к до цих програм. «г≥дно з навчальним планом студенти мають змогу завершити формальну курсову роботу за два роки, однак де¤к≥ з них залишаютьс¤ на курс≥ на б≥льш тривалий час. ќдна з причин цього пол¤гаЇ в тому, ≤уо студенти, ¤к правило, лають обов'¤зки перед с≥м'Їю ≥ наймаютьс¤ на роботу на повну або неповну ставку, щоб забезпечити с≥м'њ та самих себе. ƒруга причина Ч в необх≥дност≥ розробити, досл≥дницьк≥ проекти п≥д нагл¤дом професури. ќтже, дл¤ завершенн¤ роботи потр≥бний додатковий терм≥н.

ƒл¤ одержанн¤ ступен¤ маг≥стра студентам дозвол¤Їтьс¤ скласти ≥спит зам≥сть написанн¤ тез, але тод≥ њх не допускають до докторських програм.

Ѕ≥льш≥сть ун≥верситет≥в надають р≥зн≥ можливост≥ дл¤ одержанн¤ докторського ступен¤ в сфер≥ соц≥альноњ роботи. ¬ ун≥верситетах ≤зрањлю додержуютьс¤ думки, що кандидат, прийн¤тий дл¤ проведенн¤ досл≥дженн¤ на докторський ступ≥нь, вже п≥дготовлений дл¤ такоњ д≥¤льност≥ й оф≥ц≥йн≥ вимоги мають бути м≥н≥мальними. „ерез це б≥льш≥сть потенц≥йних доктор≥в отримують докторський ступ≥нь за рубежем.

ѕрограма п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ
≤зрањль маЇ широку програму п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ в сфер≥ соц≥альноњ роботи, ¤ку пропонують у р≥зних школах та ≥нститутах соц≥альноњ роботи. ¬едутьс¤ курси по п≥дготовц≥ з метод≥в, .а також курси з теор≥њ особистост≥, спостереженн¤ й управл≥нн¤. ѕрограми продовженн¤ осв≥ти включають також так≥ предмети, ¤к≥ звичайно не вивчають у школах, серед них "“ерап≥¤ повед≥нки" ≥ "√ештальтерап≥¤". ”р¤дова пол≥тика даЇ люд¤м можлив≥сть навчатис¤ на цих курсах ≥з в≥дривом в≥д виробництва. Ўколи пропонують в≥д двадц¤ти до п'¤тдес¤ти р≥зних курс≥в, тривал≥стю в≥д одногоЧтрьох дн≥в, до року.

 Ћё„ќ¬≤ ѕќЌя““я
ћодел≥ осв≥ти соц≥альних педагог≥в ≥ соц≥альних прац≥вник≥в, нав чальн≥ плани ≥ програми, навчальн≥ ≥нститути, курси, ступен≥ св≥доцтва, факультети, школи соц≥альноњ роботи, критер≥њ в≥дбору сту дент≥в.

«јѕ»“јЌЌя “ј «ј¬ƒјЌЌя
1. –озкрийте сутн≥сть моделей п≥дготовки соц≥альних педагог≥в соц≥альних прац≥вник≥в в ™вроп≥, —Ўј, Ќ≥меччин≥ та ≤зрањл≥.
2. ” чому пол¤гають в≥дм≥нност≥ щодо вимог до аб≥тур≥Їнт≥в зазначених модел¤х?
3. ѕор≥вн¤йте зм≥ст навчальних програм та практики у кожн≥њ крањн≥.
4. „и зм≥нюютьс¤ зм≥ст пон¤ть ≥ категор≥й соц≥альноњ педагог≥ки р≥зних св≥тових модел¤х п≥дготовки соц≥альних педагог≥в ≥ соц≥альни прац≥вник≥в?

ѕ–ќЅЋ≈ћЌ≈ «ј¬ƒјЌЌя
¬изнач≥ть в≥дпов≥дн≥сть мети п≥дготовки до соц≥альноњ робот≥ ум≥нн¤м та навичкам, ¤ких набувають майбутн≥ спец≥ал≥сти.

Ћ≥тература
1. “еори¤ и практика социальной работы: отечественный и зару бежный опьгг / ќтв. ред. “. ‘. яркина, ¬. √. Ѕочарова. Ч ћ.; “ула 1993. - “. 1Ч2.
2. Ўкола социальных педагогов и социальных работников // —о циальна¤ педагогика и социальна¤ работа за рубежом / –ед.-сост ¬. √. Ѕочарова, ј. Ќ. ƒашкина, Ч ћ., 1991. Ч ¬ып. 1Ч6.
3. —оциальна¤.педагогика и социальна¤ работа в контексте меж дународного сотрудничества, Ч ћ., 1993.

“ема 3. ѕ–»«Ќј„≈ЌЌя, —‘≈–» ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ “ј ‘”Ќ ÷≤ѓ —ќ÷≤јЋ№Ќќ√ќ ѕ≈ƒј√ќ√ј ≤ —ќ÷≤јЋ№Ќќ√ќ ѕ–ј÷≤¬Ќ» ј

ѕризначенн¤ соц≥альних педагог≥в/соц≥альних прац≥вник≥в
ѕрот¤гом багатьох стол≥ть в умовах тотал≥таризму, ¤кий декларував безпрецедентну в ≥стор≥њ людства соц≥альну захищен≥сть, вважалос¤ безглуздим створювати систему соц≥ального захисту населенн¤. ¬≥дсутн≥сть же такоњ системи, забезпеченоњ науковою концепц≥Їю, дер-жавними програмами ≥ висококвал≥ф≥кованими спец≥ал≥стами в сфер≥ соц≥альноњ роботи, призвела до парадоксальноњ ситуац≥њ. ” колишньому —–—–, ¤кий породив педагог≥ку середовища ще на початку стол≥тт¤, мав багатющ≥ народн≥, нац≥ональн≥ традиц≥њ, завжди в≥др≥зн¤вс¤ самобутн≥стю, ориг≥нальн≥стю, гуман≥змом ≥ милосерд¤м, невичерпними джерелами практичного досв≥ду соц≥альноњ допомоги, соц≥альна робота ¤к профес≥¤ оф≥ц≥йно зареЇстрована лишев березн≥Чкв≥тн≥ 1991 року. ƒо тих п≥р функц≥њ соц≥ального педагога виконували представники ¤ких завгодно профес≥й Ч фах≥вц≥ заклад≥в осв≥ти, соц≥ального забезпеченн¤, спорту, культури, прац≥вники м≥л≥ц≥њ тощо.

¬их≥д соц≥альноњ роботи на профес≥йний р≥вень Ч ¤вище значне, хоча це скор≥ше можна назвати юридичним оформленн¤м досв≥дуї нагромадженого в колишньому —–—– за вс≥ минул≥ роки. —учасна модель соц≥альноњ роботи, ¤ка ув≥брала в себе усе найкраще, була сформована ≥ продовжуЇ розвиватис¤ ¤к результат багатор≥чного науково-пракгич-ного пошуку, в процес≥ ¤кого вивчавс¤ та анал≥зувавс¤ в≥тчизн¤ний ≥ заруб≥жний досв≥д, ви¤вл¤лос¤ загальне ≥ специф≥чне, створювалис¤ найспри¤тлив≥ш≥ умови дл¤ в≥дпрацюванн¤ стандарт≥в ц≥Їњ профес≥њ. «начущ≥сть вивченн¤ св≥товоњ теор≥њ ≥ практики соц≥альноњ роботи важко переоц≥нити. –≥вень њњ розвитку дозволив "вкласти" у модель соц≥ального педагога, соц≥ального прац≥вника ≥ багато з того, що на етап≥ народженн¤ ц≥Їњ профес≥њ (понад 100 рок≥в тому) було просто неможливо передбачити. “ак уже склалос¤, що особлив≥стю процесу становленн¤ ц≥Їњ профес≥њ було те, що попереду завжди йшли педагоги, ≥ дл¤ соц≥альноњ роботи з моменту њњ зародженн¤ ≥ до нашого часу завжди була характерна дом≥нуюча роль соц≥альноњ педагог≥ки, що, м≥ж ≥ншим, дозволило певною м≥рою "скоротити" наше в≥дставанн¤ в цих питанн¤х в≥д досв≥ду ≥нших крањн.

“е, що соц≥альн≥ педагоги "проклали дорогу профес≥њ соц≥ального прац≥вника, Ї законом≥рним не лише тому, що базову основу профес≥йноњ компетентност≥ будь-¤кого фах≥вц¤ з соц≥альних питань становл¤ть психолого-педагог≥чн≥, етичн≥ та моральн≥ характеристики, а й тому, що початком цього послужили прогресивн≥ в≥тчизн¤н≥ традиц≥њ педагогики середовища. —аме у педагог≥чн≥й сфер≥ ще в 60Ч70-х роках були зроблен≥ перш≥ спроби ввести спец≥ал≥ст≥в, безпосередньо спр¤мованих на соц≥альну роботу в м≥крорайон≥ (орган≥затори поза-класноњ ≥ позашк≥льноњ роботи, педагоги-орган≥затори житлово-комунальних служб, виховател≥ у клубах тощо).  р≥м того, нагромаджений за останню чверть стол≥тт¤ багатющий досв≥д практичноњ роботи в соц≥ум≥ дозволив сформувати нове розум≥нн¤ ц≥Їњ профес≥њ.

як в≥домо, профес≥¤ "соц≥альний прац≥вник" входить складовою частиною у пон¤тт¤ "соц≥альна робота", однак тут ≥снуЇ широка пал≥тра вар≥ант≥в, п≥дход≥в, характерних дл¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни, до визначенн¤ сутност≥, функц≥й, зм≥сту ≥ метод≥в соц≥альноњ роботи. јле що ж об'ЇднуЇ вс≥ ц≥ вар≥анти, в чому вони схож≥? ƒосить подивитис¤ в найавторитетн≥ш≥ дов≥дники, енциклопед≥њ, лексикони пров≥дних крањн св≥ту, щоб переконатис¤ в тому, що на перше м≥сце в функц≥ональному призначенн≥ соц≥ального прац≥вника виступаЇ його вм≥нн¤ створювати ≥ розвивати взаЇмини, ¤к≥ спри¤ють усп≥шн≥й профес≥йн≥й д≥¤льност≥ людей, вм≥нн¤ актив≥зувати зусилл¤ п≥длеглих (окремих ос≥б, груп, общини) по вир≥шенню њх власних проблем, добиватис¤ њх дов≥ри та вм≥нн¤ бути посередником ≥ налагоджувати в≥дносини м≥ж конфл≥ктуючими особами, групами, забезпечувати м≥ж≥нсти≥уц≥йн≥ зв'¤зки. —оц≥альний роб≥тник Ч не робот. ¬≥н маЇ справу з людиною, њњ оточенн¤м, зокрема, ≥з с≥м'Їю. «нанн¤ особливостей розвитку ≥ повед≥нки людини необх≥дне кожному соц≥альному прац≥вников≥. ј це означаЇ, що психолого-педагог≥чна компетентн≥сть, а значить, ≥ п≥дготовлен≥сть, складають базову основу соц≥альноњ роботи. ≤снують дес¤ть етичних стандарт≥в ≥ принцип≥в, на ¤ких будуЇтьс¤ робота американських соц≥альних прац≥вник≥в ≥ ¤к≥ не можуть бути реал≥зован≥ без ц≥Їњ основи, оск≥льки передбачають глибок≥ знанн¤ ≥ практичн≥ вм≥нн¤ у сфер≥ психолог≥њ та педагог≥ки.

 одекс етики соц≥ального педагога/соц≥ального прац≥вника
ѕрофес≥йн≥ стандарти д≥¤льност≥ соц≥ального педагога ≥ соц≥ального прац≥вника спираютьс¤ на кодекс етики, ¤кий Ї м≥жнародним еталоном ставленн¤ профес≥онала до своњх обов'¤зк≥в. √оловне призначенн¤ цього кодексу Ч бути кер≥вництвом у повс¤кденн≥й повед≥нц≥ соц≥альних педагог≥в ≥ прац≥вник≥в. ¬≥н ¤вл¤Ї собою стандарти етичноњ повед≥нки соц≥ального педагога ≥ соц≥ального прац≥вника в≥дпов≥дно до њхнього статусу в профес≥йному сп≥лкуванн≥ з колегами, кер≥вниками, представниками ≥нших. ѕрофес≥й, ≥з с≥м'¤ми, а також сусп≥льством у ц≥лому.

 одекс побудовано на фундаментальних ц≥нност¤х соц≥ально-педагог≥чноњ допомоги ≥ соц≥альноњ роботи ¤к профес≥йноњ д≥¤льност≥, њњ природ≥. ¬≥н враховуЇ ун≥кальн≥сть кожноњ особистост≥, њњ права ≥ можливост≥. «а цим кодексом соц≥альний педагог ≥ соц≥альний прац≥вник Ї сп≥вроб≥тниками соц≥альноњ служби, ¤к≥ усв≥домлюють свою в≥дпов≥дальн≥сть у кожн≥й конкретн≥й ситуац≥њ. ѕередбачаЇтьс¤ї що соц≥альний педагог, прац≥вник беруть до уваги вс≥ принципи цього кодексу стосовно т≥Їњ чи ≥ншоњ ситуац≥њ, в ¤к≥й реал≥зуЇтьс¤ њх профес≥йна д≥¤льн≥сть. —ам по соб≥ цей кодекс не с точним алгоритмом в ус≥х можливих ситуац≥¤х профес≥йноњ д≥¤льност≥. ¬≥н передбачаЇ загальн≥ принципи повед≥нки ≥ забезпечуЇ базу дл¤ суджень про етичн≥ д≥њ. ≈тичн≥ моменти ѕовед≥нки в конкретн≥й ситуац≥њ повинн≥ задовольн¤ти не т≥льки соц≥ального педагога ≥ прац≥вника, а й неупереджених спостер≥гач≥в ¤к експерт≥в з≥ сторони.  одекс Ќе можна використовувати ¤к ≥нструмент дл¤ обмеженн¤ свободи соц≥ального педагога ≥ со ц≥ального прац≥вника. ∆одн≥ дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ не повинн≥ грунтуватис¤ на цьому кодекс≥ без максимального забезпеченн¤ гарант≥й прав прац≥вника соц≥альноњ служби.

≈тична манера повед≥нки соц≥ального педагога ≥ прац≥вника визначаЇтьс¤ не т≥льки загальними вимогами до ц≥Їњ профес≥њ, а й профес≥йними обов'¤зками кожного. ≈тичн≥ принципи Ч основа дл¤ розгл¤ду будь-¤ких суперечок ≥ проблем јсоц≥ац≥Їю соц≥альних педагог≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в ≥з соц≥альноњ роботи.

ƒ≥ючи за цим кодексом, соц≥альн≥ педагоги ≥ прац≥вники гарантують виконанн¤ побудованих на ньому дисципл≥нарних правил. ¬они повинн≥ також вживати в≥дпов≥дних заход≥в дл¤ попередженн¤, викриванн¤ ≥ виправленн¤ неетичноњ повед≥нки колег. ≤, нарешт≥, сп≥вроб≥тники соц≥альноњ служби мають бути однаково готов≥ захищати ≥ допомагати колез≥, ¤кий стикнувс¤ з неетичною повед≥нкою.

ѕовед≥нка та обрис соц≥ального педагога/соц≥ального прац≥вника
1. —тиль
—п≥вроб≥тник соц≥альноњ служби маЇ п≥дтримувати висок≥ моральн≥ стандарти своЇњ повед≥нки, повн≥стю виключаючи нечесн≥ д≥њ; ч≥тко розр≥зн¤ти за¤ви ≥ д≥њ, зроблен≥ ним ¤к приватною особою ≥ представником своЇњ профес≥њ.

2.  омпетентн≥сть ≥ профес≥йне вдосконаленн¤
—оц≥альний педагог (прац≥вник) мусить докласти вс≥х зусиль до тою, щоб бути ≥ залишатис¤ спец≥ал≥стом Ч експертом у профес≥йн≥й практиц≥ та виконанн≥ профес≥йних обов'¤зк≥в. ¬≥н маЇ право вести роботу лише у межах своЇњ компетентност≥ або тод≥, коли маЇ нам≥р набути њњ. —п≥вроб≥тник соц≥альноњ служби повинен нести персональну в≥дпов≥дальн≥сть за ¤к/ :ть роботи, ¤ку виконуЇ. —оц≥альний педагог ≥ прац≥вник повинн≥ д≥¤ти так, щоб попередити можлив≥сть негуманноњ або дискрим≥нац≥йноњ повед≥нки щодо особи або групи людей.

3. „есн≥сть
—оц≥альний педагог ≥ прац≥вник повинн≥ вим≥рювати своњ вчинки за вищими стандартами профес≥йноњ чесност≥:
а) не п≥ддаватис¤ негативному впливов≥ на шл¤ху профес≥йноњ д≥¤льност≥, бездоганно виконувати своњ профес≥йн≥ обов'¤зки;
б) не використовувати своњ профес≥йн≥ стосунки в особистих ц≥л¤х.

4. Ќавчанн¤ ≥ досл≥дницька робота
—пец≥ал≥ст у сфер≥ соц≥альноњ роботи маЇ пост≥йно п≥двищувати профес≥йн≥ знанн¤, майстерн≥сть, залучатис¤ до системи навчанн¤ ≥ досл≥дницькоњ роботи.
¬≥н мусить:
а) ч≥тко усв≥домлювати, ¤к≥ насл≥дки може мати ц¤ робота дл¤ людини;
б) обов'¤зково переконатис¤ в тому, що вс≥ учасники досл≥дженн¤ об'Їднан≥ на основ≥ добров≥льност≥, ≥нформованост≥, з повним додержуванн¤м особистоњ свободи ≥ г≥дност≥;
в) захищати учасник≥в в≥д незаконного ф≥зичного або душевного дискомфорту, розладу, небезпеки або приниженн¤;
г) обговорювати досл≥дницьку роботу лише з профес≥йною метою ≥ лише стосовно тих, хто безпосередньо або профес≥йно маЇ до них в≥дношенн¤;
д) розгл¤дати ≥нформац≥ю, отриману щодо учасника досл≥дженн¤, ¤к конф≥денц≥йну;
Ї) приймати платню т≥льки за реально виконану роботу, ¤ка сто-суЇгьс¤ наукових або досл≥дницьких результат≥в ≥ лише таку, ¤ка пропонуЇтьс¤ добров≥льно ≥ на законних п≥дставах.

5. ѕрава, прерогативи, першочергов≥сть ≥нтерес≥в кл≥Їнт≥в
—оц≥альний педагог ≥ прац≥вник мають докласти максимум зусиль, щоб виховати ≥ розвинути самост≥йн≥сть кл≥Їнта. ќсновн≥ вимоги до соц≥ального педагога ≥ прац≥вника стосовно кл≥Їнта:
а) не використовувати в≥дносини з кл≥Їнтами у власних ≥нтересах;
б) не практикувати, не спри¤ти або не брати участ≥ у будь-¤ких формах дискрим≥нац≥њ, спр¤мованоњ на нац≥ональн≥сть, сексуальн≥ ор≥Їнтац≥њ, в≥к, в≥роспов≥данн¤, с≥мейний статус, пол≥тичну ор≥Їнтац≥ю, розумов≥ чи ф≥зичн≥ вади або будь-¤к≥ переваги, прив≥лењ, персональн≥ характеристики; навпаки Ч вс≥ма доступними засобами боротис¤ з такою дискрим≥нац≥Їю;
в) уникати зв'¤зк≥в або в≥дносин, шк≥дливих дл¤ кл≥Їнт≥в;
г) не вступати в сексуальн≥ стосунки з кл≥Їнтами за будь-¤ких обставин;
д) пов≥домл¤ти кл≥Їнт≥в про ризик, права, можливост≥, обов'¤зки, пов'¤зан≥ дл¤ них ≥з соц≥альною службою;
е) додержувати порад ≥ консультац≥й колег ≥ наставник≥в, ¤кщо ц≥ поради служать ≥нтересам справи;
Ї) завершити роботу ≥ профес≥йн≥ в≥дносини з кл≥Їнтом, коли вони б≥льше не Ї необх≥дними ≥, б≥льше того, не служать потребам та ≥нтересам ц≥Їњ людини, с≥м'њ;
ж) мати справу з особою, оф≥ц≥йно призначеною виступати на захист кл≥Їнта, причому виключно в ≥нтересах кл≥Їнта;
з) не дозвол¤ти схил¤ти себе до будь-¤ких д≥й, що применшують громад¤нськ≥ та юридичн≥ права кл≥Їнта, нав≥ть ¤кщо це робитьс¤ за проханн¤м самого кл≥Їнта;
 ≥) забезпечувати активну суб'Їктивну позиц≥ю самого кл≥Їнта, не допускати приниженн¤ г≥дност≥ особистост≥ кл≥Їнта формами благод≥йноњ допомоги, що йому надаЇтьс¤.

6.  онф≥денц≥йн≥сть ≥ збереженн¤ таЇмниц≥.
—п≥вроб≥тник соц≥альноњ служби повинен поважати таЇмниц≥ кл≥Їнт≥в ≥ не розповсюджувати ≥нформац≥ю, отриману' в ход≥ про фес≥йноњ соц≥альноњ, допомоги:
а) може под≥литис¤ конф≥денц≥йною ≥нформац≥Їю, ¤ку в≥н отримав в≥д кл≥Їнт≥в, без згоди на те кл≥Їнта лише за необх≥дних профес≥йних обставин;
б) ≥нформувати кл≥Їнт≥в про меж≥ конф≥денц≥йност≥ у дан≥й ситуац≥њ, а також про ц≥л≥, коли ц¤ ≥нформац≥¤ може використовуватис¤;
в) забезпечити кл≥Їнт≥в будь-¤кими оф≥ц≥йними записами, що њх стосуютьс¤;
г) додержувати конф≥денц≥йност≥ ≥ншоњ ≥нформац≥њ, що м≥ститьс¤ у записах;
д) д≥стати згоду кл≥Їнт≥в, перед тим ¤к друкувати, робити магн≥тофонн≥ записи або дозволити будь-¤к≥й трет≥й ≥нстанц≥њ спостер≥гати за його роботою.

7. √онорари
—п≥вроб≥тник соц≥альноњ служби повинен переконатис¤, що вста-новлен≥ гонорари за р≥зн≥ види соц≥альноњ допомоги справедлив≥, розумн≥, тактовн≥, сп≥вв≥днос¤тьс¤ з видом соц≥альноњ допомоги ≥ з≥ здатн≥стю кл≥Їнта платити. —оц≥альний педагог ≥ прац≥вник не повинн≥ приймати ц≥нних подарунк≥в за виконану роботу.

8. ѕовага, чесн≥сть, вв≥члив≥сть
—оц≥альний педагог (прац≥вник) повинен ставитис¤ до колег ≥з повагою, вв≥члив≥стю, дов≥рою, бути дел≥катним й справедливим. ¬≥н маЇ:
а) звертатис¤ до колег на основ≥ профес≥йних ≥нтерес≥в ≥ переконань;
б) поважати дов≥ру колег у профес≥йних взаЇминах ≥ взаЇмод≥њ;
в) створювати ≥ п≥дтримувати ситуац≥њ, що полегшують етичн≥ профес≥йн≥ д≥њ колег;
г) детально ≥ чесно надавати в≥домост≥ про квал≥ф≥кац≥ю, творч≥ знах≥дки колег, використовувати необх≥дн≥ канали дл¤ оц≥нки метод≥в њх роботи;
д) зам≥щаючи колегу, д≥¤ти в ≥нтересах того, кого в≥н зам≥щаЇ;
е) не використовувати конфл≥кт м≥ж колегами ≥ кер≥вництвом у своњх ≥нтересах, а також дл¤ зм≥цненн¤ своЇњ профес≥йноњ позиц≥њ;
Ї) шукати арб≥траж або об'Їктивне посередництво, коли профес≥йн≥ конфл≥кти з колегами потребують терм≥нового розв'¤занн¤;
ж) поширювати поважливе ставленн¤ до колег, не пов'¤заних безпосередньо з≥ сферою його роботи;
з) виконуючи функц≥њ експерта, кер≥вника, ≥нспектора, наставника, доброзичливо ≥ спок≥йно доводити до њх в≥дома умови сп≥льноњ роботи ≥ взаЇмин.

—фери д≥¤льност≥ соц≥ального педагога/соц≥ального прац≥вника
ќстанн≥м часом у багатьох крањнах (особливо в Ќ≥меччин≥, де законодавством затверджено назву Їдиноњ профес≥њ "дипломований соц≥альний педагог ≥ соц≥альний прац≥вник") зм≥ст п≥дготовки соц≥ального прац≥вника прир≥внений до п≥дготовки соц≥ального педагога. Ѕ≥льше того, у багатьох земл¤х Ќ≥меччини соц≥альний педагог Ч це Їдина ≥ загальна назва профес≥њ дл¤ вс≥х, хто зак≥нчуЇ спец≥альн≥ в≥дд≥ленн¤ заклад≥в ≥з соц≥альноњ роботи.

ѕод≥л сфери д≥¤льност≥ соц≥альних служб на соц≥ально-педагог≥чну ≥ соц≥альну роботу вважаЇтьс¤ застар≥лим ≥ неправом≥рним. ћ≥ж цими деф≥н≥ц≥¤ми ≥снуЇ зовс≥м ≥нша залежн≥сть: загальновизначен≥сть визначальноњ рол≥ психолого-педагог≥чноњ забезпеченост≥ соц≥альноњ роботи ¤к профес≥њ в ц≥лому ≥ конкретного соц≥ального прац≥вника, зокрема, ким би не був кл≥Їнт Ч дитина або доросла людина, пенс≥онер або ≥нвал≥д, будь-¤ка ≥нша соц≥альне не захищена група Ч тим б≥льше, коли йдетьс¤ про сферу сп≥лкуванн¤ людей у с≥м'њ та про њњ близьке оточенн¤.

ќтже, у контекст≥ цих тенденц≥й абсолютно природно, що акцент у розробц≥ модел≥ профес≥њ "соц≥альний прац≥вник" ≥з самого початку було зроблено не на часткових випадках п≥дготовки соц≥ального прац≥вника того чи ≥ншого проф≥лю чи спец≥ал≥зац≥њ, а на створенн≥ ун≥кального, ≥нтегрованого представника ц≥Їњ профес≥њ Ч соц≥ального педагога. ≤ вже зовс≥м неправильно розгл¤дати його ¤к один ≥з р≥зновид≥в соц≥альних прац≥вник≥в. якщо говорити про феномен с≥мейного соц≥ального педагога, ¤кий склавс¤, скаж≥мо, в –ос≥њ, то Ї вс≥ п≥дстави стверджувати, що це чисто в≥тчизн¤не надбанн¤, ¤ке не маЇ аналог≥в у св≥тов≥й практиц≥ соц≥альноњ роботи.

ѕотреба саме в с≥мейному соц≥альному педагогов≥ Ї законом≥рною. ¬она побудована на альтернативн≥й концепц≥њ взаЇмод≥њ особистост≥, с≥м'њ та сусп≥льства, що в≥ддаЇ пр≥оритет с≥м'њ та сфер≥ внутр≥шньос≥мейних ≥ м≥жс≥мейних в≥дносин перед сусп≥льством, а тому передбачаЇ принципово новий п≥дх≥д до орган≥зац≥йних механ≥зм≥в побудови соц≥альних служб. ќсновоположним стаЇ не ≥нституц≥йний принцип структуруванн¤ соц≥альних служб, а територ≥альний (в общин≥, м≥крорайон≥), максимально наближений до с≥мњ, сфери взаЇмин ≥ сп≥лкуванн¤ людей р≥зного в≥ку, профес≥й, покол≥нь дорослих ≥ д≥тей. —≥м'¤, будинок, община, с≥мейно-сус≥дська сп≥льн≥сть розгл¤даютьс¤ ¤к сфера, де головним чином зд≥йснюЇтьс¤ соц≥альна пол≥тика, соц≥альна допомога. ѕри цьому заклади р≥зних в≥домств, фонд≥в, громадських орган≥зац≥й н≥би розвертаютьс¤ до с≥мњ, в≥д с≥м'њ до соц≥уму ≥ працюють ¤к в≥дкрит≥ системи. ¬ управл≥нському план≥ модель системи соц≥альних служб також в≥дображаЇ концептуальний п≥дх≥д: в≥д особистост≥ Ч до с≥м'њ, в≥д с≥м'њ Ч до с≥мейно-сус≥дського сп≥втовариства в будинку, м≥крорайон≥, общин≥. —истема кер≥вництва розвиваЇтьс¤ знизу вверх (ј не навпаки) ≥ зд≥йснюЇтьс¤ м≥жв≥домчими ÷ентрами соц≥ального захисту населенн¤, ¤к≥ об'Їднують зусилл¤ вс≥х в≥домств, њх можливост≥, права та обов'¤зки, ф≥нансов≥ засоби, матер≥ально-техн≥чний ≥ кадровий потенц≥ал.

Ѕудучи посередником у систем≥ взаЇмод≥њ особистост≥ ≥з соц≥умом, ≥нститут соц≥альних педагог≥в впливаЇ на формуванн¤ виховуючих, гуман≥стичних, морально ≥ ф≥зично здорових в≥дносин у соц≥ум≥, сфер≥ с≥м'њ, с≥мейно-сус≥дському оточенн≥, м≥ж д≥тьми ≥ дорослими.  л≥Їнтами с≥мейного педагога Ї с≥м'¤ та њњ близьке оточенн¤ за м≥сцем про живанн¤. ¬≥н не чекаЇ, коли до нього звернутьс¤ за допомогою, а в етично допустим≥й форм≥ сам вступаЇ в контакт. ¬≥н н≥би ставить "соц≥альний д≥агноз", вивчаЇ психолог≥чн≥ та в≥ков≥ особливост≥, зд≥бност≥ людей, вникаЇ в њх м≥кросоц≥ум, св≥т ≥нтерес≥в, коло сп≥лкувань, умови житт¤, моральну атмосферу, ви¤вл¤Ї позитивн≥ ≥ негативн≥ впливи, проблеми (медичн≥, психолог≥чн≥, правов≥, еколог≥чн≥), до розв'¤занн¤ ¤ких пот≥м приЇднаютьс¤ соц≥альн≥ прац≥вники, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ з певних проблем, орган≥чно взаЇмопов'¤заних ≥з д≥¤льн≥стю соц≥ального педагога, цю працюЇ за м≥сцем прожиранн¤ кл≥Їнта.

3а своњм профес≥йним призначенн¤м соц≥альний педагог зосереджуЇ зусилл¤ на ви¤вленн≥ й подоланн≥ негативних ¤вищ, а не на боротьб≥ з њх насл≥дками (цим страждала прот¤гом багатьох рок≥в проф≥лактично-виховна робота), забезпечуючи, таким чином, у робот≥ з конкретною с≥м'Їю та особист≥стю своЇчасну превентивну проф≥лактику р≥зного роду в≥дхилень Ч моральних, ф≥зичних, псих≥чних, соц≥альних. ” процес≥ д≥агностики соц≥альний педагог диференц≥юЇ кл≥Їнт≥в, "виводить" в≥дпов≥дно до ви¤влених проблем на соц≥альних прац≥вник≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в-профес≥онал≥в р≥зного проф≥лю, працюючих, напри клад, в службах псих≥чного ≥ ф≥зичного здоров'¤, правового та економ≥чного захисту, культурного дозв≥лл¤ ≥ педагог≥чноњ ан≥мац≥њ, ¤к≥ мають справу з певними категор≥¤ми людей (служби зайн¤тост≥ та допомоги в працевлаштуванн≥, соц≥альноњ проф≥лактики, соц≥ального забезпеченн¤, розвитку ≥ молод≥жних ≥н≥ц≥атив тощо).

“аким чином, медико-психолог≥чна служба, забезпечена кадрами соц≥альних педагог≥в, Ї основною, базовою ("горизонтальною") ≥нфраструктурою, своЇр≥дним фундаментом у систем≥ соц≥альних служб. —пираючись на нењ, працюють в орган≥чному зв'¤зку по "вертикал≥" спец≥альн≥ служби, д≥њ ¤ких визначаютьс¤ специф≥кою нац≥онально-рег≥ональних ≥ м≥кросоц≥альних умов, характером проблем ≥ потреб населенн¤ конкретного м≥кросоц≥уму.

”с≥ структурн≥ компоненти комплексноњ м≥жв≥домчоњ системи соц≥альних служб взаЇмопов'¤зан≥ м≥ж собою, ¤к ≥ вс≥ проблеми людини (психолог≥чн≥, медичн≥, правов≥, економ≥чн≥, еколог≥чн≥ тощо).  ожна ≥з служб (соц≥альн≥ педагоги ≥ прац≥вники, психологи, соц≥альн≥ юристи, екологи, етнологи, ан≥матори, медичн≥ соц≥альн≥ прац≥вники та ≥н.) ор≥Їнтована на роботу з д≥тьми та дорослими, ≥з с≥м'Їю, с≥мейно-сус≥дською сп≥льн≥стю в соц≥ум≥. —оц≥альн≥ педагоги ≥ соц≥альн≥ прац≥вники, допомагаючи кл≥Їнтам, д≥ють сп≥льно, реал≥зуючи при цьому кожний своњ функц≥њ. «алежно в≥д проф≥лю й спец≥ал≥зац≥њ м≥сцем роботи соц≥ального педагога та прац≥вника можуть бути житлов≥ будинки або спец≥ал≥зован≥ заклади (в≥дд≥ленн¤ соц≥альноњ допомоги на дому, центр реаб≥л≥тац≥≥, соц≥альний притулок, медико-психолог≥чна консультац≥¤, б≥ржа зайн¤тост≥), школа, дошк≥льн≥ заклади, окрем≥ кл≥Їнти, п≥дприЇмства, творч≥ або громадськ≥ орган≥зац≥њ тощо. ѕроте в будь-¤кому випадку Ч це спец≥ал≥сти вищоњ квал≥ф≥кац≥њ, люди особ ливоњ дел≥катноњ профес≥њ.

‘ункц≥њ д≥¤льност≥ соц≥ального педагога/соц≥ального прац≥вника
—пираючись на практичний досв≥д соц≥альноњ роботи, можна вид≥лити так≥ найзагальн≥ш≥ (базов≥) характеристики соц≥альних педагог≥в ≥ соц≥альних прац≥вник≥в, незалежно в≥д проф≥лю та спец≥ал≥зац≥њ:
- здатн≥сть забезпечувати допустиме ≥ доц≥льне посередництво м≥ж особист≥стю, с≥м'Їю Ч з одного боку, ≥ сусп≥льством, р≥зними державними ≥ громадськими структурами Ч з ≥ншого; виконувати своЇр≥дну роль "третьоњ людини", зв'¤зуючоњ ланки м≥ж особист≥стю ≥ м≥кросередовищем;
- ум≥нн¤ позитивно впливати на сп≥лкуванн¤, стосунки м≥ж людьми, на ситуац≥ю в м≥кросоц≥ум≥; стимулювати, спонукати кл≥Їнта до т≥Їњ чи ≥ншоњ д≥¤льност≥;
- ум≥нн¤ працювати в умовах неформального сп≥лкуванн¤, залишаючись "поза спиною", в позиц≥њ неформального л≥дера, пом≥чника, радника, ¤кий спри¤Ї ви¤ву ≥н≥ц≥ативи, активноњ, суб'Їктивноњ позиц≥њ кл≥Їнта;
- спри¤нн¤ кл≥Їнту у розв'¤занн≥ його проблем;
- ум≥нн¤ будувати взаЇмини на основ≥ д≥алогу.

«в≥дси сукупн≥сть ¤костей (громад¤нських, моральних, ≥нтелектуальних), ¤ким повинен в≥дпов≥дати соц≥альний педагог ≥ соц≥альний прац≥вник: особлива екстра перш≥сть, розвернен≥сть до кл≥Їнта, комун≥кативн≥сть, емпат≥йн≥сть. ƒ≥¤льн≥сть соц≥ального прац≥вника Ч це зона дов≥ри м≥ж людьми, шл¤х до взаЇморозум≥нн¤, сп≥лкуванн¤. —оц≥альний прац≥вник повинен волод≥ти навичками впливу не т≥льки на самого кл≥Їнта, а й на його оточенн¤, групове сп≥лкуванн¤, ситуац≥ю в соц≥ум≥. ќбов'¤зков≥ ¤кост≥: психолог≥чна грамотн≥сть, дел≥катн≥сть. Ћюдина, ¤ка обрала цю профес≥ю, повинна бути гуман≥стом, волод≥ти комун≥кативними та орган≥заторськими зд≥бност¤ми, високою духовною, загальною культурою, почутт¤м такту; вм≥ти анал≥зувати соц≥альн≥ ¤вињца, процеси, бачити своЇ м≥сце ≥ роль у сусп≥льному житт≥, мати ч≥тк≥ ≥деолог≥чн≥ та  моральн≥ принципи.

—пециф≥ка функц≥й соц≥ального педагога передбачаЇ орган≥чне поЇднанн¤ особисг≥сних ¤костей, широкоњ по≥нформованост≥, всеб≥чноњ п≥дготовленост≥, ерудиц≥њ, глибоких спец≥альних знань у своњй галуз≥. —оц≥альний педагог маЇ бути потр≥бним, ц≥кавим дл¤ оточуючих, щоб люди прагнули до сп≥лкуванн¤, контакт≥в з ним, бажали цих контакт≥в. “урбота соц≥ального педагога ≥ соц≥ального прац≥вника буде ефективною, ¤кщо передбачатиме актив≥зац≥ю соц≥ально-культурних ≥ соц≥ально-педагог≥чних функц≥й сусп≥льства, с≥м'њ, кожноњ конкретноњ особистост≥.

Ќа в≥дм≥ну в≥д звичайного педагога, ¤кий працюЇ в навчальному заклад≥, у соц≥ального педагога першор¤дну роль в≥д≥граЇ не навчальна, не осв≥тн¤, а виховна функц≥¤, функц≥¤ соц≥альноњ допомоги, ≥ захисту. —оц≥альн≥ педагоги ≥ соц≥альн≥ прац≥вники покликан≥ спри¤ти розвитку (точн≥ше, саморозвитку) особистост≥, створенню умов найб≥льшого спри¤нн¤, психолог≥чного комфорту. ¬они допомагають люд¤м в њх повс¤кденному житт≥, забезпечують консол≥дац≥ю вс≥х сил ≥ можливостей сусп≥льства щодо конкретного громад¤нина, розпиваючи його активн≥сть ¤к суб'Їкта цього процесу.

ќтже, соц≥альна допомога повинна мати активний характер ≥ :при¤ти залученню до соц≥альноњ роботи самих кл≥Їнт≥в ¤к њњ суб'Їкт≥в, ≥она спр¤мована на поступове створенн¤ своЇр≥дного механ≥зму саморозвитку, шо спри¤Ї ви¤вленню взаЇмноњ турботи ≥ взаЇмодопомоги, лилосердю, послабленню соц≥ального ≥ м≥жнац≥онального напруженн¤, њюрмуванню спри¤тливого м≥крокл≥мату в соц≥ум≥. ќтже, форми соц≥альноњ допомоги не повинн≥ мати характер благод≥йноњ подачки. ¬о њй мають грунтуватис¤ на потребах конкретного сп≥втовариства людей реал≥зуватис¤ за њх безпосередньою участю. ј оск≥льки оснош≥ил≥ предметом турботи Ї с≥м'¤, то йдетьс¤ про формуванн¤ но≥юго ме ан≥зму системи соц≥альних служб у ц≥й сфор≥, ¤кий не п≥дм≥н¤Ї с≥м'ю, а забезпечуЇ њњ включенн¤ у цю систему, зм≥цнюЇ ≥ всеб≥чно розкриваЇ њњ потенц≥ал, ун≥кальн≥ моральн≥ та ф≥зичн≥ можливост≥.

 онтакти соц≥ального педагога ≥ прац≥вника з с≥м'Їю будуютьс¤ на основ≥ знанн¤ ≥ врахуванн¤ особливостей кожноњ конкретноњ с≥м'њ (а не с≥м'њ взагал≥), законом≥рностей процесу сп≥лкуванн¤ у сфер≥ життЇд≥¤льност≥ людей. —аме цим по¤снюЇтьс¤ особлива складн≥сть методики соц≥альноњ роботи, побудованоњ на етично допустимому втручанн≥ у процес наданн¤ р≥зного роду соц≥альноњ допомоги. 3 урахуванн¤м цього розроблен≥ профес≥йн≥ стандарти, вимоги до соц≥ального педагога ≥ прац≥вника, що грунтуютьс¤ на кодекс≥ етики соц≥ального педагога ≥ соц≥ального прац≥вника.

„≥тк≥сть етичних стандарт≥в д≥¤льност≥ соц≥ального педагога ≥ прац≥вника, особлива дел≥катн≥сть ц≥Їњ профес≥њ робл¤ть принципово важливим ранн≥й в≥дб≥р майбутн≥х спец≥ал≥ст≥в ≥ надають особливоњ значущост≥ допрофес≥йному етапу њх п≥дготовки, ¤кий ви¤вл¤Їтьс¤, насамперед, у безпосередн≥й участ≥ д≥тей ≥ молод≥ у соц≥альн≥й робот≥. ¬ ход≥ розвитку р≥зних вид≥в такоњ роботи у в≥тчизн¤ному досв≥д≥ склалис¤ своЇр≥дн≥ запов≥д≥, що становл¤ть етичний кодекс соц≥альних педагог≥в ≥ соц≥альних прац≥вник≥в, ¤к≥ живуть за законами соц≥альноњ творчост≥ та ≥н≥ц≥ативи, ви¤вл¤ють турботу про тих, хто њњ потребуЇ.

ќб'Їкти профес≥йноњ д≥¤льност≥ соц≥ального педагога Ч осв≥тн≥ заклади (загальноосв≥тн≥ школи, г≥мназ≥њ та л≥цењ, школи-≥нтернати дл¤ д≥тей сир≥т ≥ д≥тей, ¤к≥ залишилис¤ без оп≥ки дорослих, будинки дл¤ д≥тей-≥нвал≥д≥в, а також групи продовженого дн¤ загальноосв≥тньоњ школи), позашк≥льн≥ установи, соц≥альн≥ служби дл¤ молод≥, центри працевлаштуванн¤, будинки дл¤ людей похилого в≥ку, ком≥с≥њ у справах неповнол≥тн≥х, спец≥ал≥зован≥ служби р≥зного в≥домчого п≥дпор¤дкуванн¤.

«алежно в≥д характеру роботи соц≥ального педагога визначають так≥ пров≥дн≥ види його д≥¤льност≥:
- правоохоронна (пропедевтика правопорушень, соц≥альна п≥дтримка р≥зних категор≥й населенн¤, соц≥ально-реаб≥л≥тац≥йна д≥¤льн≥сть);
- психолог≥чна (консультативно-посередницька, охорона здоров'¤ ≥ пропаганда здорового способу житт¤, медико-реаб≥л≥тац≥йна допомога);
- культурно-дозв≥льна (орган≥зац≥¤ д≥¤льност≥ д≥тей, молод≥, с≥мейно-сус≥дських сп≥льнот, культурно-осв≥тн¤ робота за м≥сцем проживанн¤, орган≥зац≥¤ ф≥зкультурно-оздоровчого та культурного в≥дпочинку, соц≥альна ан≥мац≥¤).

‘ункц≥њ соц≥ального педагога ≥ соц≥ального прац≥вника за встановленими стандартами не Ї ≥дентичними. ƒ≥¤льн≥сть соц≥ального педагога зор≥Їнтована на роботу з ус≥ма категор≥¤ми д≥тей ≥ дорослих, ≥з с≥м'¤ми (незалежно в≥д на¤вност≥ проблем) з пр≥оритетом виховних завдань. —оц≥альний педагог не чекаЇ, коли до нього прийде кл≥Їнт, в≥н в етично допустим≥й форм≥ сам виходить на контакт з с≥м'Їю, особист≥стю ≥ н≥би ставить "соц≥альний д≥агноз", вивчаЇ психолог≥чн≥ та в≥ков≥ особливост≥, зд≥бност≥ людини, вникаЇ в коло њњ ≥нтерес≥в, сп≥лкуванн¤, в умови морального м≥крокл≥мату, ви¤вл¤Ї позитивн≥ ≥ негативн≥ впливи, проблеми особистост≥ Ч психолог≥чн≥, медичн≥, правов≥, еколог≥чн≥, до розв'¤занн¤ ¤ких пот≥м п≥дключаютьс¤ соц≥альн≥ прац≥вники р≥зних проф≥л≥в. ƒосв≥д доводить, що повноц≥нне виконанн¤ соц≥альним педагогом д≥агностичноњ функц≥њ даЇ змогу не на словах, а на д≥л≥, на р≥вн≥ с≥м'њ та особистост≥, забезпечити превентивну проф≥лактику р≥зного роду в≥дхилень Ч моральних, ф≥зичних, псих≥чних, соц≥альних тощо. ƒл¤ наших умов це надзвичайно важливо, оск≥льки прот¤гом багатьох рок≥в виховально-проф≥лактична робота страждала в≥дсутн≥стю власне превентивноњ проф≥лактики: зусилл¤ зосереджуютьс¤ не на ви¤вленн≥ та усуненн≥ причин негативних ¤вищ, а на боротьб≥ з њх насл≥дками. “ака робота не попереджала ≥ не прогнозувала розв'¤занн¤ проблеми, а "йшла по њх сл≥дах". ќф≥ц≥йне введенн¤ в крањн≥ нового ≥нституту соц≥альних педагог≥в вже за короткий строк позитивно вплинуло на ц≥ процеси.

” ход≥ проведенн¤ фронтальноњ д≥агностики своњх кл≥Їнт≥в соц≥альний педагог диференц≥юЇ њх, "виводить" на соц≥альних роб≥тник≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в-профес≥онал≥в р≥зного проф≥лю. ќтже, соц≥альний педагог ≥ соц≥альний прац≥вник, надаючи соц≥альну допомогу кл≥Їнту, д≥ють сп≥льно, реал≥зуючи при цьому так≥ пров≥дн≥ функц≥њ:
- орган≥заторську (орган≥зац≥¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ д≥¤льност≥, вплив на зм≥ст дозв≥лл¤, допомога у працевлаштуванн≥, профес≥йн≥й ор≥Їнтац≥њ й адаптац≥њ, координаторська д≥¤льн≥сть п≥дл≥ткових ≥ молод≥жних об'Їднань, орган≥заторська робота у взаЇмозв'¤зку кл≥Їнта з медичними, осв≥тн≥ми, культурними, спортивними, правовими закладами, товариствами ≥ благод≥йними орган≥зац≥¤ми);
- прогностичну (програмуванн¤ ≥ прогнозуванн¤ процесу соц≥ального розвитку м≥крорайону ≥ конкретного м≥кросоц≥уму, д≥¤льност≥ конкретних ≥ р≥зних ≥нститут≥в, ¤к≥ беруть участь у соц≥альному формуванн≥ особистост≥);
- попереджувально-проф≥лактичну та соц≥ально-терапевтичну (соц≥альний педагог ≥ соц≥альний прац≥вник сп≥льно передбачають ≥ привод¤ть у д≥ю механ≥зм попередженн¤ ≥ подоланн¤ негативних вплив≥в у соц≥ально-правоюму, юридичному та психолог≥чному план≥, орган≥зовують соц≥отерапевтичну допомогу, забезпечують захист прав у сусп≥льств≥, допомагають п≥дл≥ткам ≥ молод≥ в пер≥од соц≥ального ≥ профес≥йного визначенн¤);
- орган≥зац≥йно-комун≥кативну (залученн¤ добров≥льних пом≥чник≥в ≥ населенн¤ м≥крорайону до соц≥альноњ прац≥ та в≥дпочинку, д≥лових та особист≥сних контакт≥в, зосередженн¤" ≥нформац≥њ ≥ налагодженн¤ взаЇмод≥њ м≥ж р≥зними соц≥альними ≥нститутами в робот≥ з кл≥Їнтом);
- охоронно-захисну (використанн¤ арсеналу правових норм дл¤ захисту прав та ≥нтерес≥в кл≥Їнт≥в, спри¤нн¤ застосуванню заход≥в державною примусу та реал≥зац≥њ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ щодо ос≥б, ¤к≥ допускають пр¤м≥ або опосередкован≥ протиправн≥ д≥њ).

ѕосадов≥ обов'¤зки, встановлен≥ зг≥дно з квал≥ф≥кац≥йними характеристиками, передбачають, що соц≥альний педагог≥ прац≥вник впливають на розвиток ≥н≥ц≥атив дорослих ≥ д≥тей, на створенн¤ умов пл≥дного проведенн¤ в≥льного часу ≥ дозв≥лл¤, розвитку творчост≥, зан¤ть спортом ≥ сусп≥льне корисною д≥¤льн≥стю. ¬они захищають ≥нтереси д≥тей, п≥дл≥тк≥в ≥ молод≥, спри¤ють попередженню ≥ подоланню негативних ¤вищ в њхньому середовищ≥, надають допомогу в пер≥од соц≥ального ≥ профес≥йного самовизначенн¤ та пропагують ≥ впроваджують здоровий спос≥б житт¤; ви¤вл¤ють ≥нтереси ≥ потреби населенн¤ у р≥зних видах д≥¤льност≥, розробл¤ють програми проведенн¤ заход≥в та орган≥зують виховально-проф≥лактичну, культурно-дозв≥льну ≥ спортивно-оздоровчу роботу; спри¤ють розвитку техн≥чноњ ≥ художньоњ творчост≥ дорослих ≥ д≥тей; надають допомогу с≥м'њ в справ≥ розвитку виховних можливостей ≥ позитивного впливу; зд≥йснюють психолога-педагог≥чну допомогу, ви¤вл¤ють особист≥сн≥, м≥жособов≥ та внутр≥с≥мейн≥ конфл≥кти, факти повед≥нки, що в≥дхил¤ютьс¤ в≥д норми; займаютьс¤ проф≥лактикою правопорушень, дит¤чого ≥ побутового дорожньо-транспортного травматизму; забезпечують додержуванн¤ техн≥ки безпеки ≥ сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних норм п≥д час роботи з населенн¤м, вживають заход≥в по наданню першоњ медичноњ допомоги; ви¤вл¤ють д≥тей, ¤к≥ потребують оп≥ки й оп≥кунства, допомагають њм, реал≥зують завданн¤ щодо особист≥сного розвитку д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в у сп≥вдружност≥ з виховател¤ми, вчител¤ми шк≥л ≥ прац≥вниками по зашк≥льних закладив; залучають р≥зн≥ культурно-осв≥тн≥ заклади та громадськ≥ орган≥зац≥њ, творч≥ сп≥лки, громадськ≥сть до формуванн¤ ро-зумово ≥ ф≥зично здорового населенн¤; беруть участь у методичн≥й робот≥, п≥двищують свою квал≥ф≥кац≥ю ≥ р≥вень профес≥онал≥зму.

«нанн¤, ум≥нн¤ та навички соц≥ального педагога/соц≥ального прац≥вника
¬≥дпов≥дно до функц≥ональних обов'¤зк≥в ≥ сфер д≥¤льност≥ соц≥альний педагог мусить:
* бути ознайомлений з основними вченн¤ми в галуз≥ гуман≥тарних ≥ соц≥ально-економ≥чних наук, науково анал≥зувати соц≥альне значущ≥ проблеми та процеси ≥ використовувати методи цих наук у р≥зних видах профес≥йноњ та соц≥альноњ д≥¤льност≥;
* знати етичн≥ та правов≥ норми, що регулюють взаЇмини людини ≥ сусп≥льства, оточуючого середовища, ≥ враховувати це п≥д час розробки еколог≥чних ≥ соц≥альних проект≥в;
* мати ц≥л≥сне у¤вленн¤ про процеси та ¤вища, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в сусп≥льств≥ та природ≥;
* розум≥ти можливост≥ сучасних наукових метод≥в п≥знанн¤ природи, сусп≥льства, особистост≥ й волод≥ти ними на р≥вн≥, необх≥дному дл¤ вир≥шенн¤ завдань, що постають у процес≥ виконанн¤ профес≥йних функц≥й;
* продовжувати навчанн¤ та зд≥йснювати профес≥йну д≥¤льн≥сть в ≥ншомовному оточенн≥;
* мати наукове у¤вленн¤ про здоровий спос≥б житт¤, волод≥ти вм≥нн¤ми та навичками ф≥зичного самовдосконаленн¤;
* волод≥ти культурою мисленн¤, знати його загальн≥ закони; вм≥ти у письмов≥й чи усн≥й форм≥ лог≥чно оформити своњ думки;
* на науков≥й основ≥ орган≥зовувати свою працю, волод≥ти комп'ютерними методами збиранн¤, збер≥ганн¤ та обробки (редагуванн¤) ≥нформац≥њ, що застосовуЇтьс¤ у сфер≥ його профес≥йноњ д≥¤льност≥;
* використовувати методи розв'¤занн¤ завдань п≥д час визначенн¤ оптимальних сп≥вв≥дношень параметр≥в р≥зних систем;
* волод≥ти знанн¤м основ виробничих в≥дносин ≥ принципами управл≥нн¤ з урахуванн¤м техн≥чних, ф≥нансових та людських фактор≥в;
* вм≥ти в умовах розвитку науки ≥ м≥нливоњ соц≥альноњ практики робити переоц≥нку нагромадженого досв≥ду, анал≥з своњх можливостей, здобувати нов≥ знанн¤, використовуючи сучасн≥ ≥нформац≥йн≥ осв≥т¤нськ≥ технолог≥њ;
* розум≥ти сутн≥сть та соц≥альне значенн¤ своЇњ май6утньоњ профес≥њ, основн≥ проблеми конкретноњ галуз≥ його" д≥¤льност≥, бачити њх взаблю- зв'¤зок у ц≥л≥сн≥й систем≥ знань;
* вм≥ти на основ≥ системного п≥дходу будувати та використовувати модел≥ дл¤ њх ¤к≥сного та к≥льк≥сного анал≥зу;
* ставити мету й формулювати завданн¤, по≥'¤зан≥ з реал≥зац≥Їю профес≥йних функц≥й; використовувати дл¤ њх розв'¤занн¤ методи вивчених ним наук;
* кооперуватис¤ з колегами, колективом, ознайомлюватис¤ з методами управл≥нн¤; орган≥зовувати роботу виконавц≥в, знаходити й приймати управл≥нськ≥ р≥шенн¤, знати основи педагог≥чноњ майстерност≥.
Ѕазовими знанн¤ми соц≥ального педагога Ї:
* основн≥ ≥сторичн≥ факти, дати, под≥њ та ≥мена ≥сторичних д≥¤ч≥в;
* типолог≥¤, основн≥ джерела виникненн¤ та розвитку масових соц≥альних рух≥в, форми соц≥альних взаЇмод≥й, фактори соц≥ального розвитку, типи та структури соц≥альних орган≥зац≥й, њх анал≥з;
* умови формуванн¤ особи, њњ свободи, в≥дпов≥дальност≥ за збереженн¤ житт¤, природи, культури, розум≥нню рол≥ насильства ≥ ненасильства в ≥стор≥њ та людськ≥й повед≥нц≥, моральних зобов'¤зань людини щодо ≥нших ≥ себе;
* макропропорц≥≥ та њх особливост≥, ситуац≥њ на макроеконом≥чному р≥вн≥, суть ф≥скальноњ, грошово-кредитноњ, соц≥альноњ та ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики.
* права та свободи людини ≥ громад¤нина, њх реал≥зац≥¤ у р≥зних сферах життЇд≥¤льност≥;
* основи украњнськоњ правовоњ системи та за≥сонодавства, орган≥зац≥¤ та функц≥онуванн¤ судових ≥ правоохоронних орган≥в, правов≥ та морально-етичн≥ норми у сфер≥ профес≥йноњ д≥¤льност≥.
* елементарн≥ навички анал≥зу навчально-виховннх ситуац≥й, визначен≥й та розв'¤занн¤ педагог≥чних завдань;
* феномен культури, њњ роль у людськ≥й життЇд≥¤льност≥; способи надбанн¤, збер≥ганн¤ та передач≥ соц≥альною досв≥ду, базисних ц≥нностей культури;
* форми ≥ типи культур, основн≥ культурно-≥сторичн≥ центри та рег≥они св≥ту, законом≥рност≥ њх функц≥онуванн¤ та розвитку; ≥стор≥¤ ”крањни та њњ м≥сце у систем≥ св≥товоњ культури й цив≥л≥зац≥њ;
* основи ф≥зичноњ культури та здорового способу житт¤;
* основн≥ державн≥ документи з питань розвитку осв≥ти та вихованн¤, соц≥ального захисту д≥тей, молод≥ї людей похилою в≥ку, розвитку науки, культури ≥ м≥жнац≥ональних в≥дносин;
* основи сусп≥льних наук, етики та естетики, основи законодавства ≥ права, ≥стор≥њ украњнськоњ л≥тератури, мистецтва, дит¤чоњ л≥тератури з основами культури ≥ техн≥ки мовленн¤, народознавства, ≥стор≥њ педагог≥ки;
* загальна педагог≥ка з основами педагог≥чноњ майстерност≥, в≥кова та педагог≥чна психолог≥¤, психолог≥¤ та педагог≥ка в≥льного часу, основи с≥мейного вихованн¤, родинна педагог≥ка;
* методи психо-педагог≥чноњ д≥агностики розвитку д≥тей р≥зного в≥ку та њх оточенн¤; методи педагог≥чного керуванн¤ дит¤чою д≥¤льн≥стю в р≥зних дит¤чо-п≥дл≥ткових ≥ молод≥жних осередках, у школ≥, г≥мназ≥њ, л≥цењ та ≥нших типах навчально-виховних заклад≥в;
* основи культурно-дозв≥льноњ д≥¤льност≥, ф≥зкультурно-оздоровчоњ роботи в школ≥, за м≥сцем проживанн¤, с≥мейно-побутовому середовищ≥, в позашк≥льних закладах ≥ центрах дит¤чоњ творчост≥.

 р≥м цього, соц≥альний педагог повинен вм≥ти:
* в≥льно волод≥ти державною мовою ”крањни;
* висловлювати й обірунтовувати свою позиц≥ю з питань ц≥нн≥сного ставленн¤ до ≥сторичного минулого;
* анал≥зувати в загальних рисах основн≥ економ≥чн≥ под≥њ в своњй крањн≥ та за њњ межами; знаходити й використовувати ≥нформац≥ю, необх≥дну дл¤ ор≥Їнтуванн¤ в основних поточних проблемах економ≥ки;
* вид≥л¤ти теоретичн≥ ≥ практичн≥, акс≥олог≥чн≥ та ≥нструментальн≥ компоненти в п≥дготовц≥ й обгрунтуванн≥ пол≥тичних р≥шень, забезпеченн≥ особистого внеску в сусп≥льно-пол≥тичне житт¤;
* давати психолог≥чну характеристику особи (њњ темпераменту, зд≥бностей), ≥нтерпретац≥ю власного псих≥чного стану; волод≥ти найпрост≥шими способами псих≥чноњ саморегул¤ц≥њ;
* використовувати й укладати нормативн≥ та правов≥ документи стосовно майбутньоњ д≥¤льност≥; вживати необх≥дних заход≥в шодо в≥дновленн¤ порушених прав;
* оц≥нювати дос¤гненн¤ культури на основ≥ ≥сторичного контексту њх створенн¤, бути здатним до д≥алогу ¤к способу ставленн¤ до культури ≥ сусп≥льства; набувати досв≥д опануванн¤ культурою;
* вести бес≥ду-д≥алог загального характеру ≥ноземною мовою; кори стуватис¤ правилами мовного етикету, читати л≥тературу за спец≥альн≥стю без словника; складати анотац≥њ, реферати та д≥лов≥ листи ≥ноземною мовою;
* застосовувати засоби ефективноњ орган≥зац≥њ творчоњ д≥¤льност≥ д≥тей ≥ молод≥ в навчально-виховному процес≥ школи, позашк≥льних заклад≥в, осередк≥в соц≥альноњ роботи з р≥зними категор≥¤ми населенн¤; збирати, анал≥зувати, систематизувати ≥нформац≥ю про соц≥альн≥ проблеми д≥тей ≥ молод≥, людей похилого в≥ку; вм≥ти прогнозувати напр¤ми њхньоњ продуктивноњ д≥¤льност≥, орган≥зувати дозв≥лл¤, ви¤вл¤ти шл¤хи подоланн¤ м≥жособових конфл≥кт≥в;
* допомагати с≥м'¤м у розвитку ≥нтелектуальних ≥ морально-естетич-них ¤костей њх д≥тей, зд≥йснювати педагог≥чне керуванн¤ процесом вихованн¤ д≥тей у родинах;
* п≥двищувати квал≥ф≥кац≥ю ≥ р≥вень профес≥онал≥зму, вдосконалюватис¤ в соц≥ально-педагог≥чн≥й д≥¤льност≥;
* знати р≥зн≥ форми соц≥альне-педагог≥чного впливу на особист≥сть, р≥зн≥ категор≥њ д≥тей, молодь, на людей похилого в≥ку;
* освоњти зм≥ст п≥дручник≥в, програм дл¤ початковоњ, середньоњ, старшоњ ланки загальноосв≥тньоњ школи та ≥нших тип≥в навчально-виховних заклад≥в, методику використанн¤ р≥зних вид≥в наочност≥, ауд≥ов≥зуальноњ техн≥ки, комп'ютера у збиранн≥ й обробц≥ ≥нформац≥њ про модел≥ соц≥альноњ допомоги в кожному конкретному випадку;
* розробл¤ти заходи по створенню умов дл¤ пл≥дного проведенн¤ творчоњ роботи учн≥в та молод≥ на уроц≥, у групах продовженого дн¤, позакласн≥й ≥ позашк≥льн≥й д≥¤льност≥, орган≥зац≥њ в≥льного часу, науково-техн≥чноњ й художньоњ творчост≥, зан¤ть спортом ≥ сусп≥льне корисною д≥¤льн≥стю;
* волод≥ти психо-корекц≥йним впливом на д≥тей ≥ молодь, ¤к≥ перебувають в кризовому стан≥ та конфл≥ктних ситуац≥¤х.

“аким чином, в ”крањн≥ складаЇтьс¤ власна модель п≥дготовки соц≥ального педагога, спр¤мована на роботу з р≥зними категор≥¤ми молод≥, оск≥льки саме молодь потребуЇ в сучасних умовах найб≥льшоњ уваги з боку сусп≥льства, соц≥ального захисту та соц≥альноњ п≥дтримки.

 Ћё„ќ¬≤ ѕќЌя““я
—оц≥альний педагог, соц≥альний прац≥вник, с≥мейний соц≥альний педагог, шк≥льний соц≥альний педагог, соц≥альна служба, кодекс етики, функц≥њ соц≥ального педагога, знанн¤, ум≥нн¤, навички, сфери д≥¤льност≥.

«јѕ»“јЌЌя “ј «ј¬ƒјЌЌя
1. ¬изнач≥ть пр≥оритетн≥ сфери д≥¤льност≥ сучасною соц≥ального педагога.
2. ƒовед≥ть значенн¤  одексу етики соц≥ального педагога ¤к основи профес≥йноњ д≥¤льност≥.
3. ѕо¤сн≥ть взаЇмозв'¤зок функц≥й та базових характеристик соц≥ального педагога та соц≥ального прац≥вника.
4. ѕор≥вн¤йте сфери д≥¤льност≥ соц≥ального педагога та соц≥ального прац≥вника.

ѕ–ќЅЋ≈ћЌ≈ «ј¬ƒјЌЌя
” чому пол¤гаЇ своЇр≥дн≥сть модел≥ п≥дготовки соц≥альних педагог≥в, ¤ка складаЇтьс¤ в ”крањн≥?

Ћ≥тература
1. ≤нформац≥йно-методичний бюлетень ”крањнськоњ јсоц≥ац≥њ соц≥альних педагог≥в та спец≥ал≥ст≥в ≥з соц≥альноњ роботи. Ч ƒонецьк, 1992. - є 1
2. —оциальна¤ работа (журнал ј—ѕ—– –‘), Ч є 1Ч5. Ч 1992-1995.
3. —оц≥альна робота / соц≥альна педагог≥ка (пон¤т≥йно-терм≥ноло-г≥чний словник) / «а заг. ред. ≤ ƒ «вЇрЇвоњ. Ч  .: ™тносфера, 1994.
4. —оциально-психологический диагностико-коррекционный ин-струментарий / ѕод ред. — ј. Ѕеличевой. Ч ћ., 1993.
5. Ѕурлачук Ћ. ‘., —авченко ≈. ѕ. ѕсиходиагностика (психодиаг-ностический инструментарий дл¤ использовани¤ в социальных службах). -  ., 1995.
6. ѕрава человека и работа в социальной среде: ѕособие дл¤ училищ по подготовке социальных работников и работников социальной сферы. Ч Ќью-…орк; ∆енева, 1995. Ч 133 с.