“Ї, що соц≥альний прац≥вник та соц≥альний пе-дагог залишаютьс¤ дл¤ багатьох профес≥¤ми нев≥домими, не новина. ѕрот¤гом багатьох рок≥в така профес≥¤, ¤к психолог, в ”крањн≥ не сприймалась на належному р≥вн≥ї 1 т≥льки зараз ми спок≥йно реагуЇмо,  оли, привод¤чи дитину до школи, зустр≥чаЇмо психолога, коли починаЇмо в≥дчувати потребу у психолог≥чн≥й допомоз≥ ≥ не комплексуЇмо в зв'¤зку з необх≥дн≥стю звернутис¤ за нею: «араз ми з повагою реагуЇмо на слово психолог, воно не асоц≥юЇтьс¤ з чимось ненормальним або з ¤кимось в≥дхиленн¤м; ћи звикли до ц≥Їњ профес≥њ ≥ в≥дчуваЇмо у н≥й потребу Ч це вже стало нормою житт¤. “е саме в≥дбуваЇтьс¤ нин≥ з профес≥¤ми соц≥альний прац≥вник та соц≥альний педагог.

—оц≥альн≥ педагоги у наш≥й крањн≥ проклали шл¤х профес≥њ "соц≥альний прац≥вник", ≥ ц≥лком законом≥рно, що п≥дірунт¤ профес≥йноњ компетентност≥ будь-¤кого соц≥ального прац≥вника становл¤ть психолого-педагог≥чн≥, етичн≥ та моральн≥ знанн¤. ÷е започатковано прогресивними в≥тчизн¤ними традиц≥¤ми педагог≥ки середовища. —аме у педагог≥чн≥й сфер≥ р≥знов≥домчих структур ще у 60-70 роках були зд≥йснен≥ перш≥ спроби залучити фах≥вц≥в до роботи у соц≥ум≥: орган≥затори позакласноњ позашк≥льноњ роботи у школах/заступники з виховноњ роботи на п≥дприЇмствах, педагоги-орган≥затори у житлово-комунальних конторах, виховател≥ в ≥нтернатах, дит¤чих домах, гуртожитках, клубах та ≥н. «а останню чверть стол≥тт¤ вони накопичили чималий досв≥д практичноњ р≥зноплановоњ роботи в соц≥ум≥.

як бачимо ми сьогодн≥ соц≥ального педагога? “реба зазначити, що соц≥альний педагог Ч це не шк≥льний соц≥альний прац≥вник ≤ не соц≥альний прац≥вник в сфер≥ осв≥т≥ї ¤к де¤к≥ його у¤вл¤ють. ≤ зовс≥м правильно було б розгл¤дати його ¤к соц≥ального прац≥вника, ор≥Їнтованого лише на д≥тей. «розум≥ло, що д≥т¤м в≥ддаЇтьс¤ пр≥оритет у соц≥альн≥й робот≥ б≥льшост≥ крањн. ÷е нормально та обгрунтовано. ѕроте майже скр≥зь, де йдетьс¤ про профес≥йну роботу, д≥ти та њх проблеми розгл¤даютьс¤ в контекст≥ њх соц≥альних зв'¤зк≥в, в≥дношень, взаЇмод≥й з р≥зними соц≥альними групами, покол≥нн¤ми ≥ у р≥зних сферах њх сощума та, насамперед, у с≥м'њ.

Ќе випадково у багатьох крањнах (особливо у Ќ≥меччин≥) законодавством затверджена назва единоњ профес≥њ "дипломований соц≥альний педагог ≥ соц≥альний прац≥вник", а зм≥ст п≥дготовки соц≥ального прац≥вника прир≥внюЇтьс¤ до ѕ≥дготовки соц≥ального педагога. ” багатьох земл¤х Ќ≥меччини соц≥альний педагог Ч це Їдина та загальна назва профес≥њ дл¤ вс≥х, хто зак≥нчив соц≥альн≥ в≥дд≥лен, н¤ ¬Ќ«.

Ќин≥ розпод≥л сфери д≥¤льност≥ соц≥альних служб на соц≥ально-педагог≥чну та соц≥альну роботу вважаЇтьс¤ застар≥лим та неправом≥рним. ћ≥ж цими деф≥н≥ц≥¤ми зовс≥м ≥нша залежн≥сть: загальновизнаною Ї визначальна роль педагог≥чноњ забезпеченост≥ соц≥альноњ роботи ¤к профес≥њ у ц≥лому ≥ конкретного соц≥ального прац≥вника, зокрема (незалежно в≥д того, хто його кл≥Їнт Ч дитина або дорослий, пенс≥онер чи ≥нвал≥д, будь-¤ка незахищена група).

” багатьох крањнах акцентуЇтьс¤ на значенн≥ соц≥ально-педагог≥чних ≥дей у соц≥альн≥й робот≥ (Ќ≥меччина, Ќорвег≥¤, ”крањна та ≥нш≥) в зв'¤зку з чим соц≥альний педагог розгл¤даЇтьс¤ ¤к цеда-гог≥чно ор≥Їнтований соц≥альний прац≥вник, профес≥йно п≥дготовлений у сфер≥ педагог≥ки до сп≥лкуванн¤ у соц≥ум≥. ” с≥м'њ, с≥мейно-сус≥дських та с≥льських сп≥льнотах, на вулиц≥ та п≥дприЇмств≥, у загальноосв≥тн≥й та профес≥йн≥й школ≥, у л≥карн≥, притулку, дит¤чому будинку або ≥нтернат≥ дл¤ л≥тн≥х людей, у тюрм≥ Ч соц≥альний педагог впливаЇ на формуванн¤ гуманних, моральних та психолог≥чно комфортних м≥жособист≥сних в≥дносин у соц≥ум≥ [1;51]. ƒ≥¤льн≥сть соц≥ального педагога та соц≥ального прац≥вника Ч це зона дов≥ри м≥ж людьми, шл¤х др взаЇморозум≥нн¤, сп≥лкуванн¤. ¬они повинн≥ волод≥ти навичками впливу не т≥льки на самого кл≥Їнта, а й на його оточенн¤, групове сп≥лкуванн¤, на ситуац≥ю у соц≥ум≥. Ћюдина, ¤ка обрала цю профес≥ю, повинна бути гуман≥стом, мати розвинен≥ комун≥кативн≥ та орган≥заторськ≥ зд≥бност≥, високий р≥вень загальноњ та духовноњ культури, почутт¤ такту, дел≥катн≥сть, ум≥нн¤ анал≥зувати соц≥альн≥ ¤вища та процеси, ≥деолог≥чн≥ та моральн≥ принципи, маЇ бути психолог≥чно грамотною та розум≥ти свою роль та м≥сце у сусп≥льному житт≥ крањни. √оловний предмет д≥¤льност≥ соц≥ального педагога та соц≥ального прац≥вника -актив≥зац≥¤ соц≥ально-культурних та соц≥ально-педагог≥чних функц≥й сусп≥льства, с≥м'њ, кожноњ конкретноњ особистост≥.

–оль вчител¤, ¤кий працюЇ у навчальному заклад≥, суттЇво вшр≥знфтьс¤ в≥д род≥ соц≥ального педагога, у ¤кого на першому м≥сц≥ де навчальна, не осв≥тн¤, а виховна роль, функц≥њ соц≥альноњ допомоги та захисту. —оц≥альн≥ педагоги та прац≥вники мають спри¤ти розвитку, а точн≥ше саморозвитку особистост≥, створенню умов найб≥льшого психолог≥чного комфорту. ¬они допомагають люд¤м жити, забезпечують консол≥дац≥ю ус≥х сил та уождивостей сусп≥льства стосовно конкретного кл≥Їнта, розвиваючи активн≥сть самого кл≥Їнта, особистост≥ ¤к суб'Їкта цього процесу. “реба зазначити, що вони не повчдють, не командують, не наказують, не заборон¤ють, вс¤ њх енерг≥¤ спр¤мована на те, що б надихнути людину, допомогти сп≥льн≥й д≥¤льност≥, встановити гумднн≥, доброзичлив≥ стосунки, ви¤вити доброту та милосерд¤ п≥д час сп≥лкуванн¤. ј це можливо зд≥йснити лише в процес≥ безпосереднього сп≥лкуванн¤ з людьми, в≥дчуваючи њх настр≥й, ≥нтереси, проблеми, реально оц≥нюючи можливост≥ конкретноњ особистост≥, визначаючи складну систему взаЇмов≥дносин та знаход¤чи кожного разу етично доц≥льну м≥ру втручанн¤ у с≥м'ю, њњ найближче оточенн¤.

—оц≥альний прац≥вник та соц≥альний педагог завжди репрезентують ≥нтереси свого кл≥Їнта, розгортають назустр≥ч цим ≥нтересам та потребам сукупний потенц≥ал соц≥уму, р≥зних ≥нститут≥в сусп≥льства, ≥нтегрують р≥зн≥ можливост≥ та забезпечують њх доц≥льн≥сть на конкретному особист≥сному р≥вн≥. Ќа основ≥ медико-психолог≥чноњ та соц≥альноњ д≥агностики особистост≥, њњ м≥кросередовища вони намагаютьс¤ зробити так, щоб вс≥, хто причетний до ц≥Їњ роботи, виходили ≥з сп≥льних ц≥лей та завдань, Їдиного п≥дходу, консол≥дували своњ зусилл¤ у зд≥йсненн≥ сусп≥льноњ допомоги.

—пециф≥ка функц≥й соц≥ального прац≥вника та соц≥ального педагога вимагаЇ орган≥чного Їднанн¤ особист≥сних та профес≥йних ¤костей, широкоњ осв≥ченост≥, а тому п≥дготовка такого фах≥вц¤ маЇ грунтуватис¤ на тл≥ практичного людинознавства. ѕрофес≥йн≥ стандарти, вимоги до таких фах≥вц≥в базуютьс¤ на кодекс≥ етики та профес≥йних ум≥нь, ¤к≥ слугують своЇр≥дною "кл¤твою √≥ппократа", ірунтуютьс¤ на фундаментальних загальнолюдських ц≥нност¤х, враховують г≥дн≥сть та ун≥кальн≥сть кожноњ особистост≥, њњ права та можливост≥. ” в≥дпов≥дност≥ з цим кодексом соц≥альний прац≥вник розгл¤даЇтьс¤ ¤к сп≥вроб≥тник соц≥альноњ служби, ¤кий усв≥домлюЇ свою моральну в≥дпов≥дальн≥сть перед кл≥Їнтом та сусп≥льством за надану допомогу. ѕрикладами можуть слугувати кодекси етики —Ўј та  анади, в ¤ких наголос робитьс¤ на кл≥н≥чн≥й соц≥альн≥й робот≥ чи на соц≥альному розвитку. —творений ≥ кодекс етики соц≥ального прац≥вника та соц≥ального педагога –ос≥њ та ”крањни, оф≥ц≥йно схвалений јсоц≥ац≥Їю соц≥альних прац≥вник≥в та соц≥альних педагог≥в, ус≥ма рег≥ональними п≥дрозд≥лами [3].

Ќав≥ть пор≥вн¤нь невеликий досв≥д розвитку соц≥альноњ роботи в ”крањн≥ св≥дчить, що сп≥впрац¤ соц≥альних педагог≥в та соц≥альних прац≥вник≥в спр¤мована на об'Їднанн¤ людей безпосередньо там, де вини живуть, в≥дкриваЇ велик≥ перспективи та маЇ конкретний результат: перемагають загальнолюдськ≥ ц≥нност≥, милосерд¤, послаблюЇтьс¤ соц≥альне напруженн¤. —оц≥альн≥ педагоги тa соц≥альн≥ прац≥вники створюють реально д≥ючий механ≥зм соц≥ального захисту, п≥дтримки, що допомагаЇ ƒержавним та сусп≥льниим структурам наблизитис¤ до кожноњ конкретноњ с≥м'њ; до кожноњ людини, ¤ка Ї найб≥льшою ц≥нн≥стю оновленого сусп≥льства.

ѕрофес≥њ соц≥ального прац≥вника та соц≥ального педагога схож≥ та пересл≥дують одн≥ й т≥ сам≥ ц≥л≥. –езультат д≥¤льност≥ цих фах≥вц≥в Ч п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ ус≥х людей незалежно в≥д нац≥ональност≥ та в≥роспов≥данн¤.  ожна людина маЇ право на належне повноц≥нне ≥снуванн¤. ¬ажливо зазначити, що так≥ профес≥њ, ¤к соц≥альний прац≥вник та соц≥альний педагог Ї необх≥дними дл¤ нашого сусп≥льства у сучасний складний пер≥од розбудови украњнськоњ держави, коли виникаЇ багато проблем ≥ люди потребують п≥дтримки та допомоги, ≥нод≥ нав≥ть ≥ захисту. «адоволенн¤ саме цих потреб ≥ забезпечуЇтьс¤ роботою соц≥ального педагога та соц≥ального прац≥вника у сп≥вдружност≥ з ≥ншими профес≥оналами: психологами, педагогами, юристами, л≥кар¤ми. —аме така сп≥вдружн≥сть може бути найб≥льш ефективною та корисною та забезпечить психолог≥чне та ф≥зичне здоров'¤ нац≥њ.