¬—“”ѕ

¬ умовах в≥дродженн¤ нац≥ональноњ системи осв≥ти позашк≥льн≥ «аклади стають нев≥д'Їмним компонентом осв≥тньоњ структури, ¤кий спри¤Ї всеб≥чному, гармон≥йному розвитку особистост≥ учн¤, соц≥альн≥й адаптац≥њ" та самореал≥зац≥њ людини в сусп≥льств≥. ѕозашк≥льн≥ заклади, що працюють у соц≥ально-культурн≥й та осв≥тн≥й сферах, доповнюють шк≥льну осв≥ту та створюють позитивне виховне середовище дл¤ учн¤. ¬они виступають гнучкими виховними ≥нфраструктурами, спроможними зд≥йснювати вихованн¤ громад¤нина незалежноњ держави ”крањни -творчоњ особистост≥, здатноњ вдосконалювати себе та свою крањну [1, 1.42].

 онцептуальн≥ засади д≥¤льност≥ сучасних позашк≥льних заклад≥в складалис¤ в процес≥ реформуванн¤ позашк≥льноњ осв≥ти, ¤кий розпочавс¤ у 1993 роц≥, коли Ќац≥ональною програмою "ќсв≥та" ("”крањна XXI стол≥тт¤") д≥¤льн≥сть позашк≥льних заклад≥в було спр¤мовано на забезпеченн¤ потреб д≥тей ≥ молод≥ у творч≥й самореал≥зац≥њ, придбанн≥ додаткових ум≥нь, навичок за ≥нтересами; створенн¤ умов дл¤ ≥нтелектуального ≥ духовного розвитку; на п≥дготовку п≥дростаючого покол≥нн¤ до активноњ профес≥йноњ ≥ сусп≥льноњ д≥¤льност≥ [2]. –обота позашк≥льних заклад≥в у наш≥й держав≥ пов'¤зана також з прийн¤тт¤м у 1996 роц≥ сер≥њ документ≥в, що визначили пров≥дн≥ шл¤хи розвитку системи осв≥ти: «акону ”крањни "ѕро осв≥ту", Ќац≥ональноњ програми "ƒ≥ти ”крањни" ≥  онцепц≥њ позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ [3, 4, 5]. —ьогодн≥ д≥¤льн≥сть позашк≥льних заклад≥в регламентуЇтьс¤ ц≥лою низкою державних документ≥в, серед ¤ких, кр≥м зазначених вище, закон ”крањни "ѕро позашк≥льну осв≥ту", "ѕоложенн¤ про позашк≥льний навчальний заклад" та ≥н [6, 7]. ¬ березн≥ 2002 року  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни було схвалено нову "ѕрограму розвитку позашк≥льних навчальних заклад≥в на 2002-2008 р.р.", що покликана збагатити та вдосконалити д≥¤льн≥сть позашк≥льних заклад≥в, п≥двищити рейтинг позашк≥льноњ осв≥ти та соц≥альний статус прац≥вник≥в позашк≥лл¤ [8].

ѕозитивн≥ тенденц≥њ реформуванн¤ позашк≥льноњ осв≥ти знайшли в≥дображенн¤ у положенн¤х "Ќац≥ональноњ доктрини розвитку осв≥ти ”крањни у XXI стол≥тт≥", де зокрема зазначаЇтьс¤, що позашк≥льна осв≥та, ¤ка'реал≥зуЇтьс¤ через д≥¤льн≥сть спец≥альних заклад≥в, покликана спри¤ти розвитку зд≥бностей, талант≥в та обдарувань д≥тей ≥ молод≥, задоволенню њхн≥х ≥нтерес≥в ≥ запит≥в, створенню в них мотивац≥њ самовдосконаленн¤ та саморозвитку на засадах заохоченн¤ творчоњ активност≥ д≥тей ≥ молод≥ [9]. як в≥дзначаЇтьс¤ у  онцепц≥њ художньо-естетичного вихованн¤ учн≥в у загальноосв≥тн≥х навчальних закладах, спр¤мован≥сть д≥¤льност≥ позашк≥льних заклад≥в визначаЇ њхню мету - надати вс≥м д≥т¤м шк≥льного в≥ку широких можливостей дл¤ прилученн¤ до культурних ц≥нностей, ознайомити з народною творч≥стю, нац≥ональним мистецтвом у позакласн≥й ≥ позашк≥льн≥й робот≥, на зан¤тт¤х гуртк≥в. јвтора"ми  онцепц≥њ пропонуЇтьс¤ створити оптимальну мережу позашк≥льних заклад≥в, система роботи ¤ких повинна будуватис¤ на основ≥ комплексних соц≥ально-культуролог≥чних досл≥джень, що вивчають потреби р≥зних груп населенн¤, спри¤ють п≥двищенню ефективност≥ виховного впливу у дозв≥льн≥й сфер≥, а також реал≥зують сучасн≥ методики та технолог≥њ вихованн¤ п≥дростаючого покол≥нн¤ [10].

¬ ”крањн≥ сьогодн≥ ≥снуЇ досить розвинена мережа позашк≥льних заклад≥в. ” 2000 роц≥ вона складалас¤ з 1497 заклад≥в, охоплювала понад 1,2 м≥льйона учн≥в ≥ 35 тис¤ч педагог≥чних прац≥вник≥в [8, 52]. ќтже, кожна п'¤та дитина шк≥льного в≥ку ставала вихованцем под≥бного закладу. ѕозашк≥льна та позакласна робота найб≥льш розповсюджена у великих м≥стах нашоњ крањни, ƒе д≥ють р≥зноман≥тн≥ види позашк≥льних установ. “ак, за даними 1997 року у  иЇв≥, ’арков≥, ƒонецьку, ќдес≥ функц≥онувало понад 60 позашк≥льних заклад≥в, серед ¤ких нал≥чувалос¤ б≥льше «ќ р≥зних тип≥в: загальном≥ськ≥ Ѕудинки (ѕалаци) дит¤чоњ та юнацькоњ творчост≥, районн≥ позашк≥льн≥ будинки та центри, мережа проф≥льних установ р≥зного типу, клуб≥в за м≥сцем проживанн¤ учн≥в [1, 143].

јнал≥з сучасного стану позашк≥льних заклад≥в дозвол¤Ї зробити висновок, ўќ, вони переживають стад≥ю концептуальноњ перебудови, пов'¤заноњ з≥ спр¤муванн¤м њх д≥¤льност≥ на соц≥альне вихованн¤ учн≥в, утвердженн¤ соц≥ально-педагог≥чних основ њхньоњ д≥¤льност≥ та поступово стають важливим ≥нститутом соц≥ального становленн¤ д≥тей та молод≥.

–оль позашк≥льних заклад≥в у соц≥альному вихованн≥ д≥тей та п≥дл≥тк≥в

—учасна наука розвиваЇтьс¤ у напр¤мку орган≥зац≥њ життЇтворчост≥ людини, тому сьогодн≥ особливого значенн¤ набувають не т≥льки дидактичн≥ аспекти осв≥ти, але й проблеми особист≥шого розвитку, становленн¤, соц≥альноњ адаптац≥њ дитини та п≥дл≥тка, засвоЇнн¤ ними культурних норм, соц≥альних ролей, притаманних даному сусп≥льству. ¬ир≥шенн¤ таких проблем зд≥йснюЇтьс¤ в процес≥ соц≥ал≥зац≥њ особистост≥.

—оц≥ал≥зац≥¤ реал≥зуЇтьс¤ у таких головних сферах ¤к д≥¤льн≥сть, сп≥лкуванн¤ та самоп≥знанн¤. ѕроцес соц≥ал≥зац≥њ може проходити ¤к стих≥йно, п≥д впливом неорган≥зованих фактор≥в соц≥ального середовища, так ≥ ц≥леспр¤мовано з використ¤нн¤м р≥зних засоб≥в. Х

—еред головних фактор≥в, ¤к≥ безпосередньо впливають на становленн¤ особистост≥, вчен≥ називають м≥крофактори: с≥м'¤, дошк≥льна дит¤ча установа, школа, позашк≥льне середовище тощо. ћ≥крофактори створюють м≥крокл≥мат, що стих≥йно та ц≥леспр¤мовано впливаЇ на соц≥альний розвиток особистост≥. ¬ такому раз≥ с≥м'ю, дит¤ч≥ дошк≥льн≥ установи, позашк≥льн≥ заклади та школу називають ≥нститутами соц≥ал≥зац≥њ.

ѕ≥дкреслюючи ефективн≥сть педагог≥чного впливу ≥нститут≥в соц≥ал≥зац≥њ, треба сказати, що:

• ≥нститут с≥м'њ, що Ї найважлив≥шим фактором соц≥ал≥зац≥њ дитини, не завжди розгл¤даЇ процес формуванн¤ особистост≥ ¤к педагог≥чно орган≥зований, тобто в≥н не маЇ ч≥ткоњ виховноњ мети, проходить п≥д впливом нестаб≥льних емоц≥йно - псих≥чних або ф≥зичних стан≥в батьк≥в або асоц≥альних зразк≥в повед≥нки;
• ≥нститут осв≥ти (дошк≥льн≥ дит¤ч≥ заклади, школа, вищ≥ навчальн≥ заклади) у зв'¤зку з економ≥чно нест≥йкою ситуац≥Їю в сусп≥льств≥ не завжди виконуЇ своњ соц≥ально-педагог≥чн≥ функц≥њ; в≥н найчаст≥ше сьогодн≥ ор≥Їнтований на процес передач≥ знань, ум≥нь, навичок. ≤ хоча ≥снуЇ багато теоретичного та практичного матер≥алу, присв¤ченого виховн≥й робот≥ в школ≥, у сучасних вчител≥в часто не маЇ сил, часу та бажанн¤ на њх вт≥ленн¤ у житт¤. “аким чином, соц≥альне вихованн¤ в сучасних закладах осв≥ти не завжди зд≥йснюЇтьс¤ на належному р≥вн≥. —л≥д в≥дзначити також . жорстко регламентований нормативний характер д≥¤льност≥ ≥нститут≥в середн≥х загальноосв≥тн≥х навчальних заклад≥в, обмежену можлив≥сть зд≥йсненн¤ ≥ндив≥дуального п≥дходу до соц≥ального вихованн¤, недостатнЇ урахуванн¤ ≥нтерес≥в дитини. «авд¤ки цьому ефективн≥сть соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ ≥нститут≥в ќсв≥ти значно знижуЇтьс¤.
• неформальн≥ дит¤ч≥ об'Їднанн¤, не завжди мають позитивне соц≥альне навантаженн¤.
• так≥ ≥нститути соц≥ал≥зац≥њ ¤к позашк≥льн≥ заклади (центри позашк≥льноњ осв≥ти, палаци дит¤чоњ творчост≥, клуби за ≥нтересами тощо) ор≥Їнтован≥ на соц≥альне вихованн¤, формуванн¤ гармон≥йно розвинутоњ, соц≥альне адаптованоњ особистост≥, що маЇ високий р≥вень самореал≥зац≥њ у сусп≥льств≥.

¬иход¤чи з цього, ми будемо розгл¤дати систему соц≥ального вихованн¤ позашк≥льних заклад≥в ¤к один з важливих компонент≥в загальноњ системи соц≥ального вихованн¤ д≥тей та молод≥.

” соц≥ально-педагог≥чному процес≥ позашк≥льного закладу кр≥м соц≥ального вихованн¤, самореал≥зац≥њ та адаптац≥њ мають масцс так≥ механ≥зми соц≥ал≥зац≥њ, ¤к ≥дентиф≥кац≥¤ та ≥нтер≥оризац≥¤. ЌагадаЇмо, що ≥дентиф≥кац≥¤ - процес ототожнюванн¤ ≥ндив≥дом себе з ≥ншою людиною, групою, колективом, ¤кий допомагаЇ йому в оволод≥нн≥ р≥чними видами д≥¤льност≥. ¬ позашк≥льному педагог≥чному процес≥, ¤кий базуЇтьс¤ на ц≥кавому, емоц≥йно забарвленому, активному сп≥лкуванн≥, в≥дбуваЇтьс¤ залученн¤ ≥ндив≥да до певноњ соц≥альноњ групи, ¤ка допомагаЇ засвоњти важлив≥ зразки позитивноњ повед≥нки. Ќайб≥льш ефективно зд≥йснюЇтьс¤ процес ≥дентиф≥кац≥њ, заснований на сп≥льн≥й творч≥й д≥¤льност≥ в груп≥, що маг певн≥ позитивн≥ традиц≥њ.

≤нтер≥оризац≥¤ - засвоЇнн¤ ≥ндив≥дом напрацьованих сусп≥льством норм, ц≥нностей, стереотип≥в, що супроводжуЇтьс¤ внеском особист≥сного творчого компоненту. ¬ соц≥ально-педагог≥чному процес≥ позашк≥льного закладу створюютьс¤ умови, ¤к≥ спри¤ють такому засвоЇнню та стимулюють ≥ндив≥да до творчоњ самореал≥зац≥њ. ≤ндив≥д в цьому процес≥ не т≥льки засвоюЇ норми, правила, стереотипи повед≥нки, але й творче зм≥нюЇ культурн≥ традиц≥њ сусп≥льства.

”мови д≥¤льност≥ позашк≥льного закладу, мета та завданн¤ соц≥ального вихованн¤ д≥тей та юнацтва

ѕозашк≥льн≥ заклади належать до тих заклад≥в, ¤к≥ провод¤ть роботу у в≥льний в≥д шк≥льних зан¤ть час.

ƒозв≥лл¤ школ¤р≥в - це "сфера, у ¤к≥й особливо ¤скраво та повнокровно розкриваютьс¤ њх природн≥ потреби в свобод≥ та незалежност≥, активн≥й д≥¤льност≥ та самовираженн≥". ¬ умовах дозв≥лл¤ створюютьс¤ неформальн≥ колективи, що дають д≥т¤м ≥ п≥дл≥ткам можлив≥сть виступати у нових соц≥альних амплуа, займати рол≥, що в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д навчальноњ та позанавчальноњ д≥¤льност≥. ƒозв≥лл¤ - особлива соц≥альна сфера, де д≥ти задовольн¤ють потреби в самоперев≥рц≥, самооц≥нц≥ свого "я", ... це зона активного сп≥лкуванн¤^ що задовольн¤Ї особист≥ ≥нтереси, потреби в контактах. “ак≥ форми дозв≥лл¤ ¤к зан¤тт¤ в гуртках, клубах, колективн≥ ≥гри та розваги Ч прекрасна сфера розвитку товаришуванн¤, психолог≥чноњ сум≥сност≥ школ¤р≥в" [11].

јле за даними багатьох досл≥дник≥в не ус≥ школ¤ри задовольн¤ють своњ потреби в свобод≥ та незалежност≥ в активн≥й д≥¤льност≥ та самовираженн≥, що мас позитивний характер. ƒе¤к≥ учн≥ не вм≥ють розпод≥л¤ти св≥й в≥льний час, прагнуть прим≥тивно проводити дозв≥лл¤, ¤ке вибирають п≥д впливом неорган≥зованих, часто негативно спр¤мованих фактор≥в.

√оловна мета соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ позашк≥льних заклад≥в -сформувати в≥дношенн¤ до дозв≥лл¤ ¤к до часу дл¤ самовдосконаленн¤, саморозвитку, навчити учн≥в розумно проводити в≥льний час. створити умови дл¤ самост≥йноњ, творчоњ, соц≥альнозначимоњ д≥¤льност≥ школ¤р≥в." ” зв'¤зку з≥ специф≥чною метою ми можемо говорити про специф≥ку позашк≥льноњ соц≥альноњ педагог≥ки, ¤ка маЇ своњ задач≥, принципи, зм≥ст, методи та орган≥зац≥йн≥ форми роботи.

ƒ≥¤льн≥сть позашк≥льних заклад≥в будуЇтьс¤ на спри¤тливому психолог≥чному грунт≥ - бажанн≥ д≥тей брати участь в н≥й, ≥ Ї особистозначимою. «авд¤ки зв'¤зкам позашк≥льного закладу з ≥ншими закладами вихованн¤ ≥ осв≥ти, с≥м'Їю та ≥ншими ≥нститутами соц≥ал≥зац≥њ д≥¤льность учн≥в стаЇ також соц≥адьно-значимою. “.≤.—ущенко каже про те, що дл¤ позашк≥льних заклад≥в характерн≥ дв≥ головн≥ функц≥њ педагог≥чного процесу: початкова, що спр¤мована на задоволенн¤ ≥нтересу школ¤ра до в≥дпов≥дного виду д≥¤льност≥ (особистозначима), та основна, в результат≥ ¤коњ школ¤р формуЇтьс¤ ¤к соц≥альна особист≥сть (соц≥альнозначима) [12]. “ака дво¤к≥сть педагог≥чного процесу визначаЇтьс¤ його динам≥чною природою: педагог≥чний процес позашк≥льного закладу - це завжди рух в≥д вихованн¤ з боку педагога через самовихованн¤ особистост≥ дитини до пробудженн¤ њњ соц≥альноњ св≥домост≥ та перетворенн¤ нею м≥кросоц≥уму. —аме тому в позашк≥льному заклад≥ таке велике значенн¤ прид≥л¤Їтьс¤ самост≥йн≥й робот≥, самонавчанню, самоконтролю вихованц¤.  ожний педагог - позашк≥льник вносить у методичну роботу щось своЇ, пов'¤зане з≥ своЇю творчою ≥ндив≥дуальн≥стю, захопленн¤ми, досв≥дом, а також досв≥дом та ≥нтересами д≥тей, надаЇ њм можлив≥сть дл¤ про¤вленн¤ ≥н≥ц≥ативност≥ ≥ творчост≥, особистоњ самост≥йност≥ та орган≥зованост≥. "ƒл¤ педагога позашк≥льного закладу захопленн¤ дитини - це ключ до вихованн¤ њњ творчоњ особистост≥" [13].

ўе одна особлив≥сть позашк≥льного педагог≥чного процесу Ч ≥де¤ об'Їднанн¤ педагог≥в, д≥тей, вчител≥в, батьк≥в "значною к≥льк≥стю ≥нтерес≥в та захоплень" [14}. ƒл¤ —ухомлинського ¬.ќ. повноц≥нн≥сть педагог≥чного процесу пол¤гаЇ в так≥й духовн≥й сп≥впрац≥ вчител¤ та учн¤, в ¤к≥й природньо в≥дбуваЇтьс¤ кер≥вництво дорослого. ÷е ствердженн¤ в≥рне ≥ дл¤ позашк≥льного соц≥ально-педагог≥чного процесу. ‘ункц≥онуванн¤ ц≥л≥сного позашк≥льного соц≥ально-педагог≥чного процесу пол¤гаЇ також в окремих концептуальних положенн¤х в≥домого грузинського педагога-досл≥дника Ў.ј.јмоношвш, ¤кий розгл¤даЇ дитину не ¤к "в≥дкриту систему", ¤ка готова сприйн¤ти будь-¤ку ≥дею, а ¤к р≥вноправного учасника педагог≥чного процесу, оеобист≥сн≥ та соц≥альн≥ властивост≥ ¤кого обірунтовують в≥дб≥р ус≥х його складових та характер взаЇмод≥њ педагог≥в та д≥тей, вчител≥в, батьк≥в [1.5].

ƒосл≥дженн¤ —ущенко “.≤. п≥дтвердило ≥дею про те, що позашк≥льн≥ заклади Ї виховними закладами, що найб≥льш спри¤ють соц≥ально-творчим д≥¤м та вчинкам д≥тей. ÷е по¤снюЇтьс¤ та п≥дтверджуЇтьс¤ соц≥ально-психолог≥чною природою позашк≥льного педагог≥чного процесу, у ¤кому вихованн¤ йде попереду навчанн¤ та припускаЇ перетворенн¤ дит¤чоњ творчоњ енерг≥њ у б≥льш висок≥ форми житт¤, ¤к≥ дають можлив≥сть розвитку усього найкращого, що Ї у дитин≥, тим самим створюючи його д≥йсну сутн≥сть. —оц≥ально-педагог≥чний процес позашк≥льного закладу розгл¤даЇтьс¤ ¤к процес духовного взаЇмозбагаченн¤ педагог≥в та д≥тей в умовах комфортного психолог≥чного кл≥мату, оптимальних соц≥альних взаЇмов≥дносин, високоњ д≥алог≥чноњ культури сп≥втворчост≥ [11].

“аким чином, ми можемо зробити висновок, що педагог≥чний процес позашк≥льного закладу - процес динам≥чний, ¤кий базуЇтьс¤ на ≥нтерес≥ д≥тей, сп≥впрац≥ вихованц≥в, педагог≥в, с≥м'њ та школи, що проходить п≥д час дозв≥лл¤, в максимально комфортних психолог≥чних умовах взаЇмов≥дносин. “ворч≥сть Ї необх≥дним елементом кожного компонента позашк≥льного педагог≥чного процесу. –езультатом такого процесу Ї "планом≥рний переклад дозв≥ллЇвоњ д≥¤льност≥ учн≥в на б≥льш високий р≥вень".

–≥вень дозв≥ллЇвоњ д≥¤льност≥ учн≥в в педагог≥чному процес≥ позашк≥льного закладу можна сп≥вв≥днести з≥ стад≥¤ми соц≥ал≥зац≥њ. Ќа першому р≥вн≥ в≥дбуваЇтьс¤ засвоЇнн¤ учн¤ми норм та ц≥нностей м≥кросоц≥уму (гуртка позашк≥льного дозв≥лл¤ та ≥нших пов'¤заних з ним ≥нститут≥в соц≥ал≥зац≥њ). Ќа другому - в≥дбуваЇтьс¤ вт≥ленн¤ учн¤ми засвоЇного досв≥ду при пошуках свого м≥сц¤ в соц≥ум≥. 1 на третьому - зм≥на, перетворенн¤ власноњ особистост≥ та оточенн¤, при внесенн≥ особист≥сного досв≥ду в культурн≥ традиц≥њ м≥кросоц≥уму. ќчевидно, що активн≥сть, самост≥йн≥сть, комун≥кативн≥сть, творч≥ навички та ум≥нн¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в п≥двищуютьс¤ в≥д першого р≥вн¤ до третього, зростаЇ також соц≥альна значущ≥сть особистост≥.

јнал≥з педагог≥чних наукових праць дозволив зробити де¤к≥ узагальненн¤ стосовно найважлив≥ших умов, ¤к≥ забезпечують розвиток соц≥альноњ, творчоњ особистост≥:
1. “ворчий характер педагог≥чного процесу. ¬с¤ навчально-творча д≥¤льн≥сть у позашк≥льному заклад≥ будуЇтьс¤ за принципом: не д≥ти дл¤ програми, а програми дл¤ д≥тей. ƒ≥¤льн≥сть педагога при цьому спр¤мована на пробудженн¤ досл≥дницькоњ активност≥ д≥тей не заради њх однобокого вдосконаленн¤ в певн≥й галуз≥ знань, а навпаки, поглибленн¤ цих знань супроводжуЇтьс¤ розвитком ≥нтересу до ≥нших напр¤мк≥в науки, техн≥ки, мистецтва, широкоњ всеб≥чноњ культури.
2. ѕр≥оритет вихованн¤. ѕередбачаЇ повноту ≥нтелектуального житт¤ ≥ духовну Їдн≥сть, ¤к≥ пол¤гають у випробуванн≥ ¤комога б≥льшоњ к≥лькост≥ почутт≥в (естетичних, гуманних, дружн≥х), утвердженн¤м в колектив≥ поваги, г≥дност≥, справедливост≥ у взаЇминах м≥ж особистост¤ми.
3. ¬заЇмод≥¤ з≥ школою, с≥м'Їю та громадськ≥стю. ќсобист≥сть усв≥домлюЇ себе духовно зр≥лою, ¤кщо пост≥йно в≥дчуваЇ на соб≥ увагу не т≥льки виховних ≥нститут≥в, але й оточуючого соц≥уму (м≥сцевоњ влади, громадських орган≥зац≥й, людей, ¤к≥ мешкають поруч з нею та ≥н.). ќсобист≥сть розвиваЇтьс¤ р≥вном≥рно й гармон≥йно тод≥, коли в ус≥х сферах њњ житЇд≥¤льност≥ панують одн≥ п≥дходи до вихованн¤, Їдиний погл¤д на њњ м≥сце в житт≥, на позитивн≥ ≥ негативн≥ вчинки.
4. ƒ≥алог ¤к зас≥б ≥нтелектуальноњ сп≥втворчост≥. ¬ основу комплексного, науково-методичного забезпеченн¤ позашк≥льного педагог≥чного процесу була закладена ≥де¤ д≥алог≥чного сп≥лкуванн¤, що максимально спри¤тиме наближенню педагог≥чного процесу до природи дитини.
5. —истемний характер кер≥вництва соц≥ально-педагог≥чним процесом, ¤ке можливо розгл¤нути в двох аспектах: ¤к систему, в ¤к≥й функц≥онуЇ соц≥ально-педагог≥чний процес, ≥ ¤к сам процес керуванн¤ [12]. ¬≥домо, що соц≥ально-педагог≥чний процес складаЇтьс¤ з певних компонент≥в: мета, принципи, зм≥ст, методи (прийоми), засоби та форми орган≥зац≥њ вихованн¤ учн≥в [16].  ожен з компонент≥в соц≥ально-педагог≥чного процесу позашк≥льного закладу спри¤Ї соц≥альному вихованню школ¤р≥в.

—оц≥ально-педагог≥чний процес виникаЇ у рамках створеноњ соц≥ально-педагог≥чноњ системи позашк≥льного закладу, ¤ка входить до складу загальноњ соц≥ально-педагог≥чноњ системи ≥ по в≥дношенню до процесу виконуЇ роль макросередовища вихованн¤. —творити соц≥ально-педагог≥чний процес позашк≥льного закладу - це привести у в≥дпов≥дн≥сть ус≥ його компоненти, в≥д≥брати ц≥нне з великого арсеналу можливого.

–озробкою окремих елемент≥в соц≥ально-педагог≥чного процесу позашк≥льного закладу займалось багато педагог≥в-досл≥дник≥в. Ќайб≥льш повно соц≥ально-педагог≥чний процес позашк≥льного закладу у докторському дисертац≥йному досл≥дженн≥ та ≥нших публ≥кац≥¤х ¬.≤.—ущенко. Ќею була розроблена "концепц≥¤ та модель ц≥л≥сно-педагог≥чного процесу формуванн¤ особистост≥ в позашк≥льному заклад≥". ¬ивчаючи сучасний досв≥д д≥¤льност≥ низки позашк≥льних заклад≥в та з≥ставила його з розробленою моделлю, ми можемо вид≥лити соц≥альний аспект кожного з компонент≥в педагог≥чного процесу та оц≥нити м≥сце соц≥ального вихованн¤ у ньому.

ќдним з головних компонент≥в педагог≥чного процесу позашк≥льного закладу Ї його ц≥л≥. ¬ орган≥зац≥њ будь-¤коњ д≥¤льност≥, в тому числ≥ й позашк≥льноњ д≥¤льност≥, необх≥дна ц≥льова установка. ўоб допомогти педагогам ¤сно й доступно њњ сформулювати, Ќ. . рупска¤ радить: "¬ажливо, щоб д≥ти у своњй робот≥ ставили соб≥ правильн≥ приватн≥ ц≥л≥, щоб ц≥ ц≥л≥ т≥сно зв'¤зувались з загальною ц≥ллю, щоб вони були досить конкретн≥ та поступово ускладнювались. ¬иб≥р ц≥лей маЇ велике значенн¤, цей б≥к досить складний. Ќеобх≥дно, щоб конкретна мета була сусп≥льне необх≥дною, щоб вона була посильною, щоб вона не була дуже легкою, щоб результати зусиль були врахован≥, щоб були в≥дчутними, щоб конкретн≥ ц≥л≥ ... при рост≥ св≥домост≥ та ум≥нн¤ ускладнювались"[17].

«агальна мета д≥¤льност≥ позашк≥льного закладу маЇ складну систему зв'¤зк≥в. ¬она будуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ≥нтерес≥в гуртк≥вц≥в, њх особист≥сних ц≥льових установок, враховуючи загальнодержавн≥, культурно-осв≥тн≥ ц≥л≥, вона пов'¤зана з метою шк≥льного педагог≥чного процесу, с≥мейного вихованн¤. Ќа формуванн¤ мети д≥¤льност≥ позашк≥льного закладу впливаЇ також багато ≥нших не менш важливих фактор≥в: на¤вн≥сть матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤, п≥дб≥р спец≥ал≥ст≥в та багато ≥ншого.

«а ¬.≤.—ущенко, "ц≥льова установка педагог≥чного процесу позашк≥льного закладу Ч ¤к охопити д≥тей творчою д≥¤льн≥стю, створити њм максимальн≥ умови дл¤ всеб≥чного самови¤ву та самоствердженн¤ на баз≥ знань, отриманих у школ≥"[12].

–озгл¤немо ¤к реал≥зуютьс¤ приведен≥ вище ц≥л≥ в д≥¤льност≥ реального позашк≥льного закладу. ƒл¤ цього звернемось до педагог≥чного процесу ÷ентра позашк≥льноњ осв≥ти (÷ѕќ) ∆овтневого району м.’аркова, "що працюЇ ¤к виховний заклад з 1936 року. …ого ≥сторичний шл¤х Ї в≥дбитком становленн¤, розвитку ≥ реформуванн¤ осв≥ти та вихованн¤ в ”крањн≥.

¬иход¤чи з завдань державноњ нац≥ональноњ програми "ќсв≥та" ("”крањна XXI стол≥тт¤"), педколектив ÷ѕќ визначивс¤ в напр¤мках своЇњ роботи ≥ спр¤мував њњ на забезпеченн¤ потреб д≥тей, п≥дл≥тк≥в, молод≥ у творч≥й самореал≥зац≥њ, здобутт≥ ними додаткових знань, ум≥нь, навичок за ≥нтересами, ≥нтелектуального - ≥ духовного розвитку, п≥дготовку њх до активноњ профес≥йноњ ≥ громадськоњ д≥¤льност≥. ѕедагог≥чний колектив ÷ѕќ зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть за такими завданн¤ми:

• розвиток зд≥бностей ≥нтерес≥в д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в методами позашк≥льноњ осв≥ти, навчальноњ д≥¤льност≥ в гуртках;
• в≥дродженн¤ нац≥ональних традиц≥й, ≥стор≥њ ≥ культури украњнського народу у виховному процес≥;
• в≥дродженн¤ с≥мейних традиц≥й, проведенн¤ сп≥льних творчих ц≥кавих справ дл¤ д≥тей та њх батьк≥в, участь батьк≥в в педагог≥чному процес≥;
• орган≥зац≥¤ зм≥стового дозв≥лл¤ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в в район≥;
• естетичне ≥ художнЇ вихованн¤, участь у фестивал¤х, конкурсах;
• трудове вихованн¤, профор≥Їнтац≥¤ школ¤р≥в;
• адаптац≥¤ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в у соц≥альному середовищ≥.

« наведених вище визначень ми можемо зробити висновок, що соц≥альний аспект повинен бути присутн≥м в ц≥льов≥й установц≥ позашк≥льного закладу, б≥льш того, можна стверджувати, що д≥¤льн≥сть позашк≥льного закладу спр¤мована саме па орган≥зац≥ю взаЇмод≥њ дитини та оточуючого соц≥ального середовища ≥ на розвиток творчих зд≥бностей особистост≥. “ака спр¤мован≥сть педагог≥чного процесу вир≥шуЇ вказану ¬.≤.—ущенко дво¤к≥сть ц≥лей д≥¤льност≥ позашк≥льного закладу. « одного боку на¤вна мета педагога-позашк≥льника, вчител≥в, батьк≥в по розвитку соц≥альноњ особистост≥, з ≥ншого - мета гуртк≥вц¤, ¤ка базуЇтьс¤ на його ≥нтересах та захопленн¤х. ¬ сусп≥льне корисн≥й творч≥й д≥¤льност≥ дв≥ ц≥ мети з'Їднуютьс¤, проте таке поЇднанн¤ маЇ динам≥чну природу: на початку в≥дм≥нност≥ м≥ж ц≥л¤ми педагога (внутр≥шн¤ мета) та гуртк≥вц¤ (зовн≥шн¤ мета), можуть бути б≥льш значними. ¬≥дпов≥дно до росту самосв≥домост≥ гуртк≥вц¤ дв≥ мети об'Їднуютьс¤ в одну та гуртк≥вець сам може виступати в рол≥ орган≥затора власноњ д≥¤льност≥, брати на себе частину педагог≥чних функц≥й, тобто виступати у ¤кост≥ повноправного соц≥ального суб?Їкта.

ѕринципи та зм≥ст соц≥ально-педагог≥чноњ д≥¤льност≥ в позашк≥льному заклад≥ ƒ≥¤льн≥сть позашк≥льного закладу регламентована певним набором принцип≥в. —оц≥ально-педагог≥чний процес позашк≥льного закладу маЇ м≥сце у сфер≥ дозв≥лл¤, тому, формулюючи його принципи, ми виходимо з найб≥льш «агальних положень педагог≥ки дозв≥лл¤ [18]. Ќайважлив≥ший принцип соц≥ально-педагог≥чного процесу позашк≥льного закладу - принцип ≥нтересу. ÷ей принцип обумовлений тим, що д≥¤льн≥сть позашк≥льного закладу в значн≥й м≥р≥ диктуЇтьс¤ особист≥шими потребами гуртк≥вц≥в, а ≥нтерес виступаЇ в ¤кост≥ њњ дом≥нуючого мотиву. јктивн≥сть чи пасивн≥сть учн¤ у позашк≥льн≥й д≥¤льност≥ в повн≥й м≥р≥ визначаЇтьс¤ на¤вн≥стю чи в≥дсутн≥стю ≥нтересу до нењ. “ому спонуканн¤ людини до того чи ≥ншого виду позашк≥льноњ д≥¤льност≥, ¤к ≥ включенн¤ до нењ, повинно виходити з урахуванн¤ його ≥нтерес≥в, тому що не врахований ≥нтерес - це незадов≥льнена потреба. ќкр≥м цього, ≥нтерес не т≥льки задовольн¤Ї потреби, але й здатний створювати њх. “е, чим ран≥ше учень ц≥кавивс¤ без ус≥л¤коњ корист≥ (про¤вл¤в поверховий ≥нтерес) перетворюЇтьс¤ в об'Їкт пост≥йноњ д≥¤льност≥,, а отже в потребу (стаЇ ≥нтересом пост≥йним, глибоким).

ѕринципом ≥нтересу диктуЇтьс¤ розмањтт¤ форм та метод≥в д≥¤льност≥ позашк≥льного закладу. ≤нтерес дл¤ учн¤ представл¤ють т≥ форми д≥¤льност≥, ¤к≥ дозвол¤ють йому виступати в незвичн≥й дл¤ нього соц≥альн≥й рол≥, ¤к≥ дають йому нову ц≥каву та корисну ≥нформац≥ю чи дозвол¤ють отримати ¤скрав≥ емоц≥йн≥ переживанн¤.

ѕринцип ≥нтересу потребуЇ також врахуванн¤ такого фактора, ¤к пот¤г школ¤ра до самоствердженн¤. ¬ педагог≥чному процес≥ позашк≥льного закладу задовольнити цей пот¤г дозвол¤Ї гра. ћожлив≥сть багаторазово " ви¤вл¤ти км≥тлив≥сть, спритн≥сть, винах≥длив≥сть, нестандартн≥сть р≥шень, дотепн≥сть поЇднують пращо з творч≥стю. √ра, ¤ка Ї ¤скраво вираженою розважальною формою дозв≥ллЇвоњ д≥¤льност≥ в педагог≥чному процес≥ позашк≥льного закладу, маЇ суттЇве п≥знавальне та соц≥альне значенн¤. ѕ≥д час гри учень часто сприймаЇ нову ≥нформац≥ю в≥д партнер≥в чи вт≥лену у правилах гри або в њњ матер≥алах, вступаЇ в нов≥ взаЇмов≥дносини. “акий процес п≥знанн¤ в повн≥й м≥р≥ в≥дпов≥даЇ наступному принципу д≥¤льност≥ позашк≥льного закладу - принципу Їдност≥ реакреац≥њ та п≥знанн¤.

ѕ≥знанн¤ - це залученн¤ людини до культури. Ѕез такого залученн¤ неможлива соц≥ал≥зац≥¤ особистост≥. ќсобист≥сть живе та д≥Ї в культурному середовищ≥ ≥ переймаЇ, засвоюЇ дос¤гненн¤ культури. ќпануванн¤ культури ¤к творчоњ та просв≥тньоњ д≥¤льност≥, зв≥льн¤Ї людину в≥д монотонноњ залежност≥ в≥д б≥олог≥чних ≥нстинкт≥в, багаторазово збагачуючи наб≥р вид≥в повед≥нки та д≥¤льност≥, духовний св≥т людини [18]. «асвоЇнн¤ культури потребуЇ в≥д людини активних зусиль, напруженн¤, зд≥бност≥ до самоосв≥ти та саморозвитку. ќднак, б≥льш≥сть сучасних д≥тей та п≥дл≥тк≥в не бажаЇ та не вм≥Ї використовувати притаманн≥ њм можливост≥ дл¤ оволод≥нн¤ культурою та в≥ддають перевагу пасивним розважальним враженн¤м. ѕост≥йна потреба у зм≥н≥ вражень знижуЇ п≥знавальну активн≥сть та зменшуЇ духовну незалежн≥сть. “ака дозв≥ллЇва д≥¤льн≥сть завжди шаблонна, стереотипна, маЇ ознаки конформ≥зму, спр¤мована не на п≥знанн¤ та розвиток, а на розваги, ¤к≥ потребують м≥н≥мального духовного напруженн¤.

¬се це обумовлюЇ одне з важлив≥ших завдань позашк≥льноњ педагог≥ки -пошук таких шл¤х≥в, таких форм, засоб≥в та метод≥в, ¤к≥ дозвол¤ють поЇднати соц≥альне п≥знанн¤ та розвагу, наповнюючи останнЇ зм≥стом та сутн≥стю. ќдним з найб≥льш д≥Ївих шл¤х≥в вир≥шенн¤ цього завданн¤ Ї перенесенн¤ центру уваги з емоц≥йних характеристик предмета д≥¤льност≥ учн≥в на зм≥стовн≥ та сутн≥сн≥. ”вага в першу чергу зосереджуЇтьс¤ та п≥дтримуЇтьс¤ нов≥тн≥стю пов≥домлень, що надход¤ть до дитини. јле треба враховувати, що пон¤тт¤ нов≥тньост≥ в даному випадку не абсолютне. ƒл¤ того, щоб пов≥домленн¤ викликало у дитини ≥нтерес, дл¤ того, щоб в≥н мав можлив≥сть почерпнути з нього ¤ку-небудь ≥нформац≥ю, в≥н повинен мати у¤вленн¤ про ту область, до ¤коњ в≥дноситьс¤ пов≥домленн¤, мати в≥домост≥ про нењ. «в'¤зка нов≥тност≥ та незвичайност≥ ¤вл¤Ї собою основний ≥нструмент, за допомогою ¤кого створюЇтьс¤ механ≥зм залученн¤ дитини до процесу соц≥ального п≥знанн¤.

¬ повн≥й м≥р≥ принцип Їдност≥ реакреац≥њ та п≥знанн¤ реал≥зуЇтьс¤ у тих формах, ¤к≥ ¤вл¤ють собою джерела масового розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ. —еред них - телебаченн¤, рад≥о, преса, попул¤рн≥ лекц≥њ, зустр≥ч≥ з ц≥кавими людьми, вони можуть бути використан≥ в педагог≥чному процес≥ позашк≥льного закладу. јле вс≥ вони мають вади, бо нос¤ть випадковий, не систематичний характер, њх функц≥Їю с приверненн¤ уваги юнака, дитини до д≥¤льност≥ позашк≥льного закладу.

« найб≥льшою повнотою принцип Їдност≥ реакреац≥њ та п≥знанн¤ реал≥зуЇтьс¤ в процес≥ груповоњ д≥¤льност≥. √рупов≥ форми д≥¤льност≥ учн≥в зд≥йснюютьс¤ довготривало, систематично з ц≥леспр¤мованим ≥нтересом та сильною мотивац≥Їю. ¬они ставл¤ть до дитини б≥льш висок≥ вимоги, Ї активними формами використанн¤ в≥льного часу та грають сутгЇву роль у творчому розвитку особистост≥.

“ак≥ форми д≥¤льност≥ гуртк≥вц≥в пов'¤зан≥ з наступним принципом орган≥зац≥њ педагог≥чного процесу позашк≥льного закладу - принципом сп≥льноњ д≥¤льност≥. —п≥льна д≥¤льн≥сть передчабачаЇ таку взаЇмод≥ю, в процес≥ ¤коњ люди знаход¤тьс¤ у в≥дношенн¤х взаЇмноњ залежност≥ та в≥дпов≥дальност≥. “ака залежн≥сть виникаЇ тод≥, коли усп≥х одного з член≥в гуртка визначаЇ усп≥шн≥сть дозв≥ллЇвоњ д≥¤льност≥ ≥нших та невдача одного впливаЇ на результат ≥ншого. ÷≥ умови в повн≥й м≥р≥ знаход¤ть ви¤в в педагог≥чне орган≥зован≥й д≥¤льност≥ позашк≥льних заклад≥в, ¤к≥ функц≥онують на основ≥ ¤скраво вираженоњ предметноњ д≥¤льност≥ на р≥вн≥ творчост≥ та переходу до нењ. “ут в≥дбуваЇтьс¤ процес отриманн¤ знань про предмет д≥¤льност≥, про способи та прийоми њњ зд≥йсненн¤, здобутт¤ навичок методичного кер≥вництва, виправленн¤ та оц≥нка самост≥йних спроб зд≥йсненн¤, отриманн¤ навичок здобувати зворотн≥й зв'¤зок про результати д≥¤льност≥ та використанн¤ њњ дл¤ кер≥вництва д≥¤льн≥стю, формуванн¤ д≥¤льн≥сних в≥дносин м≥ж членами об'Їднанн¤, ¤к≥ беруть участь в сп≥льн≥й д≥¤льност≥ та специф≥чному емоц≥йному кл≥мат≥. «адовольн¤ютьс¤ р≥зноман≥тн≥ потреби ос≥б в сп≥льн≥й д≥¤льност≥," що в свою чергу стимулюЇ ≥ формуЇ мотивац≥ю до нењ. —п≥льна д≥¤льн≥сть формуЇ ц≥нн≥сно-ор≥Їнтац≥йну Їдн≥сть фупи, породжуЇ традиц≥њ, орган≥зац≥йну структуру, емоц≥йну ≥дентиф≥кац≥ю та веде до п≥двищенн¤ р≥вн¤ дозв≥ллЇвоњ д≥¤льност≥ гуртк≥вц≥в, реал≥зуючи вт≥лений в н≥й виховний потенц≥ал [13].

¬.≤.—ущенко вид≥л¤Ї так≥ принципи позашк≥льного педагог≥чного процесу, ¤к його ≥ндив≥дуал≥зац≥¤, добров≥льн≥сть, пр≥оритет вихованн¤, сп≥втворч≥сть, Їдн≥сть розвитку та саморозвитку, емоц≥йна приваблив≥сть сп≥лкуванн¤. Ќауковець стверджуЇ, що позашк≥льний педагог≥чний процес р≥внозначий терм≥ну соц≥ально-творчий процес. ¬≥н повинен будуватис¤ на законах творчоњ сусп≥льноњ повед≥нки та вивченн≥ внутр≥шнього св≥ту дитини, його структура повн≥стю залежить в≥д складу його учасник≥в та характеру взаЇмов≥дносин м≥ж ними. “акий п≥дх≥д до орган≥зац≥њ позашк≥льного педагог≥чного процесу можна вважати гуманним. ¬ добров≥льн≥й захоплююч≥й д≥¤льност≥ в≥дбуваЇтьс¤ поступове просуванн¤ в естетичн≥й ≥ в моральн≥й та в соц≥ально-трудов≥й сферах, ¤к≥ можна назвати внутр≥шн≥м резервом гармон≥йного розвитку дитини та колективу.

” практичн≥й д≥¤льност≥ педагоги-позашк≥льники конкретизують загальн≥ принципи. Ќаприклад, педколектив ÷ентру позашк≥льноњ осв≥ти д≥Ї за принципами реал≥зац≥њ програма "ќсв≥та" ("”крањна XXI стол≥тт¤") ≥ на њхн≥й основ≥ створив своњ принципи позашк≥льноњ осв≥ти ≥ вихованн¤, що суттЇво зм≥нюють педагог≥чн≥ пр≥оритети. —еред них Ї так≥ принципи:

• людина здатна користуватис¤ лише тими знанн¤ми, вм≥нн¤ми, навичками, ¤к≥ здобут≥ особистим практичним досв≥дом. ѕсихолог≥чно обумовлен≥ методи позашк≥льного навчанн¤ ≥ вихованн¤ забезпечують випереджаючи навчанн¤, культурний розвиток особистост≥, њњ адаптац≥ю до соц≥альних ц≥нностей та норм;
• особист≥сть, сусп≥льство ≥ держава - р≥вноправн≥ суб'Їкти системи партнерства учн≥в ≥ педагог≥в;
• гуман≥зац≥¤ позашк≥льноњ осв≥ти пол¤гаЇ в утвердженн≥ тези: дитина Ч то Ї найвища соц≥альна ц≥нн≥сть. ¬она потребуЇ задоволенн¤ своњх р≥зноман≥тних вимог, найповн≥шого розкритт¤ ≥ реал≥зац≥њ задатк≥в ≥ зд≥бностей, гармон≥њ стосунк≥в з навколишн≥м середовищем, сусп≥льством, природою;
• нац≥ональна спр¤мован≥сть позашк≥льноњ осв≥ти Ч у њњ орган≥чному поЇднанн≥ з нац≥ональною ≥стор≥Їю ≥ народними традиц≥¤ми, збереженн≥ ≥ збагаченн≥ культури украњнського народу.

¬ище приведен≥ принципи д≥¤льност≥ педагог≥в-позашк≥льник≥в в≥дпов≥дають соц≥ально-педагог≥чн≥й спр¤мованост≥ позашк≥льних заклад≥в, спри¤ють соц≥альноњ адаптац≥њ та розвитку особистост≥ дитини.

 онкретизац≥¤ загальних принцип≥в може проводитис¤ й на р≥вн≥ учн≥в. –озробка системи принцип≥в роботи дозв≥льного колективу на р≥вн≥ учн≥в Ї важливим соц≥ально-виховним засобом, спр¤мованим на зм≥цненн¤ колективу, формуванн¤ в ньому позитивних традиц≥й сп≥лкуванн¤ та д≥¤льност≥ (ƒодаток 1)

”с≥ розгл¤нут≥ принципи, що "визначають окрем≥ сторони соц≥ально-педагог≥чного процесу позашк≥льного закладу, що взаЇмопов'¤зан≥ та у своњй сукупност≥ обумовлюють зм≥ст, методи та форми д≥¤льност≥ позашк≥льного закладу.

ѕедагог≥чний процес позашк≥льного закладу маЇ складну психолог≥чну природу, його особлив≥стю Ї на¤вн≥сть глибоких емоц≥йно-≥нтелектуальних компонент≥в соц≥ально-п≥знавального ≥нтересу, що стимулюють вс≥ без вин¤тку псих≥чн≥ процеси: творч≥ зд≥бност≥, у¤ву, мисленн¤, чутлив≥сть, уважн≥сть до людських взаЇмов≥дносин та ≥н. “ому кажучи про зм≥ст педагог≥чного процесу позашк≥льного закладу, сл≥д вивчити зм≥ст, характер, ст≥йк≥сть п≥знавальних ≥нтерес≥в д≥тей. ÷≥ показники можуть бути використан≥ п≥д час плануванн¤ зм≥сту низки гуртк≥в, масових заход≥в.

¬≥дб≥р зм≥сту д≥¤льност≥ позашк≥льного закладу маЇ р¤д етап≥в. ѕерший з них, коли б≥льш≥сть д≥тей ще не про¤вл¤Ї певноњ зац≥кавленост≥ до будь-¤коњ галуз≥ знань, ≥ педагогу необх≥дно викликати початковий ≥нтерес до одн≥Їњ з них, навчити активному сп≥лкуванню, само про¤ву. ƒругий, коли у п≥дл≥тка Ї ≥нтерес до в≥дпов≥дноњ област≥ знань, навички, сп≥лкуванн¤, самопро¤ву, але вони не ст≥йк≥ ≥ мета педагога закр≥пити њх. ≤ трет≥й, коли у школ¤ра вже спостер≥гаЇтьс¤ ¤скраво виражений соц≥ально-п≥знавальний ≥нтерес, високий р≥вень ц≥леспр¤мованоњ активност≥ ≥ педагогу необх≥дно закр≥пл¤ти, заглиблювати, зв'¤зувати з вибором майбутньоњ профес≥њ, створювати' умови дл¤ самовираженн¤' дитини, демонструванн¤ нею соц≥альних зразк≥в повед≥нки.,

” своњй практичн≥й д≥¤льност≥ сучасн≥ позашк≥льн≥ заклади враховують ≥нтереси д≥тей та сусп≥льн≥ ≥нтереси, визначаючи напр¤мки своЇњ д≥¤льност≥. Ќаприклад, ÷ентром позашк≥льноњ осв≥ти ∆овтневого району м.’аркова сформовано три основних напр¤мки д≥¤льност≥: художньоњ творчост≥ ≥ культури побуту; туристсько-спортивний; натурал≥стичноњ роботи. Ќапр¤мкам д≥¤льност≥ в≥допов≥дають в≥дд≥ли ÷ентру позашк≥льноњ осв≥ти. —п≥льна мета задач≥ д≥¤льност≥ ÷ѕќ реал≥зуЇтьс¤ кожним в≥дд≥лом з врахуванн¤м конкретного зм≥сту њх д≥¤льност≥.

“уристсько-спорти≥зний в≥дд≥л залучаЇ д≥тей до активноњ д≥¤льност≥ в сфер≥ туризму, краЇзнавства, еколог≥њ, надаЇ њм можливост≥ здобути знанн¤ про навколишнЇ середовище, формуЇ у д≥тей профес≥ональну спр¤мован≥сть, залучаЇ гутрк≥вц≥в до науково-досл≥дницькоњ роботи, поширенн¤ нових знань. ” в≥дд≥л≥ працюють гуртки: юних турист≥в, л≥совод≥в-еколог≥в, юних астроном≥в, геолог≥в-краЇзнавц≥в турист≥в-водник≥в, клуб спортивного туризму та ≥н.

Ќатурал≥стичний в≥дд≥л включаЇ гуртки: ф≥тодизайну, кв≥тникар≥в, досл≥дник≥в л≥карських рослин, юних натурал≥ст≥в, захисту рослин. ¬≥н зд≥йснюЇ посл≥довне розширенн¤ знань, вм≥нь, навичок, отриманих школ¤рами на уроках б≥олог≥њ, вихованн¤ еколог≥чноњ культури, активного д≥Ївого ≥ турботливого в≥дношенн¤ д≥тей до природи, формуванн¤ естетичноњ культури учн≥в на кращих нац≥ональних традиц≥¤х.

ѕедагоги в≥дд≥лу художньоњ творчост≥ та культури побуту готують д≥тей до творчоњ д≥¤льност≥ в р≥зних видах профес≥йного ≥ самод≥¤льного мистецтва, твор¤ть позитивну взаЇмод≥ю внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ гармон≥њ особистост≥, вчать д≥тей в≥дчувати ≥ творити красу т≥ла, красу думки, красу любов≥, п≥знавати ≥стину, красу бутт¤. ” в≥дд≥л≥ працюють хореограф≥чний зразковий ансамбль, л¤льковий театр, ≥зостуд≥¤, дит¤чий театр мод, колектив малих театральних форм, рок- ≥ поп-групи, вокальний гурток. ¬ гуртках в≥дд≥лу д≥ти навчаютьс¤ в'¤занню, шиттю, декоративно-прикладному мистецтву.

¬раховуючи ц≥ дан≥, можна стверджувати, що р≥зноман≥тн≥сть напр¤м≥в д≥¤льност≥ позашк≥льного закладу спри¤Ї формуванню соц≥альноњ спр¤мованост≥ особистост≥ гуртк≥вц≥в.

‘орми та методи соц≥ального вихованн¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в у позашк≥льному заклад≥

ѕри орган≥зац≥њ соц≥ального вихованн¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в у позашк≥льному заклад≥ можливе застосуванн¤ р≥зноман≥тних форм та метод≥в д≥¤льност≥, ¤к≥ пропонуЇ позашк≥льна педагог≥ка, њх виб≥р залежить в≥д р≥вн¤ п≥дготовленост≥ учн≥в.

якщо- дл¤ орган≥зац≥њ роботи учн≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на низькому р≥вн≥ п≥дготовки до позашк≥льноњ д≥¤льност≥, доц≥льн≥ форми та методи, що передбачають пр¤ме безпосереднЇ керуванн¤ з боку педагога, то дл¤ вищ≥х р≥вней характерне застосуванн¤ засоб≥в сп≥втворчост≥, а з часом й самод≥¤льност≥, самоконтролю гуртк≥вц≥в, спр¤мованих на активну взаЇмод≥ю з соц≥альним середовищем та ц≥леспр¤моване перетворенн¤ учн¤ми цього середовища.

Ќайрозповсюджен≥шими формами д≥¤льност≥ учн≥в у позашк≥льному заклад≥ Ї зан¤тт¤ гуртк≥в, ¤к≥ провод¤тьс¤ за програмами (м≥н≥стерськими або авторськими, нестандартними), а також масова робота. якщо зан¤тт¤ гуртка в≥дв≥дують в основному гуртк≥вц≥, то масовою роботою можуть бути охоплен≥ ус≥ школ¤ри району.

–озгл¤немо комплекс заход≥в (метод≥в ≥ форм) орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ гуртк≥вц≥в. Ќа початковому етап≥ д≥њ педагога та учн≥в спр¤мован≥ на вир≥шенн¤ трьох основних соц≥ально-педагог≥чних завдань: 1) зац≥кавленн¤ д≥тей д≥¤льн≥стю позашк≥льного закладу, формуванн¤ в них певного соц≥альне та особист≥сно ц≥нного ≥нтересу у дозв≥льн≥й сфер≥; 2) створенн¤ у д≥тей мотивац≥њ сусп≥льних творчих д≥й, коликтив≥ського ставленн¤ до оточуючих; 3) формуванн¤ взаЇмоадаптованого, працездатного, творчого колективу учн≥в. ѕедагоги-позашк≥льники вир≥шують ц≥ завданн¤, застосовуючи р≥зн≥ методи та форми. “ак≥ ¤к: масов≥ рекламн≥ заходи дл¤ учн≥в шк≥л, концерти, конференц≥њ, "кругосв≥тки" (за метотодикою колективних творчих справ), день в≥дкритих дверей, адаптац≥йн≥ зан¤тт¤ та ≥н. «асоби д≥агностики ефективност≥ перел≥чених заход≥в представлен≥ у додатках 3-7.

ƒругий етап безпосередньо пов'¤заний з орган≥зац≥Їю д≥¤льност≥ гуртк≥вц≥в по оволод≥нню певними знанн¤ми, ум≥нн¤ми, навичками за проф≥лем гуртка. «авданн¤ етапу: 1) усв≥домленн¤ учн¤ми загальних ц≥лей та результат≥в дозв≥льноњ д≥¤льност≥ колективу (ƒодаток 8); 2) створенн¤ системи позитивних принцип≥в ≥ традиц≥й колективного житт¤; 3) оволод≥нн¤ творчими формами ≥ методами д≥¤льност≥, навичками самоорган≥зац≥њ ≥ самоконтролю; 4) засвоЇнн¤ зм≥сту д≥¤льност≥ гуртка ≥з застосуванн¤м певних форм ≥ метод≥в, дос¤гненн¤ в ц≥й галуз≥ реальних результат≥в.

Ќа цьому етап≥ головною формою д≥¤льност≥ Ї зан¤тт¤ гуртка (ƒодаток 9). јнал≥з роботи псдагог≥в-позашк≥льник≥в ÷ентра позашк≥льноњ осв≥ти м. ’аркова, проведений у 1999-2002 рр. показав, що в орган≥зац≥њ зан¤тть гуртка 89% часу в≥дведено на творчу д≥¤льн≥сть учн≥в. ѕри цьому 57% педагог≥в стверджують, що самост≥йна д≥¤льн≥сть грутк≥вц≥в впродовж зан¤ть складаЇ в середньому 40-60% часу в≥д загальноњ тривалост≥ зан¤тт¤. Ќа зан¤тт¤ з гуртк≥вц¤ми педагоги використовують р≥зн≥ комб≥нац≥њ ≥ндив≥дуальноњ, колективноњ ≥ груповоњ роботи (ƒодаток 2).

«а даними досл≥дженн¤ багато педагог≥в позашк≥льних заклад≥в користуютьс¤ у своњй д≥¤льност≥ технолог≥Їю управл≥нн¤ педагог≥чним процесом. “ехнолог≥¤ управл≥нн¤ передбачаЇ ѕод≥л навчально-виховного процесу на окрем≥ етап≥: 1) п≥дготовчий, п≥д час ¤кого формулюютьс¤ задач≥ зан¤тт¤, готуЇтьс¤ матер≥ально-техн≥чна база, обговорюютьс¤ шл¤хи ≥ стратег≥њ вир≥шенн¤ задач; 2) головний, на ¤кому реал≥зуютьс¤ обран≥ стратег≥њ, вир≥шуютьс¤ поставлен≥ задач≥; 3) заключний, на ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ контроль ≥ корекц≥¤ д≥¤льност≥. ѕедагоги визначили, що вважають зан¤тт¤ усп≥шними, ¤кщо гуртк≥вц≥ активно брали участь у вс≥х етапах д≥¤льност≥. Ќа кожному етап≥ прот¤гом часу в≥дбуваЇтьс¤ поступовий рух в≥д безпосереднього управл≥нн¤ до сп≥вупразлшн¤ та самовр¤дуванн¤.

“рет≥й заключний етап маЇ ¤скраво виражений соц≥ально-педагог≥чний характер. Ќа цьому етап≥ дос¤гненн¤ гуртк≥вц≥в винос¤тьс¤ на суд громадськост≥. ƒ≥¤льн≥сть д≥тей та п≥дл≥тк≥в зд≥йснюЇтьс¤ у вигл¤д≥ демонстрац≥њ ≥ пропаганди результат≥в д≥¤льност≥, а також у вигл¤д≥ орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ ≥нших людей. √оловними завданн¤ми цього етапу Ї : 1) створенн¤ ≥м≥джу гуртка - п≥двищенн¤ р≥вн¤ об'Їднанн¤ колективу, мотивац≥њ до в≥дв≥дуванн¤ гуртка, по¤в гордост≥ за своњ усп≥хи; 2) ви¤вленн¤ недол≥к≥в у робот≥ шл¤хом орган≥зац≥њ зворотнього зв'¤зку, сп≥вставлена¤ ц≥лей та результат≥в д≥¤льност≥; 3) «алученн¤ нових член≥в до колективу ≥ орган≥зац≥¤ њх д≥¤льност≥ силами гуртк≥вц≥в. √оловною формою д≥¤льност≥ д≥тей та педагог≥в на цьому етап≥ Ї масова робота.

ћасову роботу в позашк≥льному заклад≥ ¤к правило зд≥йснюЇ ≥ спр¤мовуЇ спец≥ально створений орган≥зац≥йно-масовий в≥дд≥л. ќрган≥зац≥йно-масовий в≥дд≥л иадас д≥т¤м ≥ п≥дл≥ткам можлив≥сть задовольнити своњ творч≥ потреби в практичн≥й д≥¤льност≥, брати активну участь в конкурсних, дозв≥ллЇво-розважальних програмах, вечорах в≥дпочинку, дискотеках та ≥н. ѕедагоги в≥дд≥лу (масовки-затейники, ведуч≥, режисери) мають за мету створенн¤ умов дл¤ творчого, ≥нтелектуального, духовного та ф≥зичного розвитку д≥тей, дл¤ самовизначенн¤ особистост≥, в≥дродженн¤ нац≥ональних традиц≥й, ≥стор≥њ ≥ культури украњнського народу, с≥мейних традиц≥й.

√оловна мета роботи в≥дд≥лу - орган≥зац≥¤ дозв≥лл¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в, сп≥лкуванн¤ з однол≥тками в р≥зних формах ≥гровоњ та дозв≥ллЇво-розважальноњ д≥¤льност≥, пол≥пшенн¤ психолог≥чного здоров'¤ д≥тей, зн¤тт¤ псих≥чноњ та ф≥зичноњ напруги; створенн¤ умов дл¤ профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ та самовизначенн¤ особистост≥, в≥д формуванн¤ ст≥йкост≥ мотив≥в до самореал≥зац≥њ в профес≥йн≥й д≥¤льност≥, п≥дготовка молод≥ до вибору профес≥њ, адаптац≥¤ до ринковоњ економ≥ки.

ѕровод¤чи орган≥зац≥йно-масову роботу педагоги разом з д≥тьми орган≥зують масов≥ заходи дл¤ гуртк≥вц≥в ≥ учн≥в шк≥л, приймають участь в обласних, м≥ських, всеукрањнських масових закладах (ƒодаток 10). Ѕагато колектив≥в м.’аркова зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть за методикою колективних творчих справ ( “—). ¬она передбачаЇ плануванн¤ навчальноњ та виховноњ роботи за тематичними пер≥одами, кожний з ¤ких маЇ мету, задач≥, часов≥ рамки. ”с≥ пер≥оди- поЇднан≥ сп≥льною педагог≥чною метою. ” кожному пер≥од≥ проводитьс¤ к≥лька п≥дготовчих масових заход≥в, а зак≥нчуЇтьс¤ в≥н ¤скравою "п≥дсумковою справою". “ак≥ колективн≥ творч≥ справи дуже приваблюють д≥тей та п≥дл≥тк≥в. ¬ них приймають участь не т≥льки гуртк≥вц≥, але й учн≥ шк≥л, вчител≥, батьки. ѕрикладом колективноњ творчоњ справи можуть бути конкурси дл¤ школ¤р≥в району: "—лобожаночка" (творч≥ змаганн¤ дл¤ д≥вчат), " озацьк≥ розваги" (творч≥ змаганн¤ дл¤ хлопчик≥в), "—емь - я" (с≥мейний конкурс), " луб с≥мейноњ культури", фестивал≥ юних пожежник≥в, ≥нспектор≥в дорожнього руху (що провод¤тьс¤ сп≥льно з пожежною частиною та ≥нспекц≥Їю дорожнього руху району), дискотеки по за¤вам гуртк≥вц≥в, школ¤р≥в району, випускн≥ вечори, п≥шох≥дн≥ екскурс≥њ та ≥нш≥ заходи. ќрган≥зац≥йно-масовий в≥дд≥л орган≥зуЇ також методичн≥ сем≥нари ≥ збори дл¤ вчител≥в району, п≥дтримуючи т≥сний взаЇмозв'¤зок з≥ школами та позашк≥льними закладами району.

” ц≥лому головними напр¤мами соц≥ально-педагог≥чноњ роботи позашк≥льного закладу Ї:
а) створенн¤ умов дл¤ здобутт¤ додатковоњ осв≥ти д≥тьми ≥ молоддю шл¤хом њх участ≥ в науковому, художньому, декоративно-прикладному, еколог≥чно-натурал≥стичному, туристсько-краЇзнавчому, ф≥зкультурно-оздоровчому, в≥йськово-патр≥отичному та ≥нших видах д≥¤льност≥;
б) орган≥зац≥¤ разом з д≥тьми ≥ молоддю њх зм≥стовного дозв≥лл¤;
в) спри¤нн¤ впровадженню нових форм, метод≥в ≥ засоб≥в навчанн¤ ≥ вихованн¤, широке використанн¤ методу колективних творчих справ та ≥н.;
г) створенн¤ системи пошуку, розвитку, п≥дтримки юних талант≥в ≥ обдаровань дл¤ формуванн¤ творчоњ та науковоњ ел≥ти в р≥зних галуз¤х знань ≥ сусп≥льного житт¤; стимулюванн¤ творчого самовдосконаленн¤ д≥тей та учн≥вськоњ молод≥;
д) задоволенн¤ потреб д≥тей ≥ молод≥ в профес≥йному самовизначенн≥, в≥дпов≥дно до њх ≥нтерес≥в ≥ зд≥бностей.

—учасними шл¤хами реформуванн¤ позашк≥льного навчанн¤ ≥ вихованн¤ з метою наданн¤ йому соц≥ально-педагог≥чноњ спр¤мованост≥ Ї:

• ¤к≥сне оновленн¤ зм≥сту, принцип≥в, форм, метод≥в та напр¤мк≥в д≥¤льност≥ позашк≥льного закладу, технолог≥чний п≥дх≥д до орган≥зац≥њ позашк≥льноњ роботи з д≥тьми ≥ молоддю;
• залученн¤ вихованц≥в позашк≥льних заклад≥в до сп≥льноњ д≥¤льност≥ з творчими учн≥вськими об'Їднанн¤ми району, м≥ста, до проведенн¤ творчих зв≥т≥в перед батьками ≥ мешканц¤ми району, виступ≥в на п≥дприЇмствах, в орган≥зац≥¤х ≥ установах, в л≥карн¤х ≥ обласному шпитал≥ ≥нвал≥д≥в ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни;
• створенн¤ системи п≥дготовки та переп≥дготовки педагог≥в-позашк≥льн≥к≥в, проведенн¤ сем≥пар≥в-практикум≥в дл¤ вс≥х категор≥й педагог≥чних прац≥вник≥в област≥, м≥ста, району сп≥льно з вищ≥ми навчальними закладами м≥ста;
• зд≥йсненн¤ науково-методичного забезпеченн¤ д≥¤льност≥ ÷ѕќ сп≥вдружност≥ вищ≥ми навчальними закладами, орган≥зац≥¤ роботи методичноњ ради колективу, орган≥зац≥Їю творчоњ роботи досв≥дчених педагог≥в в узагальненн≥ педагог≥чного досв≥ду, написанн≥ методичних розробок, складанн≥ ≥ опрацюванн≥ авторських програм;
• п≥двищенн¤ рол≥ батьк≥в в розвитку ≥ спри¤нн≥ позашк≥льн≥й осв≥т≥ ≥ вихованню; забезпеченн¤ престижу позашк≥льного закладу ≥ його п≥дтримки з боку районного в≥дд≥лу осв≥ти, районноњ ради народних депутат≥в ≥ райвиконкому, ком≥тетц по справах молод≥, ф≥зичноњ культури ≥ спорту;
• залученн¤ спонсорськоњ допомоги батьк≥в, п≥дприЇмц≥в, кер≥вник≥в завод≥в району.

—ѕ»—ќ  Ћ≤“≈–ј“”–».
1. —оц≥альна педагог≥ка: Ќавчальний пос≥бник / «а ред. ј.….  апськоњ. -  ., 2000. - 264 с.
2. ƒержавна нац≥ональна програма "ќсв≥та" (”крањна XXI стол≥тт¤) // ќсв≥та.- 1993.-є44, 45,46.-38с.
3. «акон ”–—– "ѕро осв≥ту"//ќсв≥та. - 1991.- є 51 - —. 7.
4. Ќац≥ональна програма "ƒ≥ти ”крањни": психолого-педагог≥чн≥ умови реал≥зац≥њ // ѕедагог≥чна газета. - 1996. - є 8- —.14.
5.  онцепц≥¤ позашк≥льноњ осв≥ти та вихованн¤ // ≤нформац≥йний зб≥рник ћ≥н≥стерства народноњ осв≥ти ”крањни. - 1997. - є 7. - —.19.
6. ¬иховна робота в закладах осв≥ти ”крањни // «б≥рник нормативних документ≥в та методичних рекомендац≥й з питань орган≥зац≥њ виховноњ роботи / ћќЌ ”крањни, ≤—ƒќ. -  .: ≤—ƒќ, 1995. - 136 с.
7. ѕро д≥¤льн≥сть позашк≥льних заклад≥в ”крањни в нових умовах. ћетодичний лист //ћќ ”крањни. ≤нформац. зб. -  ., 1992. ¬ип. 17-18.-—.25-27
8. ѕрограма розвитку позашк≥льних навчальних заклад≥в на 2002-2008 роки // ƒиректор школи. -  , 2002. - є23-24 (215-216). - —.52-63.
9. Ќац≥ональна доктрина розвитку осв≥ти ”крањни у XXI стол≥тт≥ // ќсв≥та ”крањни. - 2001. - є 29.- —.4-6.
10.  онцепц≥¤ художньо-естетичного вихованн¤ учн≥в у загальноосв≥тн≥х навчальних закладах // ѕедагог≥чна газета. - 2001. - є 12 (90). - —.6-7
11.Ўмегнов ј.—. ƒосуг школьников как социально-психологическа¤ проблема. // —оветска¤ ѕедагогика, 1980. - є 3. - —. 43
12.—ущенко “.». ѕедагог≥чний процес во внешкольном учреждении, јвтореф....докт.пед.наук.- ., 1990.
1«.—ущенко “.». ѕедагогический процесс во внешкольном учреждении. - —. 28.
14.—ухомлинский ¬.ј. —ердце отдаю дет¤м. »зд. 2-е. -  .: –ад¤нська школа, 1972.- —. 11.
15.јмонашвили Ў.ј. Ћичностно-гуманна¤ основа педагогического процесса. - ћинск, 1990. - —. 11.
16.Ѕезрукова ¬.—. ѕедагогика профессионально-технического образовани¤. ѕроектирование педагогического процесса в профтехучилищах: “екст лекций. - —вердловск, 1990.-—. 171.
17. рупска¤ Ќ. . Ўкола и пионердвижение. ѕедагогические сочинени¤. - ћ., 1978.-“.2.-—. 286-290.
18.¬оловик ј.‘., ¬оловик ¬.ј. ѕедагогика досуга. - —. 80.
19.Ќем≥ровська Ћ.≤., –ассказова ќ.≤. ƒосл≥дженн¤ проблеми орган≥зац≥њ творчоњ д≥¤льност≥ учн≥в у позашк≥льному заклад≥ ≥з застосуванн¤м методу анкетуванн¤. ѕедагог≥ка та психолог≥¤: «б≥рник наук, праць / √ол.ред. акад. ѕрокопеико ≤.‘. - ’арк≥в: ’ƒѕ”, 1998. - ¬ип. 8. - —.71.

ƒодаток ≤
ƒ≈я ≤ ѕ–»Ќ÷»ѕ» ѕќ«јЎ ≤Ћ№Ќќѓ ѕ≈ƒј√ќ√≤ » “ј ¬≤ƒѕќ¬≤ƒЌ≤ ѕ–ј¬»Ћј (педагог≥чний проект, складений на зан¤тт¤х гуртка геолог≥в-краЇзнавц≥в)
ѕринципи:

• √уман≥зац≥њ,
• —истемност≥ та оптимальност≥,
•  ультуров≥дпов≥дност≥,
• —оц≥ал≥зац≥њ.

ѕравила творчоњ д≥¤льност≥ у гуртку:

• усе що можна зробити без допомоги педагога необх≥дно робити самост≥йно;
• н≥ хто з член≥в колективу не повинний застосовувати пр¤м≥ указ≥вки, сковувати ≥н≥ц≥ативу ≥нших;
• вс≥м необх≥дно створювати та п≥дтримувати доброзичливий стиль сп≥лкуванн¤ в колектив≥.
• в≥дбирай творч≥ завданн¤ так, що б ти м≥г справитис¤ з њх вир≥шенн¤м самост≥йно або з невеликою допомогою педагога;
• не нав'¤зуй свою допомогу ≥ншому, дай йому зробити своЇ в≥дкритт¤;
• уникай докор≥в та зауважень, використовуй т≥льки доброзичливий ≥ конструктивний анал≥з помилок та недол≥к≥в;
• ¤комога б≥льше поваги до- людини, ¤комога б≥льше вимогливост≥ до нењ.
• кожний член колективу маЇ право вибору;
• кожний може допустити помилку, друз≥ повинн≥ п≥дтримати його, допомогти йому пов≥рити у власн≥ сили;
• кожний маЇ право висловлювати свою думку.
• ¬ир≥шенн¤ творчих завдань через сп≥вроб≥тництво ≥ взаЇмодопомогу;
• ќрган≥зац≥¤ взаЇмонавчанн¤, взаЇмоперев≥рки, взаЇморецензуванн¤ результат≥в ≥ндив≥дуальних зан¤ть;
• урахуванн¤ психолог≥чноњ сум≥сност≥ та взаЇмоадаптованост≥ при розпод≥л≥ на команди, групи.
• готуючись до допов≥д≥, пов≥домленню, участ≥ у конкурс≥, в≥дбирай основне, намагайс¤ створити систему;
• основа знань - теоретичн≥ пон¤тт¤, закони, категор≥њ;
• основа ум≥нь - пост≥йн≥ систематичн≥ тренуванн¤;
• вивчаючи тему, розпод≥л¤й матер≥ал на блоки, пов'¤зуй з попередн≥м ≥ наступним матер≥алом, використовуй таблиц≥, схеми.
• пост≥йний розвиток творчих зд≥бностей ус≥х член≥в колективу;
• п≥дтримка демократичного стилю сп≥лкуванн¤ в колектив≥;
• сп≥льний пошук нових ≥дей, обговоренн¤ зм≥сту та ориг≥нальних метод≥в вир≥шенн¤ творчих завдань;
• залученн¤ учн≥в до вир≥шенн¤ соц≥альних т≥ наукових проблем, що ц≥кавл¤ть колектив.

ƒодаток 2
јЌ ≈“ј складена дл¤ опитуванн¤ кер≥вник≥в гуртк≥в з метою вивченн¤ особливостей орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ учн≥в у позашк≥льному заклад≥ та њх впливу на самост≥йн≥сть та соц≥альну активн≥сть учн≥в. јнкета передбачаЇ в≥дпов≥д≥ на комб≥нован≥ питанн¤, що вм≥щують ¤к стандартн≥ вар≥анти в≥дпов≥дей, так ≥ власний вар≥ант.

≤. 1. як≥ способи орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ гуртк≥вц≥в застосовуютьс¤ на зан¤тт¤х:
а) ≥ндив≥дуальна робота;
б) колективний спос≥б орган≥зац≥њ д≥¤льност≥;
в) групова робота;
г) ¬аш вар≥ант в≥дпов≥д≥.
2. ¬и орган≥зуЇте роботу на зан¤тт≥ наступним чином:
а) розпов≥даЇте учн¤м ¤к виконувати те чи ≥нше завданн¤, сл≥дкуЇте за дисципл≥ною, правильн≥стю виконанн¤ роботи.
б) знайомите учн≥в з метою даного зан¤тт¤, сп≥льно з ними формулюЇте завданн¤, шукаЇте шл¤хи њх вир≥шенн¤, реал≥зуЇте њх, анал≥зуЇте результат; в) ¬аш вар≥ант.
3. як часто гуртк≥вц≥ беруть участь у самост≥йному визначенн≥ ц≥лей ≥ завдань д≥¤льност≥?
а) часто; б) ≥нод≥; в) практично н≥коли.
4. ¬и вважаЇте, що зан¤тт¤ пройшло усп≥шно, коли:
а) гуртк≥вц≥ добре засвоњли дан≥ њм зразки д≥¤льност≥ або запам'¤тали ≥формац≥ю;
б) гуртк≥вц≥ про¤вили активн≥сть прот¤гом зан¤тт¤, висували пропозиц≥њ, задавали питанн¤;
в) гуртк≥вц≥ активно брали участь у вс≥х етапах д≥¤льност≥: формулюванн≥ завдань, пошуку ≥ реал≥зац≥њ шл¤х≥в њх вир≥шенн¤, анал≥з≥ результат≥в д≥¤льност≥.
5. „и зг≥дн≥ ¬и з тим, що зан¤тт¤ необх≥дно орган≥зовувати таким чином, щоб учень про¤вив активн≥сть у пошуках шл¤х≥в вир≥шенн¤ висунутих завдань? а) так; б) н≥; в) не думав про це.
6. якими засобами ¬и користуЇтесь дл¤ орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ учн≥в на зан¤тт≥? _____________________________ _ ___________
7. —к≥льки часу у процентному в≥дношенн≥ до загальноњ тривалост≥ зан¤тт¤ (у середньому) в≥дведено самост≥йн≥й робот≥ гуртк≥вц≥в? ,≤) 0 - 20 %; б) 20 - 40 %; в) 40 - 60 %; г) 60 - 80 %; д) 80-100 %.
8. ¬и вважаЇте, що в орган≥зац≥њ роботи гуртка повинно бути б≥льше:
а) дисципл≥ни;
б) зац≥кавленост≥ учн≥в;
в) творчоњ активност≥;
г) самост≥йност≥;
д) контролю з боку кер≥вника; Ї) взаЇмодопомоги гуртк≥вц≥в;
ж) допомоги кер≥вника.

II. 1.ѕр≥звище та ≥м'¤.
2. ѕосада.
3. —таж роботи.
4. Ќазва гуртка, ¤ким ¬и керуЇте.
5. —ередн≥й п≥к учн≥в у кожн≥й ≥з груп гуртка: гр.≤ гр. II гр. III
6. «м≥нюван≥сть складу гуртка прот¤гом навчального року (в %).

ƒодаток «
јЌ ≈“ј
ћета: вивченн¤ мотив≥в д≥¤льност≥ учн≥в у гуртку.
≤. ≤. ѕр≥звище, ≥м'¤, по батьков≥;
2. ¬≥к;
3. ѕовна назва гуртка, ¤кий ¬и в≥дв≥дуЇте;
4. ѕр≥звище кер≥вника гуртка, ¤кий ¬и в≥дв≥дуЇте.

II. 1. ¬и в≥дв≥дуЇте гурток:
а) з метою сп≥лкуванн¤ з однол≥тками;
б) мр≥ю отримати профес≥ю, що пов'¤зана з д≥¤льн≥стю гуртка;
в) дуже ц≥кавлюс¤ предметом зан¤ть гуртка;
г) до в≥дв≥дуванн¤ гуртка спонукають батьки;
д) приваблюЇ участь у масових заходах розважального характеру (св¤тах, концертах, дискотеках);
е) мен≥ нема чим займатис¤ вдома; ж) ≥нша причина.
2. як правило ¬и знаЇте, ¤к≥й тем≥ буде присв¤чене наступне зан¤тт¤ гуртка: а) так; б) н≥.
3. «бираючись в≥дв≥дати зан¤тт¤ гуртка, ¬и, ¤к правило, замислюЇтес¤ про його тематику: а) так; б) н≥.
4. ¬и масте повну ≥нформац≥ю про мету, завданн¤ та напр¤мки роботи гуртка, ¤кий в≥дв≥дуЇте: а) так; б) н≥.
5. ¬и ц≥кавитис¤ майбутн≥ми результатами гуртковоњ роботи, бажаЇте отримати на зан¤тт¤х певн≥ знанн¤, ум≥нн¤, навики, розвинути власну особист≥сть: а) так; б) н≥.

ƒодаток 4
јЌ ≈“ј
ћета: ¬ивченн¤ впливу засоб≥в дозв≥льноњ сфери на формуванн¤ ≥нтерес≥в учн≥в до роботи у позашк≥льному заклад≥
1. ѕочатковий ≥нтерес ≥ бажанн¤ познайомитис¤ д≥¤льн≥стю гуртк≥в у ¬ас викликали:
а) засоби наочност≥ (газета, плакат, виставка);
б) усна ≥нформац≥¤, отримана ≥з випадкового джерела (розмови однол≥тк≥в, батьк≥в, учител≥в);
в) участь у масових заходах ÷ѕќ ("ƒень в≥дкритих дверей", " олосв≥т").
2. —еред масових заход≥в ÷ѕќ найб≥льший ≥нтерес ≥ бажанн¤ в≥дв≥дувати той або ≥нший гурток викликали:
а) св¤то "ƒень в≥дкритих дверей";
б) св¤то " олосв≥т";
в) екскурс≥¤ або пох≥д;
г) ц≥кава лекц≥¤ або практичне зан¤тт¤.
3. ќстаточний виб≥р гуртка, в ¤кому ¬и хот≥ли б займатис¤ ¬и зробили:
а) в≥дразу, оск≥льки вже маЇте ч≥тко визначений напр¤мок ≥нтерес≥в; б) у процес≥ участ≥ в масових заходах ÷ѕќ.
4. ¬ибрати визначений напр¤м подальших зан¤ть ≥ вступити до складу гуртка ¬ам допомогла участь у :
а) св¤т≥ "ƒень в≥дкритих дверей";
б) краЇзнавчому зльот≥;
в) гр≥ " олосв≥т";
г) св¤т≥ присв¤ченн¤ в туристи.
5. ¬и ч≥тко визначили ¬аш≥ ≥нтереси ≥ вибрали гурток, у ¤кому будете займатис¤?
а) так, ¤ знайшов гурток у робот≥ ¤кого мене задовольн¤Ї усе;
б) ¤ визначив загальний напр¤мок своњх ≥нтерес≥в, але ще вибираю м≥ж дек≥лькома гуртками;
в) ¤ ще не визначив, де хочу займатис¤.

ƒодаток 5
јЌ ≈“ј
1. ¬и вважаЇте, що на даному етап≥ одержали достатньо повну ≥нформац≥ю, дл¤ того щоб св≥домо обрати гурток, ¤кий в≥дпов≥даЇ ¬ашим ≥нтересам? а) так; б) н≥.
2. ¬и вже ч≥тко визначили дл¤ себе, ¤кий гурток будете в≥дв≥дувати? а) так; б) н≥.
3. ¬и досить комфортно почуваЇте себе в новому колектив≥? а) так; б) н≥.
4. ¬и вже звикли до помешканн¤ та обладнанн¤, за допомогою ¤кого провод¤тьс¤ зан¤тт¤ ≥ почуваЇте себе ¤к удома? а) так; б) п≥.
5. як ¬и сприймаЇте нову ≥нформац≥ю ≥ незвичн≥ форми роботи в гуртку?
а) сприйн¤тт¤ нового матер≥алу в≥дбуваЇтьс¤ легко, форми роботи викликають ≥нтерес;
б) ¤ почуваю себе трохи не комфортно, оск≥льки ще багато чого не знаю, не вм≥ю;
в) незвичн≥ форми роботи ≥ новий матер≥ал у гуртку викликають у мене дискомфорт, хвилюванн¤.

ƒодаток 8
јЌ ≈“ј
ћета: вивченн¤ у¤влень учн≥в про майбутн≥ результати д≥¤льност≥ у гуртку. ѕр≥звище, ≥м'¤, по батьков≥.
1. „и замислювалис¤ ¬и ¤ких результат≥в хочете дос¤гти в≥дв≥дуючи гурток?
а) да; 6) н≥; в) не знаю.
2. –озпод≥ли за рангом блоки (≤, II, III, IV, V), а пот≥м у середин≥ кожного з них розпод≥ли твердженн¤:
√оловним у робот≥ в гуртку Ї
≤. а) одержанн¤ ц≥кавих ≥ р≥зноман≥тних знань; б) п≥двищенн¤ р≥вн¤ ерудованост≥; в) розширенн¤ кругозору, по¤ва нових ≥нтерес≥в; г) зм≥на способу житт¤, формуванн¤ туристсько-спортивних навичок ≥ ум≥нь;
II. а) одержанн¤ навичок самост≥йноњ орган≥зац≥њ своЇњ д≥¤льност≥; б) п≥двищенн¤ самооц≥нки, самоствердженн¤; в) розвиток ум≥нь самост≥йного пошуку ≥нформац≥њ, роботи з л≥тературою;
II≤.а) розширенн¤ кола знайомств; б) придбанн¤ ≥ розвиток ум≥нн¤ сп≥лкуватис¤; в) п≥двищенн¤ рейтингу в колектив≥; г) придбанн¤ л≥дерських ¤костей.
IVа) одержанн¤ сусп≥льного визнанн¤ результат≥в власноњ дозв≥льноњ роботи; б) п≥дготовка до майбутньоњ профес≥њ; в) залученн¤ до кола своњх ≥нтерес≥в друз≥в, однол≥тк≥в, батьк≥в.
V. а) не думав про це; б) не планую дос¤гти н≥¤ких результат≥в.
3. „и ставте ¬и перед собою визначену ц≥ль в≥дв≥дуючи гурток? а) ƒа; б) Ќ≥; в) Ќе думав про це.

ƒодаток 9
—хема побудови навчальних зан¤ть з учн¤ми гуртка
≤. ƒ≥агностично-мотивац≥йний блок
II.Ѕлок ц≥ле покладанн¤
III. –егламентуючий блок
IV. ѕроцесуальний блок
V. «м≥стовний блок
VI. –езультативний блок