¬ступ
1 —≥м'¤ ¤к суб'Їкт ≥ об'Їкт соц≥ально-педагог≥чного впливу
2 ћетодика орган≥зац≥њ роботи соц≥ального педагога з батьками
Ћ≥тература

¬—“”ѕ

—учасний стан розвитку сусп≥льства, вплив урбан≥зац≥њ њ науково-техн≥чного прогресу призвели до значного звуженн¤ рол≥ с≥мейноњ педагог≥ки у вихованн≥ д≥тей, а також загостренн¤ багатьох проблем у сфер≥ с≥мейного вихованн¤, серед ¤ких основними Ї: поглибленн¤ дезорган≥зац≥њ с≥мейного житт¤, посиленн¤ конфл≥ктност≥ у в≥дносинах м≥ж членами с≥м'њ, зниженн¤ виховного потенц≥алу с≥м'њ тощо. Ќизка вищезазначених проблем потребуЇ своЇчасного њх розв'¤занн¤, тому запропоноване науково-методичне виданн¤ Ї вельми актуальним ≥ потр≥бним.

¬ дан≥й робот≥ розгл¤нуте основн≥ проблеми с≥мейного вихованн¤, визначено функц≥њ с≥м'њ ¤к ≥нституту соц≥ал≥зац≥њ, що зумовлюють њњ соц≥альну необх≥дн≥сть, ви¤влено особливост≥ вихованн¤ дитини в с≥м'¤х р≥зних тип≥в, а також наведено методики, що можуть бути корисними в робот≥ соц≥ального педагога з с≥м'Їю.

«апропоноване виданн¤ може бути використане широким колом д≥¤ч≥в сфери вихованн¤ ≥ осв≥ти, а також студентами вищих навчальних заклад≥в.

1 —≤ћ'я я  —”Ѕ'™ “ ≤ ќЅ'™ “ —ќ÷≤јЋ№Ќќ-ѕ≈ƒј√ќ√≤„Ќќ√ќ ¬ѕЋ»¬”

—усп≥льно-пол≥тичн≥ умови, в ¤ких функц≥онуЇ сучасна с≥м'¤, характеризуютьс¤ зм≥ною соц≥ально-економ≥чних в≥дносин у с≥сп≥льств≥, загостренн¤м ц≥лого комплексу протир≥ч у сфер≥ життЇд≥¤льност≥ с≥м'њ. ¬≥домо, що саме с≥м'¤ найб≥льш повно в≥дтворюЇ економ≥чн≥, пол≥тичн≥, духовн≥ в≥дносини сучасного сусп≥льства. ¬она чутливо реагуЇ на вс≥ структурн≥ й функц≥ональн≥ зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ в'ньому, ≥ певним чином сама впливаЇ на сусп≥льство.

” нов≥й  онституц≥њ - ќсновному «акон≥ ”крањни п≥дкреслюЇтьс¤ те, ≤до держава зац≥кавлена у м≥цн≥й, духовно та морально здоров≥й с≥м'њ. “ак, у статт≥ 51 йдетьс¤ про те, що "шлюб грунтуЇтьс¤ на в≥льн≥й згод≥ ж≥нки ≥ чолов≥ка.  ожен з подружж¤ маЇ р≥вн≥ права та обов'¤зки у шлюб≥ та с≥м'њ. Ѕатьки зобов'¤зан≥ утримувати д≥тей до њх повнол≥тт¤. —≥м'¤, дитинство, материнство ≥ батьк≥вство охорон¤ютьс¤ державою." ” статт≥ 48 сказано, що "кожен маЇ право на достатн≥й життЇвий р≥вень дл¤ себе ≥ своЇњ с≥м'њ, що включаЇ достатнЇ харчуванн¤, од¤г, житло". Ќова  онституц≥¤ певним чином розширюЇ права с≥м'њ та обов'¤зки батьк≥в та д≥тей, њњ основоположн≥ ≥дењ в≥дтворюють ментал≥тет сучасноњ украњнськоњ с≥м'њ.

∆итт¤ с≥м'њ залежить в≥д того сусп≥льства, частиною ¤кого вона Ї, вона в≥дтворюг його минуле та тепер≥шнЇ. ≤сторична конкретн≥сть с≥м'њ пол¤гаЇ у тому, що вона зм≥нюЇтьс¤ з часом, пристосовуЇтьс¤ до сусп≥льних в≥дносин, ¤к≥ пост≥йно зм≥нюютьс¤, концентруЇ у соб≥ й в≥дтворюЇ важлив≥ дос¤гненн¤ цив≥л≥зац≥њ. —≥м'¤ т≥сно пов'¤зана з ус≥ма п≥дструктурами соц≥ального орган≥зму сусп≥льства.

—ьогодн≥, коли в≥дбуваЇтьс¤ перех≥д в≥д одних сусп≥льно-економ≥чних в≥дносин до ¤к≥сно нових, с≥м'¤ опинилас¤ у складн≥й ситуац≥њ, що характеризуЇтьс¤ зм≥нами у сфер≥ трудовоњ д≥¤льност≥ с≥м'њ {зростаЇ к≥льк≥сть безроб≥тних серед дорослого населенн¤ крањни; зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть ж≥нок, що не працюють, а займаютьс¤ лише домашн≥м господарством ≥ вихованн¤м д≥тей; б≥льш ¤к дв≥ трет≥ батьк≥в ≥ матер≥в з числа працюючих зайн¤т≥ у недержавн≥й сфер≥ тощо); загостренн¤м проблем пристосуванн¤ с≥м'њ до нового соц≥ального фону; пов≥льними темпами адаптац≥њ багатьох с≥мей до нових умов життЇд≥¤льност≥. ћодерн≥зац≥¤ сусп≥льних в≥дносин вплинула на функц≥њ с≥м'њ, њњ розм≥ри, склад, структуру, демограф≥чну повед≥нку, ускладнила, в багатьох випадках, виховну ситуац≥ю у сам≥й с≥м'њ. ѕерех≥д до риночних в≥дносин викликав р≥зку диференц≥ац≥ю с≥мей, поглибив дезорган≥зац≥ю с≥мейного житт¤, посилив конфл≥ктн≥сть у в≥дношенн¤х м≥ж членами с≥мей ≥ особливо там, де не було сформовано необх≥дних дл¤ самозахисту механ≥зм≥в.

”с≥ ц≥ болюч≥ проблеми трансформац≥њ сучасноњ с≥м'њ неможливо вир≥шувати без ц≥леспр¤мованоњ державноњ с≥мейноњ пол≥тики.” тлумачних словниках слово "с≥м'¤" розшифровуЇтьс¤ формально ¤к об'Їднанн¤ ос≥б, що пов'¤зан≥ кровно-родинними або шлюбними в≥дносинами. «м≥стовноњ характеристики с≥м'њ, в≥дпов≥д≥ на питанн¤, дл¤ чого вона ≥снуЇ, ц≥ джерела не дають.

ј.√. ’арчев вид≥л¤Ї так≥ найважлив≥ш≥ риси соц≥ально-правовоњ характеристики с≥м'њ ¤к сп≥льн≥сть побуту ≥ взаЇмна в≥дпов≥дальн≥сть њњ член≥в. ¬≥н бачить у с≥м'њ:

• систему взаЇмов≥дносин малих соц≥альних груп (чолов≥ка та ж≥нки, батьк≥в та д≥тей тощо);
• взаЇмну моральну в≥дпов≥дальн≥сть та сп≥льн≥сть побуту;
• сукупн≥сть зусиль з реал≥зац≥њ соц≥альних потреб член≥в с≥м'њ;
• реал≥зац≥ю потреб сусп≥льства у ф≥зичному та духовному в≥дтворенн≥ себе у нових покол≥нн¤х [13].

¬изначенн¤ с≥м'њ ¤к соц≥ального ¤вища в Їдност≥ його сутност≥ та специф≥ки потребуЇ, по-перше, визнанн¤ зв'¤зку с≥м'њ з≥ шлюбом ( ≥ в≥дпов≥дно розмежуванн¤ с≥мейних та просто родинних груп), по-друге, на¤вн≥сть ус≥х форм ≥нституал≥зац≥њ шлюбу (у тому числ≥ визнанн¤ його в≥дпов≥дност≥ д≥ючим у сусп≥льств≥ юридичним нормам в акт≥ рег≥страц≥њ шлюбу). —оц≥альним ≥нститутом не можна вважати будь-¤ку групу людей, що проживають разом та ведуть сп≥льне домашнЇ господарство, хоча статистичне визначенн¤ с≥м'њ не робить р≥зниц≥ м≥ж ≥нституйованими с≥м'¤ми та родинними групами у найширшому розум≥нн≥ цього пон¤тт¤. ћ≥ж тим, т≥льки ≥нституйована с≥м'¤ маЇ увесь комплекс соц≥альних функц≥й та ролей, заради ¤ких сусп≥льство створюЇ, п≥дтримуЇ та збер≥гаЇ цей ≥нститут.

—≥м'¤ ¤к сусп≥льне ¤вище повн≥стю п≥дпор¤дковуЇтьс¤ законам сусп≥льного житг¤. —оц≥альна необх≥дн≥сть у с≥м'њ д≥йсно Ї, бо ¤кщо зникне вона, то й саме ≥снуванн¤ людства опинитьс¤ п≥д загрозою. —≥м'¤ Ч основа держави. «дорова, м≥цна, щаслива с≥м'¤ Ч здоров≥ громад¤ни. Ћюди, ¤к≥ живуть подружн≥м житт¤м, хвор≥ють значно менше, живуть довше. —≥м'¤ Ч необх≥дна умова щасливого житт¤ людини.  р≥м того, с≥м'¤ - середовище вихованн¤ та соц≥ал≥зац≥њ д≥тей. ¬≥дсутн≥сть його формуЇ у дитини ц≥лий р¤д негативних ¤костей, обумовлених т≥Їю чи ≥ншою характеристичною особлив≥стю комплексу неповноњ с≥м'њ або њњ в≥дсутн≥стю.

—≥мейне вихованн¤ маЇ своњ ун≥кальн≥ особливост≥, ¤к≥ ефективно впливають на становленн¤ майбутньоњ людини ≥ громад¤нина. ѕогане с≥мейне вихованн¤ майже завжди призводить до непоправних втрат у формуванн≥ потр≥бних людських рис дитини. ” таких випадках н≥¤ке, нав≥ть добре орган≥зоване, сусп≥льне вихованн¤ практично не може в≥дновити ц≥ втрати. ћожливост≥ с≥мейного вихованн¤ певною м≥рою ун≥кальн≥ й незм≥нн≥. ѕроблеми с≥мейного вихованн¤ в≥дтворюють своЇр≥дн≥сть тепер≥шнього етапу розвитку нашого сусп≥льства. як≥ ж проблеми с≥мейного вихованн¤ характерн≥ дл¤ нашого сьогоденн¤? ѓх чимало, але найголовн≥шими на думку “. јлексЇЇнко Ї:

• практична в≥дсутн≥сть Їдиноњ теор≥њ с≥мейного вихованн¤, ¤ка б дозволила мати ч≥тку стратег≥ю вир≥шенн¤ педагог≥чних проблем;
• значна плутанина з ц≥нност¤ми у сучасних батьк≥в;
• суттЇве обмеженн¤ можливостей соц≥ального оточенн¤ дитини;
• низький р≥вень морально-психолог≥чних в≥дносин у с≥м'њ;
• невизнанн¤ батьками соц≥альноњ р≥вност≥ м≥ж дорослими д≥тьми та ≥н. [19].

—оц≥альна необх≥дн≥сть с≥м'њ обумовлена потребами сусп≥льства у ф≥зичному та духовному в≥дтворенн≥ населенн¤ ≥ трудових ресурс≥в. ÷≥нн≥сть с≥м'њ взагал≥ визначаЇтьс¤ тим, ¤к вона виконуЇ головну свою функц≥ю Ч вихованн¤ д≥тей, у ¤к≥й поЇднуютьс¤ особист≥ потреби людей, ¤к≥ створили њњ, у коханн≥, материнств≥ та потреби сусп≥льства у самов≥дтворенн≥ Ч ¤к б≥олог≥чному, так ≥ соц≥альному. —≥м'¤ - це необх≥дна та незм≥нна ланка, без ¤коњ сусп≥льство не може об≥йтис¤, коли передаЇ п≥дростаючому покол≥нню систему соц≥альних правил повед≥нки (трудовоњ, дозв≥ллЇвоњ, с≥мейно-побутовоњ тощо).[12, с.12].

—≥м'ю вивчають соц≥ологи, демографи, психологи, юристи, ф≥лософи, педагоги... —≥м'¤ одночасно ≥ досить складний, ≥ досить простий об'Їкт досл≥дженн¤. ƒ≥йсно, с≥м'ю можна розгл¤дати ¤к сукупн≥сть суб'Їкт≥в та ¤вищ, взаЇмопов'¤заних м≥ж собою, ≥ таких, що утворюють ц≥л≥сн≥сть завд¤ки п≥дпор¤дкованост≥ њхн≥х д≥й. —труктурний та функц≥ональний п≥дходи дозвол¤ють вивчати в≥дносини та зв'¤зки в середен≥ ц≥Їњ системи, а також њњ зм≥стовну характеристику. —оц≥альна педагог≥ка вивчаЇ с≥м'ю ¤к п≥дсистему сусп≥льства з одного боку, ≥ ¤к окрему педагог≥чну систему з ≥ншого. ѕри цьому д≥¤льн≥сть та сп≥лкуванн¤ розгл¤даютьс¤ ¤к способи життЇд≥¤льност≥ с≥м'њ. ¬ивченн¤ умов с≥мейного вихованн¤ та соц≥ального впливу дозвол¤Ї створювати ц≥л≥сне у¤вленн¤ про д≥йсний стан виховного процесу в с≥м'њ, вивчати дитину в ѓѓ численних зв'¤зках ≥ стосунках з соц≥умом, прогнозувати вплив с≥мейного середовища на дитину, проектувати в≥дношенн¤ та зв'¤зки с≥м'њ з оточуючим св≥том.

«а типами с≥м'њ вид≥л¤ютьс¤ у три основн≥ групи: авторитарн≥, демократичн≥, зм≥шан≥.

јвторитарн≥ с≥м'њ дотримуютьс¤ суворих правил, традиц≥й, ¤к≥ склалис¤ в них. ¬се, що робитьс¤ у таких с≥м'¤х, чи то домашн≥ завданн¤, чи генеральне прибиранн¤, суворо контролюЇтьс¤ та перев≥р¤Їтьс¤. «а в≥дхиленн¤ в≥д правил та норм винуватц≥ суворо караютьс¤. —тавленн¤ до д≥тей у таких с≥м'¤х зд≥йснюЇтьс¤, ¤к до об'Їкт≥в вихованн¤. ” д≥тей в авторитарних с≥м'¤х формуютьс¤ гарн≥ звички, стереотипи пристойноњ повед≥нки, але у них подавлена вол¤, спостер≥гаЇтьс¤ нестача ≥н≥ц≥ативи та творчост≥, ускладнен≥ в≥дношенн¤ з людьми ≥ до людей. ” результат≥ д≥ти в таких с≥м'¤х виростають в≥дпов≥дальними, послужливими людьми, але њм притаманн≥ схована образлив≥сть, заздр≥сть, недов≥ра до людей, що з в≥ком може перерости у конфл≥ктн≥сть.

” демократичних с≥м'¤х немаЇ ст≥йкоњ орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ њњ член≥в, немаЇ жорстокого контролю, "смиканн¤" через др≥бниц≥. ¬≥дношенн¤ у цих с≥м'¤х будуютьс¤ на дов≥р≥, д≥ти - суб'Їкти сп≥лкуванн¤. ’арактер д≥тей у таких с≥м'¤х, ¤к правило, м'¤кий, уступливий, але й хиткий, њм не вистачаЇ наполегливост≥, напору дл¤ завершенн¤ справи, дл¤ дос¤гненн¤ мети. ƒ≥ти в таких с≥м'¤х мають все дл¤ розвитку зд≥бностей, вони найчаст≥ше ви¤вл¤ютьс¤ людьми талановитими, розвиненими, але у них не вистачаЇ навичок, звички працювати, щоб забезпечити усп≥х своњй справ≥ ≥ соб≥.

ћожливий трет≥й вар≥ант с≥м'њ - зм≥шаний. ÷е с≥м'њ, де побут ≥ д≥¤льн≥сть високоорган≥зован≥, але не закр≥плен≥ регламентац≥Їю. ƒ≥ти виховуютьс¤ в прац≥, але вона не закр≥пачуЇ ≥ не створюЇ почутт¤ вини ≤ пост≥йноњ тривоги з приводу того, що щось не зроблено. ” д≥тей в таких с≥м'¤х формуЇтьс¤ ≥ непохитн≥сть, ≥ уступлив≥сть одночасно; звичка до прац≥, вм≥нн¤ ≥ творч≥ зд≥бност≥.

ѕон¤тт¤ "с≥мейне вихованн¤" не Ї простою сумою його складник≥в Ч категор≥й с≥м'њ ≥ вихованн¤, а Ї њх синтезом. "—≥мейне вихованн¤ можна розгл¤дати ¤к сферу, в ¤к≥й д≥ють певн≥ закони ≥ специф≥чн≥ принципи педагог≥ки. ћ≥крокл≥мат с≥м'њ виступаЇ принциповою умовою дл¤ формуванн¤ ≥ розвитку особистост≥. ѕроте сл≥д зважати, що кл≥мат с≥м'њ часто виступаЇ в≥ддзеркаленн¤м б≥льш глобальноњ системи, в ¤к≥й д≥Ї дитина - своЇр≥дноњ с≥мейноњ педагог≥чноњ системи" [19, с. 71].

«а своЇю структурою, к≥льк≥стю член≥в с≥м'њ та њх в≥ком сучасна с≥м'¤ неоднор≥дна. ™ с≥м'њ, ¤к≥ складаютьс¤ ≥з трьох покол≥нь - батьк≥в, д≥тей, онук≥в; однол≥тн≥ с≥м'њ; багатод≥тн≥ с≥м'њ, ¤к≥ мають трьох та б≥льше д≥тей; неповн≥ с≥м'њ, у ¤ких немаЇ одного з батьк≥в; безд≥тн≥ с≥м'њ; с≥м'њ з д≥тьми з боку чолов≥ка чи ж≥нки (при повторному шлюб≥); с≥м'њ, ¤к≥ проживають разом з родичами. «а ступенем виховного впливу на д≥тей досл≥дники вид≥л¤ють так≥ типи с≥мей:
1. —≥м'њ ≥з спри¤тливими виховними умовами. ƒо њх складу вход¤ть обидва батьки ≥ не меньш ¤к двоЇ д≥тей. ” таких с≥м'¤х пануЇ взаЇморозум≥нн¤, демократичний стиль сп≥лкуванн¤ та повед≥нки, позитивна трудова та моральна атмосфера, сп≥льна дозв≥ллЇва д≥¤льн≥сть; батьки мають досить високий р≥вень осв≥дченост≥, загальноњ та педагог≥чноњ культури. ћатер≥альне становище такоњ с≥м'њ задов≥льне або добре.
2. —≥м'њ ≥з меньш спри¤тливими виховними умовами. ÷е с≥м'њ ≥з дезорган≥зованою структурою (одна дитина; неповна с≥м'¤; розлучен≥ тощо), де пануЇ атмосфера г≥пероп≥ки або вседозволеност≥. ¬иховна ситуац≥¤ ускладнена невизначен≥стю вимог до дитини з боку дорослих.
3. —при¤тливо-нест≥йк≥ с≥м'њ ¤к≥ чин¤ть в основному позитивний вплив на вихованн¤ д≥тей. ƒо њх складу вход¤ть, кр≥м батьк≥в, одна-дв≥ дитини (за структурою це повн≥ або дезорган≥зован≥ с≥м'њ). ћоральна, трудова, психолог≥чна атмосфери позитивн≥, але немаЇ повного взаЇмопорозум≥нн¤ м≥ж дорослими, част≥ конфл≥кти. ” батьк≥в, ¤к правило, невисокий р≥вень загальноњ та педагог≥чноњ культури. ћатер≥альне становище с≥м'њ середнЇ, або у межах середнього.
4. —≥м'њ ≥з неспри¤тливими виховними умовами. ƒуховн≥ потреби у член≥в с≥м'њ займають другий план, пануЇ низький р≥вень осв≥ченост≥ ≥ культури, авторитарний стиль сп≥лкуванн¤, взаЇмне непорозум≥нн¤ м≥ж дорослими та д≥тьми, в≥дсутн≥сть сп≥льних ≥нтерес≥в. Ѕатьки прид≥л¤ють увагу д≥т¤м, але не вм≥ють вплинути на них педагог≥чними засобами. ƒо цього ж типу в≥днос¤тьс¤ с≥м'њ з моральним м≥крокл≥матом ≥ негативним впливом на розвиток дитини. ƒл¤ них характерна негативна морально-трудова атмостфера, конфл≥ктн≥сть, антипедагог≥чн≥сть у в≥дношенн≥ до д≥тей. ќсв≥чен≥сть батьк≥в нижче середнього. ћатер≥альне становище т¤жке або дуже т¤жке.
5. Ќейтральн≥ с≥м'њ характеризуютьс¤ тим, що доросл≥ члени зайн¤т≥ виключно заробленн¤м грошей. ¬ основному це матер≥, що виховують позашлюбних д≥тей, або розлучен≥ ж≥нки, ¤ким соц≥альн≥ умови не дозвол¤ють у повн≥й м≥р≥ займатис¤ вихованн¤м д≥тей. “акож це багатод≥тн≥ с≥м'њ з послабленими соц≥ально-моральними нормами, з низьким р≥внем культури. ћатер≥альне становище таких с≥мей нижче середнього.
6.  рим≥ногенн≥ с≥м'њ. ¬нутр≥шньос≥мейн≥ стосунки будуютьс¤ таким чином, що нанос¤ть значну шкоду духовному та ф≥зичному розвитку д≥тей. ” с≥м'њ пануЇ аморальна атмосфера. ”мови дл¤ вихованн¤ д≥тей повн≥стю в≥дсутн≥.

‘ункц≥њ с≥м'њ в≥дтворюють њњ можливост≥ в ¤кост≥ мети (створенн¤ оптимальних умов соц≥ал≥зац≥њ д≥тей) ≥ ¤к засобу задов≥льненн¤ сусп≥льних, групових та ≥ндив≥дуальних потреб. „ерез своњ функц≥њ с≥м'¤ пов'¤зана, з одного боку, з сусп≥льством, з другого - з особист≥стю. ‘ункц≥њ с≥м'њ мають соц≥альний характер ≥ можуть бути розгл¤нут≥ ¤к види д≥¤льност≥ с≥м'њ, що забезпечують найважлив≥ш≥ потреби сусп≥льства, особист≥, потреби кожного з член≥в с≥м'њ, загальнос≥мейн≥ (групов≥) потреби .

¬.ј. —емченко та ¬.—. «аслуженюк навод¤ть такий перел≥к функц≥й с≥м'њ:
1) функц≥¤ збереженн¤ соц≥ального або профес≥йного статусу с≥м'њ (дом≥нуюча система ц≥нностей с≥м'њ ор≥ЇнтуЇ дитину на виб≥р майбутнього фаху, на передачу та збереженн¤ секрет≥в профес≥йноњ майстерност≥);
2) функц≥¤ репродуктивна або в≥дтворенн¤ населенн¤;
3) виховна функц≥¤;
4) госгюдарсько-побутова функц≥¤;
5) економ≥чна;
6) функц≥¤ орган≥зац≥њ дозв≥лл¤;
7) духовне сп≥лкуванн¤ м≥ж подружж¤м;
8) стосунки з друз¤ми та родичами;
9) розпод≥л л≥дерства в с≥м'њ;
10) зд≥йсненн¤ первинного соц≥ального контролю, тобто нормативного регулюванн¤ повед≥нки њњ член≥в;
11) психолог≥чна функц≥¤;
12) збереженн¤ або п≥двищенн¤ матер≥ального стану чи соц≥ального статусу;
≤«) сексуальн≥ стосунки.

Ќайт≥сн≥ше з духовною функц≥Їю с≥м'њ пов'¤зана њњ виховна функц≥¤. —учасна с≥м'¤ все б≥льше стаЇ головною ланкою у вихованн≥ дитини.

—≥м'¤ - перший колектив. ¬она надаЇ дитин≥ у¤вленн¤ про життЇв≥ ц≥л≥, про те, що необх≥дно знати ≥ ¤к себе поводити. ” с≥м'њ дитина отримуЇ перш≥ навички застосуванн¤ цих у¤влень у взаЇмов≥дношенн¤х з ≥ншими людьми, сп≥вв≥дношенн¤ свого "я" з "я" ≥нших людей; засвоюЇ норми, ¤к≥ регулюють повед≥нку у р≥зних ситуац≥¤х повс¤кденного сп≥лкуванн¤. —≥мейна атмосфера впливаЇ на формуванн¤ у д≥тей звички повед≥нки та критер≥њв оц≥нки добра та зла, дозволеного та забороненого, справедливого та несправедливого. —≥м'¤ вводить д≥тей у св≥т знань та прац≥, сусп≥льних прав та обов'¤зк≥в. —тановленн¤ особистост≥ починаЇтьс¤ у с≥м'њ. ¬≥дношенн¤ батьк≥в до сусп≥льства, до д≥тей, один до одного, до родич≥в, сус≥д≥в сприймаЇтьс¤ д≥тьми ¤к зразок, модель њх власного в≥дношенн¤. ” с≥м'њ формуЇтьс¤ основи характеру дитини, њњ в≥дношенн¤ до оточуючого св≥ту, до моральних, ≥дейних та культурних ц≥нностей.

“ривале перебуванн¤ с≥м'њ в умовах тотал≥тарного режиму, ¬ ¤кому ≥деолог≥чним доктринам було п≥дпор¤дковано все, негативно позначилос¤ ≥ на виховн≥й функц≥њ с≥м'њ. ;

—оц≥альна педагог≥ка розгл¤даЇ с≥м'ю ¤к соц≥альну групу, що складаЇтьс¤ з поЇднаних шлюбом чолов≥ка ≥ ж≥нки, њх д≥тей, ≥нших ос≥б, пов'¤заних з подружж¤м родинними зв'¤зками. [14, с. 223]. —уб'Їкт-об'Їктний п≥дх≥д при вивченн≥ питань с≥мейноњ педагог≥ки спираЇтьс¤ на так≥ положенн¤:
1.—≥м'¤ Ї суб'Їктом виховного впливу, бо саме вона маЇ стати головною ланкою у вихованн≥ дитини, забезпеченн≥ достатн≥х матер≥альних та педагог≥чних умов дл¤ њњ ф≥зичного, морального та духовного розвитку. —≥м'¤ веде активну роботу з вихованн¤ д≥тей ¤к своњх об'Їкт≥в. ¬ажливим аспектом цього положенн¤ Ї знанн¤ дорослими членами с≥м'њ особист≥ших ¤костей дитини: ф≥зичного ≥ псих≥чного здоров'¤, ст≥йкост≥ нервовоњ системи, реакц≥й на т≥ чи ≥нш≥ види подразнень, витривалост≥, готовност≥ до сп≥впрац≥ й взаЇмод≥њ, ≥нтерес≥в й можливостей. ƒл¤ усп≥шного зд≥йсненн¤ вихованн¤ дитини сл≥д зосереджувати увагу на достов≥рност≥, об'Їктивност≥ й повнот≥ ≥нформац≥њ, ¤ка виступаЇ основою виховного процесу [15]. —аме в систем≥ с≥мейного вихованн¤ актуал≥зуЇтьс¤ диференц≥ац≥¤ та ≥ндив≥дуал≥зац≥¤ вихованн¤, в результат≥ чого дос¤гаЇтьс¤ мета - перетворенн¤ об'Їкта в суб'Їкт виховного процесу.
2.—≥м'¤ Ї об'Їктом багатьох вплив≥в ≥, зокрема, виховного впливу соц≥ального педагога. –≥зн≥ соц≥альн≥ ≥нститути, навчально-виховн≥ установи розгл¤дають с≥м'ю ¤к в≥дкриту систему дл¤ координац≥њ своњх виховних зусиль. —координувати ус≥ ц≥ зусилл¤ означаЇ послабити протир≥чч¤ ≥ створити однор≥дне виховне та розвиваюче середовище [16, с. 237]. ƒоц≥льно нагадати, що саме турбота й вбол≥ванн¤ держави за долю м≥цноњ, працьовитоњ, духовно багатоњ, грсмад¤нсько св≥домоњ ≥ зр≥лоњ украњнськоњ с≥м'њ, вихованн¤ у н≥й д≥тей спонукали прийн¤тт¤ низки документ≥в, а саме:

• законодавства ”крањни про с≥м'ю ≥ шлюб;
• нац≥ональних програм "ѕлануванн¤ с≥м'њ"" та "ƒ≥ти ”крањни" тощо.

 р≥м того, розроблено концепц≥ю "—≥м'¤ ≥ родинне вихованн¤", авторами ¤коњ стали науков≥ сп≥вроб≥тники лаборатор≥њ с≥мейного вихованн¤ ≥нституту зм≥сту ≥ метод≥в навчанн¤. «гадана концепц≥¤ концентруЇ у соб≥, в≥дтворюЇ проблеми поглибленн¤ соц≥ал≥зац≥њ с≥м'њ у тепер≥шн≥х умовах.

—≥м'¤ Ї тим "матер≥алом" дл¤ соц≥ального педагога, ¤кий не т≥льки детально досл≥джуЇтьс¤, анал≥зуЇтьс¤, вивчаЇтьс¤, а й об'Їктом прикладанн¤ його зусиль, базою експериментальноњ роботи. Ќаведемо дек≥лька найб≥льш гострих проблем, ¤к≥, на нашу думку, безпосередньо стосуютьс¤ компетенц≥й соц≥ального педагога. . .

ѕроблема однод≥тност≥ у с≥м'њ не Ї лише виховною проблемою. —аме в н≥й спл≥таютьс¤ проблеми економ≥чного, соц≥ального, морального пор¤дку.  р≥м того, це також проблема конкретноњ людини. ќр≥Їнтац≥¤ на родину з одн≥Їю дитиною та малою к≥льк≥стю д≥тей неухильно зростаЇ. як в≥домо, вихованн¤ Їдиноњ дитини пов'¤зане з труднощами (найсерйозн≥ше -формуванн¤ альтруњзму, ум≥нн¤ рахуватис¤ з оточенн¤м, поважати чуж≥ почутт¤, потреби [17]).

«араз елементарне просте в≥дтворенн¤ населенн¤ ”крањни перебуваЇ п≥д загрозою - адже на зм≥ну двом батькам не приход¤ть нав≥ть дв≥ дитини, з кожним роком людей похилого в≥ку у нас стаЇ все б≥льше, а д≥тей все менше.

—ьогодн≥ перед соц≥альними педагогами постаЇ надзвичайноњ ваги завданн¤: формуванн¤ у член≥в сусп≥льства своЇр≥дноњ д≥тоцентричност≥, тобто активно-позитивного ставленн¤ до д≥тей, до неблагополучноњ с≥м'њ. ѕедагог≥ка д≥тоцентричност≥ Ї найменш розробленою галуззю. «розум≥ло, що основним м≥сцем њњ зд≥йсненн¤ Ї родина, однак, д≥апазон застосуванн¤ значно ширший.

« 1991 року в ”крањн≥ маЇ м≥сце депопул¤ц≥¤ населенн¤ в ц≥лому. ѕричина пол¤гаЇ ¤к у зростанн≥ смертност≥, так ≥ у скороченн≥ народжуваност≥. ѕрогресуЇ коеф≥ц≥Їнт дит¤чоњ смертност≥. Ќайб≥льший заф≥ксовано в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й, «апор≥зьк≥й, „ерн≥вецьк≥й, Ћуганськ≥й област≥, у м.  иЇв≥ та  ињвськ≥й област≥.. Ќаприклад, в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й област≥ у розрахунках на 1000 народжених помираЇ близько 21,7 % [19, с. 70]. ¬ ”крањн≥ зам≥щенн¤ попереднього покол≥нн¤ наступним складаЇ 73 % в селах та 64 % у м≥стах; щор≥чно реЇструЇтьс¤ 800-900 тис. аборт≥в, що в 1,2-2 рази перевищуЇ к≥льк≥сть полог≥в. «азначимо у зв'¤зку з цим, що проблема однод≥тност≥ у с≥м'њ знаходитьс¤ у т≥сному зв'¤зку з проблемою статевого вихованн¤ юнацтва. ”загальнюючи науков≥ досл≥дженн¤ з ц≥Їњ проблеми, ≤.Ўал≥мова вид≥л¤Ї так≥ принципи статевого вихованн¤:

• принцип адресност≥, що характеризуЇ р≥вень соц≥ального, культурного, ф≥зичного та псих≥чного розвитку аудитор≥њ;
• принцип правдивост≥, ¤кий виключаЇ неправду з засоб≥в вихованн¤;
• принцип комплексност≥, що розгл¤даЇ статеве вихованн¤ ¤к елемент системи морально-етичного вихованн¤;
• принцип системност≥ та посл≥довност≥, ¤кий передбачаЇ безперервн≥сть проведенн¤ статевого вихованн¤, починаючи з раннього дитинства;
• принцип доступност≥, що ор≥Їнтований на врахуванн¤ реальних можливостей розум≥нн¤ та осмисленн¤ матер≥алу, що подастьс¤;
• принцип передбаченн¤, ¤кий вимагаЇ не чекати проблемних ситуац≥й, а в ус≥х зручних випадках формувати у молод≥ необх≥дн≥ установи ≥ знанн¤ [21, с. 73].

ќднод≥тна с≥м'¤ обмежуЇ можливост≥ дитини у сп≥лкуванн≥, отриманн≥ досв≥ду колективноњ д≥¤льност≥. ¬ихованн¤ одн≥Їњ дитини маЇ безл≥ч вар≥ант≥в. јле ус≥ вони базуютьс¤ на необмежен≥й любов≥ до нењ. якщо ж в≥дсутн≥ педагог≥чн≥ норми у задоволенн≥ батьками побажань та потреб дитини, то тод≥ про¤вл¤ютьс¤ так≥ риси ¤к егоњзм, неординарн≥сть повед≥нки тощо. —учасн≥ психологи навод¤ть р¤д позитивних рис у розвитку таких д≥тей: вони б≥льш духовно зр≥л≥, вишукан≥ у в≥дношенн¤х з дорослими, мають широкий кругоз≥р. Ѕатьки у с≥м'¤х з одн≥Їю дитиною мають б≥льше можливостей (у тому числ≥ -≥ матер≥альних) дл¤ розвитку њњ зд≥бностей. јле можлив≥ випадки, коли Їдина дитина поповнюЇ арм≥ю "д≥тей вулиц≥", бо вона позбавлена турботи з боку батьк≥в ≥, взагал≥, безпритульна. ¬иховна ситуац≥¤ у однод≥тних с≥м'¤х, ¤к бачимо, може бути досить р≥зноплановою, а значить, не може бути однозначного п≥дходу до њњ розв'¤занн¤: сл≥д ви¤вл¤ти ¤к позитивн≥,так ≥ негативн≥ тенденц≥њ у вихованн≥ одн≥Їњ дитини у с≥м'њ, анал≥зувати весь комплекс питань, що пов'¤зан≥ з ц≥Їю проблемою.

ѕроблема молодоњ с≥м "≥

¬.√. ѕостовий визначаЇ молоду с≥м'ю ¤к "фазу або пер≥од у житт≥ людини, ¤ка характеризуЇтьс¤ в≥дчутною зм≥ною умов духовного сп≥лкуванн¤ щонайменше двох людей, незалежно в≥д њх в≥ку, поЇднанн¤м њх економ≥чноњ взаЇмод≥њ, що позначаЇтьс¤ на створенн≥ матер≥альноњ бази с≥м'њ, активному д≥тонародженн≥ та освоЇнн≥ виховноњ функц≥њ" [18, с. 15].

‘ормуванн¤ молодоњ с≥м'њ пов'¤зане з багатьма труднощами (матер≥альними, житлово-побутовими, психолог≥чними тощо). ѕочинаючи з другоњ половини 1992 року понад 90 % молодих с≥мей мають прожитковий р≥вень, нижчий за м≥н≥мальний споживчий бюджет. “ому необх≥дна комплексна система заход≥в по наданню допомоги молод≥й с≥м'њ. ќдним ≥з напр¤м≥в роботи соц≥ального педагога у розв'¤занн≥ зазначеноњ проблеми Ї наданн¤ психолого-педагог≥чноњ допомоги с≥м'њ. ѕри цьому сл≥д мати на уваз≥, що створенн¤ м≥цних в≥дношень, що грунтуютьс¤ на дов≥р≥, повинно виховуватись не на початку с≥мейного житт¤, а ще у батьк≥вськ≥й с≥м'њ. ћова йде про вихованн¤ культури дошлюбних та подружн≥х взаЇмов≥дносин паралельно з вихованн¤м старшого покол≥нн¤ - батьк≥в молодих людей.

Ќа пор¤дку денному сьогодн≥ сто¤ть проблеми, пов'¤зан≥ з впливом на дошлюбну повед≥нку молодих людей з метою корекц≥њ њх стосунк≥в, створенн¤ щасливоњ с≥м'њ:

• п≥двищенн¤ в≥дпов≥дальност≥ молодих людей перед шлюбним та с≥мейним житт¤м;
• зб≥льшенн¤ соц≥альноњ престижност≥ батьк≥вства та материнства;
• п≥двищенн¤ психолог≥чноњ готовност≥ юнак≥в та д≥вчат до шлюбу;
• подоланн¤ протир≥ч взаЇмноњ адаптац≥њ у молод≥й с≥м'њ тощо.

—татистика св≥дчить, що майже п'¤тдес¤т в≥дсотк≥в молодих с≥мей, ¤к≥ одружилис¤ за останн≥ 5 рок≥в, розпалис¤. јнал≥з причин цього ¤вища досить складний, але одним з аспект≥в Ї с≥мейн≥ конфл≥кти. Ќауковц≥ вид≥л¤ють с≥м основних груп с≥мейних конфл≥кт≥в.

ѕерша група пов'¤зана з неправильним розум≥нн¤м сутност≥ шлюбу та с≥м'њ. ƒруга з в≥дсутн≥стю настанови на нерозривн≥сть шлюбу. “рет¤ група характеризуЇ готовн≥сть людини до шлюбу, њњ ц≥л≥сн≥сть, соц≥альну визначен≥сть у цьому в≥дношенн¤, четверта група причин - в≥д стилей сп≥лкуванн¤. ѕ'¤та Ч найважлив≥ша - коханн¤. Ўоста - та, що виникаЇ на меж≥ внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х умов. ќстанн¤ група пов'¤зана з проблемами вихованн¤, з невм≥нн¤м зрозум≥ти д≥тей, орган≥зувати њх корисну д≥¤льн≥сть, њх духовний св≥т.

Ўлюб не ≥дентичний дружньому союзу, ¤кий може бути роз≥рваний, ¤к т≥льки перестане задовольн¤ти друз≥в. Ўлюб за своЇю соц≥альною сутн≥стю набагато м≥цн≥ше дружби. ¬≥н передбачаЇ значну прив'¤зан≥сть та в≥дпов≥дальн≥сть один за одного. –озрив у с≥м'њ хворобливо впливаЇ на подружж¤, саме молод≥ с≥м'њ значно швидше йдуть на розрив. ћолоде подружж¤ найчаст≥ше не готове до обмеженн¤ особистоњ свободи, не готове принести у жертву щось заради ≥ншоњ людини, нав≥ть коханоњ. ”св≥домленн¤ помилок настаЇ год≥, коли вже н≥чого не можна виправити.

” молодих с≥м'¤х подружж¤, ¤к правило, переконано у тому, що у них ще все попереду. ¬они см≥ливо йдуть на розрив шлюбу. ¬они не думають про те, що саме њх с≥м'¤ була т≥Їю с≥м'Їю, у ¤к≥й вони, за умови терп≥нн¤, були б щаслив≥ ≥ могли б реал≥зувати себе ¤к особистост≥.

«вички, стил≥ сп≥лкуванн¤ в≥д≥грають важливу роль у створенн≥ м≥крокл≥мату с≥м'њ. —п≥лкуванн¤ Ї ц≥нним дл¤ орган≥зац≥њ життЇд≥¤льност≥ с≥м'њ, воно регулюЇтьс¤ самим подружж¤м, виход¤чи з њхн≥х ≥ндив≥дуальних особливостей. —п≥лкуванн¤ у с≥м'њ будуЇтьс¤ на сприйманн≥ один одного не ¤к об'Їкта, а ¤к суб'Їкта д≥¤льност≥. ¬оно ор≥Їнтоване у с≥м'њ не на результати, а на процес. Ќа основ≥ сп≥лкуванн¤ ≥ д≥¤льност≥ в с≥м'њ формуЇтьс¤ ≥ духовний св≥т с≥м'њ.

ѕроблема багатод≥тноњ с≥м '≥

Ѕагатод≥тн≥сть заснована на традиц≥¤х певноњ етн≥чноњ сп≥льност≥, установах соц≥ального середовища, в ¤кому в≥дбуваЇтьс¤ формуванн¤ особистост≥, њњ ц≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ. ” наш час, незважаючи на тенденц≥ю зниженн¤ числа народжених, у де¤ких с≥м'¤х виховують троЇ та б≥льше д≥тей. ѕроблем, на ¤к≥ натрапл¤Їтьс¤ багатод≥тна с≥м'¤, дуже багато. ” компетенц≥ю соц≥ального педагога входить прогнозуванн¤ потреби в соц≥альн≥й допомоз≥ цим с≥м'¤м; спри¤нн¤ у формуванн≥ позитивного с≥мейного середовища та п≥дтримц≥ багатод≥тних с≥мей з неблагополучними соц≥альними умовами.

ЌагадаЇмо, що ≥снують так≥ основн≥ форми державноњ допомоги с≥м'¤м:
1. √рошов≥ виплати с≥м'¤м на д≥тей у зв'¤зку з народженн¤м, утриманн¤м та вихованн¤м д≥тей (допомога та пенс≥¤).
2. “рудов≥, податков≥, житлов≥, кредитн≥, медичн≥ та ≥нш≥ п≥льги с≥м'¤м з д≥тьми, батькам та д≥т¤м.
3. Ѕезкоштовна допомога с≥м'¤м та д≥т¤м (дит¤че харчуванн¤, л≥ки, од¤г та взутт¤, харчуванн¤ ваг≥тних ж≥нок тощо).
4. —оц≥альне обслуговуванн¤ с≥мей (наданн¤ психолог≥чноњ, юридичноњ, педагог≥чноњ допомоги, консультац≥њ, соц≥альн≥ послуги).

ѕроблема неповноњ с≥м' њ

ћабуть, б≥льш доречно говорити про один з аспект≥в проблеми педагог≥чне слабкоњ с≥м'њ. ∆итт¤ переконуЇ, що повноц≥нна виховна функц≥¤ с≥м'њ забезпечуЇтьс¤ т≥льки сп≥льною д≥¤льн≥стю ¤к чолов≥ка, так ≥ ж≥нки.

¬≥домо, що нав≥ть у повн≥й с≥м'њ в процес? вихованн¤ д≥тей виникають труднощ≥, багато р≥зних проблем, подоланн¤м ¤ких повн≥стю зайн¤т≥ ≥ батько, ≥ мати. јле ¤кщо с≥м'¤ неповна, то хтось один несе т¤гар за двох, вс¤ вага вихованн¤, а також матер≥ального забезпеченн¤ д≥тей лежить на ньому. ¬дова, розлучена ж≥нка чи незам≥жн¤ мати част≥ше всього намагаЇтьс¤ створити своњм д≥т¤м найб≥льш спри¤тлив≥ умови житт¤. јле дл¤ цього вона повинна максимально включитись у трудовий процес, у зв'¤зку з чим часу на веденн¤ господарства й вихованн¤ д≥тей у нењ практично не залишаЇтьс¤. ≤ особливо вс≥ ц≥ проблеми загострюютьс¤ в с≥м'¤х, де чолов≥ки залишились без дружини, самотужки виховують своњх д≥тей, ведуть домашнЇ господарство.

” неповн≥й с≥м'њ виникаЇ значно б≥льше педагог≥чних проблем, ≥ нав≥ть з'¤вл¤ютьс¤ так≥, ¤ких майже не буваЇ в повноц≥нн≥й с≥м'њ. Ќаприклад, психолог≥чн≥ особливост≥ розвитку й житт¤ дитини; вплив сусп≥льноњ думки й атмосфери найближчого середовища на дитину з неповноњ с≥м'њ.

ѕ≥д неповною с≥м'Їю ми розум≥Їмо, с≥м'ю, до складу ¤коњ входить один ≥з батьк≥в та його д≥ти. Ќеповна с≥м'¤ може виникнути внасл≥док таких обставин:

• ж≥нка не оформл¤Ї юридичне шлюб, а проживаЇ одна з дитиною;
• повна с≥м'¤ перестаЇ частково або повн≥стю ≥снувати ≥з-за того, що один ≥з батьк≥в пост≥йно проживаЇ та працюЇ зовс≥м у ≥ншому район≥;
• смерть одного ≥з батьк≥в;
• один з батьк≥в назавжди залишаЇ с≥м'ю ≥ вимагаЇ розлученн¤.

Ќайб≥льш розповсюдженим джерелом виникненн¤ неповних с≥мей сьогодн≥ Ї розлученн¤. «азначимо, що найб≥льша к≥льк≥сть розлучень припадаЇ на с≥м'њ з д≥тьми. ÷≥каво, що у с≥мдес¤ти в≥дсотк≥в шлюбно-розлучних справ ≥н≥ц≥атива йде в≥д ж≥нки, а в с≥м'¤х, де в≥к подружж¤ до 25 рок≥в - нав≥ть до 85 в≥дсотк≥в.

ѕроблема розлучень орган≥чно пов'¤зана з проблемою дошлюбних в≥дношень, одруженн¤м та взаЇмноњ адаптац≥њ подружж¤. ћайже сорок в≥дсотк≥в розлучень припадаЇ на перш≥ чотири роки подружнього житт¤. ѕричини такого ¤вища ¬.√. ѕостовий бачить у низькому соц≥ально-економ≥чному р≥вн≥ с≥м'њ, у тих негативних сусп≥льно-пол≥тичних процесах, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в наш≥й крањн≥, кр≥м того, в низькому р≥вн≥ культури сп≥лкуванн¤ у с≥м'њ, дисгармон≥њ ≥нтерес≥в подружж¤, егоњзм≥ та ≥ндив≥дуал≥зм≥ тощо.

—ьогодн≥ розлученн¤ ¤к н≥коли впливають на п≥двищенн¤ к≥лькост≥ неповних с≥мей. ” цих с≥м'¤х складаЇтьс¤ специф≥чна система в≥дношень м≥ж мат≥р'ю та дитиною, формуютьс¤ зразки повед≥нки, ¤к≥ можна розгл¤дати ¤к альтернативу нормам ≥ ц≥нност¤м, на ¤ких засновано ≥нститут шлюбу. ѕроблема насл≥дк≥в розлучень дл¤ д≥тей ще недостатньо розроблена. јнал≥з результат≥в емп≥ричних досл≥жень ц≥Їњ проблеми показуЇ, що при сп≥вставленн≥ трьох груп д≥тей (≥з щасливих, нещасливих та ≥з розлучених с≥мей) саме д≥ти ≥з щасливих с≥мей за вс≥ма критер≥¤ми перебувають у найкращому становиш≥. јле при сп≥вставленн≥ д≥тей з двох ≥нших груп було ви¤влено, що в п≥дл≥тк≥в ≥з розлучених с≥мей було менше псих≥чних захворювань, вони значно менше скоювали правопорушень, у них були кращ≥ в≥дносини хоча б з одним з батьк≥в.

«а ≥ншими показниками (в≥дношенн¤ до школи, зв'¤зок з злочинними компан≥¤ми) д≥ти з цих двох груп ≥стотно не в≥др≥зн¤лись, але сильно в≥др≥зн¤лись в≥д д≥тей, що живуть у щасливих с≥м'¤х. «азначимо, що в ≥нших 'шсл≥дженн¤х в≥дзначаЇтьс¤, що саме д≥ти з розлучених с≥мей найб≥льш часто страждають псих≥чними захворюванн¤ми.

¬плив розлучень (результати ƒж. Ћенд≥са) на псих≥ку дитини залежать в≥д таких фактор≥в:

• суб'Їктивного у¤вленн¤ дитини про щаст¤ в с≥м'њ безпосередньо до розлученн¤;
• в≥к дитини та матер≥;
• ступ≥нь ви¤вленн¤ негативних норм по в≥дношенню до розлученн¤ в т≥й соц≥альн≥й груп≥, ¤к≥й належить с≥м'¤;
• зд≥бност≥ дорослого, що залишивс¤ з дитиною, допомагати њй подолати неспок≥й та забезпечувати њй безпечне оточенн¤.

—л≥д зазначити, що на вихованн¤ дитини впливаЇ не ст≥льки розлученн¤, ск≥льки той м≥крокл≥мат, ¤кий виникаЇ в с≥м'њ до та п≥д час розлученн¤.

ќтотожнювати неповну с≥м'ю та неблагополучну неправильно. ”с≥ труднощ≥, що виникають у неповних с≥м'¤х у процес≥ вихованн¤ д≥тей, можна подолати за умов правильноњ педагог≥чноњ позиц≥њ дорослих та на¤вност≥ необх≥дноњ соц≥альноњ допомоги. Ѕ≥льш того, збереженн¤ повноњ структури у тих с≥м'¤х, де один з батьк≥в став джерелом антисусп≥льного впливу на дитину, найпагубн≥ше дл¤ виховного процесу в с≥м'њ, н≥ж розлученн¤ в ≥м'¤ в≥дновленн¤ нормального виховного середовища.

јтмосфера в неповн≥й с≥м'њ та навколо нењ ≥стотно впливаЇ на формуванн¤ особистост≥ дитини. Ќапружена атмосфера всередин≥ та навколо с≥м'њ в зв'¤зку ≥з загостренн¤м в≥дношень м≥ж б≥тьками, скандалами, взаЇмними обвинуваченн¤ми, а також у зв'¤зку з про¤вом безтактноњ допитливост≥ з боку оточуючих, њх безпосередн≥ми репл≥ками спри¤ють дезорган≥зац≥њ, соц≥альн≥й деформац≥њ дитини, послабл¤ють авторитет батьк≥в, формують у нењ непричетн≥сть, в≥дчутт¤ неповноц≥нност≥, озлобленост≥, заздр≥сть до ≥нших тощо.

Ќеправильно було б ототожнювати неповну с≥м'ю та педагог≥чно слабку. ЌагадаЇмо, що п≥д педагог≥чно слабкою с≥м'Їю ми розум≥Їмо с≥м'ю ≥з зниженим р≥внем духовних потреб та ≥нтерес≥в, обмеженим колом зан¤ть у в≥льний час ≥ роз'Їднан≥стю дозв≥лл¤ д≥тей та дорослих [12]. ѕроте при на¤вност≥ зниженн¤ р≥вн¤ та ≥нтенсивност≥ допомоги д≥т¤м у навчанн≥,, оволод≥нн≥ ними навичками, пог≥ршенн¤ матер≥ально-побутових умов у неповн≥й с≥м'њ, послабленн¤ формального контролю з боку одного з батьк≥в за повед≥нкою дитини; посиленн¤м конкуренц≥њ неформального м≥кросередовища, неповна с≥м'¤ може отримати "статус" педагог≥чно слабкоњ.

¬ихованн¤ дитини -в неповн≥й с≥м'њ - це теж звичайне нормальне вихованн¤. “≥льки зд≥йснюЇтьс¤ воно в б≥льш складних умовах. ј тому розумно поводитьс¤ той дорослий вихователь, хто розум≥Ї ситуац≥ю, анал≥зуЇ њњ ≥ шукаЇ правильн≥ шл¤хи подоланн¤ перешкод з метою уникнути небезпеки.

ƒжерелом багатьох труднощ≥в Ї сам вихователь, а тому в≥н повинен њх л≥кв≥дувати. —л≥д зазначити, що нема ≥ не може бути Їдиноњ виховноњ методики в робот≥ з д≥тьми з неповних с≥мей.  ожна дитина потребуЇ ≥ндив≥дуального п≥дходу. Ќайб≥льш загальними рекомендац≥¤ми з цього приводу можуть бути так≥:

• збереженн¤ гуманних взаЇмов≥дносин м≥ж дитиною та дорослими, м≥ж самими дорослими;
• заохоченн¤ дитини у справи с≥м'њ;
• створенн¤ атмосфери дов≥ри, взаЇмодопомоги;
• зростанн¤ значущост≥ особистого прикладу дорослого;
• сп≥впрац¤ з≥ школою, вчител¤ми тощо [17].

ƒотриманн¤ цих рекомендац≥й дозволить пол≥пшити виховн≥ можливост≥ неповноњ с≥м'њ.

ѕроблема оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ над д≥тьми

ќп≥ка та п≥клуванн¤ - це правов≥ форми захисту особист≥сних та майнових прав д≥тей, ¤к≥ залишилис¤ без батьк≥вського п≥клуванн¤ внасл≥док смерт≥ батьк≥в, њх захворюванн¤ або позбавленн¤ батьк≥вських прав. ќп≥ка встановлюЇтьс¤ над неповнол≥тн≥ми, ¤к≥ не дос¤гли 15 рок≥в, а п≥клуванн¤ Ч над неповнол≥тн≥ми в≥ком в≥д 15 до 18 рок≥в. ѕри цьому оп≥кун д≥Ї в≥д ≥мен≥ (та в ≥нтересах) оп≥куваного, зд≥йснюЇ його права та обов'¤зки. “ой, хто зд≥йснюЇ п≥клуванн¤, т≥льки допомагаЇ п≥дл≥тков≥ реал≥зувати його права та обов'¤зки.

—усп≥льство надаЇ д≥т¤м, що залишилис¤ без батьк≥в, таку зам≥ну дл¤ того, щоб њх потреби були максимально задоволен≥. «начна роль належить с≥мейн≥й оп≥ц≥, в першу чергу -усиновленню.

—ьогодн≥ в ”крањн≥ нал≥чуЇтьс¤ б≥льш ¤к п'¤тдес¤т тис¤ч "н≥чињх" д≥тей. —еред них д≥ти, ¤ких залишили в пологовому будинку, кинули на вокзал≥, д≥ти, батьки ¤ких були позбавлен≥ батьк≥вських прав тощо. яка дол¤ оч≥куЇ цих д≥тей, ¤ке вихованн¤ отримають ц≥ д≥ти без роду-племен≥, без с≥м'њ?

”синовленн¤ - ефективна форма нормал≥зац≥њ умов житт¤ та вихованн¤ дитини, ¤ка позбавлена батьк≥вського п≥клуванн¤. ”синовленн¤ в≥дпов≥даЇ кревному зв'¤зков≥ м≥ж батьками та д≥тьми, а тому т≥, хто усиновлюють дитину, несуть повну в≥дпов≥дальн≥сть за нењ, всю сукупн≥сть прав та обов'¤зк≥в батьк≥в. ќсобливост≥ с≥мейного вихованн¤ усиновленоњ дитини вивчено ще недостатньо. ¬они можуть бути згрупован≥ в≥дпов≥дно до таких проблем:

• формуванн¤ особист≥сних ¤костей дитини, њњ ор≥Їнтац≥њ та позиц≥њ в соц≥ум≥;
• охорони здоров'¤ д≥тей;
• забезпеченн¤ њх навчанн¤;
• захисту прав ≥ законних ≥нтерес≥в.

’арактер ставленн¤ дитини до ос≥б, що зам≥нюють батьк≥в, складаЇтьс¤ залежно в≥д того, наск≥льки сама дитина волод≥Ї ≥нформац≥Їю про њњ усиновленн¤. ѕроблема ставленн¤ до факту усиновленн¤ загострюЇтьс¤ в п≥дл≥тковому в≥ц≥.

¬исновки

"—≥м'¤ Ї ≥ залишаЇтьс¤ природним середовищем дл¤ ф≥зичного, псих≥чного, соц≥ального ≥ духовного розвитку дитини, њњ матер≥ального забезпеченн¤ ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за створенн¤ належних умов дл¤ цього. ¬она маЇ виступати основним джерелом матер≥альноњ та емоц≥йноњ п≥дтримки, психолог≥чного захисту, засобом збереженн¤ ≥ передач≥ нац≥онально-культурних ≥ загальнолюдських ц≥нностей прийдешн≥м покол≥нн¤м. ” першу чергу с≥м'¤ повинна залучати д≥тей до осв≥ти, культури ≥ прищеплювати загальнолюдськ≥ норми сусп≥льного житт¤. ќсновними методами збереженн¤ та зм≥цненн¤ здоров'¤ в умовах с≥м'њ маЇ стати проф≥лактика захворювань та дотриманн¤ певних г≥г≥Їн≥чних правил у повс¤кденному житт≥, оптимальна ф≥зична активн≥сть, загартуванн¤ орган≥зму, повноц≥нне харчуванн¤, запоб≥ганн¤ шк≥дливим ¤вищам Ч кур≥нню, алкогол≥зму тощо.

”с≥ державн≥ та сусп≥льн≥ ≥нституц≥њ мають п≥дтримувати зусилл¤ батьк≥в або ос≥б, ¤к≥ њх зам≥нюють, спр¤мован≥ на забезпеченн¤ в≥дпов≥дних умов дл¤ вихованн¤, осв≥ти, розвитку здоровоњ дитини" (Ќац≥ональна програма "ƒ≥ти ”крањни").

” наведених р¤дках просл≥джуЇтьс¤ признанн¤ державою пр≥оритетноњ рол≥ с≥м'њ у формуванн≥ особистост≥ дитини. —аме на цих позиц≥¤х грунтуЇтьс¤ ≥ с≥мейна педагог≥ка ¤к частина соц≥альноњ педагог≥ки. ¬ останн≥ роки р≥зн≥ науки посилили свою увагу до с≥м'њ ¤к об'Їкту досл≥дженн¤ ≥ отримали результати, що дозвол¤ють дати розгорнуту характеристику сучасноњ с≥м'њ, тенденц≥й њњ розвитку, особливостей с≥мейного вихованн¤. —оц≥альна педагог≥ка, ¤к галузь наукового знанн¤, що ≥нтенсивно розвиваЇтьс¤, знаходить специф≥чн≥ проблеми виховноњ роботи у с≥мейному середовищ≥ ≥ досл≥джуЇ њх. —пециф≥ка обумовлена тим, що соц≥альна педагог≥ка ор≥ЇнтуЇтьс¤ на с≥м'ю ≥ дитину одночасно.

—≥м'¤ ¤к сп≥льн≥сть людей, ¤к≥ пов'¤зан≥ узами шлюбу, родства виконуЇ важлив≥ соц≥альн≥ функц≥њ, в≥д≥граЇ особливу роль у житт≥ людини, њњ захист≥, формуванн≥ особистост≥, задоволенн≥ духовних потреб, забезпеченн≥ соц≥ал≥зац≥њ дитини.

2 ћ≈“ќƒ» ј ќ–√јЌ≤«ј÷≤ѓ –ќЅќ“» —ќ÷≤јЋ№Ќќ√ќ ѕ≈ƒј√ќ√ј « Ѕј“№ јћ»

—≥м'¤ та школа по-р≥зному впливають на процес соц≥ал≥зац≥њ дитини. ј.ѕ. „ерн¤вська стверджуЇ, що школа створюЇ можливост≥ дл¤ навчанн¤ вс≥х д≥тей, а с≥м'¤ - умови дл¤ реал≥зац≥њ цих можливостей [32]. јвтор визначаЇ найб≥льш ефективн≥ форми роботи батьк≥в за участю у навчанн≥ д≥тей: в≥дв≥дуванн¤ батьками класних збор≥в ≥ зустр≥ч≥ з учител¤ми, допомога батьк≥в д≥т¤м у виконанн≥ домашн≥х роб≥т, регул¤рн≥ розмови батьк≥в з д≥тьми про важлив≥сть навчанн¤, контакт з≥ школою у випадку виникненн¤ проблем.

—еред основних способ≥в сп≥лкуванн¤, ¤к правило, вид≥л¤ють:

• орган≥зац≥ю батьк≥вських конференц≥й, збор≥в, ≥ндив≥дуальних зустр≥чей батьк≥в ≥ вчител≥в;
• орган≥зац≥ю роботи телефонноњ л≥н≥њ, за ¤кою батьки можуть зв'¤затис¤ з вчител¤ми або одержати консультац≥ю з приводу домашнього завданн¤ ≥ способ≥в його виконанн¤;
• використанн¤ засоб≥в телекомун≥кац≥њ ≥ регул¤рноњ пошти;
• розробку домашн≥х завдань, у ход≥ виконанн¤ ¤ких д≥ти мають обговорити з батьками те, що в≥дбуваЇтьс¤ в школ≥, чи п≥дготувати разом з ними досл≥дницький проект;
• створенн¤ батьк≥вського клубу чи центру в школ≥;
• проведенн¤ неформальних зустр≥чей батьк≥в, д≥тей ≥ вчител≥в (концерти, св¤та ≥ т.д.);
• виданн¤ шк≥льних газет (вчител≥ - дл¤ батьк≥в ≥ д≥тей; батьки - дл¤ вчител≥в ≥ д≥тей; д≥ти - дл¤ батьк≥в ≥ вчител≥в);
• сп≥лкуванн¤ з урахуванн¤м культурноњ, рел≥г≥йноњ й етн≥чноњ належност≥ батьк≥в.

ќсновними напр¤мами соц≥ально-педагог≥чноњ роботи з с≥м'Їю Ї:
а) соц≥ально-педагог≥чний захист с≥м'њ та њњ член≥в;
б) зм≥цненн¤, гармон≥зац≥¤ та розвиток духовних процес≥в житт¤ с≥м'њ, зв'¤зк≥в з соц≥альним оточенн¤м;
в) актив≥зац≥¤ педагог≥чноњ функц≥њ с≥м'њ, наданн¤ допомоги у вихованн≥ д≥тей, онук≥в тощо;
г) нейтрал≥зац≥¤ негативного впливу с≥мейного середовища на дитину;
д) робота з с≥м'¤ми "соц≥ального ризику";
е) орган≥зац≥¤ с≥мейноњ громадськост≥ дл¤ впливу на формуванн¤ державноњ пол≥тики, стосовно с≥м'њ, дл¤ д≥¤льност≥ з п≥двищенн¤ рол≥, престижу ≥ в≥дпов≥дальност≥ родини у соц≥альному вихованн≥.

—оц≥ально-педагог≥чну д≥¤льн≥сть з батьками зд≥йснюють не т≥льки соц≥альн≥ педагоги, а й прац≥вники соц≥альних ≥нститут≥в (учител≥, класн≥ кер≥вники, кер≥вники гуртк≥в, секц≥й тощо).  омплексну допомогу с≥м'њ надаЇ територ≥альний центр допомоги с≥м'¤м та д≥т¤м. ƒл¤ того, щоб класний кер≥вник ночував себе б≥льш впевнено в робот≥ з батьками, ,йому необх≥дно навчитис¤ контролювати свою внутр≥шню психолог≥чну позиц≥ю. –обота з батьками буде ефективною ≥ приноситиме задоволенн¤, ¤кщо педагог стане на позиц≥ю "дорослий - дорослий" ≥ створить атмосферу р≥вноправного сп≥вроб≥тництва.

≈тапи п≥дготовки в≥дв≥дуванн¤ батьк≥в удома.
а) нагромадженн¤ згоди (виб≥р часу дл¤ в≥дв≥дуванн¤, нейтральний матер≥ал дл¤ бес≥ди, зн¤тт¤ напруженого стану, подоланн¤ напруженост≥, запоб≥ганн¤ сп≥рних питань);
б) пошук сп≥льних ≥нтерес≥в (знаходженн¤ теми, однаково прийн¤тноњ дл¤ обидвох стор≥н, ≥нтерес до захоплень батьк≥в, створенн¤ зони дл¤ продовженн¤ розмови); .
в) прийн¤тт¤ особистост≥ ≥ позиц≥й (наданн¤ можливост≥ батькам показати себе з кращоњ сторони, розум≥нн¤ њхн≥х позиц≥й ≥ в≥дносин, саморозкритт¤ педагога, пр¤мота висловлень);
г) б≥льш повне з'¤суванн¤ обстановки вихованн¤ через сумн≥ви (сумн≥в, суперечка, саморозкритт¤ через недол≥ки, переб≥льшенн¤ достоњнств сп≥врозмовник≥в);
д) розвиток прагнень до зм≥н (формуванн¤ почутт¤ Ђмиї через п≥дкресленн¤ сп≥льних д≥й, критику без повчальност≥, ≥ндив≥дуальний п≥дх≥д);
е) забезпеченн¤ м≥цного контакту через ефективне сп≥вроб≥тництво (розробка тактики повед≥нки, спр¤мованоњ на ви¤вленн¤ сп≥льного прогнозу, сп≥льних р≥шень).

ƒл¤ п≥дготовки проведенн¤ батьк≥вських збор≥в, в≥дв≥дуванн¤ батьк≥в удома, бес≥д з батьками та ≥нших форм роботи соц≥ального педагога з с≥м'Їю можна скористатис¤ такими матер≥алами, що розм≥щено в додатках:
1. ћетодика визначенн¤ впливу взаЇмин дитини ≥ дорослого на формуванн¤ позитивних настановлень у д≥тей (додаток 1).
2. —укупн≥сть фактор≥в, що провокують жорсток≥сть у дит¤чо-батьк≥вських в≥дносинах. “ипи-схеми жорстокоњ повед≥нки батьк≥в з д≥тьми (додаток 2).
3. —оц≥ально-педагог≥чн≥ ситуац≥њ, що характеризують неадекватн≥ дит¤чо-батьк≥вськ≥ в≥дносини (додаток 3).
4. “ипов≥ проф≥л≥ батьк≥вського ставленн¤ до дитини, що впливають на соц≥альну адаптован≥сть дитини (додаток 4).
5. ћатер≥ал "“иполог≥¤ неблагополучних с≥мей" дл¤ проведенн¤ батьк≥вських збор≥в (додаток 5).
6.  омпоненти виховного потенц≥алу с≥м'њ (додаток 6).
7. ћетодика контактноњ взаЇмод≥њ з п≥дл≥тками з дев≥антною повед≥нкою (додаток 7).
8. ƒ≥агностуванн¤ с≥м'њ ≥ с≥мейного вихованн¤ (додаток 8)

ƒодаток 1

¬ѕЋ»¬ ¬«ј™ћ»Ќ ƒ»“»Ќ» ≤ ƒќ–ќ—Ћќ√ќ Ќј ‘ќ–ћ”¬јЌЌя ѕќ«»“»¬Ќ»’ Ќј—“јЌќ¬Ћ≈Ќ№ ” ƒ≤“≈…
(ћетодичн≥ матер≥али дл¤ роботи з батьками [31])

ћета - формуванн¤ позитивних установок у взаЇминах дитини ≥ дорослого.

Ќа п≥дготовчому етап≥ - п≥дб≥р ≥ рекомендац≥¤ в≥дпов≥дноњ л≥тератури дл¤ батьк≥в, проведенн¤ опитуванн¤ батьк≥в ≥ школ¤р≥в (опитувальн≥ бланки "≥нформометр≥¤" додаютьс¤). јнал≥з ≥ з≥ставленн¤ в≥дпов≥дей батьк≥в ≥ д≥тей складають основний фактичний матер≥ал дл¤ бес≥ди з батьками.

Ѕатькам пропонуЇтьс¤ подумати ≥ спробувати в≥дпов≥сти на так≥ запитанн¤:

• як часто ви говорите вашим д≥т¤м гарн≥, добр≥ слова?
• як≥ це слова?
•  оли ви вимовл¤Їте ц≥ слова (коли дитина допомогла вам у господарств≥; отримала добру чи в≥дм≥нну оц≥нку; просто в будь-¤кий час; безпричинно тощо)?
• „и зауважували ви. ¤к реагуЇ ваша дитина на похвалу, п≥дтримку, що в≥дбуваЇтьс¤ з нею, коли ви њњ сварите?
• „и часто у вашому дом≥ лунаЇ см≥х, створена приЇмна, добра атмосфера, чи, навпаки, удома напружено: члени родини незадоволен≥ один одним, дор≥кають один одного в чомусь?
• як реагуЇ ваша дитина на конфл≥кти батьк≥в, ¤кщо вдома сварка, емоц≥йна нестаб≥льн≥сть?
• „и залучена дитина до конфл≥кт≥в дорослих, чи ви намагаЇтес¤ њњ ≥золювати? як?

Ќа бес≥ду запрошують обидвох батьк≥в, котрим пропонуЇтьс¤ ознайомитис¤ з питанн¤ми ≥ вз¤ти активну участь в обговоренн≥ теми. ƒодатково батьк≥вський ком≥тет готуЇ перел≥к найб≥льш типових ситуац≥й за темою, що п≥д час бес≥ди пропонуЇтьс¤ проанал≥зувати (такого роду ситуац≥њ попередньо програютьс¤: батьки беруть на себе роль дитини ≥ њњ батьк≥в, дають своЇ тлумаченн¤ ситуац≥њ, пропонують у ход≥ ≥нсцен≥вки св≥й вар≥ант виходу з нењ, пот≥м йде сп≥льне обговоренн¤).

«а п≥дсумками бес≥ди батьк≥вським ком≥тетом, педагогом ≥ психологом розробл¤ютьс¤ рекомендац≥њ щодо продуктивного розвитку дитини.

≤Ќ‘ќ–ћќћ≈“–≤я (Ѕланк дл¤ батьк≥в)
(≥м'¤)
1. як часто ви називаЇте свою дитину?
2. „и подобаЇтьс¤ ваш≥й дитин≥, ¤к ви њњ називаЇте?
3.  оли зазвичай вона приходить з≥ школи?
4. „им займаЇтьс¤ у в≥льний час?
5. „и знаЇте ви, хто в нього найближч≥ друз≥, подруги? Ќазв≥ть њхню адресу.
6. ’то њхн≥ батьки? як њх звати, де вони працюють, ким?
7. „и давно ваша дитина дружить з цими хлопц¤ми (д≥вчатами)?
8. „ому дружить саме з ними?
9. Ќазв≥ть улюблене зан¤тт¤ дитини.
10. Ќазв≥ть улюблений кол≥р дитини. 11. як≥ к≥ноф≥льми, любить дивитис¤?
12. як≥ книги читаЇ? Х
13.  им: хоче бути? 14. як багато часу ви проводите з ним, присв¤чуЇте йому?
15. ¬и могли б сказати, ¤ка у вас дитина?
16. ўо б ви хот≥ли, щоб вона зм≥нила у соб≥, виправила?
17.  им би ви хот≥ли ѓѓ бачити в майбутньому?
18. „и можете ви назвати, ск≥льки грошей на м≥с¤ць приблизно ви витрачаЇте на себе, на нењ? —пасиб≥!

≤Ќ‘ќ–ћќћ≈“–≤я («апитанн¤ дл¤ школ¤р≥в)
(пр≥звище, ≥м'¤, по батьков≥)
1. як звуть твоњх батьк≥в? а) (тата) _;____Х б) (маму)
2. як ти њх звичайно називаЇш? а) __________ б) ____
3. њм подобаЇтьс¤, ¤к ти њх називаЇш? а) ____ б)
4.  им вони працюють ≥ де (назва п≥дприЇмства)?
а) __________________ б) ______
5. ўо конкретно випускають, робл¤ть?
6. « ким дружать твоњ батьки? „и можеш ти цих людей-назвати?
7: ƒе ц≥ друз≥ працюють, ким?
8. „и давно дружать? як ти думаЇш, чому?
9. Ќазви улюблене зан¤тт¤ твоњх батьк≥в.
10. Ќазви улюблений кол≥р твоњх батьк≥в.
11. як≥ к≥ноф≥льми любл¤ть дивитис¤?
12. як≥ книги любл¤ть читати?
13.  оли ≥ де вони народилис¤?
14. ’то њхн≥ батьки, ¤к њх звати, де вони живуть, працюють (жили, працювали)?
15.  оли починаЇтьс¤ ≥ зак≥нчуЇтьс¤ робочий день твоњх батьк≥в?
16. яку зарплатню одержують?
17. —к≥льки витрачають на себе, на “ебе?
18. як найчаст≥ше вони тебе називають (по ≥мен≥, ще ¤кось)? а)_________б)________
19. ўо найчаст≥ше вони тоб≥ говор¤ть? —пасиб≥!

ƒодаток 2

‘ј “ќ–», ўќ ѕ–ќ¬ќ ”ё“№ ∆ќ–—“ќ ≤—“№ ” ƒ»“я„ќ-Ѕј“№ ≤¬—№ »’ ¬≤ƒЌќ—»Ќј’

—≥м'¤:

• малозабезпечена, неповна чи багатод≥тна с≥м'¤, с≥м'¤ з прийомними д≥тьми, на¤вн≥сть у родин≥ хворого алкогол≥змом чи наркоман≥Їю, стреси, що стали насл≥дком безроб≥тт¤, ф≥нансових труднощ≥в, смерт≥ чи втрати близьких, подружн≥ конфл≥кти, надм≥рна зайн¤т≥сть дорослих, специф≥чн≥ культурн≥ чи рел≥г≥йн≥ фактори;
• юн≥ батьки (17 рок≥в ≥ молодше);
• низький р≥вень осв≥ти батьк≥в ≥ недол≥к знань в област≥ вихованн¤ д≥тей;
• статус б≥женц≥в у результат≥ м≥жнац≥ональних конфл≥кт≥в. Ѕатьки:
• псих≥чн≥ захворюванн¤, част≥ критичн≥ стани (спроби суњциду, нервов≥ зриви), розумова в≥дстал≥сть, недостатн≥й самоконтроль чи ≥мпульсивн≥сть;
• на¤вн≥сть у минулому випадк≥в жорстокого ставленн¤ до д≥тей, ≥нцесту, залученн¤ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за статев≥ злочини;
• батьки, що п≥ддавалис¤ в дитинств≥ жорстокому в≥дношенню або позбавлен≥ батьк≥вських прав. ƒ≥ти Ч жертви насильства:
• небажана, нелюбима дитина:
• на¤вн≥сть у дитини ф≥зичних ≥ розумових недол≥к≥в, недоношен≥сть при народженн≥ ≥ мала вага т≥ла, уроджен≥ кал≥цтва чи под≥бн≥сть з нелюбимим родичем;
• порушенн¤ в повед≥нц≥ дитини, г≥перактивн≥сть, "важка дитина", високообдарована чи талановита дитина тощо [29].

“»ѕ»-—’≈ћ» ∆ќ–—“ќ ќ√ќ —“ј¬Ћ≈ЌЌя Ѕј“№ ≤¬ ƒќ ƒ≤“≈…

"ƒитина-м≥шень" - дитину вважають або занадто пасивною, або дуже активною ≥, ¤к результат, вона стаЇ об'Їктом агрес≥њ в с≥м'њ. “ака ситуац≥¤ часто складаЇтьс¤, ¤кщо дитина маЇ ф≥зичн≥ чи розумов≥ недол≥ки. «м≥нюЇтьс¤ положенн¤ дитини, ¤кщо вона любима одним з батьк≥в.

" ритична ситуац≥¤" (зб≥г обставин) Ч втрата роботи, розлука з коханим ≥ ≥нш≥ ситуац≥њ можуть викликати спалах жорстокоњ повед≥нки.

"¬≥дсутн≥сть навичок батьк≥вства ≥ материнства" - батьки не готов≥ до т≥Їњ в≥дпов≥дальност≥, що накладаЇ на них батьк≥вство; до материнства, ≥ не мають ≥нших стратег≥й повед≥нки, кр≥м крику, зал¤куванн¤, побитт¤.

"Ќеосв≥чений батько" - в≥дсутн≥сть елементарних знань про в≥ков≥ особливост≥ розвитку д≥тей ≥ невм≥нн¤ враховувати особливост≥ дит¤чоњ псих≥ки.

"ћодель домашнього насильства" Ч жорстока повед≥нка част≥ше пом≥чаЇтьс¤ у батьк≥в, ¤к≥ у дитинств≥ сам≥ п≥ддавалис¤ насильству чи були св≥дками жорстокого ставленн¤.

"≤зол¤ц≥¤ в≥д зовн≥шнього св≥ту" - небажанн¤ ≥ невм≥нн¤ налагоджувати контакти з ≥ншими людьми ≥, ¤к насл≥док, потреба в самот≥ й агрес≥¤ на будь-¤к≥ спроби його порушити.

"—≥мейн≥ стереотипи" - порушенн¤ традиц≥йних схем повед≥нки жорстоко караЇтьс¤ батьками (п≥дл≥ткова ваг≥тн≥сть, порушенн¤ традиц≥й с≥м'њ тощо) [29].

ƒодаток «

—ќ÷≤јЋ№Ќќ-ѕ≈ƒј√ќ√≤„Ќ≤ —»“”ј÷≤ѓ

© ћати встилалас¤ сина, що народивс¤ з уродженим вивихом стегна. —початку, коли в≥н був маленьким, в≥н виховувавс¤ у бабус≥ в сел≥.  оли прийшов час в≥ддавати сина в школу, вона заборонила йому називати њњ мамою, вел≥ла називати ≤рою, говор¤чи ус≥м, що пошкодувала ≥ вз¤ла на вихованн¤ плем≥нника-≥нвал≥да

© ћ. вийшла зам≥ж у 17 рок≥в, п≥сл¤ народженн¤ першоњ дитини в≥дразу заваг≥тн≥ла другою. Ќародила ≥ цю. ј через 2 м≥с¤ц≥, коли чолов≥к з≥ свекрухою п≥шли в гост≥, ћ. уз¤ла молодшенького за ноги ≥ трич≥ вдарила його гол≥вкою об кут...

© Ѕатько ре≥ул¤рно примушував п'¤тнадц¤тир≥чну дочку до сп≥вжитт¤. —казати про це матер≥ д≥вчинка бо¤лас¤ - батько об≥ц¤в њњ за це убити. ”се спливло, коли ¤вними стали ознаки ваг≥тност≥. —удово-медична експертиза визнала батька ц≥лком д≥Їздатним...

© ƒехто ћ., що вважавс¤ зразковим прац≥вником, вимагав в≥д сина рабського п≥дпор¤дкуванн¤, за найменшу провину бив. ќдного разу за те, що тринадц¤тил≥тн≥й хлопець п≥шов без дозволу гул¤ти ≥з собакою, в≥н розд¤гнув його догола, побив б≥лизн¤ною мотузкою, а пот≥м, зв'¤завши, замкнув на балкон≥ без од¤гу, хоча був уже листопад. ѕ≥сл¤ цього хлопчисько зб≥г з дому ≥ 8 дн≥в ховавс¤ на горищах.

© ƒванадц¤тир≥чний  . прињхав у м≥сто Ќ. ≥з —ередньоњ јз≥њ, через перењзди ≥ р≥зницю в програмах в≥дставав у нов≥й школ≥ з≥ вс≥х предмет≥в. Ѕатьки сину в навчанн≥ не допомагали, але вимагали добрих оц≥нок. ѕ≥сл¤ кожних батьк≥вських збор≥в хлопчика карали, влаштовували екзекуц≥ю. ” той фатальний день мати, одержавши виклик у школу, в≥дправила сина у ванну опор¤дитис¤. «айшовши туди через к≥лька хвилин, вона знайшла сина вис¤чим у петл≥. ’лопчик залишив записку: "я не хочу йти на збори, мене знову сваритимуть".

©  оли хлопчику було 2 м≥с¤ц≥, п'¤ний батько вдарив його чоботом по голов≥. ѕодоросл≥шавши, ≤. став часто скаржитис¤ на головн≥ бол≥, погано навчавс¤. ћати ≥ вчител≥ пост≥йно сварили хлопчика, не робили спроб допомогти. ¬≥тчим в≥дкрито ненавид≥в його, часто бив. ” день, коли ≤. пок≥нчив ≥з собою, мати пригрозила покарати його за те, що в≥н з≥псував коробку с≥рник≥в.

© "я завжди всього боюс¤, боюс¤ батьк≥в, учител≥в. Ѕоюс¤ ¤дерноњ ≥ простоњ в≥йни, еколог≥чних катастроф, боюс¤ теракту. я не приваблива ≥ боюс¤, шо н≥коли не вийду зам≥ж, у мене не буде д≥тей.  раще мен≥ не жити..." (Ћ≥за, 15 рок≥в, м. ћосква).

© ƒ≥вчина полюбила хлопц¤, зустр≥чалас¤ з ним, стала част≥ше верт≥тис¤ б≥л¤ дзеркала ≥ менше займатис¤ в училищ≥ ≥ домашн≥м господарством. ќдного разу мама, побачивши, ¤к та ц≥лувалас¤ з≥ своњм хлопцем, улаштувала скандал. ƒ≥вчина п≥шла з дому. „ерез к≥лька дн≥в батьки знайшли њњ у подруги, ≥ тод≥ вона в них на очах викинулас¤ з в≥кна...

© "” мене немаЇ батька, мати п'Ї ≥ тод≥ сильно лупить мене. „асто т≥каю з дому... “од≥ м≥л≥ц≥¤ ловить мене... ≥ все спочатку. —ам ¤ теж п'ю. ∆орсток≥сть у мен≥? “ак, ¤кось зівалтували д≥вчисько в двор≥... ∆алю не було... “варин подобаЇтьс¤ мучити... житт¤ мене мучило, а ¤ њх б'ю..." (јндр≥й ”., 15,5 рок≥в).

© "Ѕатько часто б'Ї мене, при цьому говорить, що його теж у дитинств≥ сильно били, тому в≥н ≥ вир≥с таким таким..." (ќлег “., 11 рок≥в)[29].

ƒодаток 4

“аблиц¤ 1. - “»ѕќ¬≤ ѕ–ќ‘≤Ћ≤ Ѕј“№ ≤¬—№ ќ√ќ —“ј¬Ћ≈ЌЌя, ўќ ¬ѕЋ»¬јё“№ Ќј —ќ÷≤јЋ№Ќ” јƒјѕ“ј÷≤ё ƒ»“»Ќ» [29]

–озум≥юч≥
ƒобре знають свою дитину, реально оц≥нюють њњ ≥ њњ вчинки, адекватно ≥ гнучко реагують на р≥зн≥ ситуац≥њ, здатн≥ встати на позиц≥ю дитини, прийн¤ти њњ точку зору, зозум≥ють ≥ приймають дитину, ¤кою вона Ї. —ензитивн≥, часто говор¤ть про дитину, переживають разом з нею, здатн≥ захищати њњ в будь-¤ких ситуац≥¤х.

ѕротегуюч≥
ƒобре знають свою дитину, реально оц≥нюють њњ ≥ њњ вчинки, адекватно реагують на них. ќднак у сп≥лкуванн≥ з дитиною займають позиц≥ю старшого, не приймають д≥алог, вважають свою точку зору Їдино правильною.

Ѕайдужн≥
ћало знають свою дитину ≥ не прагнуть дов≥датис¤ б≥льше, част≥ше п≥клуютьс¤ про зовн≥шн≥ результати ≥ факти, н≥ж про причини ≥ переживанн¤. ≈моц≥йне ставленн¤ до дитини в них виражено слабко, часто так≥ батьки зайн¤т≥ вир≥шенн¤м своњх проблем. ќднак њхн≥ д≥ти добре од¤гнен≥, догл¤нут≥ ≥ навчен≥ повед≥нц≥, необх≥дн≥й в сусп≥льств≥.

√н≥тюч≥
¬≥др≥зн¤ютьс¤ найб≥льшим ступенем емоц≥йного в≥докремленн¤ дитини, великою к≥льк≥стю заборон, наказ≥в. Ѕатьки упевнен≥, що добре знають дитину, але звичайно не можуть пророчити њњ повед≥нку в р≥зних ситуац≥¤х. ¬≥дносини в≥др≥зн¤ютьс¤ напружен≥стю ≥ несуть синусоњдальний характер.

“урботн≥
Ѕатьки ц≥Їњ групи в≥др≥зн¤ютьс¤ п≥двищеною бентежн≥стю, невпевнен≥стю, насправд≥ вони непогано знають своњх д≥тей, сензитивн≥ стосовно них, але не впевнен≥ в правильност≥ своЇњ повед≥нки ≥ тому, ≥нколи, жорсток≥ до дитини. ¬≥дносини характеризуютьс¤ нест≥йк≥стю, амб≥валентн≥стю.

¬≥дсторонен≥
Ѕатьк≥вська позиц≥¤ вкрай риг≥дна, повна в≥дсутн≥сть д≥алог≥чност≥ у в≥дносинах з дитиною, п≥двищен≥ оч≥куванн¤ ≥ вимоги на фон≥ значноњ ор≥Їнтац≥њ на дитину ≥ великоњ прихильност≥ до нењ.

¬≥дмовл¤юч≥
Ѕатьки ц≥Їњ групи в≥дсторонен≥ в≥д дитини, не бажають вникати в њњ проблеми, прид≥л¤ти њй уваги, зауважувати зм≥ни. ≈моц≥йне ставленн¤ виражене не ¤скраво, переважаЇ елемент в≥дкиданн¤. —фера почутт≥в ≥ переживань дитини закрита дл¤ них, вони погано знають своњх д≥тей, при цьому њхнЇ у¤вленн¤ про дитину досить адекватне.

ƒодаток 5

“»ѕќЋќ√≤я Ќ≈ЅЋј√ќѕќЋ”„Ќ»’ —≤ћ≈… (ј.—. —п≥ваковська [31])

"—≥м'¤ - санатор≥й". ƒр≥б'¤зкова оп≥ка, строгий контроль ≥ надм≥рний захист в≥д у¤вних небезпек. ” результат≥ - надм≥рн≥ перевантаженн¤ нервовоњ системи дитини, при ¤ких виникають нервов≥ зриви, формуютьс¤ емоц≥йн≥ особливост≥ по типу п≥двищеноњ чутливост≥, драт≥вливост≥. ѕри п≥двищеному контрол≥ й оп≥ц≥ в д≥тей п≥дсилюютьс¤ реакц≥њ протесту, п≥двищуЇтьс¤ агресивн≥сть ≥ з'¤вл¤Їтьс¤ бажанн¤ р≥шучоњ зм≥ни ситуац≥њ.

"—≥м'¤ - м≥цн≥сть". Ѕатьки намагаютьс¤ поводитис¤ ≥деачьно правильно, надм≥рно принципово. ÷е веде до п≥двищеноњ невпевненост≥ дитини в соб≥, без≥н≥ц≥ативност≥. ” багатьох випадках ф≥ксуЇтьс¤ концентрац≥¤ уваги дитини на власних внутр≥шн≥х переживанн¤х, що призводить до њњ психолог≥чноњ ≥зол¤ц≥њ, викликаЇ труднощ≥ сп≥лкуванн¤ з однол≥тками. "—≥м'¤ - м≥цн≥сть" звичайно призводить дитину до пост≥йного внутр≥шньоособист≥сного конфл≥кту, отже, до перенапруги нервовоњ системи ≥ п≥двищеного ризику невротичних захворювань,

"—≥м'¤ - трет≥й зайвий". ” так≥й родин≥ емоц≥йно переб≥льшено значущими Ї подружн≥ в≥дносини, а дитин≥ батьки схильн≥ нав≥вати почутт¤ неповноц≥нност≥, ф≥ксуючи увагу на недол≥ках ≥ недосконалост¤х, що знову ж породжуЇ в дитин≥ почутт¤ невпевненост≥ в соб≥, без≥н≥ц≥ативн≥сть, бол≥сн≥ переживанн¤ власноњ неповноц≥нност≥ при посилен≥й залежност≥, п≥дпор¤дкованост≥ батькам. ” таких д≥тей часто виникають побоюванн¤ за житт¤ ≥ здоров'¤ батьк≥в, вони важко перенос¤ть розлуку з ними ≥ важко знаход¤ть контакт ≥з тими, хто њх оточуЇ.

ќтриман≥ в ход≥ експериментальних досл≥джень ≥ спостережень дан≥ про характер взаЇмин батьк≥в ≥ д≥тей п≥дтвердили на¤вн≥сть р≥зних, часто протилежних тип≥в с≥мейноњ взаЇмод≥њ [29]:

• позитивн≥ взаЇмини (19,7%) характеризуютьс¤ ст≥йким емоц≥йним контактом м≥ж д≥тьми ≥ батьками, майже повною в≥дсутн≥стю конфл≥кт≥в;
• амб≥валентний тип взаЇмин (56,1%) в≥др≥зн¤Їтьс¤ суперечлив≥стю, непосл≥довн≥стю, чергуванн¤м близьких контакт≥в з в≥дчужен≥стю ≥ конфл≥ктами;
• негативн≥ взаЇмини (24,2%) зв'¤зан≥ з частими Х ≥ гострими конфл≥ктами, що призвод¤ть до повного порушенн¤ емоц≥йного контакту м≥ж батьками ≥ д≥тьми.

—постереженн¤ показали, що на характер взаЇмин м≥ж д≥тьми шк≥льного в≥ку ≥ њхн≥ми батьками впливають так≥ фактори:

• особливост≥ особистост≥ батька (екстраверсивн≥ - ≥нтровертивн≥, упевнен≥ -невпевнен≥, тривожн≥ й т.≥н.) ≥ форм його повед≥нки (емоц≥йне включенн¤ чи в≥дкиданн¤ дитини, адекватне чи неадекватне в≥дображенн¤ ситуац≥њ й ≥н.);
• особливост≥ особистост≥ дитини (тривожн≥сть, невпевнен≥сть, комун≥кативн≥ труднощ≥ й ≥н.) ≥ форм њњ повед≥нки (неадекватне в≥дображенн¤ ситуац≥њ тощо);
• психолого-педагог≥чна компетентн≥сть ≥ р≥вень осв≥ти батьк≥в;
• морально-емоц≥йна атмосфера в с≥м'њ;
• застосован≥ батьками та ≥ншими дорослими засоби виховного впливу;
• ступ≥нь зайн¤тост≥ дитини в життЇд≥¤льн≥сть ≥ проблеми с≥м'њ;
• урахуванн¤ актуальних потреб дитини ≥ ступен≥ њхнього задоволенн¤ в с≥м'њ.

ƒодаток 6

 ќћѕќЌ≈Ќ“» ¬»’ќ¬Ќќ√ќ ѕќ“≈Ќ÷≤јЋ” —≤ћ'ѓ
—пециф≥ка вихованн¤ у с≥м'њ визначаЇтьс¤ њњ типом, умовами проживанн¤, ≥ ступенем п≥дготовленост≥ батьк≥в до реал≥зац≥њ виховноњ функц≥њ у с≥м'њ.  омпоненти виховного потенц≥алу с≥м "≥:
1) чисельн≥сть ≥ структура с≥м'њ;
2) морально-психолог≥чна атмосфера, характер внутр≥шньос≥мейного сп≥лкуванн¤;
3) життЇвий ≥ профес≥йний досв≥д батьк≥в, р≥вень њхньоњ осв≥ченост≥ ≥ педагог≥чноњ культури;
4) розпод≥л обов'¤зк≥в у с≥м'њ;
5) матер≥альн≥ та побутов≥ умови с≥м'њ;
6) орган≥зац≥¤ с≥мейного дозв≥лл¤, на¤вн≥сть с≥мейних традиц≥й;
7) взаЇмозв'¤зок с≥м'њ з≥ школою й ≥ншими соц≥альними ≥нститутами;

¬.ј. —ухомлинський: "¬ихованн¤ д≥тей - це в≥ддача особливих сил, сил духовних. Ћюдину ми створюЇмо любов'ю - любов батька до матер≥ ≥ матер≥ до батька, глибокою в≥рою в достоњнство ≥ красу людини. ѕрекрасн≥ д≥ти виростають у тих с≥м'¤х, де мати ≥ батько по-справжньому любл¤ть один одного ≥ разом з тим любл¤ть ≥ поважають людей".

ј.—. ћакаренко: "¬аша власна повед≥нка Ч найважлив≥ша р≥ч. Ќе думайте, що ви виховуЇте дитину т≥льки тод≥, коли з нею розмовл¤Їте чи повчаЇте њњ, чи караЇте њњ. ¬и виховуЇте њњ в кожний момент вашого житт¤, нав≥ть тод≥, коли вас немаЇ вдома. як ви вд¤гаЇтес¤, ¤к ви розмовл¤Їте з кимось про ≥нших людей, ¤к ви поводитесь з друз¤ми ≥ ворогами, ¤к ви см≥Їтес¤, читаЇте газету - усе це маЇ дл¤ дитини велике значенн¤. Ќайменшу зм≥ну в тон≥ дитина бачить чи в≥дчуваЇ, ус≥ повороти вашоњ думки доход¤ть до нењ невидимими шл¤хами, ви њх не пом≥чаЇте".

 онфуц≥й (551-479), мудрець, педагог, —т.  итай. « книги "ћен-÷зи". "Ћюбити батьк≥в - це ви¤вленн¤ люд¤ност≥; шанувати старших - це борг справедливост≥".

ѕлатон («акони) (427-347) —т. √рец≥¤, ф≥лософ. —в¤щенний наш обов'¤зок - виплатити њм (батькам) найб≥льш≥ ≥ наст≥йн≥ борги - найголовн≥ш≥ з ус≥х повинностей; ми повинн≥ усв≥домлювати, що все, чим ми волод≥Їмо ≥ що маЇмо, належить тим, хто нас народив ≥ вигодував; тому ≥ повинн≥ у м≥ру сил представл¤ти все це до њх послуг, по-перше - наше майно, пот≥м Ч наше т≥ло, нарешт≥ - нашу душу. “≥льки цим ми можемо в≥дд¤чити нашим батькам, коли вони з≥стар¤тьс¤ ≥ нестатки њхн≥ зб≥льшатьс¤, за њхню дбайлив≥сть..."

¬.ј. —ухомлинський: "«б≥льшувати море радост≥ дитини - Їдино правильний курс повед≥нки вс≥х батьк≥в".

Ѕ. —пок: "Ћаг≥дн≥сть маЇ таке ж значенн¤ дл¤ емоц≥йного розвитку дитини, ¤к молоко матер≥ дл¤ ф≥зичного".

ƒодаток 7
”—“јЌќ¬Ћ≈ЌЌя  ќЌ“ј “” « ƒ≈¬≤јЌ“Ќ»ћ» ѕ≤ƒЋ≤“ јћ»

ƒ≥ти ≥ п≥дл≥тки з в≥дхил¤ючою повед≥нкою, ¤к правило, важк≥ у сп≥лкуванн≥. ўоб установити з ними контакт дл¤ будь-¤коњ наступноњ роботи, соц≥альному педагогу потр≥бно докласти досить багато зусиль, ¤к≥ можуть ви¤витис¤ марними. ѕрофес≥йну допомогу фах≥вцю допоможе методика контактноњ взаЇмод≥њ Ћ.Ѕ. ‘≥лонова.

 онтактна взаЇмод≥¤ - це така модель повед≥нки ≥н≥ц≥атора контакту, ¤ка викликаЇ ≥ п≥дсилюЇ в ≥нш≥й людин≥ потребу в контакт≥, продовженн≥ сп≥лкуванн¤, потребу у висловленн¤х ≥ пов≥домленн¤х. јвтор методики розум≥Ї контакт ¤к дов≥рч≥ стосунки, позитивно пережитий псих≥чний стан, ¤к ≥нструмент досл≥дженн¤, вивченн¤ ≥ корекц≥њ.

ћетою застосуванн¤ методики Ї скороченн¤ дистанц≥њ м≥ж людьми ≥ саморозкритт¤ особистост≥ в процес≥ сп≥лкуванн¤.

¬заЇмод≥¤ соц≥ального педагога з дев≥антним п≥дл≥тком передбачаЇ проходженн¤ шести стад≥й[26]:
1. ѕрихильн≥сть до сп≥лкуванн¤.
2. ѕошук сп≥льного ≥нтересу.
3. «'¤суванн¤ передбачуваних позитивних дл¤ сп≥лкуванн¤ ≥ демонстрованих ¤костей.
4. «'¤суванн¤ небезпечних дл¤ сп≥лкуванн¤ ≥ демонстрованих ¤костей.
5. јдаптивна повед≥нка партнер≥в.
6. ¬становленн¤ оптимальних в≥дносин.

Ќа кожн≥й стад≥њ використовуЇтьс¤ специф≥чна тактика взаЇмод≥њ ≥ вир≥шуютьс¤ конкретн≥ завданн¤. ћетодику можна використовувати в д≥агностичних ц≥л¤х ≥ дл¤ налагодженн¤ пост≥йних в≥дносин з дев≥антними п≥дл≥тками.

“аблиц¤ 2. - ћетодика контактноњ взаЇмод≥њ з п≥дл≥тками

1. ѕрихильн≥сть до сп≥лкуванн¤
¬икористанн¤ загальноприйн¤тих форм ≥ фраз. —тримане ≥ доброзичливе звертанн¤. –≥вне в≥дношенн¤, в≥дсутн≥сть емоц≥йних реакц≥й. Ќевимушена бес≥да на оострагован≥ теми. ¬≥дсутн≥сть порад, запевнень, нав'¤зливост≥

2. ѕошук загального ≥нтересу
ѕошук нейтрального ≥нтересу. ≤нтерес до ≥нтерес≥в п≥дл≥тка. ѕерех≥д з нейтрального на особист≥сно значущий ≥нтерес. ѕ≥дкресленн¤ ун≥кальност≥ особистост≥. ¬≥д загальних суджень про людей до конкретноњ людини. ¬ ≥д њњ ц≥нностей до стан≥в ≥ ¤костей

3. «'¤суванн¤ передбачуваних позитивних ¤костей
–озпов≥д≥ про позитивн≥ ¤кост≥, пошук ориг≥нального. ƒемонстрац≥¤ в≥дношенн¤ до цих ¤костей. ¬≥дношенн¤ до негативних ¤костей ≥нших. ѕошук ¤костей у соб≥ ”точненн¤ меж особистост≥. «'¤суванн¤ ¤костей, що заважають сп≥лкуванню.

4. «'¤суванн¤ передбачуваних небезпечних ¤костей
ѕредставленн¤, прогнозуванн¤ ситуац≥й сп≥лкуванн¤. —умн≥ви, з'¤суванн¤ не¤сностей. ¬исловлюванн¤ про власн≥ негативн≥ ¤кост≥

5. јдаптивна повед≥нка партнер≥в
ѕ≥дкресленн¤ позитивних ≥ обл≥к негативних ¤костей. ѕоради з ¤костей. ѕ≥дкресленн¤ динам≥ки у¤влень про людину. ѕ≥дкресленн¤ ≤ндив≥дуальност≥ ≤ њњ урахуванн¤ у сп≥лкуванн≥. ќбговоренн¤ того, що становитиме труднощ≥. Ѕажанн¤ пристосовуватис¤ до особливостей ≥ншого

6. ¬становленн¤ оптимальних в≥дносин
«агальн≥ плани д≥й. —п≥льна розробка програми. Ќормативи сп≥лкуванн¤, взаЇмод≥њ. –озпод≥л ролей. —кладанн¤ план≥в з самозм≥ни

ƒодаток 8

ƒ≤ј√Ќќ—“» ј —≤ћ'ѓ ≤ —≤ћ≈…Ќќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя

” в≥тчизн¤н≥й психолог≥њ ≥ педагог≥ц≥ використовуютьс¤ р≥зн≥ п≥дходи в робот≥ з батьками. Ќайб≥льш попул¤рним ви¤вивс¤ ≥нфомац≥йно-просв≥тниць-кий п≥дх≥д, що розроблений за кер≥вництвом ≤.¬. √ребенникова й спираЇтьс¤ на в≥кову ≥ педагог≥чну психолог≥ю.

¬рахувати потреби кожноњ с≥м'њ, зор≥Їнтувати њх на визначений в≥ковий п≥дх≥д, досв≥д с≥мейного вихованн¤ ≥ його недол≥ки допомагають спецпрактикуми [26].

ѕрактикум з д≥агностики потреб батьк≥в у психолого-педагог≥чн≥й п≥дготовц≥

÷≥льова настанова:

• з'¤сувати, ¤к≥ Ї дос¤гненн¤ в с≥мейному вихованн≥;
• з'¤сувати, ¤ку допомогу потребують батьки.

јлгоритм проведенн¤:
1. ѕов≥домленн¤ ц≥льовоњ настанови.
2. –озпод≥л батьк≥в-учасник≥в на м≥крогрупи.
3.  онсультац≥њ щодо заповненн¤ д≥агностичних анкет.
4. «аповненн¤ анкет кожним гравцем, робота анал≥тик≥в груп.
5. ќзнайомленн¤ груп з п≥дсумками д≥агностуванн¤.

ѕ≥сл¤ ≥грова д≥¤льн≥сть:
1. —кладанн¤ загальноњ д≥агностики системи.
2. ѕлануванн¤ роботи психолог≥чноњ служби школи на основ≥ д≥агностуванн¤.
3. ѕроведенн¤ г≥едконсил≥ум≥в на основ≥ д≥агностики.

јЌ ≈“ј Ѕј“№ ј
ѕ.≤.Ѕ. ”„Ќя
клас
1. ўо в характер≥ вашоњ дитини вас радуЇ, викликаЇ задоволен≥сть? „им би ви могли под≥литис¤ з ≥ншими батьками? ѕ≥дкресл≥ть в≥дпов≥дне: ј. 1 -добр≥ зд≥бност≥ до навчанн¤;
2 - добра працездатн≥сть на уроц≥;
3 - добра пам'¤ть, увага;
Ѕ.4 - сильна вол¤, впевнен≥сть у соб≥;
5 - дисципл≥нован≥сть, ув≥члив≥сть, слухн¤н≥сть;
6 - ум≥нн¤ завжди бути в доброму настроњ;
7 - доброта, чуйн≥сть, увага до людей;
8 - ум≥нн¤ знаходити сп≥льну мову з учител¤ми, батьками, однол≥тками;
¬.9 - ум≥нн¤ поводитис¤ в сусп≥льств≥;
10 - в≥дсутн≥сть мстивост≥, злопам'¤тност≥;
11 - ум≥нн¤ трудитис¤, працьовит≥сть;
12 - скромн≥сть, сором'¤злив≥сть.

2. ўо в характер≥ вашоњ дитини вас засмучуЇ? ” чому йому необх≥дна допомога? ” чому ви вагаЇтесь йому допомогти?
ј.1 - слабк≥ зд≥бност≥ до навчанн¤;
2 - низька працездатн≥сть на уроц≥;
3 - погана пам'¤ть, увага;
Ѕ.4 - недисципл≥нован≥сть, брутальн≥сть, неслухн¤н≥сть;
5 - слабка вол¤, непевнен≥сть у соб≥;
6 - невм≥нн¤ тримати добрий настр≥й;
7 - озлоблен≥сть, жорсток≥сть, неуважн≥сть до людей;
8 - невм≥нн¤ знаходити сп≥льну мову з учител¤ми, батьками, однол≥тками;
¬.9 - невм≥нн¤ поводитис¤ в сусп≥льств≥;
10 - злопам'¤тн≥сть, мстив≥сть;
11 - невм≥нн¤ трудитис¤;
12 Ч зайва скромн≥сть, сором'¤злив≥сть,

«агальн≥ дан≥ по класу св≥дчать про те, у чому утрудн¤Їтьс¤ б≥льш≥сть батьк≥в ≥ ¤к≥ проблеми випробують њхн≥ д≥ти. Ќа основ≥ запит≥в батьк≥в сформульованих у вигл¤д≥ проблем дитини в друг≥й частин≥ опитувача, соц≥альний педагог може планувати групову й ≥ндив≥дуальну роботу з с≥м'Їю. ” нього також Ї можлив≥сть залучити пом≥чник≥в з числа самих батьк≥в ¤к волонтер≥в, що допомагають ≥ншим с≥м'¤м. ÷≥ батьки вказали на на¤вний позитивний досв≥д с≥мейного вихованн¤ в перш≥й частин≥ опитувача.

¬ивченн¤ психолог≥чноњ атмосфери с≥м'њ ≥ с≥мейних в≥дносин передбачаЇ проведенн¤ таких методик: ј. ћетодика "“иповий с≥мейний стан" (“——) Ѕ. ћетодика "јнал≥з с≥мейноњ тривоги" (ј—“) ¬. “ест-опитувальник батьк≥вського ставленн¤ (ќЅ—) √. “ест-к≥нестеричний малюнок с≥м'њ ( ћ—) ƒ. ќпитувальник анал≥зу с≥мейного вихованн¤ (ј—¬)

≤нструкц≥¤, наведена методикою ј—“: думкою поверн≥тьс¤ у свою с≥м'ю. «гадайте почутт¤, з ¤кими ви в≥дкриваЇте двер≥ вдома. ѕригадайте почутт¤, з ¤кими ви згадуЇте домашн≥ справи на робот≥. як ви почуваЇте себе у вих≥дн≥ дн≥ ≥ по вечорах. «агалом, згадайте усе ваше с≥мейне житт¤. яким (¤кою) ви почуваЇте себе найчаст≥ше? ѕозначте це на шкалах.

ќбробка результат≥в: бали за шкалами, позначеними однаковим ≥ндексом, сумуютс¤. —тан констатуЇтьс¤, ¤кщо сума оц≥нок за субшкалами перевищуЇ або дор≥внюЇ наступним д≥агностичним значенн¤м: за шкалою "”" (загальна незадоволен≥сть) Ч 26 балам, за шкалою "Ќ" (нервово-псих≥чна напруга) Ч 27 балам, за шкапою "“" (с≥мейна тривожн≥сть) Ч 26 балам.

Ўкала оц≥нок 0 - 7

—тан: задоволеним / незадоволеним, рад≥сним / засмученим, здоровим / хворим, поганим / гарним (”)
спок≥йним / неспок≥йним, потр≥бним / зайвим, см≥ливим / бо¤зким, спритним / незграбним (“)
напруженим /розслабленим, в≥дпочитим / утомленим, безтурботним / заклопотаним, в≥льним / зайн¤тим (Ќ).

 

• —ѕ»—ќ  Ћ≤“≈–ј“”–».
• 1. —емь¤: 500 вопросов и ответов. –ед.-сост. Ћ.¬. ѕрошина. Ч ћ,: ћысль, 1992.-717с.
• 2. Ѕойко ¬.¬. ћалодетна¤ семь¤: социально-психологический аспект. 2-е изд. -ћ.. 1988.
• 3. Ѕу¤нов ћ.». –ебенок из неблагополучной семьи. Ч ћ., 1988.
• 4. √ребенников ».¬. ќсновы семейной жизни.-ћ.:ѕросвещение, 1991.
• 5. ƒетский сад и семь¤/ Ќ.‘. ¬иноградова, √.Ќ, √одина, Ћ.¬. «агик и др. -ћ.:ѕросвещение, 1986. - 207с. -{Ѕиблиотека воспитател¤ дет.сада).
• 6.  овалев —.¬. ѕсихологи¤ соверменной семьи.-ћ.:ѕросвещение, 1988.
• 7. ћацковский ћ.—. —оциологи¤ семьи. ѕроблемы теории. ћетодологии и методики. - ћ.: Ќаука, 1989.
• 8. Ќикитина Ћ.ј. ћама или детский сад. - ћ.: ѕросвещение, 1990.
• 9. Ќикитин Ѕ.ѕ., Ќикитина Ћ.ј. ћы, наши дети и внуки. 3-е изд. доп. -ћ.: ћол. гварди¤, 1989.
• 10. Ќикитина Ћ.ј., —околова ∆.—. –одители XXI века. - ћ.: «нание, 1997. -192 с. -(ѕедагогический факультет, є2).
• 11. ’арчев ј.√., ћацковский ћ.—. —овременна¤ семь¤ и ее проблемы (социально-демографическое исследование). - ћ.: Ђ—татистикаї, 1978.
• 12. »гошев  .ј., ћиньковский √.ћ. —емь¤, дети, школа. - ћ.: ёрид. лит., 1989. - 448 с. (Ѕиблиотека дл¤ родителей).
• 13. ’арчев ј.√. Ѕрак и семь¤ в ———–. - ћ. - 1980. - 75 с.
• 14.  оваль Ћ.√., «вЇрЇва ≤.ƒ., ’лЇб≥к —.–. —оц≥альна педагог≥ка (—оц≥альна робота: Ќавч. пос≥бник. -  .: 13ћЌ, 1997. - 392 с.
• 15. —≥м'¤ ≥ д≥ти: ѕрограма родинно-нац≥онального вихованн¤ та навчанн¤ -тематичний план педагог≥чноњ осв≥ти батьк≥в/  ол.авт.; «а заг. ред. ¬.√. ѕостового. -  .: ≤«ћЌ, 1997. - 56 с.
• 16. ѕодласый ».ѕ. ѕедагогыка. Ќовый курс: ”чебник дл¤ студ. пед.вузов: ¬ 2 кн. - ћ.: “уманит, изд. центр ¬Ћјƒќ—, 1999. -  н. 2: ѕроцесс воспитани¤. - 256с.
• 17. —емейное воспитание:  раткий словарь /—ост.: ».¬.√ребенников, Ћ.¬.  овинько. - ћ.: ѕолитиздат, 1990. - 319 с.
• 18. ¬.ѕ. ѕостовий. —учасна с≥м'¤ ≥ њњ педагог≥ка. - .: ќсв≥та, 1994. -64 с.
• 19. “. јлЇксЇЇнко. ÷≥нн≥сн≥ ор≥Їнтац≥њ с≥мейного вихованн¤: концепц≥¤ реал≥зац≥њ// –≥дна школа, є 10, 1997, —. 69-72.
• 20. —оц≥альна педагог≥ка.  онспект лекц≥й. „астина ≤. ќснови соц≥альноњ педагог≥ки. ”кл. ј.ќ. ћалько. -’арк≥в: ’ƒ≤ , 1998. -49 с.
• 21. ≤. Ўал≥мова. Ўкола та с≥м'¤ в п≥дготовц≥ старшокласниць до с≥мейного житт¤//–≥дна школа, є 3-4, березень-кв≥тень, 1997. - —.71-73.
• 22. ¬оспитателю о работе с семьей: ѕособие дл¤ воспитател¤ детского сада/ Ћ.¬. «агик, “.ј.  уликова, “.ј. ћаркова и др.// ѕод ред. Ќ.‘. ¬иноградовой. - ћ. ѕросвещение, 1989. - 192 с.
• 23. »ванова ћ.ј. Ѕрак, семь¤, дети. - ћ, 1983. - 98 с.
• 24. ћакаренко ј.—.  нига дл¤ родителей: Ћекции о воспитании детей. - ћ.: ѕравда, 1986.-448с.
• 25. ћустаева ‘.ј. ќсновы социальной педагогики: ”чебник дл¤ студентов высших педагогических учебных заведений. 2-е изд. перераб. и доп. - ћ.: Ђјкадемический проектї, 2001.-—. 105-148.
• 26. ќвчарова –.¬. —правочна¤ книга социального педагога. -ћ.: “÷ Ђ—фераї, 2001.-480 с.
• 27. ѕаркинсон  .Ќ., –астомджи ћ. ., ѕаври —.”. ƒети.  ак их воспитывать. -—ѕб.: Ђћаркетї, 1992. - 124 с.
• 28. —емь¤. —оциально-психологические и этические проблемы: —правочник/¬.». «ацепин (рук. авт. кол.), Ћ.Ў. Ѕучинска¤, ».Ќ. √авриленко и др. Ч  .: ѕолитиздат ”краины, 1989. - 225 с.
• 29. —ин¤гина Ќ.ё. ѕсихолого-педагогическа¤ коррекци¤ детско-родитель-ских отношений. - ћ.: “уманит, изд. центр ¬Ћјƒќ—, 2001. - 96 с.
• 30. —оциальна¤ педагогика:  урс лекций/ ѕод общей ред. ћ.ј. √алагузовой. -ћ.: “уманит, изд. центр ¬Ћјƒќ—, 2000. - —. 166-191.
• 31. —пиваковска¤ ј.—.  ак быть родител¤ми. - ћ., 1986.
• 32. „ерн¤вска¤ ј.ѕ. ѕедагогическа¤ техника в работе учител¤. - ћ.: ÷ентр Ђѕедагогический поискї, 2001. Ч 176 с.